Скільки ж нас за кордоном?
Дані у відповідь на таке просте запитання кардинально різняться. За інформацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, від початку війни за кордон виїхали понад 6,2 млн українців. Європейська комісія зазначає, що станом на початок серпня 2023 року в ЄС перебувають трохи більше ніж 4 мільйони людей. Натомість цифри, надані нашим МЗС, геть інші: на кінець червня понад 8 млн українців жили за межами держави, що фактично становить понад 20% від усього населення України. З них у Європі – близько 6 млн українців.
За даними дослідження Громадської мережі ОПОРА, майже половина біженців зараз у: Польщі — 22%, Німеччині — 14,6%, США — 11%. Також багато громадян України знайшли прихисток у Чехії — 7,9%, Італії — 5%, Канаді — 4,9%, Іспанії — 3,4% та в інших державах.
Більшість пошукачів – молоді люди, які дуже швидко інтегруються, вивчають мову та думають про своє майбутнє. Проте важливо зазначити, що близько 40% із тих, хто виїхав – діти або люди похилого віку, які не намагаються знайти роботу, а живуть за рахунок соціальної підтримки.
Водночас чимало біженців замислюються про постійне місце проживання (ПМП).
Одразу скажемо: майже в усіх країнах після отримання статусу тимчасового захисту неможливо подаватися на постійне проживання. Коли війна закінчиться, охочим легально залишитися в Європі доведеться починати все заново. Звісно, вивчена мова, соціалізація допомагатимуть, але юридично більшість країн ЄС не регулюють статус тимчасового захисту – його наявність не дасть вам постійного резидентства. Винятки – статус притулку або ж запровадження спеціального законодавства, як це відбулося в Канаді.
Франція
У Франції проживає близько 100 тис. українських біженців, серед них 20 тис. школярів. Французький уряд надає українцям право на отримання тимчасового захисту, яке потрібно підтверджувати що шість місяців. Нещодавно прем’єр Елізабет Борн заявила, що уряд Франції планує перейти до наступного етапу інтеграції українців – надати постійне житло, допомогти з працевлаштуванням і вивченням мови.
Житло оформляли у три етапи. Спочатку, після прибуття, українців розміщували на кілька ночей у пункті термінового прийому. Після надання захисту соціальні працівники пропонували тимчасове житло, де люди могли залишатися кілька тижнів або місяців, а потім уже пошукачі здобували право на постійне житло з мінімальним терміном у три місяці. Вважали, що за цей проміжок українці зможуть адаптуватися та інтегруватися до французької спільноти.
У Франції отримання медичного страхування – це обов'язкова процедура, яку повинен пройти кожен, хто планує проживати у цій країні. Слід зазначити, що цей соцпакет включає повний обсяг необхідного лікування, витрати на консультації зі стоматологами і навіть на рецептурні препарати. Єдина проблема – процес місцями забюрократизований.
Pôle emploi — це агентство з працевлаштування, яке допомагає знайти роботу у Франції. Там можуть запропонувати курси французької мови, поінформувати про доступні вакансії, за потреби підготувати до роботи.
Нині не йдеться про те, що українці, які мають тимчасовий захист, згодом можуть стати резидентами чи отримають ПМП, що їм зарахують прожиті у Франції роки. Тож це означає єдине – після війни пошукачам з України, які все ж вирішать залишитися у Франції, потрібно буде отримувати довготермінову робочу візу, продовжувати страховий поліс і знати на нормальному рівні французьку мову. Майже все починати зі самого початку.
Італія
Трішки інша ситуація в Італії. З 28 березня 2022 року Рим запровадив тимчасовий захист для українців. Головне управління поліції видає дозвіл на проживання протягом року – поки що до 31 грудня 2023 року. Більшість українців, які переїхали до Італії під час російського вторгнення, все ж покинули країну – забагато бюрократичних перепон. Італійський уряд сплачує протягом перших трьох місяців перебування 300 євро на дорослого і 150 євро на дитину, а далі все треба вирішувати самотужки. Складно оформити необхідні документи, є проблеми з віднайденням постійного житла, що призводить до постійних переїздів з дітьми. Та й роботи в Італії бракує.
Водночас Рим женеться за українськими медиками. Італія на законодавчому рівні спростила визнання професійних кваліфікацій для українських лікарів, медсестер і медичних працівників, які проживали в Україні до 24 лютого.
Багато хто з українців вивчає італійську мову, що допомагає інтеграції та соціалізації. Чимало українських дітей нині навчаються в школах та дитсадках Італії. Та обжитися допомагає радше не уряд країни, а окремі благодійні організації та, звісно, українська діаспора.
Якщо хтось думає залишатися в цій країні після війни, то варто відразу замислитися над тим, що служби точно не зарахують терміну перебування в Італії (якщо ви перебуваєте під тимчасовим захистом) і не нададуть вам ПМП чи громадянство. Є чітка процедура: отримання візи D або блакитної картки, далі – посвідки на проживання, потім ви маєте попрацювати в Італії 5 років, після чого вам дадуть вид на проживання, а потім слід пожити в цій країні ще 5 років, щоб отримати громадянство.
Іспанія
Протягом максимум 24 годин після запиту про тимчасовий захист іспанська влада або погоджувала, або відмовляла у відповідному статусі. Разом з позитивною відповіддю давала дозвіл на проживання та роботу терміном на рік, який автоматично продовжила до 4 березня 2024 року.
Документи українці подавали до центрів допомоги, розташованих у Мадриді, Барселоні, Малазі та Аліканте або в поліцейських відділках. Після звернення по тимчасовий захист одержували «Número de Identidad de Extranjero» – внутрішній документ, що посвідчує особу іноземця-резидента в Іспанії.
Протягом перших пів року мали видавати 400 євро грошової допомоги дорослому і 100 євро дитині на місяць. Проблема в тому, що більшість пошукачів притулку так і не одержали їх: центральна влада звинувачує в цьому муніципалітети і навпаки. Виплат ще не розпочалися у Валенсійському співтоваристві, Каталонії та Мадриді, де проживають понад дві третини з 168 тис. українців, які перебувають під тимчасовим захистом в Іспанії.
Так, будь-яка людина, отримавши тимчасовий захист в Іспанії, має право орендувати житло. Однак зробити це доволі складно не лише тому, що в людей немає грошей, а й через кризу на ринку нерухомості.
Австрія
Від початку повномасштабного вторгнення муніципалітети Австрії прийняли та забезпечили понад 70 тисяч людей з України. Кожен українець може отримати блакитну картку – дозвіл на проживання. Уряд Австрії та Європейська комісія вже оголосили, що право на тимчасове перебування діятиме для українців максимум до 4 березня 2024 року. Поки українці мають посвідчення вимушено переселеної особи, здобути інший статус проживання неможливо.
У разі безпечного повернення в Україну право на проживання може бути припинено навіть раніше або втратити чинність достроково – якщо українці залишають Австрію надовго, наприклад, переїздять в іншу країну. Водночас кожен муніципалітет, відповідно і соціальний працівник, визначає такий термін самостійно.
На місяць соцслужби виплачують до 260 євро (залежно від того, в якій землі проживає людина) дорослим і до 145 євро дітям. Окремо допомогу на оренду квартири – до 330 євро на родину та до 165 євро, якщо людина сама.
Загалом в Австрії складно отримати громадянство чи навіть робочу візу.
Бельгія
Картка “А” про тимчасовий захист дає право українцям працювати, отримувати медичне страхування та вивчати різні мови. Різні, тому що офіційно в Бельгії три мови: французька, фламандська, німецька.
Соціальна підтримка тут відрізняється, адже вона значно вища, ніж в інших країнах. Якщо людина живе сама, то може отримувати 1100 євро, дорослі члени однієї родини – по 750 євро, на дітей виплачують по 100–200 євро, але загальна максимальна сума виплат на родину не може перевищувати 1560 євро.
Водночас із 72 тис. українців, які користуються тимчасовим захистом у Бельгії, трохи менше ніж 20 тис. офіційно шукають роботу. Ця низька цифра значною мірою пояснюється двома фактами: багато пошукачів у Бельгії працюють дистанційно; ті, хто зараз у Бельгії, часто не звертаються до офіційних служб зайнятості, а знаходять роботу через власну мережу контактів.
Міграційне управління Бельгії рекомендує використовувати тимчасовий статус і не радить подавати заяву про надання міжнародного захисту. А ось право на притулок, для прикладу, може в майбутньому допомогти особі отримати постійне місце проживання і стати справжнім резидентом. Його одержують після попереднього набуття статусу біженця, оформлення на роботу тощо. Однак ще раз зазначимо: період перебування українців у статусі тимчасово захищених осіб автоматично не призведе до отримання постійного місця проживання.
Чехія
Чехія надавала українцям безкоштовне житло і фінансову допомогу лише перші 150 днів, потім ця підтримка залишилася тільки для незахищених категорій населення, яким почнуть платити прожитковий мінімум. Ще кілька категорій осіб матимуть підвищений рівень допомоги. Водночас витрати на житло тепер також будуть враховуватися урядом. Їх відшкодовуватимуть тим, хто проживає у квартирах з реєстру помешкань для біженців, – 3 000 чеських крон на особу.
Медицина в Чехії проблематична. Попри те, що є спеціальні точки отримання меддопомоги для українців, послуги медогляду платні. Надаються й освітні пільги, однак за умови навчання чеською.
Виїхати до України з Чехії можна на два місяці, але потрібно завчасно попередити страхову компанію про дати виїзду і повернення. Щодо постійного місця проживання, то через існування візи тимчасового захисту отримати його неможливо.
Під час першого в'їзду (якщо українці прибули до Чехії не як туристи) українці мають лише три дні на одержання візи тимчасового захисту або реєстрації місця проживання. Якщо цю вимогу не виконати, розпочинаються штрафні санкції.
Німеччина
Українці продовжують обирати Німеччину для міграції. Причина – гарна соціальна підтримка. Зараз на території ФРН понад мільйон переселенців. Термін їхнього перебування спочатку становив один рік, а тепер українці двічі на рік мають його продовжувати. Знову ж таки, максимальний час перебування в Німеччині за наданим тимчасовим захистом – три роки, тобто до 2025 року. Громадяни України, які прибули після 24 лютого року 2022 року, вважаються біженцями від війни і фінансово та соціально прирівнюються до безробітних громадян Німеччини. Виплати з безробіття в Німеччині з 1 січня 2023 року складають 449 євро. Додаткову фінансову допомогу можуть отримати вагітні, матері чи батьки, які виховують дитину самостійно тощо.
Федеральні землі регулюють майже всі умови перебування для українців. До прикладу, у разі навчання у вищому навчальному закладі українці мають право навіть на спеціальну фінансову підтримку відповідно до закону про сприяння професійному навчанню. Якщо йдеться про середню спеціальну освіту, то уряд також надає фінансову підтримку. Сюди ж входять курси з вивчення мови. Обов’язкова умова — особиста присутність і реєстрація в місцевому агентстві з працевлаштування.
Максимально виїхати з Німеччини можна на термін до шести місяців. Однак за умови, що ви не отримуєте соціальної допомоги, бо інакше час скорочується до трьох тижнів. У разі чого можна відновити тимчасовий захист. Що це означає на практиці? Німеччина (або й будь-яка інша країна ЄС, що видала тимчасовий захист) не зобов'язана приймати українців назад, але якщо на момент повного відновлення тимчасового захисту війна не закінчиться, то такий статус буде відновлено.
А ось щодо постійного проживання, то все починається спочатку: віза D, достатня фінансова спроможність або робочий (навчальний) контракт, 5 років – і вуаля, ви резидент Німеччини.
Ірландія
Ірландія стала притулком для майже 80 тис. українців. Країна ніколи не стикалася з такою кількістю людей, які рятуються від війни, проте, попри певні труднощі, уряд держави не планує припиняти прийом біженців з України.
Керівництво Ірландії надає українцям тимчасовий захист, забезпечує фінансовою, соціальною підтримкою та активно сприяє інтеграції. Для в'їзду приймають державні документи, що посвідчують особу, зокрема, паспорти з терміном дії, що минув, внутрішні паспорти, свідоцтва про народження або національні посвідчення особи.
Оформлювати візу не потрібно, з 25 лютого 2022 року Ірландія повністю скасувала візові вимоги для всіх громадян України.
Питання про тимчасовий захист регулюється Директивою ЄС. Українські біженці, які знайшли прихисток в Ірландії та офіційно зареєстровані, можуть виїхати з країни. Ба більше, ірландський уряд залишає соціальні виплати на період відсутності. Проте слід чітко дотримуватися термінів – не більш ніж два тижні на рік – і попереджати службу зайнятості. Якщо біженці живуть у готелі, то поїхати можна максимум на 7 днів, оскільки довше житло не зберігається. У разі порушення статус тимчасового захисту залишається, а ось виплати на житло і соціальна поміч – ні.
Перш ніж влаштуватися на роботу в Ірландії, потрібно отримати особистий номер державної служби (PPSN). Департамент соціального захисту населення надає ці послуги.
Ірландія не передбачає надання постійного проживання для українців, що перебували в країні зі статусом тимчасового захисту. Водночас деякі ірландські посадовці вже порушують питання про майбутнє українців у державі.