Про це в YouTube-подкасті «Здоров’я live» розповів перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров.
Мова про те, що в українських лікарнях вже є штами, збудники захворювань, які не піддаються жодному антибіотику. І вони поширюються в межах лікарень і виходять за них. Це означає, що лікарям важко вилікувати пацієнтів з такими штамами, бо на них не діють жодні антимікробні препарати.
Найбільш проблемні збудники, як раніше пояснював Дубров, це Ацинетобактер бауманії, Клебсієла пневмонії, Ешерихія колі і Паличка синьогнійна. Вони мають найвищий рівень резистентності не лише в Україні, але й у всьому світі. Ці бактерії можуть спричинити цілий спектр захворювань: від кишкових та урологічних інфекцій до запалень ран і гнійних процесів в організмі. Пневмокок, основний збудник пневмонії, вже має резистентність 10%-25% навіть у країнах Європи до синтетичних пеніцилінів, чого не було 5 років тому.
Чому так сталося? Як пояснює Дубров, у багатьох країнах, зокрема Європі та США, безглуздо і нераціонально призначали антибіотики для лікування ковіду. Україна тут не виняток. Лікарі могли одразу зі старту призначати одразу кілька антибіотиків.
Справа в тому, що чим більше ми використовуємо антибіотики, тим більше в мікроорганізмів є змога напрацьовувати механізми резистентності, тобто стійкості до лікування. Певній частині бактерій вдається мутувати так, щоб стати резистентними.
«В Україні ситуація ще гірша, (ніж у Європі та США, – LB.ua) бо ми живемо у війні. Війна завжди є інкубатором резистентних інфекцій. Це і порушена логістика, і порушення принципів інфекційного контролю, і не завжди наявний доступ до антибіотиків. Неправильне застосування, зміна однієї групи антибіотиків на іншу, різний час між прийомом антибіотиків – фактори, які сприяють селекції резистентних штамів, їхньому розмноженню та циркуляції», – каже заступник міністра.
І додає, що сам факт перебування на стаціонарному лікуванні навіть без отримання антибіотиків у чотири рази підвищує ризик того, що «бактеріальна інфекція може бути викликана резистентною флорою». А якщо на лікуванні пацієнти в стаціонарі ще отримували антибіотики, то в 4,5-9 разів росте ризик наступної інфекції резистентною флорою упродовж 3-6 місяців.
За даними ВООЗ, антибіотикорезистентність входить до десяти найбільших загроз для людства. В організації зазначають, що в 2019 році майже 5 мільйонів смертей були пов'язані з бактеріальною стійкістю до антимікробних препаратів, зокрема 1,27 мільйона смертей були безпосередньо спричинені нею. А вже у 2050 році антибіотикорезистентність може забирати до 10 млн людських життів щорічно.
- Вчені виявили антибіотик, який не вбиває корисні бактерії, коли нищить «погані»
- В Україні у відносно мирних областях рецептурні препарати мають відпускати за рецептом – зокрема, за електронним. Антиобіотики є рецептурними ліками. Утім. досі багато аптек порушує це правило.
- Антибіотики також продають прайс-агрегатори, які не мають на це відповідної ліцензії, і МОЗ посилить правила контролю.