У Збройних Силах України станом на сьогодні запроваджено 303 стандарти блоку НАТО.
Про це на круглому столі у пресцентрі АрміяInform розповів посадовець ЗСУ, полковник Андрій Павелко.
За його словами, значну частку роботи у рамках процесу євроатлантичної інтеграції складає впровадження практик, принципів та стандартів НАТО.
“На сьогодні вже запроваджено 303 нормативних документи НАТО шляхом розроблення 331 національного документа. Запроваджені стандарти НАТО застосовуються у таких галузях, як воєнна політика, безпека та стратегічне планування, операції та бойові дії, розвідка, інформаційні та психологічні операції, зв’язок, розроблення, поставлення на виробництво та прийняття на озброєння зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, стратегічні комунікації та гендерні перспективи”, – зазначив офіцер.
Він підкреслив, що торік України отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями (Enhanced Opportunity Partnership – ЕОР), що відкриває шлях для подальшого поглиблення практичного співробітництва. Нині триває робота з наповнення статусу ЕОР конкретним змістом.
“Найвищим ступенем нашої співпраці з НАТО є участь національного персоналу та контингентів в операціях та місіях з підтримання міжнародного миру та безпеки під проводом Альянсу. Сьогодні ми продовжуємо надавати внесок в миротворчі зусилля Альянсу, беручи участь в операції НАТО у Косові (KFOR, – ред.), де виконує завдання інженерний підрозділ Збройних Сил України чисельністю 40 військовослужбовців”, – додав полковник.
Нагадаємо, на зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським президент США Джо Байден засвідчив підтримку вступу України до НАТО, але терміни не обговорювалися. Зеленський сказав, що відчуває, як Байден особисто підтримує Україну щодо членства в Альянсі, але яким буде шлях – зараз складно сказати.
У Білому домі також нагадали, що вступ України до НАТО залежить не лише від США, а й від інших членів Альянсу.
Раніше Байден зазначав, що Україна може вступити до НАТО, коли подолає корупцію.
Влада України вже неодноразово заявляла, що деякі країни Альянсу використовують питання реформ як виправдання для приховування власного небажання дратувати Росію. На початку липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав, що Україна з 2008 року достатньо змінилася, щоб отримати від НАТО новий етап у євроатлантичній інтеграції, але окремі країни продовжують вимагати якихось реформ. На думку міністра, це просто відмовки.
Президент Зеленський також заявляв, що Україна та український народ зробили достатньо, щоб отримати чіткі підтвердження, коли і як Україна буде в ЄС і НАТО.
14 червня члени НАТО на саміті підтвердили відданість рішенню 2008 року про можливість прийняти Україну до Альянсу через План дій щодо членства. Голова МЗС висловив сподівання на те, що НАТО надасть Україні ПДЧ у 2022 році. Водночас президент РФ Володимир Путін виступив проти розширення Альянсу шляхом приєднання України. Можливий вступ України до НАТО він розцінює як "червону лінію" для Росії.
23 липня Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо поглиблення інтеграції України до НАТО. 30 липня президент призначив посла України при НАТО. Ця посада була вакантною два роки.
Україна хотіла отримати ПДЧ ще 2008 року на саміті НАТО в Бухаресті, але це рішення заблокували Німеччина і Франція. З 2017 року Україна знову заговорила про отримання Плану дій щодо членства в НАТО, а навесні 2018 року тодішній президент Петро Порошенко назвав цей план наступною ціллю країни. 7 лютого 2019 року Верховна Рада внесла зміни до Конституції, які закріплюють курс країни на набуття повноправного членства в Європейському Союзі й НАТО.
Згідно з опитуванням, за вступ до НАТО готові проголосувати 54% українців, проти – 31%, ще 15% не визначилися з вибором. За вступ до ЄС проголосували 62% усіх опитаних, проти вступу — 26%.