Яка якість води на Вінниччині
У 2022 році через початок повномасштабного вторгнення виїзд для перевірки води довелося відкласти, а у 2023-му нові аналізи води з Вінниччини показали подальше погіршення. У 10 з 14 перевірених криниць виявили перевищення безпечного вмісту нітратів, при чому в шести з них щонайменше вдвічі. У найзабрудненішій криниці показник сягнув аж 190 мг/л при максимально допустимій нормі у 50 мг/л.
Під час наступного моніторингу у квітні 2024 року кількість точок перевірки зменшилася до 8 криниць, які мали найгірші результати і/або якими активно продовжували користувалися місцеві. Перевищення зафіксували у 5 з них. Усі проби, крім однієї, показали вищі показники, ніж аналіз попереднього року, у більшості випадків зростання було відносно незначним.
Аналіз у червні 2025 року охопив 6 криниць, 5 з яких знову показали перевищення. При чому деякі цифри були просто шокуючими. В одній з криниць Оляниці вміст нітратів склав 555 мг/л – в 11 разів більше за максимально безпечну норму та вчетверо більше, ніж під час попереднього аналізу. Інша криниця в Заозерному теж сягнула безпрецедентних 274,5 мг/л – майже удвічі більше, ніж її попередній показник у 2024 році.
У березні 2026 року краще не стало. До моніторингу додалася ще одна криниця, однак на цей раз аналіз показав небезпечний вміст нітратів в усіх семи криницях. Найгірші дані в тій же криниці Оляниці – на цей раз аж 585 мг/л.
Перелік криниць, де проводилися аналізи, може дещо відрізнятися залежно від року, через відсутність доступу до частини криниць або інші зовнішні обставини.
Проблеми трапляються не лише у криницях
Хоча цей громадський моніторинг головним чином фокусується на забрудненні ґрунтових вод, для розуміння ситуації із станом і якістю води у цьому регіоні додатково також відбирались проби зі свердловин, місцевих водогонів, а також поверхневих вод. Вода зі свердловин тут загалом має значно нижчий вміст нітратів, тим не менш також потребує уваги.
Наприклад, вимірювання води в одному із водогонів в селі Оляниця у 2021, 2023, 2024 та 2025 показав вміст нітратів ~35-40 мг/л, що хоч і не перевищує норми для криничної води, але є доволі високим. Вимірювання у селі Заозерне в 2026 показало подібну проблему, де лабораторний аналіз води з водогону показав вміст нітратів аж у 95 мг/л. Такі невтішні показники можуть свідчити про те, що нітрати у цій місцевості потрапляють вже й до глибших водних горизонтів.
Аналізи води з місцевих ставків, річок, зокрема з Південного Бугу також вказують на наявність певних проблем. Зокрема, найчастіше аналізи показували занизький вміст розчиненого кисню та зависокий показник хімічного споживання кисню – параметри, які вказують на те, що у водоймі відбуваються реакції для розкладання надлишку поживних сполук, як-то амоній, нітрати, нітрити та фосфати.
Щодо власне вмісту цих хімічних речовин, то у поверхневих водах він значно нижчий. Проте за 5 років громадського моніторингу був зафіксований різкий стрибок вмісту амонію (навесні 2024), коли перевищення були у 20 та 30 разів вищими від норми. Завдяки руху води у в річці та контакту із повітрям, поверхнева водойма значно швидше та простіше справляється із забрудненням, аніж підземні води. Тим не менш, і сезонні стрибки забруднення, і постійно низький вміст кисню також вказують на хронічну проблему надлишку поживних сполук.
Приклад кількох сіл підсвічує масштабнішу проблему
Хоч цей моніторинг охоплює усього кілька криниць у трьох селах, він наочно показує, наскільки важливо проводити регулярний та всеохопний аналіз джерел питної води – її якість може суттєво різнитися від села до села. До прикладу, криниця у Клебані, що показана на графіку, майже увесь період моніторингу показувала хоч і високі значення, та все ж не перевищувала норму. І в той же час криниці сусідніх Заозерного та Оляниці вже демонстрували небезпечні для життя та здоров’я значення.
Ба більше, навіть одна криниця з року в рік може мати дуже різний стан. Одна з криниць на околиці Оляниці показала особливо різкі коливання вмісту нітратів. У 2025 році аналіз показав менше 5 мг/л, що цілком в межах норми. Показники попередніх років були вищими, але також не виходили за межу. Цьогоріч же показник підскочив до небезпечних 79 мг/л. Тож навіть гарні результати аналізів не дають гарантій, що вони будуть такими і надалі – контроль необхідно проводити регулярно.
Спроби моніторити якість питної води, зокрема з децентралізованих джерел (криниці, свердловини) в Україні є. Наприклад, Обласні центри контролю та профілактики хвороб МОЗ проводять лабораторні дослідження води. Однак, цей моніторинг проводиться нерівномірно. На Вінниччині, наприклад, щороку беруть понад 3000 проб. А от на Херсонщині навіть до повномасштабного вторгнення відбирали лише близько ста. Тож побачити детальну та повну картину складно, однак деякі тривожні тенденції і тут помітні.
Аж у 5 областях України моніторинг МОЗ зафіксував перевищення вмісту нітратів у більш як половині відібраних проб – така ситуація на Миколаївщині, Одещині, Харківщині, Кіровоградщині та Сумщині. І лише в одній області не фіксували жодного перевищення – на Закарпатті, де відбирали від 514 до 2423 проб щороку у період 2015-2024 рр.
Вберегти людей від небезпечної води можна – але Верховна Рада досі відкладає голосування за готове рішення
Для захисту людей від нітратного забруднення в Євросоюзі діє Нітратна директива – пакет документів з конкретними кроками для поліпшення ситуації. Її імплементація в Україні – це одна з умов нашого вступу в ЄС. Але що важливіше – це реальний шанс вберегти здоров’я людей.
У ЄС порахували, що нітрати потрапляють у воду переважно із сільськогосподарських джерел. Вони містяться у добривах та відходах тваринництва, тож можуть «вимиватися» з полів через неправильне використання добрив чи з гноєсховищ, облаштованих неналежним чином. Варто зазначити, що для рослин нітрати навпаки цінні поживні речовини. Їх потрапляння до підземних вод – не лише небезпека для здоров’я, але й втрата для аграріїв, які могли би використати їх ефективніше та отримати кращий врожай. Навіть відходи тваринництва за належної обробки можуть стати корисним органічним добривом.
Тож Нітратна директива включає в себе, наприклад, Кодекс кращих сільськогосподарських практик – перелік настанов, які допомагають аграріям заощаджувати на добривах і уникати вимивання поживних речовин до водних ресурсів.
Директива також передбачає визначення вразливих зон – тобто територій, де у воді вже є перевищення вмісту нітратів, або ж є підвищений ризик такого забруднення. Додатково ухвалюються Програми дій для зменшення нітратного забруднення у цих зонах. Саме тут потрібен моніторинг – аби знати, де саме є найбільше проблем і де відповідно необхідно впроваджувати ті самі кращі практики, які допоможуть вирішити проблеми.
Частина необхідних документів уже ухвалена, та наразі Директива «зависла» у Верховній Раді. Законопроєкт №11486 «Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел» від серпня 2024 має створити чітку систему дій та відповідальних за моніторинг, контроль, підвищення спроможності фермерів та громад реалізовувати заходи для зменшення нітратного забруднення та покращення стану та якості води.
Документ уже пройшов усі необхідні процедури, отримав схвалення від профільного комітету та чекає лише коли його винесуть на голосування та ухвалять. Здоров’я українців та українок, та захист їх права на безпечне для життя довкілля схоже «не на часі» для парламентарів. І поки депутати ігнорують такий необхідний закон, показники забруднення продовжують зростати.
Авторка: Анна Даниляк, фахівчиня з екологізації сільського господарства ГО “Екодія”