ГоловнаБлогиБлог Василя Фурмана

Ключові сигнали монетарної політики НБУ

Національний банк України розпочав цикл пом’якшення процентної політики, знизивши облікову ставку до 15%. Це рішення ґрунтується на стійкому зниженні інфляційного тиску, збереженні макрофінансової стабільності та суттєвому зменшенні ризиків щодо зовнішнього фінансування.

Фото: Нацбанк/flickr.com

Інфляція: контроль зберігається

Річна споживча та базова інфляція у грудні 2025 року сповільнилися до 8%. За оцінками НБУ, інфляція продовжила знижуватися й у січні 2026 року.

У 2026 році інфляція становитиме близько 7,5%, у 2027 році — 6%, із досягненням цілі 5% у 2028 році.

Основні дезінфляційні чинники: високі врожаї, стабільний валютний ринок, зниження тиску на ринку праці. Водночас руйнування енергетичної інфраструктури та тарифні рішення залишаються джерелами ризиків.

Економіка: зростання є, але стримане війною

Зростання ВВП у 2025 році оцінено на рівні 1,8% — через енергетичний дефіцит і логістичні обмеження.

У 2026 році економіка зросте також на 1,8%, а у 2027–2028 роках — до 3–4% за рахунок:

  • відбудови інфраструктури,
  • інвестицій у оборонний сектор,
  • поступового відновлення енергосистеми,
  • зростання приватних інвестицій.

Зовнішнє фінансування: ризики суттєво знижені

ЄС ухвалив рішення про надання Україні 90 млрд євро допомоги у 2026–2027 роках. Очікується нова програма з МВФ на $8,1 млрд.

Міжнародні резерви:

  • $65 млрд на кінець 2026 року,
  • $71 млрд на кінець 2028 року.

Це створює умови для беземісійного фінансування бюджету, стабільного валютного ринку та поступової валютної лібералізації.

Чому зниження ставки — виважене

Реальна дохідність гривневих інструментів залишалася додатною. Попит на гривневі депозити та ОВДП зростав.

Тиск на валютний ринок був обмеженим, курсові очікування — відносно стабільними.

Кредитування економіки зростає темпами понад 30% р/р, і пом’якшення політики має підтримати цю динаміку.

Баланс: підтримка економіки без втрати стабільності

Зниження облікової ставки — це сигнал довіри до макрофінансової стійкості, але монетарні умови залишаються достатньо жорсткими, щоб:

  • утримувати інфляцію на шляху до цілі 5%,
  • зберігати контроль над валютним ринком,
  • оперативно реагувати на зміну ризиків.

НБУ чітко заявляє: подальші кроки залежать від балансу ризиків. Посилення проінфляційних чинників — пауза або жорсткіша політика, їх ослаблення — швидше пом’якшення.

Василь Фурман Василь Фурман , доктор економічних наук