Ми своїми діями сьогодні напряму впливаємо на міжнародне право і ми його змінюємо. І війна показала, що гіпотеза, що міжнародне право є статичним та не має змінюватися, ці правила існували і мають продовжувати існувати, недійсна. І ці правила точно потрібно адаптувати. І давно настав час це робити.
На жаль, та міжнародна організація, яка була створена для захисту від війни, від захоплення територій, неспроможна працювати в наших реаліях. Тому Україна змушена була самостійно виборювати нові правила для міжнародного права. І на сьогодні ми маємо екосистему справедливості й притягнення до відповідальності, яка спрямована на відповідальність як країни-агресора, що має понести покарання за втрати, знищене і майно і втрачених людей, так і персональну відповідальність тих, хто розпочав цю війну, і тих, хто, фактично, її здійснював.
Сьогодні у нас понад 250 000 зареєстрованих воєнних злочинів – це безпрецедентна кількість. І ми маємо унікальну експертизу по розслідуванню цих злочинів. До нас приїжджають і з Міжнародного кримінального суду, і з інших країн, щоб цей досвід перейняти й допомогти нам в розслідуванні.
Але є злочин, який, на жаль, не має місця в юридичній, правовій системі світу, куди ми могли б звернутися, щоб отримати покарання агресора – це злочин агресії. І, власне, тому ми в 2022 році ініціювали створення спеціального трибуналу за злочин агресії.
На початках нам сміялися в обличчя і казали: "Що? Ви? Хто? Україна проти Росії? Ви їх називаєте агресором? Ну, це нереально". Інші великі країни, які в той чи інший період часу теж мали випадки, які могли б трактуватися як агресія, взагалі були категорично налаштовані, що не має бути ніякого спеціального трибуналу.
Через чотири роки ми вже маємо повністю завершений етап всіх юридичних проходжень і документів, і процедур для створення цього трибуналу. Можливо, це довгий час, але це точно безпрецедентно – в історії не було такого, щоб під час війни створювався трибунал. Якщо говорити про Нюрнберг чи Токійський трибунал – вони були після війни і на той час вже була переможена країна, та країна, яка перемогла, коаліція держав, яка створила такий трибунал.
Ми в інших реаліях живемо і створюємо спецтрибунал під час війни. Як я сказала, всі юридичні процедури завершені. 15 травня в Кишиневі був підписаний останній документ. На сьогодні до цієї угоди – її точна назва Розширена часткова угода про створення керівного комітету трибуналу – висловили бажання доєднатися 36 країн. Ми очікуємо, що перелік цей точно буде не менший, ніж той, який був долучений до розробки всіх юридичних документів – це 40 країн.
Трибунал буде розміщений в Гаазі.
Так, є чимало скептицизму, що ми можемо не дочекатися, чи взагалі не побачимо Путіна, головного винуватця, на лаві підсудних. Але це точно буде про справедливість, і наш трибунал зможе судити заочно. Це те, чого немає у Міжнародного кримінального суду. Тому рано чи пізно ці воєнні злочинці, а всі вони відомі в лице, це точно трійка, яка складає вище політичне керівництво держави – президент Російської Федерації, міністр закордонних справ і прем'єр-міністр, а також це вище військово-політичне керівництво, до 30 людей – точно з тих людей хтось та й буде на лаві підсудних. І коли будуть вироки, вони не зможуть нікуди зі своєї країни висунутися.
Тому скептицизм у наших партнерів пройшов. Вони зрозуміли, що Україна не відступить від свого. Вони зрозуміли, що для збереження безпеки демократичного світу має бути сила права, а не право сили. І добре, що Європа це зрозуміла. Можливо, трохи пізно, але вона зрозуміла реальні загрози.
Тому ми дуже сподіваємося, що ближче до кінця 2027 року трибунал буде запущений. Зараз триває початкова фаза його створення: підшукується приміщення, здійснюються всі організаційно-інфраструктурні погодження, набирається персонал – судді, прокурори, розслідувачі. Вже два роки працює центр з розслідування злочину агресії в Гаазі і він уже зібрав доказову базу.
Тому ми рухаємося дуже швидко. Те ж саме можу сказати про компенсаційний механізм. Ми створили компенсаційну комісію, яка виноситиме рішення про присудження компенсацій за втрати та пошкодження.
Питання, де брати гроші залишається складним, але ми вже працюємо над тим, щоб російські активи працювали і на нашу оборону, і на нашу економіку, і на компенсації.
Ну, і останнє – це Міжнародний кримінальний суд, до якого ми долучилися минулого року. Цього року Україна делегувала суддю до МКС. Тому я дуже сподіваюся, що ордери на арешт Путіна і Бєлової теж можуть бути реалізовані.