Відкачати воду наразі швидко не вдається завдяки джерелам, які живлять озеро. Робітники, які не можуть впоратися із тим, що вода прибуває, вирішили прорити канал до річки Білка. Через це землі громади затопило, щобільше, вода вже підходить до паїв мешканців Негребівки і розмиває дороги.
Громада подала два позови в суд на Міндовкілля, яке погодило оцінку впливу на довкілля, і після ліквідації урядової інституції відповідачем є Мінекономіки. Окрім того, жителі Негребівки звертають увагу: у спецдозволі, який отримала компанія, йдеться про щорічний радіаційний контроль. А це – додаткові ризики.
Народна депутатка цього округу Тетяна Грищенко (“Слуга народу”), яка могла б втрутитися у вирішення цієї проблеми, на дзвінки не відповідає, і поки немає реакції на офіційне звернення від громадської ініціативи “Голка”. Тим часом у Офісі генерального прокурора повідомили, що вже вивчають ситуацію, бо знають про неї завдяки розголосу у ЗМІ.
На початку листопада біля кар’єру з’явилася техніка, робітники не хотіли надавати свої документи. Частково дамбу зруйнували, і рівень води почав падати. Про це розповідає активістка Наталя Опімах:
"Робітники злякалися, коли ми викликали поліцію, переховувалися по кущах. Але цього разу, на відміну від попередніх , уже не поводилися нахабно. Коли вони заїхали з технікою, ми звернулися в Житомирську екоінспекцію. Представники цієї установи були тут до того, як все було розкопано, бачили, що фірма вже приїхала, бачили їхню техніку, встановлені межі. Потрібно, щоб суд призупинив діяльність на кар’єрі. Вже є план моніторингу, мають бути встановлені для початку шумозахисні і пилозахисні бар'єри".
Те, що роботи розпочали і не встановили таких бар’єрів, про які згадує активістка, – це порушення, і це підтверджує керівник експертного відділу "Української природоохоронної групи" Петро Тєстов:
"У висновку оцінки впливу на довкілля є понад сотня умов, і є такі, що їх точно не виконали перед початком робіт, і шумозахисні екрани – лише одна з них. Якщо фірма-виконавець робіт не виконала щось із цього обов’язкового переліку, а відкачування води вже запустили – це порушення і треба писати заяви до прокуратури з посиланням на закон “Про оцінку впливу на довкілля”. У цих заявах треба обов’язково зазначати, що екологічні умови вище зазначеного висновку не виконують".
Тєстов показує супутникові знімки, які дозволяють зрозуміти масштаби того, що відбувається зараз на водоймі.
“Якщо накласти супутниковий знімок на кадастрову карту, добре видно що відкачують воду вже за межі наявних у підприємства ділянок”, – резюмує Тєстов.
І справа не лише в розлитті води й підтопленні лісів та паїв, а й в тому, що її якість суттєво погіршилася – зараз під берегом видно плями паливно-мастильних матеріалів.
В управлінні пресслужби Офісу Генпрокурора “Голці” повідомили, що вже знають про ситуацію завдяки публікаціям у ЗМІ:
“Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора доручила Житомирській обласній прокуратурі вивчити законність видачі ТОВ “Доломіне” висновку з оцінки впливу на довкілля та фактичний стан виконання визначених у ньому природоохоронних заходів. У разі встановлення фактів порушення вимог законодавства або завдання шкоди інтересам держави чи територіальної громади буде вжито заходів прокурорського реагування відповідно до Закону України «Про прокуратуру”, – йдеться у повідомленні.
Якщо перевірити інформацію в реєстрах, то станом на 2023 рік Вікторія Шарова, повна тезка дружини регіонала Ігоря Шарова, значилася у складі учасників товариства “Доломіне”.
Ігор Шаров не просто був народним депутатом з Партії регіонів, він відповідав за штабну роботу на Кіровоградщині під час президентської кампанії, голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. А у 2009 році очолював регіональний напрям роботи штабу кандидата у президенти Володимира Литвина, який на парламентських виборах 2019 року балотувався у народні депутати від Житомирщини
У жовтні, буквально за місяць до того як почалися роботи на кар’єрі, згідно з даними Youcontrol, у товаристві “Доломіне” з’явився новий директор – Олег Місюк.
Товариство “Доломіне” обізнане в тому, що їхня діяльність залишить мешканців прилеглих громад без питної води. Є документ, де йдеться про те, що майже всі криниці стануть безводними.
Цей документ став однією з підстав для відмови Міндовкілля в погодженні оцінки впливу на довкілля товариству “Доламіне” на початку цього року. Але через пів року ситуація чомусь змінилася і, коли влітку підприємство вирішило повторити свою спробу й отримати погодження від Міндовкілля – там його надали і вже на цей документ не зважили.
Більше того, нещодавно вдалося отримати протокол технаради, у якому йдеться про те, що “Доломіне” зобов’язане перед початком експлуатації родовища подбати про водозабезпечення населення. Таким чином чиновники розуміють, що громадяни залишаються без питної води.
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Загнідко, який працює в Національній академії наук України, зауважує, що в цьому водному горизонті вода має надзвичайно високу якість:
“У Європі Україна одна із найбідніших, якщо говорити про ресурси питної води. А під час війни, коли є значні забруднення, коли знесли Каховське водосховище, у нас проблеми з питною водою лише загострюються. У Негребівці один із найкращих горизонтів високоякісної питної води. Тут мало заліза, натрію, кальцію. Якщо брати норми, то тут таких елементів в 10 а то і в 100 разів менше, ніж гранично допустимі норми. Це унікальна вода, в якій я особисто на нових приладах знайшов іони срібла у воді. Їх мало, але вони є. Така вода дуже цінна. За місяць отаких робіт на кар’єрі вони вилили тисячі кубометрів води такої якості. Це, скажімо, вистачило б, може, на тиждень для забезпечення Радомишля питною водою”.
Екологиня Ольга Іванченко, яка мешкає в цьому районі, зазначає, що така діяльність товариства шкодить не лише екології, але й розвитку громади:
“Інформація про те, скільки у “Доломіне” працівників і які надходження вони забезпечують до бюджету побачити може кожен. Там офіційно є аж один працівник, а дохід за минулий рік мізерний. Вони розповідали, що планують збільшити кількість працівників до 25. Але скільки це принесе в бюджет коштів – от питання. А така їхня діяльність, яка розпочалася в регіоні, завдає ударів аграріям, рибалкам. Якщо дивитися на 2023 рік, то підприємці громади сплатили за використання землі в бюджет 6,5 млн грн. У той же час, з відкритих джерел нам відомо про сталу збитковість діяльності Доломіне – у 2023р. збиток 5 млн.грн., у 2024р. – збиток 124 тис.грн.”
Розробка родовища, за її словами, призведе до критичного зниження рівня підземних вод, осушення криниць, всихання лісу, садів та городів у місцевих мешканців. А активне відкачування води із затопленого кар'єру до річки Білка може призвести до затоплення мосту на дорозі Радомишль – Раковичі, що є єдиною дорогою, що сполучає місцевість із райцентром. По суті, ці села будуть відрізані від медичної допомоги, рятувальних служб і постачання.
Наразі мешканці громади очікують на свої відповіді від Радомишльської ради, прокуратури, нацполіції та інших інституцій.
Що стосується товариства “Доломіне”, то на лист, який “Голка” направила на електронну адресу, що значиться на сайті громади, поки відповіді немає.
“А ми що зобов’язані відповідати?” – запитав чоловік, який не представився, коли вдалося додзвонитися за вказаним номером телефону до товариства.
Якщо товариство “Доломіне” надасть свої відповіді на поставлені питання – ми її оприлюднимо.