У 2025 році до мене, як Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надійшло 15 217 звернень щодо порушень інформаційних прав — це 10% від загальної кількості звернень. З них 2109 повідомлень стосувалися порушень права на приватність.
Ми провели 98 перевірок і за результатами яких 75 суб’єктів отримали приписи про усунення порушень. За 35 фактами розпочато досудові розслідування та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Паралельно ми активно займаємося просвітництвом: на сайті Офісу Омбудсмана оприлюднюємо багато рекомендацій для різних категорій стейкхолдерів.
Хто найбільше ризикує: вразливі категорії громадян
Для ВПО будь-яка оприлюднена інформація може загрожувати безпеці. Ми фіксуємо випадки, коли у відкритому доступі з’являються списки внутрішньо переміщених осіб, полонених, жертв насильства із зазначенням адрес проживання, номерів телефонів, місць перебування.
Для людей, які втекли від обстрілів, це означає втрату відчуття безпеки вдруге. Для деяких реальну загрозу переслідувань або повторного насильства.
У новинах про надання гуманітарної допомоги демонструються відомості з реєстраційних журналів і відомостей на виплати, де чітко видно персональні дані переселенців.
Під час телевізійних сюжетів із пунктів розміщення ВПО в кадр потрапляють анкети, заяви, посвідчення та довідки про взяття на облік.
У публікаціях про роботу соціальних служб називаються повні імена переселенців, їхній вік, місце походження та точна адреса тимчасового проживання.
У соціальних мережах поширюються оголошення з контактними даними ВПО щодо пошуку житла, роботи чи допомоги без будь-якого захисту приватності, оприлюднюються списки ВПО тощо.
Для військових будь-яка необережна публікація даних може коштувати життя. Починаючи з 2022 року, ми системно реагуємо на факти незаконного поширення персональних даних наших військових та інших чутливих категорій громадян. Ми бачимо публікації у соціальних мережах і медіа, де без згоди розкриваються персональні дані військовослужбовців: імена, фотографії, підрозділи, місця служби. У реаліях війни це може коштувати людині життя, а її родині спокою і впевненості у завтрашньому дні.
Наведу лише кілька прикладів. На одному з інтернет-ресурсів було оприлюднено великі масиви персональних даних українських військових та іноземних громадян, які надають допомогу Україні. Я звернувся до Національної поліції та Служби безпеки України. Відкрито кримінальне провадження. Поширення інформації зупинено, розслідування триває.
Інший випадок — це телеграм-боти, через які поширювалися паспортні дані, ідентифікаційні коди, адреси і телефони військовослужбовців. Матеріали передано до Національної поліції, розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України.
Безпека людей понад усе
Незалежно від наміру, будь-яке необережне поширення персональних даних може поставити людину під реальну загрозу. ВПО, військові, діти та інші вразливі категорії потребують особливого захисту, а медіа та всі, хто працює з інформацією, несуть відповідальність за безпеку цих людей.
Захист персональних даних — це не лише юридична вимога, це практична турбота про життя, безпеку і спокій людей, які вже пережили страждання та ризики війни.
Тому перед публікацією матеріалу важливо поставити собі кілька простих запитань: чи справді ця інформація є суспільно важливою, чи необхідно розкривати саме ці деталі, щоб донести правду. Важливо оцінити, чи не ставить публікація під ризик безпеку людини, її родини або майбутнє.
У більшості випадків саме така уважність допомагає знайти правильне рішення та зберегти баланс між правом суспільства знати та правом людини на безпеку.