Що передбачають бюджетні зміни
Як пояснила голова Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолана Підласа («Слуга народу»), урядовий документ передбачає збільшити видатки на 1,64 трильйона гривень переважно коштом погодженої у грудні 2025 року кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Повертати ці гроші Україна буде зобов’язана, лише якщо отримає російські репарації.
Як зазначала премʼєрка Юлія Свириденко, за цією програмою у 2026 році Україна очікує близько 45 мільярдів євро підтримки. Першого траншу фінансування очікують у червні.
За словами нардепки Роксолани Підласої, основна частина нових видатків, передбачених змінами до бюджету на 2026 рік — 1,56 трлн грн, спрямована на сектор національної безпеки та оборони:
- 1,397 трлн грн — оборонна позика ЄС на підвищення обороноздатності держави (відображається в окремій програмі спеціального фонду);
- 152,26 млрд грн — для ЗСУ, переважно на грошове забезпечення військовослужбовців;
- 14,58 млрд грн — до резерву сектору безпеки і оборони;
- 9,91 млрд грн — для Національної гвардії (грошове забезпечення і зброя);
- 6,79 млрд грн — для Державної прикордонної служби;
- 4,8 млрд грн — для Держспецзв’язку (дрони);
- 3,15 млрд грн — на розвиток оборонно-промислового комплексу;
- 2,47 млрд грн — для Служби безпеки України;
- 2,13 млрд грн — для Держспецтрансу;
- 1,83 млрд грн — для Головного управління розвідки МО;
- 7,8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.
Крім оборонної частини, уряд запропонував виділити додатково 40 мільярдів на комплексні плани стійкості регіонів і міст, а також збільшити резервний фонд ще на 40 мільярдів.
Зі змінами дохідна частина бюджету має зрости на 2,29 трильйона гривень, з яких:
• 1,397 трлн грн — військова підтримка в межах позики ЄС;
• 824,25 млрд грн — бюджетна підтримка в межах позики ЄС;
• 47,67 млрд грн — кошти ЄС у межах програми підтримки Ukraine Facility, яка триватиме у 2026 і 2027 роках;
• 22,62 млрд грн — додаткові надходження податку на дохід фізичних осіб і військового збору.
Важливо, що з 1 липня 2026 року військовий збір будуть спрямовувати безпосередньо на грошове забезпечення військових. Надходження вивізного мита на товари військового призначення і подвійного використання пропонують спрямовувати на закупівлю зброї й виплати військовослужбовцям ЗСУ.
Опозиція: популізм коштом оборони?
Опозиційні фракції зареєстрували шість альтернативних проєктів змін до бюджету. Основна претензія — скерування 40 мільярдів з видатків Міноборони за програмою закупівлі зброї до резервного фонду і виділення ще 40 мільярдів на плани стійкості регіонів і окремих міст.
Ще одне нарікання — відсутність у бюджетних змінах реального збільшення грошового забезпечення військових чи хоча б індексації.
Народний депутат і перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») розкритикував урядовий проєкт, зазначивши, що це вже п’ятий рік поспіль, коли в бюджет не закладають достатньо грошей на армію.
«В проєкті бюджету від уряду залишили популізм, і у резервний фонд доливають 40 мільярдів гривень на “є-бачок” та “кешбек”. Плюс зарплати СБУшникам вирішили підвищити», — сказав він.
Ярослав Железняк зареєстрував альтернативний законопроєкт, де пропонував вилучити виділення 40 мільярдів на «плани стійкості» (віддати їх на зарплати військовим), 40 мільярдів із резервного фонду (повернути Міноборони на зброю) та 9 мільярдів збільшення загального фонду для СБУ і прикордонної служби. Також його законопроєкт передбачав заборону використання резервного фонду на фінансування програм, які опозиція вважає популістськими, й повернення парламентського контролю за відкриттям нових.
Депутатка і членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна («Європейська солідарність») також обурилася перекиданням грошей Міноборони в резервний фонд. «А потім ці кошти у ручному режимі можуть бути використані на популістські урядові програми типу “кешбеку”...», — сказала Южаніна.
Депутатка разом із колегами подала альтернативний урядовому проєкт. Головна претензія «ЄС» — те, що гроші між силовими структурами розподілятиме уряд без парламентського контролю.
«Бо уряд пропонує, щоб кошти європейського кредиту витрачали не тільки для потреб Міноборони, а й інших органів сектору безпеки. Що це будуть за структури і який буде обсяг їх фінансування, визначатиме сам уряд, і тут довіри до цього вже немає», — пояснила Ніна Южаніна.
Альтернативний проєкт «Європейської солідарності» пропонував спрямувати кошти позики ЄС виключно на потреби Міноборони: 396,7 мільярдів — на грошове забезпечення та одноразові виплати новобранцям і мобілізованим, трильйон гривень — на закупівлю, модернізацію та ремонт зброї і техніки. Також фракція пропонувала збільшити з 10% до 20% частку ПДФО, яка спрямовується на матеріально-технічне забезпечення військових частин ЗСУ. Це дало б додатково 7,8 млрд грн для бригад.
Баталії в Раді
28 травня засідання парламенту, коли на порядку денному було ухвалення бюджетних змін, почалося зі сварок нардепів. Напередодні президент України Володимир Зеленський подав до Ради проєкт Меморандуму з ЄС про надання 90 мільярдів євро Україні на два роки для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.
За словами нардепки Ірини Геращенко («Європейська солідарність»), ця угода «насправді не передбачає зобовʼязань України підвищити податки і скасувати пільги на міжнародні посилки. Але уряд займається шулерством та прописав ці умови в меморандумі, за який має голосувати Рада», — сказала вона, закликавши провести погоджувальну раду й вилучити податковий блок із фінального тексту.
Однак спікер Руслан Стефанчук заявив, що погоджувальна рада та Комітет з питань інтеграції України до ЄС вже погодили текст. Натомість голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на «брутальному порушенні регламенту»: мовляв, у документ дописали пункти, яких немає в самій угоді з ЄС.
Однак після взаємних звинувачень 298 нардепів з усіх фракцій підтримали документ. Опозиція також голосувала. За словами нардепки Вікторії Сюмар («Європейська солідарність»), парламентарів зробили «заручниками», які мусили голосувати, щоб схвалити угоду з ЄС.
Далі за процедурою Рада перейшла до розгляду бюджетних змін.
Міністр фінансів Сергій Марченко подякував депутатам за схвалення угоди з ЄС, від якої залежить ухвалення змін до бюджету. Представляючи законопроєкт, Марченко сказав, що він передбачає розподіл 45 мільярдів євро, які Україна повинна отримати цього року від ЄС у межах цієї угоди: 31,8 млрд — на сектор безпеки і оборони, 13,2 — на бюджетну підтримку.
Він наголосив, що видатки на оборону зростуть на 1,56 трлн грн, на розвиток озброєння виділять 1,371 трлн грн, на грошове забезпечення військових — 174 млрд грн. Регіони отримають 40 млрд грн на «плани стійкості», а резервний фонд збільшиться ще на 40 млрд грн. Але не на «кешбеки», як стверджує опозиція, а «з метою забезпечення фінансування в умовах воєнного стану непередбачених заходів, зокрема, пов'язаних з наслідком надзвичайних ситуацій, з агресією», — підкреслив міністр Сергій Марченко.
Нардеп Ярослав Железняк, який подавав альтернативний законопроєкт, сказав, що закладених на зарплати військовим грошей не вистачить. Рахункова палата повідомляла, що на зарплати на рівні минулого року потрібно 365 мільярдів — значно більше, ніж закладено.
«В цьому бюджеті закладено 0 гривень на підвищення зарплат військовим», — сказав він.
Голова фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко додав, що «проєкт бюджету захищає не українське небо, а приземлені інтереси влади. На жодну голову не можна натягнути вилучення з Міністерства оборони 40 мільярдів гривень». Голова «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала бюджетні зміни «геноцидом», бо вони, мовляв, не передбачають збільшення пенсій та заробітних плат.
Однак протести опозиції не завадили 240 нардепам з фракції «Слуга народу» разом із депутатськими групами «За майбутнє», «Довіра» і двох уламків колишньої проросійської ОПЗЖ ухвалити урядовий проєкт змін до бюджету за основу. За регламентом, у разі ухвалення першого проєкту закону за основу всі інші альтернативні не розглядаються, тож за опозиційні проєкти не голосували.
Як розповів LB.ua член Комітету ВРУ з питань бюджету Ростислав Тістик («Слуга народу»), далі нардепи зможуть подати свої правки до законопроєкту, аби до середини червня ухвалити його вже в цілому.
