Почнемо з хорошого, бо рік і так був важким.
1. Стартує реформа МСЕК
З 1 січня такої корупційної структури, як МСЕК, більше не існуватиме. Замість неї у кластерних і надкластерних лікарнях створять експертні комісії (сучасна система оцінювання функціонування особи). Усі процеси цифровізують.
Це перший крок реформи. На оцінювання скеровуватиме сімейний чи лікуючий лікар замість лікарсько-консультаційної комісії, і справи пацієнтів мають розподіляти випадково, без передачі персональних даних.
Обіцяють, що колишні члени МСЕКів не братимуть участі в роботі нових комісій. Члени комісій декларуватимуть свої доходи й отримуватимуть доплати за окремим пакетом від Національної служби здоров’я.
Уже визначили перелік медзакладів, де працюватимуть експертні команди на заміну МСЕК. Мова про 286 лікарень. У новій системі створили 1348 експертних команд, у яких працюватимуть понад 4300 фахівців. Це втричі більше порівняно з попередньою системою МСЕК. Команди сформовані за спеціалізаціями, серед яких: хірургічна, травматологічна, кардіоневрологічна, психіатрична тощо.
Утім «Пацієнти України» зазначали, що в нинішньому вигляді змін на лікарів упаде й нелікарська робота. Наразі політики й посадовці дійшли компромісу, що до 1 липня 2025 року Кабмін має розробити й подати до Ради законопроєкт, що розподілить функції МСЕК між міністерствами й органами виконавчої влади. Сфера зайнятості має визначати потреби в зайнятості, соцзахист — потреби в соцпослугах і соцпідтримці, а охорони здоровʼя — передавати інформацію про стан здоровʼя пацієнта.
Як усе працюватиме, достеменно невідомо. МОЗ збирало журналістів на зустріч, аби розповісти, однак розмову перенесли. Тільки-но буде більше інформації, ми відразу її надамо.
- На жаль, на першому етапі реформи зміни не стосуватимуться дітей з інвалідністю
- Які функції виконуватиме лікуючий лікар після реформи МСЕК
- Що з чинними документами МСЕК: кому і коли треба йти на повторний огляд
- МОЗ змінює правила психіатричних оглядів, щоб «уникнути зловживань»
2. Програма «Доступні ліки» розшириться ще більше
Уряд нещодавно зобов’язав усі аптеки до 1 липня 2025 року зайти в програму «Доступні ліки», а в саму програму 2025 року планують додати більш ніж 30 діючих речовин, зокрема антибіотики для дітей.
І це чудові новини для мільйонів українців. ВООЗ каже, що четверо з п'яти людей і домогосподарств в Україні не мають доступу до всіх потрібних ліків через зависокі ціни. Якщо люди не приймають ліків на ранніх стадіях, їм гіршає, що загрожує важчими станами, інвалідністю й навіть смертю. Тому в Україні вже сім років діє програма «Доступні ліки», яку розширюють.
Це працює так: лікар виписує рецепт на ліки з держпереліку; людина з рецептом іде в будь-яку аптеку, що має договір з НСЗУ, і там гасить цей рецепт. Залежно від препарату ліки аптека може видати безкоштовно або з доплатою. Потім держава повертає ці кошти аптекам. За останні п'ять років програмою скористалися майже 5 млн українців.
Утім є проблеми з доступом до програми. Далеко не всі лікарі виписують пацієнтам рецепти, є обмежений доступ до аптек у людей з віддалених сіл. Тому і міжнародні експерти, і МОЗ кажуть, що працюють над покращенням доступу до лікарів і ліків.
Наприклад, домовилися з Укрпоштою, аби ліки замовляли через неї. Запустили в 13 областях мобільні аптеки.
«Доступні ліки» розширили перелік препаратів. Там уже є 589 торгових назв ліків і медвиробів для людей і з серцево-судинними захворюванями чи діабетом, і з епілепсією чи після трансплантації.
МОЗ розширює цю програму, як радять міжнародні донори. Наприклад, до програми додадуть антибіотики для дітей, щоб стимулювати використовувати їх за призначенням лікаря. Адже в Україні є величезна проблема зі стійкістю бактерій до препаратів. Ми тут уже чи не найгірші у світі. Проблема з дитячими антибіотиками і в тому, що лікарі можуть призначати відразу сильніші, не випробувавши легші, і в самопризначенні таких ліків родинами.
У плані розширення програми «Доступні ліки» є комбіновані препарати для людей із серцево-судинними захворюваннями, які зараз мусять їх купувати повністю за власний кошт. Міністр обіцяє, що будуть комбіновані ліки для контролю тиску, глаукоми, ендокринних захворювань. Більш чіткий перелік випустять скоро на громадське обговорення.
Аптеки також зобов’яжуть пропонувати покупцям спочатку препарати за найнижчою ціною, враховуючи діючу речовину.
3. Мають нарешті з’явитися ліки на основі медичного канабісу
Перші ліки на основі медканабісу в Україні вже на етапі реєстрації. Бо вимучений закон ухвалили, систему створили, електронний реєстр запустили, а черги охочих дистриб’юторів реєструвати відповідні ліки в країні ще немає.
І поки ліків не буде, пацієнти, які їх потребують, зокрема для знеболення, не зможуть їх отримати.
4. Імениті медзаклади теж заходять у медреформу
Це одна з топових медичних новин року. Момент відтягували, оскільки входження у програму медгарантій означає, що іменитим медзакладам платитимуть за проліковані випадки, а не якусь конкретну суму безконтрольно, як це було раніше по всій країні.
Мова про всі лікувальні заклади Національної академії медичних наук, Міністерства охорони здоров'я і Державного управління справами. Це: лікарня «Феофанія», Інститут серця, Центр мікрохірургії ока в Києві, Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії та інші.
Входження в нову систему з чіткими контрактами з Національною службою здоров’я означатиме й менші ризики поборів з пацієнтів, які в тих самих медінститутах зараз поширені. Приклади є тут.
Це також дозволить доставляти пацієнтів до медінститутів швидкою. Поки що це буде доступно для пацієнтів з інсультами, інфарктами й політравмами. «Екстренка Києва, яка в підпорядкуванні Київської міської державної адміністрації, не зможе виключити з маршруту пацієнта той самий Інститут серця, або Центр дитячої кардіохірургії Інституту Амосова, або "Феофанію"», — каже Віктор Ляшко.
Також міністр зазначає, що пацієнт може вибирати будь-яку лікарню для планових оперативних втручань чи медичних послуг, а включення наукових інститутів до єдиної системи розширить вибір.
Однак процес вступу інститутів у реформу не буде легким, бо декотрих питань досі не вирішили. Повний перший матеріал про перехід іменитих медзакладів у нову систему читайте тут. Наразі Академія медичних наук досі не відповіла на наш запит про розмову щодо роботи в новій системі.
5. Інші хороші медичні новини року, які ви маєте знати
- І МОЗ, і Мінфін запевняють, що виробляти податковий номер дитині до 14 років необов’язково. Її можна верифікувати в медсистемі через свідоцтво про народження. Медзаклади ще хотіли тут запевнення саме від НСЗУ. Ми досі чекаємо на розмову з головою служби Наталією Гусак, вона має відбутися найближчим часом.
- Міністерство охорони здоровʼя затвердило єдину форму медичної довідки, яку видає сімейний лікар для зарахування дитини до закладів освіти всіх рівнів. Тому висиджувати черги до кількох лікарів уже не треба. У садок чи школу достатньо одного прийому в сімейного лікаря. Уже він за потреби вирішує, потрібні додаткові фахівці чи ні.
- Медики відбилися: з проєкту бюджету на 2025 рік таки виключили норму про переведення медзакладів на казначейські рахунки. Ця ініціатива могла нашкодити всій медсистемі. Добре, що її вдалося зупинити публічим розголосом.
- Перший заклад охорони здоров’я в системі Міністерства оборони отримав статус Центру реінтеграції для звільнених з полону військовослужбовців.
- НСЗУ запустила новий дашборд. І тепер українці можуть легко знайти найближчий медзаклад, який надає потрібну вам послугу за кодом направлення, конкретним медвтручанням або пакетом медпослуг.
- МОЗ запевняє, що медична система готова до відключень і блекаутів. Усі багатопрофільні лікарні тут забезпечені.
Що обіцяли або обіцяють втілити, чого ще немає. Кілька важливих ініціатив, за якими ми будемо стежити:
- МОЗ обіцяло запустити кабінет пацієнта до кінця року. Однак наразі його немає. Ймовірно, команду перекинули на гарячу реформу МСЕКів.
- МОЗ готує наказ, який дозволить не вести в папері понад 600 медичних форм. Лікарі відкриють шампанське, коли це станеться.
- МОЗ створює електронний медичний висновок для водійського посвідчення. Але щоб запровадити його, потрібні голоси в Раді.
- МОЗ хоче створити центри діагностики й лікування гострого та хронічного болю. Важлива ініціатива, однак не менш важлива реалізація. Будемо стежити.
- Міноборони обіцяє пілотний проєкт психологічного відновлення військових з можливою участю їхніх родин.
А тепер про гіркі таблетки, які нам таки треба проковтнути, аби наша медсистема одужала й працювала в інтересах саме пацієнтів.
1. Шахрайство медзакладів підважує головний принцип реформи «гроші ходять за пацієнтом»
Аби отримати більше держкоштів від НСЗУ, медзаклади навчилися мухлювати з електронною системою, за даними з якої їм платить держава. Проблема настільки значна, що про неї вже прямо сказали міжнародні донори, які зазвичай уникають різких формулювань.
Тому перед НСЗУ й МОЗом стоїть великий виклик, як це шахрайство спинити. Коли в системі людей лікують, а де-факто їх немає ні на прийомі в лікаря, ані в палаті стаціонару.
Скільки таких шахрайств? Точних цифр немає. Але звіт Світового банку та Всесвітньої організації охорони здоров’я наводить електронні медичні дані за 2023 рік. Вони свідчать, що в Україні значно зросло стаціонарне лікування — аж на 30 % порівняно з 2021 роком. І це при тому, що багато українців виїхали через війну, а число станів, з якими складніше «гратися» (як-от вагітність і пологи), дуже скоротилося.
Чому такі зловживання відбуваються? Непублічно і в соцмережах окремі медики кажуть, що нібито винна держава, оскільки тарифи на медпослуги занизькі, тому медики так «викручуються, щоб вижити».
Судячи з публічної комунікації НСЗУ, на 2025 рік вона планує посилити моніторинги, аби зупиняти подібні зловживання, деталі ми плануємо розпитати в голови служби Наталії Гусак найближчим часом.
- На Київщині припинили практику платних КТ для лікування інсульту в лікарнях, які мають договір з НСЗУ
- У Київській області є лікарні, які закуповують за держкошт надто мало ліків, аби безплатно лікувати пацієнтів
2. Лікарень має стати менше, бо система роздута
Успадковану від совка інфраструктуру медзакладів слід скоротити. Бо не вистачає і ніколи не вистачить грошей, аби обслуговувати її так, щоб українці не доплачували за послуги зі своїх кишень.
Звіт міжнародних донорів хвалить МОЗ за те, що будує спроможну мережу по країні, пріоритезуючи туди інвестиції та послуги. Але каже, що логіка пріоритетів тут кульгає — лікарень досі забагато. І що НСЗУ слід вибірково укладати договори з медзакладами, зокрема багаторічні, аби дивитися комплексно на медсистему країни: що й де треба підсилити, що зайве. А зараз служба цього не може робити за законодавством.
Донори також кажуть, що значну кількість спеціалізованих послуг варто перевести в амбулаторні умови зі стаціонарних, оскільки в Україні часто тримають людей у стаціонарах задовго, часом і без потреби кладуть туди. Також звіт зазначає, що система має рухатися так, аби і амбулаторні, і стаціонарні медпослуги надавали одні й ті самі лікарні. Тобто рухатися в бік зникнення або хоча б зменшення поліклінік, де немає стаціонарів.
Фахівці називають найбільшим недоліком нинішньої системи контрактування НСЗУ медзакладів те, що саме лікарі й лікарні вирішують, на які медпослуги вони хочуть податися, а на які ні. І при цьому НСЗУ не має права відхиляти заявки, окрім випадків недотримання умов договору.
І це має свою ціну. Бо провокує проблеми. Наприклад, медзаклади подаються на пакети послуг, яких не мали раніше, аби отримати більше грошей. Скажімо, на послуги реабілітації. Такий підхід може шкодити якості меддопомоги загалом.
Через те, що гроші розмазують по роздутій лікарняній мережі, українці досі платять зі своєї кишені значні кошти на лікування. НСЗУ планує таке селективне контрактування (розмову про це LB.ua запланував з головою НСЗУ).
3. У нас діра з контролем якості лікування українців
І це страшно. Оскільки ми граємося зі здоров’ям своїм і близьких у рулетку, не знаючи, до якої медкоманди потрапимо.
За оцінками заступника міністра охорони здоров’я Сергія Дуброва, близько 30 % медиків країни лікують за всіма сучасними медичними протоколами. Так само досі поширені випадки, коли лікарні за свій кошт замовляють пацієнтам ліки, які не входять до Нацпереліку, тобто можуть бути фуфломіцинами.
НСЗУ ці функції виконувати не може, хоча частково мусить, бо в Україні немає відповідної окремої структури. Де-факто за якість відповідає МОЗ, але воно не може карати медиків за порушення протоколів, позбавляти їх ліцензії, оскільки в нас досі немає відповідної системи.
Чіткого, якісного рішення, як виправити цю проблему, наразі немає. Говорять про можливе в законі про лікарське самоврядування, однак там високі корупційні ризики, які затьмарюють важливі новації на кшталт індивідуального ліцензування медиків.
- Тільки 10 % пацієнтів після інсульту скеровують на реабілітацію — «Пацієнти України»
- НСЗУ розповіла, де в Києві й області роблять забагато кесарських розтинів
4. Рівень недовіри до вакцинації росте, і це вже відображається на кількості хворих дітей
На Буковині в грудні зафіксували спалах кору. За даними Центру громадського здоров’я, хворих у країні за рік побільшало вшестеро.
І це пов’язано з рядом процесів, зокрема, з падінням довіри до вакцинації. Дослідження «Індекс здоров’я» каже, що вже скоро можливе падіння рівня щеплень. Зафіксована найменша частка опитаних з позитивним ставленням до вакцинації (64,7 %) при зростанні частки її противників (19,5 %), що є найвищим показником порівняно з попередніми періодами опитування.
МОЗ проводить додаткові раунди щеплень для дорослих і дітей, які пропустили свої дози обов’язкових. За словами Федора Лапія, голови Національної групи експертів з питань імунопрофілактики, ймовірно, це могло вберегти країну від спалахів захворювань. Але розслаблятись точно не варто. Тому якщо ви пропустили вакцинацію — надолужте.
- Вакцинуйтеся від можливих інфекцій, щоб зменшити ризик деменції, закликають учені
- Дорослих, які не ревакцинувалися від дифтерії і правця, МОЗ запрошує безоплатно щепитись. Це вже зробили понад 300 000 українців
- Більше використання вакцин може зменшити потребу в антибіотиках на 22 %, — звіт ВООЗ
P.S. Про досвід лікування в системі можете анонімно розповісти в опитуванні МОЗу й міжнародних донорів.
Якщо ми забули зміни, які, на вашу думку, важливо озвучити в підсумковому матеріалі, напишіть нам у коментарях. Або на пошту редакторці: [email protected]
