За час роботи ініціативи, волонтерська команда Екодії зафіксувала 2598 випадків потенційної шкоди, й з кожним днем ця цифра продовжує рости. Всі випадки зафіксовані за повідомленнями у медіа та заявами офіційних джерел органів влади. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на офіційному ресурсі «Екозагроза» вже оцінюють збитки від війни у 6385 трлн грн.
Інтерактивна мапа випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених агресією рф, створена громадською організацією “Екодія”
Об’єктами регулярних атак стають атомні станції, морські порти, склади небезпечних відходів — від мінеральних добрив до лакофарбових матеріалів, — а також хімічні та металургійні заводи. Зафіксовані численні пожежі на нафтобазах, АЗС та сміттєзвалищах, пошкодження об’єктів водопостачання та водовідведення. Окрім техногенних загроз, війна чинить прямий руйнівний вплив на природно-заповідний фонд України, знищуючи рідкісні види та оселища в лісах, степах та акваторіях морів.
Різноманіття шкоди вражає, тому на інтерактивній мапі Екодії всі випадки розподілені за ключовими категоріями: пошкодження промислових об’єктів, пошкодження енергетичних об’єктів, пошкодження об’єктів нафтогазової промисловості, ядерна безпека, відходи тваринництва, а також вплив на наземні та морські екосистеми.
Оскільки інтенсивність впливу на довкілля у кожному випадку є різною, Екодія використовує систему ранжування від 1 до 3. Перший ранг надається випадкам, де відбулося ураження небезпечного об’єкта без безпосереднього (на момент фіксації) впливу на природу або за браку даних. Другий ранг свідчить про наявність значної локальної шкоди. Третій ранг надається випадкам із підтвердженим масштабним негативним впливом, що потребує тривалого відновлення довкілля.
Загалом більшість інцидентів зосереджена у прифронтових та прикордонних регіонах, де спостерігається висока щільність промислових та енергетичних потужностей, причому цей зв’язок зберігається незалежно від змін лінії фронту. Водночас найбільша кількість випадків зафіксована у Дніпропетровській області — 456 (17,7% від загальної кількості). А серед міст найбільше постраждав Харків, де зафіксовано 138 випадків.
Авторка статистичного дослідження - волонтерка Екодії Єлизавета Шпак
Найбільшу частку в цій статистиці — 44,2% або 1137 інцидентів — займає категорія «Пошкодження промислових об’єктів», що відображає цілеспрямовану концентрацію атак росії на український індустріальний сектор.
Аналіз за рангами показує, що хоча переважна більшість інцидентів (1623 випадки або 63,2%) належить до першого рангу, це не применшує реальних довгострокових ризиків. Найнебезпечніші випадки, ті, які мають третій ранг, становлять 9,2% (237 інцидентів), і саме вони мають найбільш руйнівний вплив на довкілля та здоров’я людей у короткостроковій та довгостроковій перспективі.
Щоб наочно зрозуміти що це за випадки, ось декілька прикладів. 4 червня 2025 року через влучання російських БПЛА було значно пошкоджено завод з виробництва біоетанолу на Сумщині, патока з 9 цистерн розлилася на господарства. 3 жовтня внаслідок російської атаки на Харківщині загинуло 13 тисяч голів худоби. А 22 грудня через атаку рф у порту "Південний" загорілися контейнери з рослинною олією, частина олії потрапила у Чорне море.
Примітно, що у категорії «Вплив на екосистеми», попри меншу загальну кількість подій порівняно з промисловістю, переважають саме випадки третього рангу.
Авторка статистичного дослідження - волонтерка Екодії Єлизавета Шпак. Кожен рік відокремлений своїм кольором, де рік починається із лютого
Щороку інтенсивність впливу різна: 726 випадків у 2022 році, по 446 та 442 у наступні два роки, та різке зростання до 931 випадку у 2025 році. Збільшення кількості випадків потенційної шкоди довкіллю - це прямий наслідок активізації наступальних дій росії та посилення терору цивільних мешканців, саме тому найбільші кількості випадків зафіксовані у березні 2022 року та липні й жовтні 2025 року.
Попри наявні дані, повну та остаточну оцінку екологічної катастрофи, спричиненої російською агресією, можна буде провести лише після припинення бойових дій та розмінування територій. Наслідки цих злочинів українці відчуватимуть десятиліттями, проте зараз фіксація кожного злочину стає основою для майбутньої відповідальності агресора.
Масштаби впливу російської агресії на довкілля не мають прецедентів у сучасній історії, тому фіксація кожного випадку — це спосіб осягнути вплив та показати світу весь жах війни. Водночас ми мусимо думати про повоєнне відновлення довкілля, щоб не просто відбудовувати знищене, а використати шанс на радикальну «зелену» трансформацію України за найвищими світовими стандартами.
Авторки: Анна Корягіна, екологиня та комунікаційниця Екодії та Єлизавета Шпак, волонтерка Екодії