Тільки за цей рік ми вилучили близько 12 000 гранат
Які безпекові ризики для суспільства і держави, повʼязані з війною, є ключовими? Що є джерелом небезпеки для людей?
З початку повномасштабного вторгнення питання безпеки громадян стало дуже актуальним, і в Нацполіції додалося відповідальності в її забезпеченні, але ризики постійно змінюються.
У 2022 році в умовах наближення до Києва військ Російської Федерації перш за все йшлося про звільнення території, особливо наближеної до столиці, — з боку Чернігівщини, Київщини. Національна поліція у зведених загонах брала участь у звільненні Київщини, потім – Харківщини.
Тоді це більше було реагування на ракетні й авіаційні удари по житлових кварталах, артилерійські удари піхотних підрозділів, які зайняли територію. Якщо говоримо безпосередньо про поліцейські завдання, йшлося про забезпечення комендантської години, забезпечення безпеки. У Києві були створені спільні групи патрульної поліції, Головного управління Нацполіції Києва і Департаменту карного розшуку. Карний розшук навіть переодягнувся в цивільний одяг для того, щоб реагувати на факти мародерства.
Тисячі людей виїхали з Києва, з інших великих населених пунктів, до яких наближалися війська. Актуальними були протидія мародерству і проведення контрдиверсійних заходів.
Дуже багато було затримано людей, які в Києві, Харкові й інших містах надавали інформацію ворогу про переміщення військ, оперативні дані для наведення ракетних ударів по військових чи державних об'єктах.
У нас був створений оперативний штаб для взаємодії з СБУ. Від МВС його координував Василь Малюк. На початку повномасштабного вторгнення він був заступником міністра внутрішніх справ і саме під його керівництвом ми створювали цей штаб та безпосередньо у взаємодії проводили контрдиверсійні заходи.
Також поліція забезпечувала безпеку дорожнього руху і проїзд трасами. Люди евакуйовувалися, були затори, сум'яття. Поліція разом з місцевими силами самооборони забезпечувала роботу блокпостів, режим переміщення. Тоді в Києві й по всій території держави було багато блокпостів.
Зараз безпекова ситуація змінилася. Кількість ракетно-дронових ударів збільшилися. Питання реагування, надання допомоги поліцією, іншими підрозділами МВС надзвичайно важливе під час таких ударів. Поліцейські підрозділи одними з перших разом з іншими службами прибувають на ці факти.
Другий напрям — контрдиверсійні заходи, які ми також проводимо зі Службою безпеки. Національна поліція, зокрема, опікується виявленням агентів. Зрозуміло, що це основна функція не нас, а Служби безпеки, але всі правоохоронні органи зі своїми інструментами, наданими законом, мають діяти.
Наскільки більше стало зброї на руках у людей?
Справді з лінії фронту переміщується багато зброї та вибухівки. Ми не кажемо, що це всуціль те, що зі складів Сил оборони переміщують військовослужбовці чи навіть поліцейські, які воюють, хоча такі факти теж задокументовані.
Є чимало фактів застосування гранат і зброї військового призначення. Чи вона російська, трофейна, чи наша, зареєстрована за Силами оборони, — факти дуже різні.
Чимало випадків застосування гранат. Нещодавно на подвір'ї ТЦК громадянин кинув гранату, стався вибух, були поранені. Вибухівку застосовують для різних дій: від самогубства до завдання ушкоджень людям.
Це для нас великий виклик. У 2015–2016 роках ми постійно реагували на такі випадки, вилучали зброю, але на сьогодні існує загроза зброї та вибухівки, яка йде з фронту. Тільки за цей рік ми вилучили близько 12 000 гранат. Гранати — ще більший ризик, ніж стрілецька зброя. Хоча що те, що те може завдати великої шкоди людям.
Зброю постійно вилучають із незаконного обігу, знаходять схорони. Це те, що не дає [діяти] кримінальному елементові і ворогу, який за допомогою своїх агентів може вчиняти терористичні акти.
Потрібно встановити межі самооборони для застосування цивільної зброї
Як має бути врегульоване питання використання цивільної зброї?
Якщо ми говоримо про населення, то йдеться про зброю цивільного призначення: мисливську, спортивну, іншу холодну зброю.
Ключовим на сьогодні є питання її законодавчого врегулювання. У нас немає закону про цивільну зброю. Є інструкція, наказ міністра внутрішніх справ, який регулює цю зброю. Питання в тому, щоб це перенести на рівень закону.
Які зміни необхідно внести до законодавства про цивільну зброю?
Мисливська, спортивна зброя вже врегульована. Вона дозволена визначеним категоріям громадян відповідного віку, стану здоров'я та з дотриманням інших вимог.
Є ще спеціальні засоби: короткоствольна, гладкокоствольна зброя для відстрілу гумових куль — так званий «травмат» — і певна категорія громадян має право на користування нею. Питання тримання її вдома врегульоване інструкцією, а має бути врегульоване законом.
Межі застосування цієї зброї в разі самооборони, коли людина вдома — а ця зброя має бути вдома — визначені порядком, але також мають бути врегульовані на законодавчому рівні. Щодо переміщення в тир або на полювання, коли воно дозволене, є відповідний порядок у тій самий інструкції, однак ці питання теж мають бути врегульовані законом.
Право на зброю для цивільних. Чи ухвалить Рада закон?
Ми говоримо про охорону себе, свого житла, своєї сім'ї й наявність зброї. У мене також є зареєстрована зброя, зокрема, гладкоствольна рушниця. Патрони з кулями травматичної дії є про всяк випадок — якщо, наприклад, вчасно не приїде наряд поліції. Це безпека моєї сім'ї.
Питання дискусійне: з одного боку, є право, надане громадянам для самозахисту, а з іншого — потрібно встановити межі самооборони для застосування цивільної зброї.
Щодо цивільної зброї у воєнний час є закон «Про основи національного спротиву», який дає право громадянам у складі військових підрозділів і добровольчих формувань територіальних громад застосовувати свою цивільну зброю для відсічі збройній агресії. Це на законодавчому рівні врегульовано.
Багато дискусій відбувається про те, що так званий «короткоствол» має бути врегульований на рівні закону. Громадянам потрібно дати право і мати його в користуванні, і носити, мати при собі на вулиці для особистого захисту.
Зокрема, нещодавно на цю тему відбувся круглий стіл, який проводив міністр (внутрішніх справ Ігор Клименко – Ред.). Має бути зібрана велика робоча група, має бути дискусія з представниками суспільства, військових, правоохоронних органів.
Є добрі напрацювання для законопроєкту про загальні правила, порядок зберігання, використання цивільної зброї та відповідальності.
Не врегульоване питання права мати нарізну короткоствольну зброю для самозахисту, зокрема й на вулиці. Щодо цієї норми така робоча група має провести консультації і запропонувати регулювання.
Якщо наш законодавчий орган врегулює це питання, відбудуться консультації з політичними силами і фракціями, з суспільством, — далі він має звернутися до правоохоронних органів — МВС, СБУ, прокуратури, судової гілки влади — щодо обсягу цих прав і обмежень: де можуть перебувати люди з цією зброєю, якими будуть повноваження правоохоронних органів тощо.
Всі очікують від Міністерства внутрішніх справ чи Нацполіції, мовляв: «Ми — проти, давайте ви», — однак це питання має врегулювати законодавчий орган. Далі ми зможемо обговорити, що треба для того, щоб це було безпечно для суспільства.
Щоб люди, які мають цю зброю, мали відповідальність, знали про наслідки. Щоб було врегульоване питання їхньої підготовки на законодавчому рівні. Я вважаю, що його варто віддати стрілецьким спортивним клубам, які мають ліцензію, дозволи, інструкторів і, на мою думку, більш відповідально до цього ставляться. Це не має бути ношею для держави. Навпаки, вона зароблятиме, коли клуби будуть сплачувати податки. Це краще, ніж покладати підготовку на один з підрозділів Міністерства внутрішніх справ.
Як має відбуватися діалог щодо легалізації короткоствольної зброї? Його ініціювало Міністерство внутрішніх справ, зважаючи на суспільну реакцію на теракт у Києві. Чи готовий до цього парламент?
Об'єктивно було багато негативу в бік Національної поліції, МВС після цього терористичного акту. Однак питання зброї — у зоні відповідальності не тільки Міністерства внутрішніх справ. Тут потрібне врегулювання на законодавчому рівні.
Має бути жорсткий контроль МОЗ за приватними і державними клініками, які видають довідки про стан здоров'я
Чи будуть видавати дозволи на носіння зброї або медичні довідки про стан здоров'я чесно? Адже навіть злочинець Дмитро Васильченков у грудні продовжив право на законне володіння зброєю, з якої й убив сімох цивільних у Києві. Як покращити систему дозволів на придбання та зберігання зброї?
У законопроєкті про зброю, про який я говорив, є зміни щодо надання дозволу на придбання. Раніше людина могла отримати дозвіл на придбання однієї одиниці зброї. Пропонують зміни, за яких можна було б отримати дозвіл на певний час на придбання кількох одиниць нарізної, гладкоствольної цивільної зброї.
До речі, терорист використовував зброю не військового призначення, а цивільну, на яку мав відповідні дозвільні документи.
Наказ МВС у чинній редакції та наявність Єдиного реєстру зброї дають можливість громадянам подавати документи для отримання зброї суб'єкту господарювання — магазину, який її продає. Це ідеальна форма, коли можна максимально прибрати бюрократію, особливо з походом до підрозділу Нацполіції. Це вже є: у магазині людина подає документи, магазин передає їх нам, ми їх вивчаємо, за допомогою ключа надаємо дозвіл, покупець отримує його безпосередньо в магазині й може забрати свою гвинтівку.
Інше питання — особисті документи, довідки про стан здоров'я. Чимало приватних клінік надають ці довідки, і є багато (зловживань). Я бачив журналістське розслідування, коли телефоном замовили таку довідку, щоб отримати її за деяку суму, не проходячи комісію лікарів.
Механізм має бути врегульований, і я думаю, що Міністерство охорони здоров'я має працювати, щоб внести зміни до законодавства. Або ж це питання можна врегулювати рішенням Кабінету Міністрів, щоб люди справді проходили медичну комісію.
Національна поліція проводить слідчі дії щодо деяких приватних клінік у межах кримінальних проваджень. Досудові розслідування про надання несправжніх довідок проводять, зокрема, щодо комісій з інвалідності. Вони частіше пов'язані не з терористичними актами, а з ухиленням від мобілізації, але все-таки ці факти документують, їм буде надана правова оцінка.
Це треба врегульовувати, щоб не було надмірної бюрократії, але люди справді проходили лікарів, зокрема психіатрів і наркологів, які повинні мати сертифікати. Після оглядів вони мають підписуватися в особовій справі, після чого комісійно видавати довідку.
Має бути жорсткий контроль Міністерства охорони здоров'я чи його підрозділів за такими приватними і державними клініками.
У нас не було окремого розділу для реагування на застосування зброї, шутінг у публічному місці. Готуємо зміни до наказу
Голосіївський інцидент виявив проблему неготовності поліцейських реагувати на стрілянину в громадському просторі. Що допоможе посилити їхню спроможність? Яких заходів для цього вживаєте?
Ми аналізували цю ситуацію. Фахівці, інструктори з вогневої і тактичної підготовки дали нам аналіз алгоритму дій — як працювали поліцейські і як вони мали працювати.
Такий аналіз ми робили й після терористичних актів, коли гинули поліцейські, зокрема у Львові, після недавніх випадків застосування вибухівки, повторних вибухів. Ми так само аналізували алгоритми дій, робили висновки і розробляли методичні рекомендації.
Ми створили для поліцейських короткий відеоурок — пам'ятку, інструктаж, де коротко показали, як мають діяти під час вибуху поліцейські та керівники підрозділів.
Також ми зараз опрацьовуємо питання реагування на активного стрільця.
Наприклад, у Сполучених Штатах таке поняття існує давно —там багато зброї на руках, і її застосування, так званий шутінг, відбувається дуже часто. Представники посольства США на нещодавній зустрічі сказали нам, що до 30 000 людей загинуло за минулий рік від шутінгу. Це різні ситуації: побутові та інші вбивства, а також напади на школи, де гинули і діти, і викладачі, і поліцейські. (Попри велику увагу медіа, масові розстріли становлять менше 3% усіх смертей від вогнепальної зброї в США. За даними Gun Violence Archive, у 2025 році їх було 408, з 395 загиблими. Якщо дивитися ширше, за дев’ять місяців 2025 року в США від вогнепальної зброї загинули близько 31 100 людей — на 8% менше, ніж за той самий період торік (попередні дані CDC). Більшість цих смертей — самогубства – Ред.)
Після цієї ситуації (Голосіївський теракт — Ред.) ми повністю переглядаємо алгоритми дій поліцейських.
У нас є інструкція, наказ, який регулює порядок реагування на заяви та повідомлення різного характеру з категоризацією їх за складністю — від повідомлень з вищим рівнем правопорушення до нижчого.
У нас не було окремого розділу для реагування на застосування зброї, шутінг у публічному місці з постраждалими чи без постраждалих. Зараз ми готуємо зміни до цього наказу. Буде окремим розділом виписане реагування патрульної поліції й поліції особливого призначення на такі випадки.
Також ми підготували зміни до інструкції з деталізованими методичними рекомендаціями щодо спеціальних операційних процедур, які будуть регламентувати дії поліцейських.
Підготували проєкт програми навчання за цими рекомендаціями. Ми будемо скеровувати патрульних, зокрема з груп реагування патрульної поліції, головних управлінь Нацполіції, на навчальні збори.
Зазначу, що ми вже проводили навчальні збори. Ще рік тому почали формувати групи оперативного реагування, які обслуговують віддалені від обласних центрів селища, містечка, де час доїзду на виклик великий. Вони вже працюють і навчені протидії активному стрільцеві.
Ми будемо продовжувати створювати такі групи, додатково навчаючи патрульних поліцейських в обласних центрах. Диспетчери будуть скеровувати на такі факти перш за все саме їх.
Але це не означає, що ми не будемо готувати й інших патрульних.
На початку травня почалися збори щодо психологічної готовності до реагування на випадки, коли по поліцейських чи цивільних відкритий вогонь. Перші групи поліцейських ми скеровуємо на двотижневі збори, пов'язані з психологічною, вогневою підготовкою. Це більше про психологічну готовність в екстремальних випадках приймати рішення, швидке і правильне.
Далі ми будемо скеровувати поліцейських на навчальні збори, щоб вони поновлювали знання і навички з тактичної, вогневої підготовки, і додатково будемо давати п’ятиденний курс щодо протидії активному стрільцеві з аналізом тієї ситуації, яка відбулася, аналізом дій наших поліцейських.
Цей процес уже триває. Паралельно ми вносимо зміни в інструкції, готуємо методичні рекомендації і скеровуємо людей на збори на полігони для того, щоб вони психологічно могли готуватися.
Як показала практика, іноді поліцейський, який був на навчанні й показував гарні результати з тактичної і вогневої підготовки, психологічно не був готовий.
Ми маємо психологічно підготувати наших поліцейських і відпрацювати їхні дії, щоб вони працювали за чітким алгоритмом, на автоматизмі. Це допоможе реагувати правильно.
Завдання поліцейського — передусім припинити вчинення злочину і зберегти цивільних людей. У нього має бути чіткий алгоритм, але важлива й індивідуальна підготовка.
У нас навчання зі стрільби відбувалися не так часто, як би хотілося, щоб хоча б підтримувати ті навички, які є. Патрульні поліцейські раз у два-три місяці за можливості виконують вправи зі стрільби й мають заняття з тактичної підготовки. Зараз ми це переглянули.
Потрібно, щоб хоча б один раз на місяць поліцейський цілий день проходив навчання з тактичної, вогневої і домедичної допомоги. Також ми додамо й курс психологічної підготовки.
Ми хочемо поїхати до командирів військових підрозділів, особливо нашої 12-ї бригади Національної гвардії «Азов» і командування Третього армійського корпусу, в яких є Хорунжа служба, є ідеологічна підготовка, поєднана з практиками ще з часів козацтва й Української повстанської армії, щоб ідеологічно наші поліцейські були готові віддати все, аби врятувати життя громадян. У нас такої служби не було, але, як показала практика, вона дає гарні результати, як-от у згаданих підрозділів.
Є рішення передбачити більше видатків на закупівлю боєприпасів для навчання поліцейських
Де взяти ресурси, необхідні для підвищення спроможності поліції, зокрема вогневої підготовки, вдосконалення навичок стрільби?
Якщо говорити про себе, у мене є нагородна зброя, я купую патрони і стріляю за свої кошти. Приходжу в тир нечасто — раз у три місяці.
Щоб підтримувати й удосконалювати навички стрільби, нашим поліцейським потрібно стріляти, і це навантаження на бюджет.
Вже є рішення голови Національної поліції, міністра внутрішніх справ, щоб передбачити більше видатків на закупівлю боєприпасів для гвинтівок і пістолетів для навчання.
Велика частина бюджету Нацполіції зараз іде на забезпечення бойових підрозділів. У нас чимало штатних поліцейських підрозділів, які застосовують не тільки стрілецьку зброю, а й артилерію. Є потреба в боєприпасах, в FPV-дронах.
Однак ми це переглянули й частину видатків переорієнтуємо на закупівлю для підготовки поліцейських.
Якщо поліцейський у середньому вистрілював би 500 патронів на рік, тільки на патрони до пістолета для Національної поліції потрібно орієнтовно 750 млн гривень. Додатково ще потрібні гвинтівкові патрони, адже обов’язково має відбуватися навчання з автоматичною зброєю.
Я думаю, що на цей рік ми забезпечимо, щоб наші патрульні поліцейські, патрульні поліцейські головних управлінь, слідчо-оперативні групи, підрозділи особливого призначення КОРД проходили навчання, щоб не тільки підтримувати, але й вдосконалювати навички стрільби.
Ми фізично не можемо проводити такі навчання для патрульних чи поліцейських офіцерів громади частіше, ніж раз на місяць. Під час воєнного стану в нас посилений режим, тож поліцейські менше відпочивають. Я не скаржуся, адже на фронті хлопці більше втомлюються, але по-людськи — вони ж не роботи.
Ми будемо знаходити час для того, щоб вони регулярно й інтенсивно займалися тактичною, вогневою підготовкою — хоча б раз на місяць.
Ми проведемо зі всім особовим складом навчальні збори на військових полігонах саме щодо застосування зброї й фізичної сили, тактичних дій, надання допомоги.
Ворог намагається дестабілізувати правоохоронну систему — не тільки поліцію, а й усі правоохоронні органи
22 лютого у Львові унаслідок теракту загинула поліцейська і кілька людей були поранені, а в Миколаєві і Дніпрі біля відділків Нацполіції інциденти відбулися наступного дня. Це можна охарактеризувати як скоординовані дії ворога? Яка мета цих російських атак на поліцію?
Це деморалізація поліції і поліцейських, вплив на колектив правоохоронного органу, який відповідає за безпеку всередині країни.
Йдеться не тільки про ці три факти, які відбулися день за днем. Потім була ситуація в Бучі (23 березня 2026 року в Бучі Київської області стався подвійний теракт, організований спецслужбами РФ. Внаслідок вибухів саморобних пристроїв поблизу будинку двоє правоохоронців отримали поранення, виконавця затримали — Ред.). Ми відпрацювали за алгоритмом, і була мінімальна кількість жертв від повторного вибуху.
До цього були факти в Києві, коли ми знаходили розтяжки. Усередині квартири стояла камера, яка передавала онлайн інформацію, щоб завдати шкоди поліцейським. Це б впливало на реагування і моральний дух поліцейських. Зрозуміло, що це завдання ворога — дестабілізація.
Паралельно такі самі терористичні акти вчиняють щодо інших правоохоронних органів, зокрема СБУ. Відбуваються удари на поліцейські територіальні підрозділи і на територіальні підрозділи Служби безпеки України.
У нас по кордону з Росією, не беручи до уваги навіть лінію зіткнення, практично кожен територіальний підрозділ знищений, пошкоджений, туди постійно прилітає. Це також впливає на моральний дух поліцейських. Я вже не кажу про Херсон чи Донецьку область, де жодного цілого територіального підрозділу не залишилося.
Ворог робить це для того, щоб дестабілізувати правоохоронну систему — не тільки поліцію, а й усі правоохоронні органи.
У більшості випадків, на жаль, терористами виявляються громадяни України
Якою має бути протидія вербуванню росіянами українців через Telegram?
Звертатися до органів правопорядку, звичайно.
Дуже багато фактів встановлюється. Людей, які йдуть на співпрацю, затримують ще до вчинення терористичного акту на замовлення Російської Федерації. Але є й випадки, коли люди виконують завдання, заробляють кошти, їх починають шантажувати — і вони співпрацюють.
Зрозуміло, що всі оперативні служби, зокрема й Національна поліція, мають працювати на виявлення і протидію, щоб не довести до реалізації теракту. Фактів вербування багато: від підпалів автомобілів до підпалів дорожньо-залізничної інфраструктури. У кожному такому випадку встановлюють людей, більшість із яких притягують до відповідальності. Це про невідворотність покарання.
Я вважаю, що до людей потрібно доносити: якщо вони підуть на співпрацю, то будуть покарані, зокрема й пожиттєвим ув’язненням.
Є різні способи вербування, зокрема шантаж або погрози вчиняти якісь дії до родичів, які перебувають на тимчасово окупованій території. Про такі факти треба повідомляти спецслужби, СБУ, Національну поліцію.
Скажу відверто: ми не можемо оперативно попередити всі факти, і можуть бути випадки, коли люди будуть завербовані і вчинять терористичний акт. Тоді цих людей необхідно встановити і затримати, щоб вони були покарані.
У більшості випадків, на жаль, терористами виявляються громадяни України.
З кожним днем зростає кількість нападів і на ТЦК, і на поліцейських
Є статистика, що недокомплектація особового складу в поліції — на рівні 24%. Ви говорите, що це частково пов'язано з мобілізацією поліцейських до Сил оборони, а частково – з матеріальним забезпеченням. Що потрібно, аби розв'язати питання недокомплектації поліції? Яка взаємодія з урядом, парламентом тут потрібна?
Причина недоукомплектованості полягає в тому, що зараз не дуже багато громадян хочуть іти на державну службу, службу в погонах. Можливо, це також пов'язано з участю поліцейських підрозділів у складі Сил оборони та низькою заробітною платою.
Якщо ми кажемо про комплектування наших бойових підрозділів, то черга, як і в ТЦК, не стоїть. На початку 2023 року, коли створювали воєнізований підрозділ «Лють», ми комплектували його, зокрема, людьми, які йшли у поліцію, а зведену стрілецьку бригаду «Хижак» — людьми з територіальних підрозділів патрульної поліції.
Є питання комплектування територіальних підрозділів, зокрема патрульної поліції. У 2023 році, коли вже почалася мобілізація, ми прийняли рішення комплектувати (патрульну поліцію) тільки людьми до 24 років, молоддю. Людьми віком від 25 років ми не комплектували взагалі — на конкурсних комісіях цим людям дякували й казали, що вони потрібні Силам оборони.
Це було рішення т.в.о. міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Ми могли скеровувати таких людей тільки в бойові підрозділи, і то за домовленістю з ТЦК СП, щоб вони надавали довідки й не призивали їх на мобілізацію. Але відсоток таких людей був невеликий.
Потім багато молоді виїхало за кордон, люди не подавали анкети на комплектування. У 2022 році ми взагалі закрили набір, не комплектувалися до 2023 року, а після цього — тільки через вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ.
Зараз причиною відтоку є моральний стан через участь у мобілізації. Я, керівник Національної поліції, міністр внутрішніх справ про це говорили: наші поліцейські, офіцери громад, дільничні, патрульні, які беруть участь у мобілізації, розуміють, що це потрібно робити.
Ми маємо займатися розшуком людей, які ухиляються від мобілізації, разом з ТЦК і СП, тому що потрібно поповнювати особовим складом Сили оборони — ЗСУ, Нацгвардію.
Якщо люди не йдуть самі, ухиляються, ми маємо їх розшукувати. Отримуючи повідомлення від Міністерства оборони про людей, які є в базі «Оберіг» і перебувають в активному розшуку ТЦК і СП, ми реагуємо на це і доставляємо їх.
Іноді мають місце погрози дільничним поліцейським, офіцерам громади з населених пунктів, які вони обслуговують.
Зрозуміло, що рівень довіри до Національної поліції тільки знижується за рахунок постійних конфліктів і відео довкола цього.
Порушення та конфлікти з ТЦК і СП або з Нацполіцією — це лише невелика частина того, що стає публічним, порівняно з кількістю людей, яких ми розшукуємо щомісяця. Проте конфлікти та напади на правоохоронців, на жаль, трапляються. З кожним днем зростає кількість нападів і на ТЦК, і на поліцейських.
Ми залучаємо велику кількість поліції для проведення мобілізації. Але ще раз кажу — без цього не буде Збройних Сил, не буде фронту, не буде країни.
Є рішення головнокомандувача про те, що треба міняти людей. У нас у Національній поліції є втрати. У Торецькій операції ми маємо не одну сотню загиблих і зниклих безвісти. Ми зараз поповнюємо людей тільки шляхом перерозподілу своїх. Людей набираємо і в «Лють», і в стрілецький батальйон, але не так багато. Люди не йдуть, бо розуміють, що вони виконуватимуть бойові завдання. Зараз основний напрямок для нас — Костянтинівка і Покровськ.
Для поповнення Сил оборони ми будемо проводити заходи з розшуку ухилянтів разом з ТЦК і СП. На жаль, це впливає на рейтинг, на суспільну думку щодо поліції, на психологічний стан самих поліцейських, але ці заходи потрібні для держави, і кожен має це розуміти.