Останні макроекономічні дані підтверджують: період легких рішень закінчився. Після тривалого сповільнення інфляція знову почала демонструвати висхідний тренд, досягнувши 7,9% у березні. Це вище, ніж прогнозувалося на початку року. Ситуація вимагає від регулятора виваженості та готовності діяти на випередження.
Нова реальність: енергетика та глобальні ризики
Основним драйвером цінового тиску стали фактори, на які монетарна політика має лише опосередкований вплив, але які неможливо ігнорувати. По-перше, це наслідки масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Дефіцит потужностей та використання генераторів бізнесом неминуче закладаються у собівартість товарів і послуг.
По-друге, ситуація на Близькому Сході спровокувала подорожчання пального. Це створює «ланцюгову реакцію»: логістичні витрати зростають, що відображається на цінниках у магазинах із певним лагом. НБУ прогнозує, що наприкінці 2026 року інфляція може пришвидшитися до 9,4%. Саме тому утримання облікової ставки на рівні 15% є критично важливим для «охолодження» цих очікувань.
Захист гривні як пріоритет
Для пересічного українця рішення НБУ означає збереження привабливості гривневих активів. Коли облікова ставка залишається високою, банки мають стимул тримати дохідність за депозитами на рівні, який покриває інфляцію.
Сьогодні реальна дохідність гривневих інструментів (депозитів та ОВДП) залишається додатною. Це стримує попит на іноземну валюту та зменшує тиск на курс. У режимі «керованої гнучкості» НБУ продовжує згладжувати надмірні коливання, а високі золотовалютні резерви, що прогнозуються на рівні 60–67 млрд дол. у найближчі роки, дають регулятору достатній запас міцності.
Економічне зростання: між безпекою та стимулами
Перший квартал 2026 року виявився складним. Холодна зима та енергетичний терор призвели до сповільнення зростання ВВП до 0,2%. НБУ був змушений переглянути прогноз зростання економіки на цей рік у бік зниження — до 1,3%.
Однак є підстави для стриманого оптимізму. Розблокування допомоги від ЄС у межах програми Ukraine Support Loan (90 млрд євро) та подальша підтримка від МВФ і країн G7 створюють надійний фінансовий фундамент. Ці кошти дозволять не лише фінансувати дефіцит бюджету, а й інвестувати у відновлення енергосистеми.
Сценарій на майбутнє
Оновлений макропрогноз передбачає, що облікова ставка залишатиметься на рівні 15% принаймні до другого кварталу 2027 року. Це чіткий сигнал ринку: НБУ не допустить безконтрольного зростання цін.
Мета залишається незмінною — повернення до інфляційної цілі у 5%. Хоча через війну цей шлях довший, ніж хотілося б (досягнення цілі очікується у 2028 році), послідовність монетарної політики є головним запобіжником від макроекономічної дестабілізації.
Україна продемонструвала вражаючу адаптивність. Попри війну, фінансова система працює, кредитування бізнесу зростає, а міжнародна коаліція залишається надійною. Жорстка, але адекватна обставинам політика НБУ — це фундамент, на якому будуватиметься повоєнне відновлення.