Про це в інтерв’ю LB.ua сказав перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров.
“Раніше росіяни тут були гіршими за нас. На жаль, зараз ми, за даними досліджень ВООЗ, бачимо, що ситуація в нас стала гірша”, – розповів Дубров.
Наприклад, поранених українських воїнів, яких їдуть за кордон на лікування, європейські госпіталі ізолюють, тому що такої бактеріальної флори, яка виділяється від наших поранених, в Європі практично немає.
Таку флору “дуже бояться наші колеги з Європи та США”, – додає Дубров: “Якщо пацієнт довго лікується в наших лікарнях, досить часто він інфікований резистентною флорою. Дуже обережно там наші колеги ставляться до наших поранених, цивільних та військових, яких ми до них відправляємо з інфекційними ускладненнями”.
Мова про те, що в українських лікарнях вже є штами, збудники захворювань, які не піддаються жодному антибіотику. І вони поширюються в межах лікарень і виходять за них. Це означає, що лікарям важко вилікувати пацієнтів з такими штамами, бо на них не діють жодні антимікробні препарати.
Скільки Україна втрачає через це людей, наразі невідомо (коли в лікарні є стійкі бактерії, які антибіотикам дуже важко подолати або й неможливо медикам підібрати ті, які їх знищать, пацієнти можуть померти через це). Відомо лише, що розрахунки ВООЗ по світу кажуть, що до 2030 року близько 10 млн людей у світі загине внаслідок антибіотикорезистентності. Але ВООЗ вже готовий переглядати ці цифри, бо вона стрімкіше росте, додає перший заступник міністра.
Причинами такої ситуації в Україні Сергій Дубров називає як недоцільне призначення курсів антибіотиків, так і недотримання курсів такого лікування, дотримання рекомендацій і стандартів та доказової бази лікарями, правил інфекційного контролю тощо.
Наприклад, є випадки, коли у відділенні інтенсивної терапії висить десяток одноразових халатів для відвідування пацієнтів. Відповідно, багаторазове використання різними людьми з палати до палати розносить патогени. “Це шкідництво, бо ті халати там висять тижнями-місяцями”, – каже Дубров.
Також досвід інфекційного контролю у багатьох країнах у клініках, наприклад, Джона Гопкінса в США (одна з топ клінік світу – LB.ua), показує, що там у лікаря немає свого стетоскопа чи фонендоскопа, додає перший заступник міністра: “Вони висять окремо біля кожного пацієнта, і це логічно. Бо коли професор робить обхід на 50 хворих, і тицяє у всіх одним і тим самим фонендоскопом, то всіх засіює флорою, яка жила на комусь одному”.
Вагоме значення має й правильне миття рук і використання антисептика медперсоналом: “Бо брудними руками від пацієнта до пацієнта переносять мікроби, йде перехресне інфікування, якщо говоримо про медперсонал”.
За словами Дуброва, за добову зміну на правильне миття рук після кожного пацієнта в медика йде 6 годин: “Немає в нас культури миття рук. Наприклад, у США в клініці Гопкінса стоїть спеціальна медсестра і спостерігає, хто як з медперсоналу миє руки і відмічає собі. Тут з цим теж треба працювати. Лікарі не те щоб свідомо цього не роблять. Просто швидко, на бігу все, не завжди про це думаєш. А треба”.
Він додає, що в кожній лікарні є стійка мікрофлора. В будь-якій країні є своя госпітальна. Якщо лікарня працює, там в будь-якому разі будуть якась мікроорганізми. Але обробка приміщень, рук, заходи з інфекційного контролю мають максимально унеможливити інфікування пацієнта нею.
“Чим інтенсивніше лікарня працює, тим більше флори в ній буде, тим вищий ризик там резистентної флори. З іншого боку, якщо лікарня активно не працює, там у лікарів не буде достатнього досвіду для надання кваліфікованої допомоги”, – каже Дубров.
Аби протидіяти цій ситуації, МОЗ затвердив стандарт антибіотикопрофілактики бойової травми, ухвалив стандарт антибіотикотерапії в стаціонарі: “Чітко вимагаємо обгрунтування такого призначення. Часто є “температура, давайте призначимо антибіотик”. Знаємо про випадки, коли при ішемічному інсульті одразу призначають антибіотики. Для чого? Лікарі пояснити не можуть. І так порушують наказ 1513”, – додає перший заступник міністра.
За даними ВООЗ, антибіотикорезистентність входить до десяти найбільших загроз для людства. В організації зазначають, що в 2019 році майже 5 мільйонів смертей були пов'язані з бактеріальною стійкістю до антимікробних препаратів, зокрема 1,27 мільйона смертей були безпосередньо спричинені нею. А вже у 2050 році антибіотикорезистентність може забирати до 10 млн людських життів щорічно.
- Вчені виявили антибіотик, який не вбиває корисні бактерії, коли нищить «погані»
- В Україні у відносно мирних областях рецептурні препарати мають відпускати за рецептом – зокрема, за електронним. Антиобіотики є рецептурними ліками. Утім. досі багато аптек порушує це правило.
- Антибіотики також продають прайс-агрегатори, які не мають на це відповідної ліцензії, і МОЗ посилить правила контролю.