Тому я б не поспішав робити висновки, що «старий світ закінчився», прийшла нова парадигма – правило сильнішого, договори, зобов'язання чи мораль вже не зобов’язують, лише власні інтереси і бізнес.
Поки що ця парадигма – це хвора психіка блазня, якого вибрали в знак протесту проти також хворобливої, – але в інший бік – внутрішньої політики радикальних демократів-ліваків.
Є небезпека, що після блазня Америку знову кине у вир ще більш навіженого лівацтва, крайні праві дійдуть натомість до пункту відвертого фашизму. Цей поділ і це протистояння зрештою, загрожує і більшості інших розвинутих країн.
Але, є теж надія, що світ отямиться, вибере золоту середину, вибере здоровий глузд, повагу до сусідів і слабших, вибере принципи субсидіарності і солідарності, вибере правило рівності людей – одне перед одним і перед Богом в кінці-кінців. Є надія, що християнські цінності ще не помруть остаточно у світовій політиці, поступившись місцем варварським чи канібальським.