Що таке хантавірус і чому він не новий
Хантавірус — це не вірус нізвідки і не новий COVID. Медики й науковці знають про нього вже кілька десятиліть.
За даними ЦГЗ, хантавірусні інфекції — група зоонозних (тих, що передаються від тварин до людини) вірусних захворювань, які спричиняють хантавіруси. Природним резервуаром цих вірусів є гризуни: миші, полівки та щури. Самі тварини зазвичай не хворіють, але виділяють вірус із сечею, слиною та послідом, саме так він потрапляє до людини.
Патогенні для людини хантавіруси викликають два основні типи захворювань — геморагічну гарячку з нирковим синдромом і хантавірусний легеневий синдром. Це не один конкретний штам, а сімейство вірусів, тож у різних частинах світу домінують різні варіанти інфекції:
- у Європі й Азії найчастіше трапляється геморагічна гарячка з нирковим синдромом — з ураженням судин і нирок;
- у Північній і Південній Америці поширений хантавірусний легеневий синдром — тяжке ураження легень з дихальною недостатністю;
- частина варіантів перебігає відносно легко, інші справді можуть загрожувати життю.
Учені вперше докладно описали хантавірус ще під час Корейської війни 1950-х років. Тоді лікарі зіткнулися зі спалахом тяжкої гарячки серед військових. Згодом дослідники встановили зв'язок захворювання з гризунами, а сам вірус отримав назву від річки Хантан у Кореї.
Щороку у світі реєструють від 150 000 до 200 000 випадків такої гарячки, пов'язаних з госпіталізацією, причому більшість припадає на Китай.
В Україні також щороку реєструють десятки випадків хантавірусної інфекції. Сьогодні хантавірус добре вивчений. ВООЗ і CDC (Центри з контролю та профілактики захворювань США) давно ведуть моніторинг таких інфекцій, а спалахи періодично фіксують у різних країнах.
Як передається хантавірус
Від людини до людини хантавірус не передається. Інфікуватися можна, вдихнувши пил або дрібні частинки, що містять вірус. Такі частинки утворюються із сечі, фекалій і слини інфікованих диких гризунів — насамперед мишей і полівок.
Інші можливі шляхи зараження:
- через пошкоджену шкіру або слизові оболонки, що контактували з гризунами чи предметами, забрудненими їхніми виділеннями;
- через їжу, забруднену вірусом (аліментарний шлях, тобто через травну систему).
Найнебезпечніший період для інфікування — пізня весна, літо й осінь, коли люди активніше контактують з природою.
Симптоми хантавірусної інфекції
Особливість хантавірусу в тому, що в перші дні він може нагадувати звичайну вірусну інфекцію. Саме тому люди часто не пов'язують симптоми з чимось серйозним, особливо якщо нещодавно прибирали на дачі, перехворіли на «щось схоже на грип» або списують стан на втому. Інфекції, спричинені хантавірусами, можуть викликати:
- лихоманку, головний біль, нудоту;
- біль у попереку, порушення сечовиділення;
- у тяжких випадках — кровотечі й ниркову недостатність.
Якщо після походу в ліс чи прибирання старого горища з'явилися лихоманка, біль у м'язах і попереку — зверніться до сімейного лікаря й повідомте про можливий контакт з гризунами.
Чим небезпечні хантавірусні інфекції
Хантавіруси можуть спричиняти дві серйозні хвороби: геморагічну гарячку з нирковим синдромом і хантавірусний легеневий синдром. Обидві мають тяжкий перебіг і потребують негайної медичної допомоги.
Геморагічна гарячка з нирковим синдромом починається з різкого підвищення температури, значної слабкості, болю в м'язах і головного болю, а згодом порушується робота нирок. Можливий геморагічний синдром: носові кровотечі, крововиливи у склеру очей, висипи на шкірі через пошкоджені капіляри. У тяжких випадках настає гостра ниркова недостатність — людина може потрапити в реанімацію і потребувати гемодіалізу.
В Україні протягом останнього десятиліття реєстрували поодинокі випадки цієї гарячки.
Хантавірусний легеневий синдром на старті нагадує застуду або грип: гарячка, кашель, біль у тілі. Однак за кілька днів стан різко погіршується — з'являється задишка, розвиваються набряк легень і дихальна недостатність. Без своєчасного лікування може призвести до смерті.
Як уберегтися від хантавірусу
- Уникайте контакту з гризунами та їхніми виділеннями. Не чіпайте тварин, їхніх гнізд чи екскрементів.
- Не здіймайте пил у старих або закинутих приміщеннях — він може містити вірус. Ступайте обережно. Замість підмітання робіть вологе прибирання.
- Зберігайте їжу в герметичних контейнерах — так до неї не дістануться гризуни.
- Уникайте ночівлі просто неба в лісах чи місцях, де можуть бути заражені гризуни. На природі використовуйте намет із захисною сіткою та дотримуйтеся гігієни рук і продуктів.
- Дезінфікуйте поверхні в приміщеннях, де бачили гризунів. Використовуйте спиртовмісні або інші ефективні антисептики для обробки підлоги, столів й інших місць, де могли бути виділення тварин.