Розробка вакцини проти хантавірусу триває десятиліттями, однак досі не вийшла на рівень широкого застосування через обмежене фінансування, складність клінічних досліджень і низький комерційний інтерес.
Про це повідомляє The New York Times з посиланням на науковців і розробників медичних препаратів.
Підвищена увага до проблеми з’явилася на тлі нещодавнього спалаху хантавірусної інфекції на круїзному лайнері MV Hondius, що знову актуалізувало питання відсутності специфічного лікування та вакцини для цього вірусу.
На сьогодні не існує ліцензованих препаратів, які б цілеспрямовано діяли проти хантавірусу. Лікарі змушені використовувати підтримувальну терапію – кисневу підтримку та інтенсивну медичну допомогу у важких випадках.
У деяких країнах застосовують противірусний препарат рибавірин, однак науковці зазначають, що його ефективність проти нових варіацій хантавірусу, зокрема вірусу Анд, не має переконливої доказової бази.
Фахівці пояснюють, що основною проблемою є рідкісність захворювання та складність проведення масштабних клінічних випробувань. На відміну від вірусів, які легко передаються між людьми, хантавірус зазвичай поширюється через гризунів, а випадки інфікування трапляються нерегулярно.
"Важко проводити клінічне дослідження, коли щороку фіксується обмежена кількість випадків", – зазначають дослідники і підкреслюють, що це ускладнює доведення ефективності потенційних вакцин.
Крім того, фармацевтичні компанії неохоче інвестують у розробки, які імовірно не матимуть великого попиту на ринку.
Попри це, у світі тривають кілька напрямків досліджень. Одним із найбільш перспективних є ДНК-вакцина проти вірусу Анд, розроблена вченими з США.
У ранніх клінічних випробуваннях вона показала здатність викликати утворення нейтралізуючих антитіл у більшості учасників.
Окремі дослідницькі групи також працюють над новими підходами, зокрема інтраназальними вакцинами, які потенційно можуть забезпечити більш сильну імунну відповідь у дихальних шляхах.
Водночас ці проєкти залишаються на ранніх стадіях і потребують подальших випробувань.
Паралельно вчені досліджують можливість використання вже існуючих противірусних препаратів. У лабораторних умовах деякі з них, зокрема фавіпіравір, показали здатність пригнічувати розмноження вірусу Анд у клітинах людини.
Також активно ведуться роботи над створенням терапевтичних антитіл, отриманих із крові людей, які перенесли хантавірусну інфекцію. У дослідах на тваринах окремі антитіла демонстрували захист навіть на пізніх стадіях захворювання та потенційну ефективність проти різних типів вірусу.
Попри наукові досягнення, значна частина розробок зупиняється на етапі переходу до масштабних випробувань. За оцінками дослідників, для просування одного з перспективних препаратів до наступної стадії необхідні десятки мільйонів доларів, однак стабільного джерела фінансування наразі немає.
"Ми маємо потенційні рішення, але не маємо партнерів, які б профінансували їх доведення до кінця", – зазначають науковці.
- МОЗ України раніше пояснювало, що хантавірус належить до групи зоонозних (ті, що переносяться тваринами й передаються людині) вірусних інфекцій. Патогенні для людини хантавіруси викликають два основні типи захворювань – геморагічну гарячку з нирковим синдромом і хантавірусний легеневий синдром.
- Від людини до людини хантавірус не передається. Натомість інфікуватися хантавірусом людина може, вдихнувши пил або дрібні частинки, які містять вірус. Такі частинки утворюються з сечі, фекалій чи слини інфікованих диких гризунів – наприклад, мишей чи полівок.
Інші можливі способи зараження: через шкіру або слизові оболонки, якщо вона пошкоджена і була в контакті з гризунами або предметами, забрудненими їхніми виділеннями;через їжу, якщо вона була забруднена вірусом (аліментарний шлях).Найнебезпечніші періоди для інфікування людей від гризунів – пізня весна, літо та осінь, коли люди активніше контактують з природою.
Симптоми інфікування хантавірусомІнфекції, спричинені хантавірусами, можуть викликати:
- лихоманку, головний біль, нудоту;
- біль у попереку, порушення сечовиділення;
Як уберегтися від хантавірусу
- Уникайте контакту з гризунами та їхніми виділеннями.
- Не чіпайте тварин, їхніх гнізд чи екскрементів.
- Не здіймайте пил у старих або закинутих приміщеннях. Він може містити вірус.
- Ступайте обережно. Замість підмітання прибирайте вологим способом.
- Зберігайте їжу у герметичних контейнерах. Так до них не дістануться гризуни.
- Уникайте ночівлі просто неба в лісах чи місцях, де можуть бути заражені гризуни.
- На природі використовуйте намет із захисною сіткою та дотримуйтеся гігієни рук і продуктів.
- Дезінфікуйте поверхні в приміщеннях, де бачили гризунів.
- Використовуйте спиртовмісні або інші ефективні антисептики для обробки підлоги, столів та інших місць, де могли бути виділення тварин.