Найвідоміший і перший підтверджений успішний випадок застосування російського БЕКа проти українського військового корабля — атака на середній розвідувальний корабель «Сімферополь». Високошвидкісний безекіпажний катер (імовірно, типу «Катран») завдав удару по «Сімферополю» біля причалу в дельті Дунаю поблизу румунських територіальних вод. Унаслідок удару загинули щонайменше два українських моряки, кількох поранило, корабель отримав пошкодження.
23 квітня 2026 року БЕК противника намагався наблизитися до одного порту Великої Одеси. Підрозділ 801 Центру спецпризначення ВМС України оперативно виявив його і знищив ударом FPV-дрона.
Після успішного удару по «Сімферополю» агресор провів низку менш публічних атак БЕКами на портову й берегову інфраструктуру (переважно Одещина і Дунай). Ці атаки слід розглядати як частину підготовки до масованого застосування БЕКів у 2026 році, але ефективність дій БЕК ворога залишається низькою через проблеми зі зв’язком та українську протидію.
Сили оборони неодноразово фіксували та знищували російські БЕКи, що прямували до портів Одещини чи Дунаю. Більшість таких атак не досягли цілі завдяки швидкому реагуванню українських ВМС і прикордонників. Не слід виключати, що агресор так тестував обладнання, здійснював розвідку, одночасно намагався блокувати морські коридори, але значних пошкоджень береговій інфраструктурі саме від БЕКів зафіксовано небагато.
Що в меню противника? Єдині оперативно-технічні вимоги до БЕКів противник сформулював лише в лютому 2025 року. Відносно масове виробництво розпочали навесні того самого року. Влітку на тему морських безекіпажних систем звернув увагу центр передових безпілотних технологій «Рубикон».
БЕК «Аркан» (іноді «Зефир») — найкомпактніша багатоцільова платформа, представлена на виставці «Флот-2024». Довжина — близько 5,3 м, швидкість — до 40 вузлів, дальність ходу — близько 500 км, морехідність — до 3 балів. БЕК позиціонують як універсальну роботизовану платформу з низькою помітністю, високою маневреністю й інтеграцією ШІ, використовують переважно для гідрографії, розвідки та як базу для створення інших комплексів. Ясна річ, що всі деталі — суцільне «імпортозаміщення» й «аналоговнєт». І черга імпортерів у горниці так і гуде, придбати бажає.
БЕК «Катран» — тримаран з алюмінієвим корпусом, розроблений тульським Центром безпілотних систем і технологій (ЦБСТ). Головна фішка — легкий ударостійкий корпус для високих хвиль, здатність нести FPV-дрони (наприклад, FPV «Скворец») для запуску за 200+ км. БЕК може виконувати місії патрулювання, розвідки, логістики й завдавати ударів. «Катран» вийшов на випробування у 2025-му. Планують масове виробництво. Прикол проєкту — вкрадена в аналогічного українського проєкту назва.
БЕК «Визир» (RK-700) — багатофункціональна платформа від Кінгісеппського машинобудівного заводу, що входить до концерну «Калашников». Довжина — близько 7 м, ширина — 2,5 м, швидкість — до 45 вузлів, дальність — до 600 км. Корисне навантаження — понад 1 т, малі підводні апарати чи інші БЕКи, можна застосовувати для евакуації, патрулювання чи монтажу озброєння. При втраті зв’язку БЕК автоматично повертається на базу. Серійне виробництво розпочали з осені 2024-го. Пропонують версію для цивільного сектору.
БЕК «Мурена-300S» — морський дрон-камікадзе від тульського ЦБСТ. Дуже схожий за розмірами на нашу «Магуру». Дальність — до 250 км, але з додатковими баками — більше, корисне навантаження — 250–350 кг. У 2024-му помітили версію з прихованою антеною, імовірно, Starlink. Застосовують для ударів по українських кораблях і берегових об’єктах, є варіанти багаторазового використання. «Мурена» — одна з перших «відповідей» на українські морські дрони, активно розвивається.
БЕК «Сардина» — компактний USV виробництва компанії Navis, орієнтований насамперед на гідрографічні обстеження в складних умовах (сувора погода, мілководдя). Запускають з берега чи судна, має високу стабільність на воді. Про бойове застосування інформації малувато, але входить у лінійку російських БЕКів для розвідки й забезпечення. Типовий російський приклад «народного» і державного оборонпрому.
БЕК «1000» — важка платформа завдовжки до семи метрів, здатна нести до тонни корисного навантаження різного призначення (боєприпаси, обладнання). Платформа може бути застосована під монтаж озброєння або потужної БЧ. БЕК представили на «Флот-2024» разом з «Арканом» і «Визиром». БЕК багатоцільовий — від логістики до ударних завдань. ТТХ приховують, але зроблено акцент на великій вантажопідйомності для складних місій.
Загалом російські БЕКи — відповідь на українські успіхи 2022–2024 років з акцентом на серійність, дешевизну й багатозадачність. У 2025–2026 роках ворог мав плани масово застосовувати БЕКи, зокрема, для ударів по українському узбережжю.
Головна проблема — зв’язок (насамперед після обмежень Starlink). Докладно цю проблему висвітлив Сергій (Флеш) Бескреснов. Ворог шукає рішення забезпечити управління рухомими об’єктами на великій відстані й водночас забезпечити його стійкість і якість. Ворог має радіосистему «Паутина». Росатом створив під свої потреби швидко розгортувану автономну мобільну систему охоронної сигналізації. В основі — технологія MESH. Технологія передбачає об'єднання кількох Wi-Fi пристроїв, вузлів, модулів у єдину безшовну мережу з одним ім'ям (SSID), яка забезпечує стабільний високошвидкісний інтернет на великій площі. На відміну від роутерів з репітерами, MESH-вузли працюють як рівноправна мережа, автоматично перемикаючи клієнта до найкращого сигналу без розриву з'єднання.
«Паутина» потрапила в руки військових, і система тепер обмежена відстанню 30 км, тому придатна для використання лише в прибережних районах. Спроби використати технологію з кораблів-ретрансляторів не виправдали себе — зв'язок зникає під час високих хвиль і швидкісного маневрування. Знову ж таки, характеристики каналу не забезпечують пропускної здатності, потрібної для роботи БЕКів.
Використати БпЛА «Зала» як ретранслятори також не вдалося, обладнання компанії «Аэроскан» із задачами не впоралося. Спроби застосувати обладнання компанії ООО «ПЛАЗ» були успішнішими й забезпечують стабільний зв'язок для атак всього узбережжя України. Але виникла інша проблемка: БЕК — потужне джерело радіовипромінювання, яке українські підрозділи радіотехнічної розвідки бачать здалеку: виявлені БЕКи будуть або заглушені, або знищені.
Протистояння роботизованих систем на морі розвиватиметься, і ми станемо свідками нових атак і ударів.
Ну і кілька відносно свіжих чуток.
За даними RFI та інших джерел, станом на квітень 2026-го на заході Лівії розгорнули український контингент, понад 200 військових й експертів, в Академії ВПС у Місраті, поблизу Завії (район нафтового комплексу Меллітах) і на об’єктах у Триполі.
Академія ВПС у Місраті — головний хаб (крім наших, присутні ЗС Туреччини, Італії, США (AFRICOM) і британська розвідка), котрий використовують, що управляти, навчати й запускати БпЛА; Завія — ключовий об’єкт з прямим виходом до моря, є обладнання для запуску Magura V5. Саме звідси проводять більшість операцій проти тіньового флоту РФ. Базу модернізували восени 2025 року. Об’єкти у Триполі використовують для координації та запуску дронів. RFI стверджує, що саме звідти запускали БЕК, що уразив російський танкер.
Український інтерес — мати мережу об’єктів для тиску на тіньовий флот скаженої бензоколонки. Взамін Україна навчає лівійських військових роботи з дронами й надає певну техніку. Усе з відома уряду національної єдності Лівії Абдель Хаміда Дбейби.
Наші там не засмагають. У грудні минулого року удар по танкеру Qendil, у березні цього року уразили LNG-танкер Arctic Metagaz біля лівійського узбережжя. Дрон (імовірно, Magura V5) влучив у машинне відділення, корабель отримав серйозні пошкодження і дрейфував.
Інформація базується на розслідуваннях RFI, AP, LA Times та українських ЗМІ (квітень 2026).