Перші звуки дитини та ранні спроби скласти слова безпосередньо пов’язані з частотою серцевих скорочень дитини.
Про це йдеться у звіті доцента кафедри психології Х’юстонського університету Джеремі Борджона, повідомляє Medical xpres.
Для немовлят створення впізнаваного мовлення – більше, ніж розумовий процес. Це моторна навичка, яка вимагає від них навчитися координувати роботу кількох м’язів різної функції по всьому тілу.
Ця координація безпосередньо пов’язана з постійними коливаннями частоти серцевих скорочень. Боржон досліджував, чи збігаються ці коливання з вимовою слів у дворічних дітей.
Він виявив, що коливання частоти серцевих скорочень узгоджуються з часом, коли малюк намагається говорити.
Боржон і команда виміряли загалом 2708 вокалізацій, виданих 34 немовлятами у віці від 18 до 27 місяців, коли вони гралися з вихователем.
Немовлята цієї вікової групи, як правило, ще не вимовляють цілих слів, і лише невелика частина звуків може бути ідентифікована як слова.
Для дослідження команда врахувала динаміку частоти серцевих скорочень при усіх звуках, що видає дитина, як-от сміх, лепет або воркування.
«Кожен звук, який видає немовля, допомагає його мозку та тілу навчитися координувати роботу, що зрештою призводить до мови», — сказав Боржон.
З ростом у немовлят зростає й розвивається їхня вегетативна нервова система, яка контролює такі функції як частота серцевих скорочень і дихання.
Перші кілька років життя відзначаються значними змінами у роботі серця та легенів, і ці зміни тривають протягом усього життя.
«Розуміння того, як автономна нервова система пов’язана з вокалізацією немовлят у процесі розвитку, є критично важливим напрямком майбутніх досліджень для розуміння того, як виникає мова, а також факторів ризику нетипового розвитку мови», — додав Борджон.