Спека, обстріли та ремонти на АЕС: нові випробування для електроенергетики
Європу поступово накриває аномально спекотна для травня погода. Синоптики вже прогнозують температурні рекорди у Великій Британії, Франції та Іспанії. Та навіть якщо палюче сонце вдарить лише по цих трьох державах, ефект відчує весь континент. Річ у тім, що Європа живе в об'єднаній енергетичній системі, частиною якої, до речі, з 2022 року є й Україна.
Аномальна спека, з одного боку, доведе до піка генерацію на сонячних електростанціях, але з іншого — різко збільшить використання електроенергії через роботу кондиціонерів і холодильників. А будь-яка енергосистема ой як не любить коливання споживання.
Європейські фахівці передбачають рекордні температури на останній тиждень травня: подекуди показники можуть сягнути +38 °C.
Натомість українські спеціалісти просять не панікувати — у нас такої спеки поки що не буде, а найближчими днями ще чекає доволі мінлива погода, каже синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха.
Експертка пояснює, що найближчими днями над територією держави переважатимуть північні вітри зі Скандинавії. Вони принесуть доволі прохолодні повітряні маси. Від цього температура вночі подекуди знизиться до +10 °C.
«Тобто в ці дні температура може бути навіть нижчою від кліматичної норми. Це абсолютно нормально, синоптичні процеси змінюються. Навесні особливо часто проявляється такий контраст. Ми не можемо сказати, яким буде літо. Загальні тенденції говорять про підвищення температури, коли можливі хвилі тепла. Але саме на території України про це важко сказати. Так, бувають винятки, і ця зима була в нас яскравим прикладом. У світі січень був п'ятим за теплотою за всю історію спостережень, а в нас він був нижчим від кліматичної норми», — пояснює Наталія Птуха.
Принаймні цими днями Україну точно не накриє спека, а це означає, що різкого збільшення споживання електроенергії також не буде. Для енергосистеми це добра новина, оскільки температурні каруселі можуть призвести до дефіциту світла.
Поки що країна вправно оминає ризики запровадження графіків знеструмлення. Обмежень для споживання немає ні для бізнесу, ні для побутових споживачів. Однак це не означає, що ситуацію в енергосистемі стабілізували.
«Зараз енергосистема України проходить період відносної стабільності, що типово для міжсезоння, коли знижується споживання електроенергії, а виробництво сонячної генерації динамічно збільшується. Це дозволяє енергетикам проводити масштабну ремонтну кампанію генерувального та мережевого обладнання, готуючи систему до пікових навантажень», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Уже три енергоблоки АЕС зупинили на планові ремонти. Саме на атомку припадає понад половина генерації електроенергії країни. Ремонтна кампанія є обов’язковим елементом підготовки до зими і триватиме аж до вересня.
Робота гідроелектростанцій перебуває на сезонному рівні, завдяки дощовій погоді можна буде розраховувати навіть на певне збільшення генерації.
У денні години значною підтримкою для країни є енергія сонця. СЕС вийшли на пікову генерацію в році. До слова, встановлена потужність сонячних станцій уже сягнула 7 ГВт.
Поліпшило ситуацію в енергосистемі розблокування імпорту електроенергії. Фактично весь квітень закупівлі з ЄС не могли відбуватися повноцінно через дії енергетичного регулятора (НКРЕКП).
Річ у тім, що він чи то не захотів, чи то забув продовжити збільшення прайскепів (граничних цін) на імпорт світла. Саме цей фактор укупі з іншими став причиною графіків відключення світла минулого місяця.
Зрештою, після шквалу критики регулятор спромігся виправити проблему, і вже з 1 травня штучні імпортні обмеження зникли.
«Підвищення прайскепів не дорівнює зростанню цін. Маніпуляції прихильників суворих адміністративних методів регулювання провалено. Упродовж усього квітня ми чули гарно зрежисований плач у ЗМІ, що підвищення прайскепів з 1 травня призведе до нібито різкого стрибка цін на електроенергію. Нічого цього не сталося», — пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Скажімо, за тиждень з 11 до 17 травня Україна закупила в ЄС 81,7 тис. МВт-год електроенергії, повідомляє Аналітичний центр DiXi Group. Тенденції незмінні: порівняно з попереднім тижнем імпорт зріс аж на 50 %.
Цікавими є зміни й у структурі закупівель: Україна припинила купувати світло зі Словаччини. І жодної катастрофи не сталося, бо інші постачальники перехопили ініціативу. Понад половина тижневих обсягів імпорту припадає на Угорщину, а ще приблизно по 20 % на Польщу й Румунію.
«Навіть за наявності достатніх обсягів імпорту електроенергії ключовим викликом залишається стійкість мереж і можливість передати електроенергію в регіони, де генерація пошкоджена найбільше. Саме тому питання мережевої стійкості та розвитку розподіленої генерації стають критично важливими», — підкреслив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Висока ймовірність відключень світла влітку — є три головні сценарії
Росіяни намагаються зупинити імпорт електроенергії до України з ЄС, каже фахівець галузі енергетики Станіслав Ігнатьєв. Саме тому Кремль уже кілька разів цієї весни спрямовував дрони й ракети по західних областях України, зокрема й Закарпаттю. Експерт констатує: попри зняття штучних бюрократичних обмежень, імпорт світла повноцінно не працює саме через російські атаки.
«Маємо зараз прогнозований дефіцит у країні десь на рівні 1.4 ГВт. Ми перекриваємо його не так завдяки імпорту, бо нам його суттєво два тижні тому пошкодили. Пам'ятаємо прильоти в Закарпатті та на Львівщині. От мова саме про три підстанції, що відповідали за імпорт електроенергії», — каже Станіслав Ігнатьєв.
Аналітики Центру Разумкова говорять про три головні сценарії подій в енергетиці влітку. І кожен вважає імовірним запровадження графіків знеструмлення. А от їхня тривалість залежатиме від кількох факторів: ефективності відбивання російських ударів, результативності ремонтної кампанії, погодних умов і розумної регуляції галузі.
Перший сценарій оптимістичний. Графіки знеструмлення застосовуватимуть рідко, живлення не буде щонайбільше дві години на добу. Таке можливо за сприятливої погоди з мінімальною кількістю екстремальних денних температур. При цьому інтенсивність обстрілів важливих енергетичних об'єктів повинна бути низькою. Прогнозований дефіцит електроенергії — не більш ніж 1 ГВт у вечірні піки.
Другий сценарій базовий. Графіки подачі світла запроваджуватимуть на дві-чотири години у період високих температур. Таке ймовірне в умовах спекотного літа й інтенсивних ворожих ударів. Рівень загального споживання електроенергії зросте до 14 ГВт через активну роботу кондиціонерів.
Третій сценарій песимістичний. Спекотне літо в поєднанні з потужними ударами по ключовій енергетичній інфраструктурі. Дефіцит потужності може зрости в окремі дні до 4 ГВт. Що автоматично означає запровадження графіків відключення світла до восьми годин на добу.
«Найвразливіші регіони: усі прифронтові, Одеська область і Київ, де графіки знеструмлення можуть бути довшими, ніж у середньому по країні», — додає Володимир Омельченко.
Україна намагається посилити атаки по російській нафтовій галузі та портах. І мета не лише зупинити експорт нафти за кордон. За даними видання The Wall Street Journal, Київ намагається змусити Москву припинити удари по українській енергетиці до зими. Тобто українська влада, очевидно, таки розраховує укласти з росіянами принаймні енергетичне перемир'я до початку опалювального сезону.
Як Україна використала весняні місяці для підготовки до опалювального сезону
Оцінити загальний рівень підготовки країни до зими наразі дуже складно. По-перше, більшість цифр і даних закриті, що мотивовано фактором безпеки. По-друге, попри десятки антикризових чи координаційних штабів, важко структурувати всі урядові плани, скажімо, зі спорудження нової генерації.
«З одного боку, у нас є досвід попередніх чотирьох зим. Але зараз обсяги підготовки значно масштабніші. Треба закупити значно більше газу, ніж у попередні роки: мати резерв і контракти. Думаю, потрібно буде більше, ніж зараз вважає уряд. Ну і головна проблема — тепло. Потрібно виходити з того, що повністю відновити все не вийде. Навіть якби були всі гроші, то часу обмаль», — вважає експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Тому зараз значно ефективніше й об’єктивніше аналізувати на життєздатність окремі урядові ініціативи.
Кабмін ухвалив рішення провести конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Цей проєкт хочуть реалізувати в межах планів стійкості регіонів. Мета — посилити стійкість енергосистеми й покрити дефіцит потужності, каже очільниця уряду.
Нові генерувальні установки мають з'явитися в Київській, Черкаській, Сумській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській та Одеській областях.
«Максимальний строк введення нових потужностей в експлуатацію — до 20 місяців. Також встановлені вимоги до інженерного захисту енергооб’єктів», — повідомила Юлія Свириденко.
Подати конкурсні пропозиції можна буде протягом трьох місяців.
Однак далеко не факт, що всі ці потужності таки встигнуть спорудити, встановити і, головне, запустити до наступного опалювального сезону.
«На жаль, я вимушений радше скептично підходити до цієї цифри, зважаючи на обсяги, про які я обізнаний на ринку.
Якщо у вас сьогодні, коли ми з вами говоримо, немає земельної ділянки, технічних умов на приєднання й обладнання в Україні, ви до зими його просто не запустите», — каже директор Центру вивчення енергетики Олександр Харченко.
Підготовка до зими в умовах війни — дуже комплексне питання. І уряд разом з громадами справді працює: держава робить запас обладнання й пального, ремонти в розпалі, а фонд підтримки енергетики поповнюють від іноземних партнерів.
Однак річ не лише в наявності грошей чи техніки, а й у системній і чіткій координації. А з цим в української влади досі серйозні проблеми.
На одну штучну перепону в підготовці до зими вказують аналітики Центру вивчення енергетики: закон змушує громади й державні компанії дотримуватися так званої локальної компоненти — під час закупівель обладнання певна його частина має бути місцевого виробництва.
І з цим величезна проблема: підприємства перевантажені замовленнями і не встигають виконувати їх. Ні уряд, ні Верховна Рада досі не вирішили цієї регуляторної колізії.