ГоловнаСвіт

Розвідка: Російські арктичні ресурси поділили між собою Кірієнко, Сєчін і Дмитрієв

Росія намагається отримати повний контроль над Північним морським шляхом.

Розвідка: Російські арктичні ресурси поділили між собою Кірієнко, Сєчін і Дмитрієв

Приарктичні запаси рідкісноземельних елементів, нафти та газу в Росії нині контролюють три впливові фігури – перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кірієнко, глава "Роснафти" Ігор Сєчін та очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. 

Про це Укрінформу повідомив обізнаний співрозмовник у Службі зовнішньої розвідки України.

За даними джерела, колишній секретар Ради безпеки РФ, а нині голова Морської колегії Микола Патрушев та його син Андрій більше не входять до кола ключових гравців у регіоні.

Натомість головні позиції посіли три нові фігури.

Зокрема, Кірієнко через підконтрольний йому непідсанкційний "Росатом" контролює всю екосистему Північного морського шляху. 

Йдеться про ключові морські порти компанії FESCO та структури, що забезпечують навігацію і гідрографічний супровід судноплавства. Крім того, у сферу впливу Кірієнка, за даними розвідки, входять основні приарктичні родовища рідкісноземельних елементів.

Другим за впливом в арктичному регіоні вважається Ігор Сєчін і його "Роснафта". Компанія контролює суднобудівельний завод "Звезда" у Приморському краї — монополіста з виробництва криголамів для "Росатому". 

Також "Роснафта" володіє окремими покладами рідкісноземельних матеріалів, зокрема Томторським родовищем.

До "арктичного пулу" належить і Кирило Дмитрієв, керівник Російського фонду прямих інвестицій. За даними СЗРУ, він намагається перехопити контроль над перспективними родовищами та просуває "Арктичний інвестиційний фонд" для залучення іноземних інвестицій.

Загалом, зазначають у розвідці, Москва прагне використати два основні ресурси — приарктичні запаси рідкісноземельних елементів і проєкт Північного морського шляху. 

Водночас Росії бракує фінансів і технологій для повноцінного освоєння цих ресурсів, тому вона змушена шукати іноземних партнерів.

Серед стратегічних цілей Кремля — повний контроль над Північним морським шляхом, зокрема через обмеження свободи навігації для іноземних суден та встановлення обов’язкового погодження їхнього проходу через райони з льодовими покровами.