Тому програма міжнародної технічної допомоги EGAP, яка однією з перших в Україні стала партнером держави з системного розвитку державних електронних сервісів, підтримала ініціативу Міністерства охорони здоров'я та Міністерства цифрової трансформації зі створення Електронної системи рейтингового розподілу в інтернатуру на платформі Дія.Engine.
Це рішення відповідає місії програми, яку підтримує Швейцарія і виконує Фонд Східна Європа у співпраці з Мінцифрою, — покращити якість життя українців через зручні та прозорі державні сервіси.
Ідея нововведення: чим вища успішність студентки/студента — тим більше в неї/нього можливостей обирати бажану спеціалізацію та заклад для проходження теоретичної і практичної частин підготовки.
Для цього система формує єдиний рейтинг успішності випускників усіх медзакладів країни на основі результатів іспитів та середнього балу за роки навчання.
Випускники обирають спеціалізацію та заклади, визначають пріоритети, а алгоритм розподіляє місця виключно за рейтингом: хто має вищий бал, — отримує бажане місце проходження практики та навчання першими.
Заклади, зі свого боку, подають у систему інформацію про наявні місця — так і зустрічаються попит і пропозиція.
Результати першої ітерації
За даними МОЗ, 96,4% випускників отримали бюджетні місця за бажаними спеціальностями з першої спроби. Це майже 3000 студентів, які за сумлінне навчання отримали справедливий шанс обрати бажану спеціалізацію та пройти інтернатуру в бажаному місці.
Як нова система працює на практиці? Ось історії інтернів, які першими пройшли електронний розподіл.
«Ніхто не впливає на ваш рейтинг, окрім вас самих»: історія інтерна з Харкова
Коли під час навчання одногрупники скаржилися: «Навіщо мені гінекологія, якщо я хочу бути кардіологом?» — Мерабі Пацация, тоді ще студент Харківського національного університету імені Каразіна, стримано усміхався: «Розумітися у дотичних темах — не лише корисно для майбутньої практики, а й додає балів у рейтингу».
Сьогодні Мерабі проходить інтернатуру у кардіологічному відділенні Харківської обласної клінічної лікарні — там, де хотів. Високий конкурсний бал дозволив йому обрати заклад за першим пріоритетом. Новину про результати він отримав на роботі: ще з п’ятого курсу працює медбратом у реанімації й тепер поєднує це з інтернатурою: «Дуже цікаво було дізнатися, куди пройшли одногрупники. І знаєте що? Більшість потрапила в ті лікарні, куди хотіли».
Особливо лікар цінує скасування прив'язки між університетами та лікарнями: «Раніше могло бути так, що випускник одного університету не міг потрапити в певну лікарню, навіть якщо мав найкращі бали, бо для його закладу там не було місць. А зараз усі лікарні доступні для всіх — обираєш, що хочеш. ЕСРР — суттєвий крок вперед».
«Крок до гендерної рівності в українських лікарнях»: історія інтернки зі Львова
Софія Прецель, випускниця Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, обрала для себе хірургію: «Хотіла не лише розумової праці, а й динаміки, роботи руками».
З місцем інтернатури визначилася одразу — Львівська обласна клінічна лікарня, де вже проходила практику.
З конкурсним балом 178 та 13-м місцем у загальноукраїнському рейтингу шансів потрапити туди було достатньо. Коли система підтвердила її місце в лікарні, Софія відчула полегшення: і вона, і більшість її знайомих потрапили туди, куди прагнули.
Раніше все було інакше — попередня система розподілу здавалася непередбачуваною, адже результат часто залежав від «особистих переконань того, хто приймав заявки».
Вже два місяці інтернка працює у хірургічному відділенні: веде історії хвороб, готує пацієнтів до операцій, асистує під час втручань і перев’язок. Більшість лікарів у відділенні — чоловіки, але дівчину це не лякає: «Упередження, нібито хірургія — "чоловіча" спеціальність, досі існує. Часто мене запитують інші лікарі: “Софіє, навіщо тобі це?" Мене це не сильно зачіпає, але все ж в інтерна-хлопця такого не питають».
І додає, що з її оточення багато дівчат також пішли в хірургію. Тож Софія вважає, що ЕСРР — це також крок до рівних можливостей у лікарнях.
«Вдячний ЕСРР за омріяне місце»: досвід інтерна у приватній клініці
Олексій Музичук — випускник Вінницького національного медичного університету імені Пирогова.
«На початку навчального року нас попередили: «Ви будете першим випуском, на якому випробують загальнонаціональний розподіл». Нічого доброго від цієї новини ми не очікували», — жартує хлопець.
Але сьогодні він щасливий, бо проходить інтернатуру у приватному медичному центрі у Києві. Завдяки високому конкурсному балу хлопець потрапив туди за першим пріоритетом: «Все пройшло бездоганно. Всі в моєму оточенні отримали те місце, яке хотіли».
Зараз Олексій виконує практично всі обов’язки лікаря під наглядом куратора: оглядає пацієнтів, виконує ЛОР-маніпуляції, оформляє історії хвороб, призначає терапію.
«У клініці добре продумали підготовку інтернів. Ми отримуємо практичні навички та теоретичні знання, які дозволяють брати участь в операціях: вивчаємо їх види, опановуємо інструменти, знайомимося з процесом зсередини. Можливостей для професійного росту багато, це неоціненний досвід. Усе зроблено так, щоб молодий лікар почувався впевнено, а українська медицина могла рівнятися на європейську», — розповідає інтерн.
Олексій вважає, що без електронної системи потрапити на бюджетне місце у приватну клініку в столиці для нього було б майже неможливо: «У минулі роки діяв регіональний аспект — там, де навчаєшся, десь поблизу і потрапиш в інтернатуру. Тепер загальнонаціональний розподіл стимулює вчитися ще краще».
Електронний рейтинговий розподіл випускників у медичну інтернатуру — частина комплексних цифрових рішень, які допомагають державі ефективніше планувати та управляти людськими ресурсами у сфері охорони здоров'я.
Разом із Порталом вакансій медичних працівників та ліцензійним реєстром (наразі у розробці) система дозволяє краще оцінити потреби у лікарях певних спеціальностей і планувати підготовку фахівців відповідно до запитів системи охорони здоров'я.
Впровадження ЕСРР — це зміна підходу до управління медичною освітою, сигнал молодим медикам, що їхні знання та старання мають значення.