«Жодної втоми у французів від України немає»
Одразу після Вільнюського саміту НАТО ми чули від деяких чиновників Британії та Польщі, що Україна має більше дякувати за підтримку, що в них є певна втома від війни. Чи чуєте ви щось таке від французьких політиків, урядовців? Чи Париж має більш дорослий погляд на світ?
Французи, навпаки, аплодували вільнюським заявам президента Зеленського. Під час зустрічі і з політиками вищого рівня, і з журналістами вони підтримали таку рішучу та наполегливу позицію президента із захисту національних інтересів України. Французи пам'ятають, як у 1940 році, під час нападу Німеччини, генерал де Голль таким самим тоном, як нині глава України, вимагав допомоги у своїх партнерів. І, на жаль, тоді зволікання союзників коштувало французькому народу тисяч життів і призвело до втрат територій. Жодної втоми у французів немає.
Глава МЗС Дмитро Кулеба каже про «важку осінь» і про те, що в цей період лунатиме багато закликів з різних країн сісти за стіл переговорів з Росією. Чи може Франція бути одним з таких голосів?
На мій погляд, Франція не може бути голосом, що виступає за негайні переговори з Росією. Ви сказали, що голоси лунатимуть, та вони вже звучать. Переважно це голоси лобістів, тобто найманців і консервів (підготовлена агентура противника. – LB.ua). До речі, ми пояснювали французьким журналістам, що цей термін означає, і тепер вони часто вживають його під час телевізійних ефірів, коли з’являються такі консерви.
Ось експрезидент Франції Ніколя Саркозі сказав нещодавно в інтерв’ю, що Крим потрібно віддати Росії, Україні залишитися поза Євросоюзом і НАТО, а зі самою Росією Європі варто відновити відносини. Як на це відреагуємо?
Так, Саркозі – колишній президент, але вважати, що він і досі зберігає вплив на політичні процеси, було б, м'яко кажучи, перебільшенням. І не забувайте, що суд виніс щодо нього рішення про позбавлення волі на три роки. Його висловлювання жорстко розкритикували французький політикум і експерти. Навіть колишній підлеглий, який працював у його кабінеті, відверто казав про корупційні зв’язки з Росією.
Йому згадали все: і 2008 рік, його позицію блокування перспективи вступу України і Грузії до НАТО, і анексію великої частини грузинської території, і багато чого іншого. Здається, він цими висловлюваннями обурив власний народ, який солідарний з українським народом у боротьбі. За що Саркозі й отримав відповідну реакцію.
Чи французьке керівництво розуміє, що Путін узагалі не збирається йти на переговори?
Французьке керівництво це добре розуміє. Якщо ви подивитеся на послідовні заяви міністра закордонних справ Катрін Колонни, то побачите абсолютно послідовну позицію, яка звучить так: «Україна має перемогти, Росія мусить відшкодувати збитки і відповісти за злочини проти людства. Якщо перемовини колись відбудуться, то лише в той час і за тих умов, які будуть визначені Україною». Те саме неодноразово заявляв і президент Франції Емманюель Макрон.
До речі, про відповідальність за злочини, Франція завжди займала проактивну позицію. Вона першою серед країн надала нам повністю укомплектовану лабораторію ДНК, яка запрацювала в Бучі у супроводі групи з понад 50 людей. До неї входили французькі слідчі, судмедексперти, патологоанатоми, жандарми тощо. І потім Україна надала право цій групі першою оглядати місця злочинів в Ізюмі. Кожен такий спеціаліст є свідком російських злочинів.
Американські медіа багато пишуть про те, що у Вашингтоні є певне розчарування тим, як розвивається ситуація на фронті. А як військове керівництво Франції оцінює наші наступальні дії?
Минулого тижня відбулася чергова зустріч з представниками Генштабу при президенті Франції. Вони не дають жодних оцінок – вдалий контрнаступ чи ні. У них задіяна розвідка, яка, до речі, співпрацює з українською. Вони все знають і все розуміють. І сфокусовані на іншому: на ритмі та швидкості оборонних постачань, на логістиці. Вони поводяться так, як мають поводитися справжні партнери. У мене взагалі було враження, що я потрапив до українського Генштабу, тому що обговорювалися конкретні робочі питання. Там люди налаштовані на інше – на конкретний результат.
«Французи вирішили наростити темп виготовлення і постачання Україні боєприпасів утричі»
Київ і Париж мають окремий трек перемовин щодо озброєння. На яких пріоритетних напрямах нині зосереджуємося? Яка зброя нам найбільше потрібна від французів?
Париж – наш ключовий союзник, який у багатьох питаннях займає роль лідера і координатора. Мало хто знає: Франція була однією з перших держав, хто постачив нам зброю саме натовських зразків. Коли тривала дискусія про надання нам важкої наступальної зброї, саме Макрон першим після перемовин з президентом Зеленським промовив слово «танки». Так Франція стала ініціатором і рушієм танкової коаліції.
Якщо говорити про стратегічні речі, щодо яких ми зараз ведемо перемовини з французами, то це далекобійні ракети та засоби протиповітряної оборони. Іще одна актуальна потреба – запчастини, бо все, що нам поставили, посилено експлуатується і зношується. Ми з Францією вже працюємо над вирішенням цієї проблеми.
Водночас є постійне, актуальне питання – постачання боєприпасів 155-го калібру. Франція узяла на себе зобов’язання постачати ці снаряди в певному ритмі. Ті, хто їх виробляє, працюють зараз 24/7, профільні підприємства Франції перейшли в надзвичайний режим роботи. І тут є гарна новина: французи вирішили наростити темп виготовлення і постачання утричі. Це дуже суттєво.
Зима буде непростою через російські ракетні атаки, про що вже говорить керівництво нашої держави. Франко-італійська система ППО SAMP/T працює в Україні. Париж і Рим домовилися значно збільшити виробництво боєприпасів, а глава Міноборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що його країна скоротить цикл створення компонентів для цих установок. Чи розраховує Київ на нові батареї SAMP/T? Про які терміни може йтися?
Скажу так: це питання перебуває на постійному контролі керівництва обох країн, міністрів оборони та глав Генштабу. Думаю, в нас хороші перспективи. Усі сторони розуміють, що ці системи Україні потрібно поставити якомога швидше.
Перші французькі крилаті далекобійні ракети SCALP уже показали себе ефективно в Україні. Чи можемо ми отримати і коли додаткові снаряди?
Усі ракети SCALP, які обіцяли надати французи в рамках першої партії, вже у нас. Ця партія була випробувальна, снаряди непогано зарекомендували себе. SCALPи будуть, постачання триватиме. Головне питання цих постачань – їх ритм, а тут у французів усе дуже непогано.
Узагалі якщо ви чуєте від президента Зеленського чи від президента Макрона заяву про те, що Франція ухвалила рішення на прохання української сторони надати нам якесь озброєння, то знайте – воно вже в Україні і вже працює на фронті.
Дотримання тиші в питанні постачань – головна умова французів?
Дійсно, від самого початку Франція поставила умову в контексті постачань озброєння – це збереження повної тиші: вони дбають про безпеку логістики і хочуть, щоб зброя надійшла і все працювало безперебійно.
Зараз у Парижі стали потроху надавати публічну інформацію щодо постачань того чи іншого озброєння. В якийсь момент, коли французи вже нам надали техніки на 120 млн євро, ми почули критику від деяких українських експертів, що Франція нібито з чимсь зволікає, а потім я побачив, що й самі французи стали критикувати Макрона і говорити, що той буцімто жодної одиниці озброєння Україні не поставив. Тоді в Єлисейському палаці (резиденція президента Франції. – LB.ua) ми порушили питання про те, що треба щось робити і виходити в публічну площину, бо ця ситуація починає погано позначатися на двосторонніх відносинах України та Франції. Після французьке керівництво публічно оголосило про надання САУ "Caesar". Далі були інші заяви, однак загалом стратегія та умови, які ставлять до нас французи, залишаються незмінними – усе має відбуватися у повній тиші.
Президент Зеленський озвучив завдання МЗС і послам – до кінця року провести в Україні форум оборонних індустрій і створити виробничі союзи між українськими та закордонними підприємствами ВПК, аби ремонтувати та виготовляти озброєння та елементи на території України. З якими французькими корпораціями ми ведемо переговори щодо цього та хто вже позитивно сприйняв цю ініціативу?
Буде два формати. По-перше, міжнародний форум, де будуть виробники озброєння з усього світу. Він пройде у жовтні. По-друге, перед цим заходом стартують двосторонні сесії для компаній кожної країни-учасниці. Так от, перший такий семінар – це Україна – Франція. Він відбудеться наприкінці вересня. Туди вже погодилися приїхати 30 французьких компаній, що працюють в оборонній індустрії. З нашого боку буде також велика кількість виробників.
«Франція розглядається серед невеликої кількості держав, де можна буде провести глобальний саміт миру»
Україна провела перемовини у Джидді щодо формули миру президента Зеленського. Там кожна країна виступила з певною ініціативою – стати співлідером з імплементації того чи іншого пункту формули миру президента Зеленського. Над реалізацією чого хоче працювати Франція?
Франція готова серйозно працювати над реалізацією першого пункту формули – відновлення і дотримання радіаційної та ядерної безпеки. Французьке керівництво про це повідомило українську владу, щойно президент Зеленський представив формулу. Для Франції ядерна та атомна енергетика – це стратегічна галузь. У Парижі вважають, що прецеденти в Україні (захоплення Росією АЕС і ядерний шантаж Кремля) становлять небезпеку для всього світу, адже можуть призвести до непередбачуваних наслідків. І зараз Франція – наш найважливіший партнер у спілкуванні з керівництвом МАГАТЕ.
Водночас президент Макрон повністю підтримує українську формулу миру, і саме тому французи трохи трансформували свою позицію та кажуть, що хотіли б допомогти з імплементацією всіх її пунктів. До речі, французькі представники високого рівня брали активну участь у форумі в Джидді та вели перемовини з українською делегацією на чолі з керівником Офісу Андрієм Єрмаком. Французькі дипломати та високопосадовці також беруть активну участь у новому форматі: обговореннях з главою Офісу президента та його командою конкретних пунктів формули миру – іде робота над напрацюванням механізмів імплементації. З минулого тижня до цього процесу долучені посли України, які мають розпочати такі самі обговорення у країнах перебування.
Зараз же Франція розглядається серед невеликої кількості держав, де можна буде провести глобальний саміт миру. До речі, Емманюель Макрон також заявив, що готовий працювати над залученням до форуму лідерів Китаю, Індії та Бразилії.
Але ж Макрон говорить про мирну ініціативу щодо України. Про це він веде розмову з китайським лідером Сі. Окремо – з прем’єром Індії Моді. Чого прагне досягти президент Франції?
Немає жодного окремого мирного плану. Існує один мирний план президента Зеленського, з яким Макрон погоджується. Президент Франції взяв на себе зобов’язання працювати з Китаєм і з Індією, щоб залучити їх до цього форуму.
Однак що сталося під час поїздки французького президента до Китаю? Його візит відбувся за кілька тижнів після переговорів Сі та Путіна в Москві. Тоді весь світ напружено спостерігав за ситуацією, адже ніхто не знав, про що домовилися ті двоє – чи буде Китай підтримувати Росію та надавати їй зброю, чи ні. Макрон же, приїхавши у КНР, показав Сі альтернативний шлях.
Усередині Китаю – криза, економіка уповільнюється і падає, частина світових ринків закриті для КНР через санкції США. І в Сі був вибір: або піти шляхом Росії – обрати ізоляціонізм, перевести китайську економіку на військові рейки, розпочати маленьку війну, або шукати шлях виходу з кризи через розвиток і підсилення економіки, яке неможливе без взаємодії з Заходом. Після візиту Макрона майже не згадують про те, що Китай може підтримати війну Росії проти України і піти на ескалацію. Навіть реакція офіційних кіл США на візит Макрона до Китаю була обережно позитивною. Усі розуміють, що позиція Пекіна може змінитися, це крихка конструкція.
Президент Франції прочинив для Сі економічні двері. Він привіз понад 50 глав компаній, сторони підписали багатомільярдні контракти. Він показав китайцям: для вас частина світу закрита, а ми поки що відкриті. Сторони підписали контракти для чутливих для китайської економіки галузей, зокрема, авіації та атомної енергетики. Схоже, в Китаї розуміють: якщо вони вирішать активно допомагати Росії, Франція може зупинити економічні відносини, які є надважливими для КНР.
Що ми отримали у підсумку?
Для нас це важливо з кількох причин. По-перше, Сі Цзіньпін не пішов на ескалацію. По-друге, з'явився додатковий канал комунікації. Це дуже непогано. До речі, згадав, що напередодні й одразу по поверненні з КНР Емманюель Макрон телефонував президенту Зеленському. Це гарний приклад координації дій.
Те саме стосується Індії, оскільки Макрон також приділяє велику увагу цій державі. На День взяття Бастилії прем’єр Нарендра Моді приїздив до Франції і був почесним гостем Макрона. Ми сподіваємося, що канал комунікації між Індією та Францією працюватиме не тільки в інтересах Франції, а й в інтересах України.
Невдовзі розпочнуться переговори щодо створення угоди про гарантії безпеки між Україною та Францією. На чому сфокусується Париж?
Зараз ми чекаємо на деталі та контури угоди, яка проробляється між Україною та Сполученими Штатами. Це важливо для подальшої роботи з Францією. Мета – зробити так, щоб Франція стала першою європейською країною, яка опрацює механізм гарантій. Найближчим часом ми почнемо формувати робочу групу та швидко працювати над документом. Важливо зрозуміти, що саме на Францію нині орієнтується багато європейських держав, тому що останнім часом вона підсилила позиції в Євросоюзі і НАТО. Зараз Франція є одним з головних донорів Європейського Союзу і жодне рішення на рівні ЄС не може бути ухвалене без підтримки Парижа – як щодо безпекових питань, так і щодо запровадження санкцій чи виділення фінансової, гуманітарної допомоги.
До повномасштабного вторгнення саме Франція будувала для України корвети та катери. Вона, до слова, продовжує робити це. Чи можемо ми сподіватися, що Франція після війни стане важливим партнером з розбудови українського флоту?
Так має бути і так буде. Франція – лідер з виробництва морської техніки. Франція – морська держава. Вона вважає Україну морською державою. Тут величезне поле для взаємодії. До речі, французи продовжують виробляти для нас катери морської охорони, постачати їх. У серпні, згідно з планом, уже надійшли два судна для Держприкордонслужби.
Франція кардинально змінила позицію щодо вступу України в НАТО. Президент Макрон виступає за запрошення України до Альянсу та створення дорожньої карти з умовами та термінами вступу. Київ очікує Вашингтонського саміту, що США змінять скептичну позицію. Однак головний скептик – це Німеччина. Чи може Париж вплинути на свого найближчого союзника?
Після Другої світової Франція воліє мати союзницькі відносини з Німеччиною. Вони вважають це запорукою безпеки в Європі. Для французів тандем з німцями – святе. Утім зараз є певні розбіжності, які почалися через те, що країни по-різному долали енергетичну кризу. Був різний ступінь залежності від дешевих російських енергоносіїв. Якщо Франція змогла відмовитися від них за місяць, то в Німеччині понині зберігаються проблеми. Зараз же ми бачимо, як відрізняються позиції Парижа та Берліна щодо деяких політичних питань.
Раніше Франція перед ухваленням рішень – економічних, політичних, безпекових – погоджувала позицію з Німеччиною. У Парижі казали: нам спочатку треба порадитися з німцями, а потім досягти консенсусу з Євросоюзом. Зараз Франція в деяких політичних питаннях бере на себе функцію лідера. Каталізатор розбіжностей між двома країнами – це позиція щодо кандидатства України в ЄС і запрошення України в НАТО. Ми бачили, що Франція першою підтримала надання нашій державі статусу кандидата на членство в ЄС, а потім Німеччина вже ухвалила схоже рішення. У Вільнюсі ми помітили, що Макрон, на відміну від німецьких колег, абсолютно підтримав нас.
Думаю, що взаємозалежність і координація між Францією і Німеччиною ще зберігаються. Упевнений, що французи робитимуть усе можливе, щоб змінити і покращити позицію німецького керівництво щодо вступу України в НАТО.
Президент Макрон багато років говорить про створення системи автономної стратегічної європейської безпеки. Колись у Франції говорили, що вона неможлива без Росії. А що зараз там кажуть, і що кажемо французам ми?
Ідея автономної стратегічної європейської безпеки – це концепція французького політичного керівництва. Зараз вона не на часі, але в майбутньому, ми абсолютно впевнені, формулювання буде іншим. І воно буде таким: система автономної стратегічної безпеки, якщо вона буде створена, неможлива без України. Ба більше, Україна стане одним з головних контрибуторів цієї системи, бо ми можемо зробити чималий внесок. Наша армія одна з найпотужніших у Європі, що має унікальний досвід ведення бойових дій. Вона якісно озброєна, до цього додасться відроджена потужна військова промисловість.
Є один красномовний приклад того, як змінилася позиція Франції щодо європейської безпеки і включення до неї України. У 2019 році на щорічній нараді послів у Франції говорили про те, що Росія – невідʼємна частина європейської безпеки. Минуло чотири роки, і 29 серпня почесним гостем на нараду запрошений глава МЗС Дмитро Кулеба. Цим усе сказано.
«Французи зрозуміли: на ринок відновлення України ніколи не будуть допущені компанії, які не вийшли з Росії»
Щонайменше 23 великі французькі компанії досі працюють у Росії. Корпорація "Total", яка заявила про "поступовий вихід", і далі вироблятиме зріджений газ на сибірському Ямалі (як відомо, європейські санкції не поширюються на ЗПГ). Як із цим бути? Що робить посольство, аби переконати наших партнерів припинити подібну діяльність?
Ви кажете, що 23 французькі компанії залишилися працювати в Росії. Це погано. Однак до війни Франція була першим роботодавцем у РФ, якщо говорити про сегмент іноземних компаній. У Росії працювали 500 французьких компаній або їхніх філій. Зараз залишилися всього 23.
Чому так сталося? По-перше, через рішучу позицію керівництва Франції. Макрон зібрав у себе представників корпорацій, які працювали в РФ, і сказав, що держава не може від них вимагати конкретних кроків, бо вони є приватним сектором, але Франція підтримуватиме всі пакети санкцій, навіть найрадикальніші, і рано чи пізно з Росії доведеться піти. По-друге, це проактивна позиція української громади у Франції, яка системно тиснула на французький бізнес. По-третє, це дипломатичні активності посольства. Ми запрошували до себе керівників компаній, які мали сумніви щодо виходу з РФ, і проводили з ними роз’яснювальну роботу. У багатьох випадках ця стратегія спрацьовувала.
Якщо говорити про "Total", то ця компанія в Росії видобувала і транспортувала нафту і газ. Вона повністю вийшла з нафтового сектору. Зараз вона працює в Росії лише в рамках транспортування зрідженого газу, щодо санкціонування якого ЄС ще не ухвалив рішення.
Водночас з’явився ще один фактор, який сприяє самовизначенню французьких компаній. Вони зрозуміли нову політику українського уряду: на ринок відновлення України, а я свідомо вживаю цей термін, ніколи не будуть допущені компанії, які не вийшли з Росії. І навпаки, ті, які вийшли з РФ, отримають пріоритетний доступ у замовленнях. І це працює, бо ми бачимо, що з’явилася потужна конкуренція серед іноземних інвесторів щодо програм відновлення України.
На нараді послів прем’єр Денис Шмигаль заявив, що необхідно запровадити в кілька етапів санкції проти Росатому. Вони мають стосуватися як менеджменту компанії, так і постачань російського ядерного пального та технологій. Франція виступає проти накладання подібних штрафних заходів, адже переробляє радіоактивні відходи в Росії. Чи намагаємося переконати Париж, чи розуміє французьке керівництво, що на цей крок потрібно піти?
Я не буду спрощувати ситуацію. Для Франції ядерна галузь є стратегічною. Завдяки своїм атомним потужностям французи успішно подолали енергетичну кризу, завдяки їм економіка країни зростає. Тож для Франції це чутливе питання. Французькі компанії працюють з РФ не лише в контексті переробки радіоактивних відходів, а й здійснюють технологічний контроль.
Що кажуть французи? Вони говорять, що не запроваджують санкцій проти Росатому, тому що Євросоюз не хоче їх вводити. Звісно, тут є певна двозначність, адже Франція – один з лідерів ЄС. Однак дійсно, окрім Франції, ще п'ять країн Євросоюзу виступають проти цього кроку, тож усередині Співдружності консенсусу ще немає.
Триває пошук рішення, як обійтися тут без Росії. Ми продовжуємо роботу на всіх рівнях, починаючи з офіційного, дипломатичного і закінчуючи неформальним. Водночас спостерігаючи за подіями в Африці, за тим, як Росія намагається послабити там французький вплив, є надія, що французи рано чи пізно ухвалять рішення запровадити санкції проти Росатому.
Цієї зими нам потрібна допомога у відновленні критичних об’єктів інфраструктури, завчасне надання необхідного запасного обладнання. Франція торік першою організувала міжнародний форум, аби Україна встояла в зимовий період. Париж зміг залучити до роботи країни Глобального півдня й акумулювати гроші та обладнання. Чи можемо сподіватися на те, що і цього року Франція стане лідером і допоможе українцям вистояти взимку?
Тоді в один день було два форуми. Перший – двосторонній по лінії Україна – Франція. Ініціаторами були посольство України та французьке міністерство економіки та фінансів (Берсі). Другий – міжнародний, який провели з ініціативи президента Франції. Ідея Макрона щодо міжнародного форуму полягала в тому, щоб країни, які не можуть з тих чи інших причин допомогти з оборонними питаннями Україні, знайшли можливість і надали гуманітарну допомогу. Тому серед учасників з'явилися Індія, Швейцарія і ще 47 держав, які готові були і хотіли допомогти Україні пережити зимовий період. Тоді вдалося створити механізм, який дозволив вичислити наші потреби та акумулювати гроші й обладнання.
Цей форум має отримати продовження. Посольство пропонуватиме цю ідею французам. Упевнений, її підтримають.
«Ми почали працювати над визнанням французьким парламентом Росії державою-терористом»
Чи це правда, що нині посольство працює над тим, щоб французький парламент визнав Росію державою-терористом? Які у нас шанси?
Абсолютна правда. Наш процес взаємодії з французьким парламентом – Національними зборами та Сенатом – можна назвати революцією. Так, дві палати Франції проголосували за резолюцію про визнання Голодомору геноцидом українського народу, причому партія Ле Пен проголосувала у повному складі і хотіла бути коспонсором, що взагалі неможливо було собі раніше уявити. Парламент визнав ПВК «Вагнер» терористичною організацією і закликав Європейський Союз зробити те саме. Сенат засудив незаконну депортацію Росією українських дітей. Законодавці підтримали резолюцію, яка визнає, що Росія веде проти України загарбницьку війну, і проголосували за збільшення допомоги Україні. Тут відіграли одну з ключових ролей виступи президента Зеленського та голови Верховної Ради Стефанчука в обох палатах французького парламенту.
Паралельно з резолюцією щодо "вагнерівців" ми почали працювати над визнанням Росії державою-терористом. Ми чекали, коли будуть проголосовані перелічені ініціативи. Тепер процес запущено. І тут варто подякувати групам дружби обох країн, які дуже ефективно працюють і допомагають лобіювати ці ініціативи – співголові Альоні Шкрум і французьким колегам Надії Соголуб і Бенджамін Адат. А також дякуємо відповідним комісіям усередині французького парламенту, з якими ми постійно перебуваємо в тісному контакті. Хочу окремо подякувати дипломатам посольства України, які самовіддано і сумлінно 24/7 працюють на перемогу нашої держави.
Для Франції ПВК «Вагнер» є загрозою, адже вона збільшує вплив у країнах Африки, які історично орієнтувалися на Париж. Що ми можемо спільно зробити, аби мінімізувати цю загрозу?
Ми порушували питання щодо "вагнерівців" ще до повномасштабного вторгнення. На жаль, тоді французи не надто реагували на цей виклик. Зараз вони розуміють, що ПВК «Вагнер» становить загрозу для національної безпеки Франції, що ця компанія нівелює французький вплив в Африці. Щодо співпраці скажу так: ми почали активні консультації з комунікаційним підрозділом МЗС Франції. Тепер Париж і Київ працюють над спільною комунікаційною стратегією щодо Африки, яка включає багато елементів.
Чи є розуміння, як працює «Вагнер» в Африці?
ПВК діє на континенті у трьох напрямах. Перший – військовий: проведення державних заколотів, підтримка хунт і військових режимів, охорона нафтових родовищ і різних шахт.
Другий – надання політичних послуг. Після того як у Росії припинили проводити вибори, сотні і тисячі російських політтехнологів опинилися без роботи і їх почали направляти спочатку в країни СНД, а тоді в Африку, де вони стали частиною холдингу «Вагнер». Там вони допомагають в організації виборчих кампаній і самих виборів, стають радниками голів африканських держав. Це дозволяє їм згодом розподіляти, до прикладу, квоти на добуток нафти, золота, алмазів тощо.
Третій напрям – робота окремого медіахолдингу. Мені розповідали французькі дипломати, що «Вагнер» контролює багато місцевих ЗМІ, майже всі соціальні мережі в країнах перебування, має власні великі ботоферми. За допомогою цих інструментів структура розповсюджує фейки, дезінформацію в країни Європи, спричиняючи дестабілізацію і хаос. Франція це розуміє і має власну стратегію боротьби.
Зараз відбувається протистояння в Нігері, де Росія має чималий вплив. Франція, яка залежала від уранових покладів у цій державі, дуже сильно переймається, що там відбувається. На переговорах у Джидді деякі представники країн говорили, що стурбовані ситуацією в Нігері і що вона може опосередковано вплинути на російсько-українську війну. Як саме? І чи існує ризик, що французи перенесуть свою увагу з України на Африку?
Так вважають деякі експерти. Стабільний Нігер – це стратегічний інтерес Франції, яка отримує звідти уран та інші ресурси. Париж точно докладатиме значних зусиль, щоб урегулювати цю ситуацію. Чи вплине це на політику Франції щодо України? Ми не бачимо ознак того, що Франція перенесе свою увагу і зменшить допомогу нашій державі.
«Французькі компанії готові до конкурентної боротьби на ринку відновлення»
Франція дуже серйозно підійшла до питання відновлення України. Президент Макрон створив задля цього посаду спецпредставника з допомоги і реконструкції. Республіка узяла шефство над Чернігівською областю. На чому нині фокусують свою роботу французькі компанії?
На чому зосереджена Франція? По-перше, на гуманітарному напрямі. До України надходить величезна кількість допомоги не лише від уряду, а й від французьких міст і містечок. З перших днів російського вторгнення працює антикризовий центр при МЗС, переважно займаючись питанням України. Туди надходить уся інформація про потреби, і працівники відразу шукають тих, хто зможе покрити та вирішити конкретні проблеми. До прикладу, після підриву росіянами Каховської ГЕС уряд Франції направив на потреби ДСНС 40 гнучких баків для зберігання води, 500 тис. таблеток і 405 фільтрів для очищення води, дві тисячі гігієнічних наборів. Також французький уряд виділив 40 млн євро для фінансування екстреної реконструкції об’єктів критичної інфраструктури.
До того ж активно діє організація "Protection Civile" з 32 тис. волонтерів, які перші місяці війни збирали по всій Франції гуманітарну допомогу, відвантажували її через французьку залізницю. Важливу роль у цьому процесі також відіграє Асоціація мерів французьких міст, яку очолює мер Канн Давід Ліснар. До речі, у перші години російського вторгнення саме він вивісив на будівлі мерії український прапор. Також потужну роль відіграють понад сто франко-українських асоціацій, які працюють по всій території Франції і координують свою діяльність з посольством України.
Які українські галузі є найбільш привабливими для французького бізнесу?
Французька сторона зацікавлена в розбудові атомних потужностей (відкриваються нові можливості співпраці на цьому напрямі). У розробці літієвих покладів (літій використовують для виготовлення батарей електрокарів. – LB.ua). У Європі є лише дві країни, які мають великі за об’ємом поклади літію – Португалія та Україна. У нашій державі є чотири родовища, два з яких розміщені в зоні, де точаться бої. Гарні перспективи гуманітарного розмінування. Французькі компанії вийшли на посольство, і ми передали уряду пропозиції допомоги на цьому важливому напряму. Причому французи готові взятися до роботи вже зараз.
Французькі компанії також цікавить сфера будівництва, відновлення інфраструктури. Як приклад можна навести роботу компанії "Neo-Eco", у якої є унікальні технології, що допомагають відновлювати з нуля зруйновані будинки. Вона вже відновила 25 будинків у Гостомелі.
Французи нині також цікавляться усім, пов’язаним з транспортом. Буквально нещодавно почалася реалізація проєкту придбання для Укрзалізниці 19 тис. тонн рейок. У нас на черзі переговори з компанією "Alstom", яка також готова до конкурентної боротьби на ринку відновлення.
Президент Зеленський поставив послам чітке завдання: знайти інвесторів, які готові були б вкладати гроші в Україну під час і після війни. З ким наше посольство вже веде перемовини щодо цього?
Ще у грудні у Франції за участю президента Макрона відбувся форум відновлення України. Тоді він на прохання президента Зеленського закликав французький бізнес, не чекаючи закінчення війни, заходити на ринок відновлення України. Планувалося, що захід відвідають десь близько 200 підприємців, прийшли ж 750 представників компаній і ще 10 тис. фірм приєдналися онлайн. Можете уявити рівень зацікавленості та об’єм нашої роботи. До України приїздила велика делегація організації MEDEF, спілки підприємців Франції, яка об’єднує понад 800 тис. підприємств.
Водночас ми спілкуємося з французькими партнерами щодо створення спеціального фінансового механізму – державного гарантійного фонду Франції, який забезпечить потенційних інвесторів кредитами та фінансовими гарантіями.
За вашими оцінками, українські біженці, які знайшли прихисток у Франції, після завершення війни здебільшого повернуться додому чи залишаться?
Зараз у Франції близько 107 тис. українських біженців. На першому етапі ми часто спілкувалися з ними, на той момент вони мали до нас два питання. Перше – коли ми повернемося додому? Друге – коли ми зможемо працювати? Більшість українців, що вирушили в пошуках захисту до Франції, вже знають мову і чи намагаються влаштуватися, чи вже працюють. Вони хочуть якомога менше залежати від держави і навіть просять самостійно оплачувати житло, хоча б частину. Це дуже дивує французів, які звикли до того, що мігранти завжди просять дотацій, однак їх це дуже захоплює.
Чи захочуть українці повернутися назад? Більшість жінок, які навіть знайшли роботу, все ж таки хочуть повертатися додому, а ось з дітьми не все так однозначно, бо вони дуже швидко інтегруються та асимілюються, вчать мову і нарівні спілкуються з французькими товаришами. До речі, французи в захваті від українських дітей. Міністерство освіти тільки й каже про українських учнів, бо таких успіхів у математиці і в точних науках, які демонструють наші маленькі діти, вони не бачили ніколи.
Серйозна проблема – діти від 12 до 16 років. У цьому віці головне – комунікація з однолітками. А вони її втратили спочатку через коронавірус, а потім через війну, яка знищила будь-які зв’язки з друзями. Ці діти не ходять до ліцеїв і коледжів, відмовляються вчити мову і хочуть повернутися до України. Вони потребують психологічної допомоги, це наше майбутнє, і тому цю проблему треба вивчати на державному рівні.
«Злочини росіян у Бучі стали тим фактором, який змінив позицію Макрона»
Як змінилося ставлення французів і самого президента Макрона до України за час великої війни? Що зумовило зміни? І як змінилося ставлення до Росії?
Франція – це демократична країна. І є три ступені формування позиції: перший рівень – громадська думка, далі – медіапідтримка, третій – рішення влади, яка чутлива до перших двох чинників. Саме проактивна підтримка французького суспільства, яку бачать у Єлисейському палаці, значною мірою сприяла ухваленню важливих для України політичних рішень, наданню військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Згідно з останнім опитуванням агенції IFOP, 72% французів підтримують Україну. Згідно з опитуванням центру «Нова Європа», проведеним напередодні Вільнюського саміту, у Франції найвищий рівень підтримки курсу України в НАТО серед європейських країн. Можна констатувати, що нам вдалося майже повністю витіснити російський контент з медійного простору Франції.
Радикальний перелом настав після початку широкомасштабного вторгнення, а тоді після подій у Бучі, які набули величезного розголосу у Франції. Нещодавно у президента Зеленського запитали, з чим у нього асоціюється Росія. І він відповів – з Бучею. Злочини росіян у Бучі стали тим фактором, який змінив позицію Макрона.
На позицію французького суспільства дуже вплинули виступи президента Зеленського, їх слухали всі – від політиків і чиновників до студентів і бізнесу. За цим стоїть величезна робота посольства. Розкажіть трохи подробиць.
Французи прокинулися. І цьому дійсно дуже сприяли звернення президента Зеленського до різних верств французького суспільства. Його виступ перед депутатами французького парламенту і мерією Парижа (загальна кількість присутніх – понад тисяча народних обранців з прямою трансляцією на ключові телеканали). Виступ перед студентами французьких університетів (2000 студентів і викладачів Сорбонни і Sciences Po в аудиторії, 40 тис. студентів і викладачів дивилися онлайн, трансляція велася ключовими телеканалами з охопленням близько 5 млн глядачів). Виступ перед з’їздом підприємців Франції (в аудиторії – 5 тис. людей, 20 тис. підприємців – онлайн, трансляція на ключових каналах).
Окремо хочеться загадати про виступ на Конгресі правової спільноти «Ніч права» (1300 присутніх у залі фахівців, трансляція на ключових каналах). Про його виступ під час відкриття Конгресу мерів Франції (4 тис. присутніх у залі мерів, 10 тис. в онлайні, телетрансляція на ключові канали). Звернення під час економічних форумів (750 у залі і 10 тис. представників компаній онлайн, а також глав держав та урядів).
За час війни вийшли шість телевізійних і шість друкованих інтерв’ю президента України, 10 інтерв’ю першої леді Олени Зеленської, шість інтерв’ю голови Верховної Ради Стефанчука, три інтерв’ю керівника Офісу президента Андрія Єрмака, 14 інтерв’ю глави МЗС Дмитра Кулеби, 9 інтерв’ю віцепрем’єра Ольги Стефанішиної і ще понад 50 інтерв’ю українських високопосадовців.
Французьке суспільство в захваті від української мужності. І зараз, промовляючи слово «солідарність», вони пишаються тим, що допомагають і підтримують нашу державу.
Посольство України у Франції потужно працює на культурному напрямі. Знаю про один кейс, який дуже сильно вплинув не лише на французьке суспільство, а й на народи інших країн. Я про те, що відомий актор Ален Делон минулого року записав велику програму про Україну. Розкажіть трохи більше про цю та інші програми.
Історія Алена Делона – це один з вдалих комунікаційних проєктів. Він актор світового рівня, який досі користується шаленою популярністю у світі, зокрема в країнах Азії, таких як Китай, Японія, в інших державах. І те, що Делон узяв участь у проєкті на підтримку України – це величезний здобуток.
У нас у Парижі є культурний центр. Я дізнався, що цей будинок колись належав Делону. Під час розмови з президентом Зеленським було запропоновано створити мінімузей на честь французького актора. І ми це втілили разом з волонтерами: це дуже скромна кімнатка, однак зроблена зі смаком та любов’ю. Коли Росія вторглася масштабно, ми познайомилися з журналістом Сірілем Віг’є, який єдиний з представників медіа має можливість спілкуватися з Делоном і робить з ним інтерв’ю. Він з дитинства знає родину актора і фактично є членом сім’ї. Його останнє інтерв’ю з Делоном набрало понад 160 млн переглядів у світі. Це наштовхнуло нас на думку зробити спільний проєкт, залишалося тільки дізнатися, чи готовий Делон підтримати нашу країну.
Я запросив Сіріля до культурного центру і показав кімнату, присвячену Делону. Він був здивований і зворушений. Потім приїхав з камерою, зробив зі мною інтерв’ю, яке показав Делону. Далі він надіслав відео, де Делон тримає газету з проукраїнськими гаслами. Виявилося, що він абсолютний прихильник України. Потім вони самі знайшли видавця та переклали вірші Шевченка, і Делон вилетів зі Швейцарії до Парижа, аби записати на камеру, як він читає вірші Шевченка, і запросив мене на запис програми. Згодом Делон особисто відвідав Український культурний центр.
Потім у Сіріля виникла ідея організувати розмову Делона з президентом Зеленським. Попри зайнятість, глава держави знайшов час, і це була неймовірна бесіда, де Делон сказав, що пішов би воювати за Україну, у ЗСУ, якби був на кількадесят років молодшим. І закінчив словами «Слава Україні».
Цю розмову, яка вийшла на каналі "TV 5 Monde", подивилося понад 100 млн людей у 220 країнах, трансляція велася 22 мовами. І після того росіяни робили все можливе: пропонували будь-які гроші, щоб зробити інтерв’ю з Делоном. Але він, звісно, відмовився.
Є ще один гарний кейс – виступ Катрін Деньов у Каннах.
Побачивши, що Катрін Деньов підтримує Україну, керівник Офісу Андрій Єрмак запропонував створити ще один великий культурний проєкт з відомою французькою акторкою. Ми із Сірілем Віг’є запропонували їй прочитати вірші, але вже української поетеси Лесі Українки. Вона прочитала їх у телеефірі. Потім це мало потужний розвиток, тому що цього року вона отримала статус музи Каннського фестивалю і відкривала його. Свою промову присвятила Україні і ще раз прочитала вірші Лесі Українки. Зайве казати, що за Каннським фестивалем спостерігав увесь світ. Це було дуже зворушливо. Ми подякували і Делону, і Катрін Деньов за таку важливу і потужну підтримку.
На День Незалежності Париж готує кілька приємних сюрпризів для Києва та України. Розкажете про них?
Коли мер Парижа Анн Ідальго була в Києві, вона зустрічалася з президентом Зеленським, який вручив тоді Парижу відзнаку міста-рятівника. Ви пам’ятаєте, що в перші дні та місяці вторгнення Париж став прихистком для українських біженців, які звідти виїжджали до інших міст чи країн. Анн Ідальго пообіцяла назвати один зі скверів Парижа на честь столиці української держави міста Києва і народу України. Рада Парижа проголосувала за це рішення, і 24 серпня, на День Незалежності, його відкриють у самому центрі міста – поблизу Єлисейського палацу. Це прояв поваги, адже французи бажають назавжди вшанувати мужність українського народу.
Ще одна гарна новина: на День Незалежності Ейфелева вежа буде світитися кольорами українського прапора. Таке відбуватиметься вже вдруге, і це безпрецедентне рішення: раніше на вежі можна було побачити лише кольори французького стяга. Жодна інша країна, окрім України, не вшановувалася так французами. Жовто-блакитне світло Ейфелевої вежі побачать в усьому світі.
