Міністерство охорони здоров’я працює над створенням в країні центрів для діагностики і лікування гострого та хронічного болю, повідомляє пресслужба відомства.
Вже розпочалося навчання для медичних фахівців, які працюватимуть у таких центрах, що з’являться в різних містах України.
Ця програма навчання – один із перших кроків у створенні мережі центрів лікування болю в Україні.
“Хронічний біль – поширена проблема як серед військових, так і серед цивільних. Своєчасне та ефективне лікування гострого болю знижує ризик його переходу в хронічний стан, сприяє швидшій реабілітації, зменшує ризики психічних порушень та залежності від опіатів, покращуючи загальне самопочуття пацієнтів”, – каже заступник міністра охорони здоров'я Олександр Порхун.
За його словами, створення експертного центру лікування болю, який стане тренінговим центром і забезпечить допомогу постраждалим військовим та цивільним, є пріоритетом для міністерства.
Центри медицини болю не тільки надаватимуть медичну допомогу, а й виконуватимуть функцію тренінгових хабів для підготовки мультидисциплінарних команд по всій країні.
На першому етапі у цих центрах відкриють кабінети діагностики та інвазивного лікування, паралельно з чим відбуватиметься навчання фахівців для забезпечення високого рівня медичної допомоги.
У програмі з менеджменту болю передбачено три основні етапи допомоги, засновані на досвіді США: догоспітальний етап, госпітальне лікування та реабілітація. Такий комплексний підхід дозволяє максимально ефективно надавати допомогу пацієнтам із больовим синдромом.
Сучасні методики менеджменту болю охоплюватимуть усі етапи – від догоспітальної допомоги до реабілітації. Лікування включатиме новітні підходи, такі як регіонарна анестезія, інфузії кетаміну, катетерні блокади та нервова стимуляція.
Читайте такожУряд дав старт запровадженню фахівців із супроводу ветеранів війни
Зростання кількості пацієнтів з хронічним больовим синдромом через наслідки війни стає одним із головних викликів для медичної системи України. У таких пацієнтів біль часто виникає після мінно-вибухових травм, ампутацій, а також у випадку нейропатичних пошкоджень.
Неконтрольований біль ускладнює реабілітацію, протезування та соціальну адаптацію, а також сприяє розвитку опіоїдної залежності, збільшує медичні витрати та впливає на психічний стан пацієнтів, провокуючи посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та депресію.