Що уже вдалося і які новації є в 2026-му
1. Завдяки підтримці міжнародних партнерів українцям досі доступні безоплатні вакцини від держави за Національним календарем.
2. Як сказав міністр, охоплення щепленнями зростає з року до року навіть під час повномасштабної війни.
Тут заслуга і фахівців, які працюють над вакцинацією, і – батьків, і – міжнародних партнерів. Адже вакцини ми не самі купуємо, а їх нам поставляють через ЮНІСЕФ за підтримки GAVI.
3. З 1 січня 2026 року в Календар щеплень вперше додали нову вакцину – проти вірусу папіломи людини для дівчаток 12–13 років.
Валерій Зуб, депутат, голова Національної асоціації онкологів, пояснює, що вакцина проти вірусу папіломи людини попереджує мінімум шість онкологічних захворювань у жінок і мінімум чотири у чоловіків.
Попри очікування в 30% річного охоплення, адже це нова вакцина, за перші чотири місяці року щепили уже 15% цільової групи. 60 000 дівчаток отримали захист.
Вакцини ще є в наявності, і за місяць буде нова поставка. За словами голови Національної групи експертів з питань імунопрофілактики Федора Лапія, ситуація різниться залежно від проактивності лікарів. Де лікар активний, “у містах вакцина розлітається як пиріжки і є нарікання, що її вже немає”. Хоча буде. Водночас, там, не такої активності медиків немає, й охоплення значно гірші. Лапій навів приклад сільської амбулаторії, де для 300 дівчат 12-13 років замовили лише 12 доз вакцини, з них вкололи лише п'ять.
4. Міністр відзначає, що в Україні уже є “одна з найкращих або рівноцінна до будь-якої країни ЄС система холодового ланцюга.
Мова про транспортування вакцини від централізованого складу до кожної точки щеплень в державних і комунальних медзакладах. Програмна помилка людського фактору тут майже нівельована”.
5. Ми змінюємо мислення самих медиків.
Федір Лапій дає приклад, як у лютому провели PedSMART-вакцинацію, на яку зареєструвалися 22 000 учасників, з яких 16 000 були медсестрами: “Ми створюємо середовище, щоб професор не розказував про шкідливі вакцини, завкафедри не казав, що це все міжнародний заколот. У нас є зміна поколінь і слава Богу, що вона відбувається.
15-20 років тому взагалі говорити з неврологами, з вузькими спеціалістами про вакцинацію це все одно, що можна було йти одразу на аутодафе. На сьогодні, коли приходить дитина з тяжким алергією, все вакциновано. З епілепсією – вакцинована додатково. Приходить дитина з іншими тяжкими патологічними станами, які раніше ми вважали псевдопротипоказаннями, міфами щодо вакцинації, вакцинована і додатково. Ми багато зусиль доклали, щоб змінити ситуацію щодо педіатрів, лікарів сімейної медицини. Памʼятаю, 15-20 років тому було ніби в темному царстві. А зараз — не соромно вже піти на пенсію, бо буде існувати професійна спільнота, готова відстоювати принципи здорового глузду”.
Де ми досі не дотягуємо
1. Минулоріч у нас були спалахи кору. До колективного імунітету ще є куди йти.
Тому з 1 січня 2026 року ввели зміни до Календаря щеплень. І опустили отримання другої дози проти кору, паротиту і краснухи з шести років до чотирьох. Це зробили через значну кількість кору серед дошкільнят. На щастя, динаміка щеплення 4-річок за оновленим Календарем позитивна. Уже близько 28% від цільової групи. Вакцинуємо десь по 7-8% таких дітей щомісяця, уточнює Федір Лапій.
2. Щеплення від дифтерії і правця треба повторювати кожні 10 років, але дорослі це часто ігнорують. Не дотягуємо.
3. Вакцинація за епідпоказаннями - не дотягуємо.
Зокрема, Анна Гільфанова, педіатриня, імунологиня, доцентка кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету, зазначила про потребу подбати про вакцинацію людей після пересадки органів і кісткового мозку. «Це тисячі людей в Україні, — каже вона. — В Інституті серця максимум, що роблять пацієнти, які отримали пересадку органів, — вакцинацію проти гепатиту B за свої гроші.
Тобто держава інвестує в порятунок людей, а далі каже: "Стоп".
А цим людям потрібен особливий захист, не лише проти тих інфекцій, які гарантує держава в календарі, але й вакцинація за станом здоров'я. В Україні торік понад шість тисяч випадків кору. 26 спалахів в лікувальних установах. Якщо спалах станеться в Інституті серця, де пацієнти очікують трансплантації, як заклад буде проводити пасивну імунопрофілактику, якщо жодної дози імуноглобуліну для цього в закладі немає? І це стосується усіх 26 центрів трансплантації солідних органів. Як зробити так, щоб і в стаціонарах можна було проводити вакцинацію?». На це і міністр, і голова комітету відповіли, що коштів, які держава виділяє на трансплантацію медзакладам, достатньо, аби медзаклади власноруч закупили пацієнтам вакцини і захистили їх. Для цього й запускали медреформу і давали автономію дій медзакладам.
4. Бракує в Національному календарі як мінімум вакцини проти пневмомоку.
За півтора року за власний кошт в Україні провели понад 100 000 таких вакцинацій, це публічні дані НСЗУ. Національна група експертів з питань імунопрофілактики, очолювана Федором Лапієм, напрацьовує якраз цю вакцину для наступного включення до Календаря, каже міністр.
Спроба включити цю вакцину в Календар уже була в 2021 році, та тоді її відклали. Сказали, що завадив ковід.
У світі пневмококова інфекція — одна з основних причин смертності серед дітей до 5 років. У Європі лишилися тільки дві маленькі країни – Чорногорія і Естонія, які не мають національних програм захисту проти пневмококу, і – велика Україна, каже голова правління Української академії педіатричних спеціальностей Марина Маменко: «Мені дуже хотілося б, щоб це було додатковим аргументом, коли ви будете шукати гроші. Пневмококова вакцинація — питання євроінтеграції, бо всі країни дійсно здивовані, що ми цього досі не маємо».
Віктор Ляшко каже, що питання включення цієї вакцини в список гарантованих державою – фінансове. Адже податки українців ідуть на оборону, а гуманітарні програми, зокрема медичні, покривають міжнародні партнери. Попри ріст видатків на медицину, у нас досі не виконують норму закону про медреформу. За нею, має бути фінансування мінімуму 5% ВВП на галузь. Голова парламентського комітету з питань здоровʼя нації Михайло Радуцький каже, що до початку вторгнення вони намагались вимагати таке фінансування, але зараз через воєнний стан такої змоги немає.
5. Бракує прогнозованості і є перешкоди для чіткості поставок навіть платних для українців вакцин.
Керівниця Sanofi в Україні Наталія Барановська каже, що бар'єрів у виробників багато: лабораторний контроль, прогнозованість постачання, планування обсягів. “Нас постійно питають завчасно, коли, як, скільки поставити. Чому так довго лабораторний контроль проходять повторно європейські вакцини? Для нас воно актуальне”, – додає вона.
Про ці речі кажуть і Федір Лапій, і Михайло Радуцький. “Україна має свою процедуру реєстрації. Є Європейське агентство з лікарських засобів. Централізована реєстрація на всі країни Євроспільноти. У нас є спрощення для продукту, який зареєстрований EMA – Європейським агентством з лікарських засобів. Але якщо спитати виробників, чи є відчутні бар'єри при реєстрації, ввезенню вакцини, проходженню лабораторного контролю, і скільки це коштує?.. Бо часом продукт дешевий, і дорожче обійдеться його реєстрація, продаж в країні”, – каже Лапій. Радуцький на це додає, що з 2027 року в Україні запрацює нова фармацевтична агенція, покликана зокрема врегулювати ці питання і синхронізуватися з Євроспільнотою.
“Для нас важливо розуміти, що відбувається, куди ми рухаємось завтра і що можемо зробити, аби просунутись далі”, – каже виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків “АПРАД” Володимир Редько. Міністр на це відповідає, що після того, як закупівлі вакцин повернуться колись на ДП «Медичні закупівлі України», продовжить діяти механізм переговорів з виробниками. Так можна буде краще планувати, укладати контракти і “працювати з виробником, який переможе, давши найдешевшу ціну. На жаль, не всі виробники ідуть на зустріч і дають нам ціни, які б відповідали нашій економічній ситуації під час воєнного стану”.
Мова йде про договори керованого доступу. Це механізм, за яким виробники проводять з державою закриті переговори по вартості препаратів. “Якщо виробник буде падати [в ціні] до того, ми готові хоч кожного року збільшувати антигени, не комунікуючи про вартість імунобіологічного препарату, який приходить в Україну. Коли ви, як бізнес, прийдете в Україну і запропонуєте ціну, яка передбачена в ОМТ (процедурі оцінки медичних технологій – LB.ua)?”.
6. Чіткість розрахунків.
Є звітність, є електронні показники в охопленні. “Але який відсоток від чого? Який знаменник? Яка кількість населення? Яка кількість поза межами України?” – ставить питання Федір Лапій. Десь 5 млн українських дітей зараз за кордоном і щепляться за календарями країн перебування. Дані про це не завжди передають педіатрам і сімейним лікарям в Україну для внесення в електронну систему. Про проблему з даними нам ще раніше не під запис казали працівники локальних центрів контролю та профілактики хвороб: без розуміння, скільки людей живе в кожному регіоні і яких фіксувати будь-які відсотки охоплення складно.
До чого призводять ці проблеми? Це найбільш яскраво показала вацинація проти грипу 2025-2026.
Що саме сталося з вакцинами проти грипу осінню 2025?
Через брак вакцин проти грипу на ринку в Україні була “золота лихоманка”, коли дози шукали, обдзвонюючи десятки клінік. Стався програмний збій. LB.ua раніше досліджував це питання. Один виробник – Sanofi – переходив на тривалентну вакцину за рекомендаціями ВООЗ, тому переналаштовував виробництво, через що постраждала вся Європа. Відповідно, Україні теж дісталось від них менше доз. А інший виробник – Biopharma – завіз звичні обсяги, не знаючи про зміни в Sanofi.
Чому не можна просто довезти швидко? Ми впираємося в питання діалогу і прогнозування. Цикл виробництва вакцин проти грипу – близько п'яти-шести місяців. Вакцину роблять на сезон вперед, тобто заявку виробник для Північної півкулі повинен отримати в січні-лютому, максимум у березні, пояснює Федір Лапій.
А заявки формують зокрема від попиту. Наприклад, в Україні в середньому щороку щеплюються проти грипу 350 000 людей. От стільки сумарно виробники й замовляють. Бо якщо замовлять більше і люди не куплять – доведеться просто утилізовувати дози і втрачати гроші.
Чого нам коштувала така розірваність у якісному прогнозуванні? Більше хворих людей, які могли бути захищені, зокрема від важкого перебігу грипу. Загалом, за даними в електронній системі, близько 140 000 людей щепилися проти грипу цьогоріч. Може бути менше, оскільки діти, які щепляться проти грипу вперше, мають отримати за сезон дві дози. Основна маса щеплених – саме діти до 9 років.
Медична директорка “Добробуту” Олександра Машкевич розповіла, що вони не встигли провакцинувати навіть свій персонал до початку сезону грипу: “Коли грип прийшов, наші колеги першими лягли і в нас була катастрофа з медичним персоналом. Дійсно була проблема з закупівлею. Що нам зробити в цьому році, щоб ми закупили і для нашого персоналу, і для наших пацієнтів, клієнтів, вакцину, завчасно передали нашу потребу, і щоб вакцина все ж до нас дійшла?”.
“Часто, коли держава помиляється під час або якусь допускає програмну помилку під час планування і закупівлі централізованими закупівлями, всі розуміють кого атакувати — міністра. Коли компанія, яка поставляє і держава не закуповує централізовано, помилилась, кого атакували? Міністра, – зреагував Віктор Ляшко. – Тому ми повинні бути попереджені про те, що є програмні збої, що чогось не буде, щоб виходити завчасно в комунікацію, говорити про те, що з іншими компаніями”.
Що має статися, аби був міжсекторальний діалог? Адже якби другий виробник знав про зміни в першого, то міг запланувати і завезти більше доз. На це міністр каже, що на базі МОЗу діалоги проводять регулярно: “Питання, чому ринок між собою не комунікує і не робить висновків”.
Вакцина проти ВПЛ: то одну дозу колоти, чи дві?
Одні з топ питань під час дискусії – навколо нової вакцини проти вірусу папіломи людини. Зокрема, чому одна доза, а не дві передбачені, як пише в інструкції?
Раніше щепили проти ВПЛ двома дозами. Але Україна обрала однодозний варіант. І не просто так. На 14 квітня 2026 року на одну дозу уже перейшли 93 країни — США, Канада, Британія, Австралія, вся Латинська Америка — бо є наукові докази ефективності.
Утім, деякі українські регіони досі витрачають кошти місцевих бюджетів на другу дозу. Лапій емоційно: «Ті, які мають клепку в голові, не роблять дурниць».
МОЗ ще у лютому 2026-го видав роз'яснення за підписом заступника міністра Кузіна — з рекомендацією для місцевих програм. Там радили пріоритизацією для дітей. Там радили не робити дурниць, доколюючи другу дозу за рахунок місцевого бюджету. І рекомендували такі пріоритети для місцевих програм, якщо закуповувати вакцину проти ВПЛ:
-
перший пріоритет – для дівчат з ВІЛ-інфекцією 15-18 років;
-
другий пріоритет – хлопчики, які живуть з ВІЛ-інфекцією 9-17 років;
-
третій пріоритет – якщо є ще гроші, то дівчата без ВІЛ-інфекції 15-18 років;
-
четвертий пріоритет – хлопчики 9-18 років.
Сказ: уже в травні МОЗ обіцяє новий наказ
Одна зі складних проблем досі в Україні – сказ. І зокрема профілактика сказу, яка називається антирабічною допомогою. Її колять при медпоказах після ослинення, укусу чи потряпини тварини з невідомим статусом. Тобто – якщо вас вкусив вуличний пес, який, скоріш за все, невакцинований, вам потрібна антирабічна допомога і терміново. Бо сказ – невиліковний.
Експерт Національного порталу з імунізації, лікар-травматолог Віктор Кірейко регулярно консультує українців щодо того, як отримати цю допомогу і відстояти свої права. Адже, каже він, навіть застарілий наказ МОЗ не виконують. Проблема системна. Цьому підтвердження є й випадок редакторки LB.ua, Якщо проблема системна, як її МОЗ планує системно вирішувати? “Коли ми говоримо “програмна помилка” десь, акцентуємо відразу – держава, – реагує міністр. – Ми як держава робимо новий наказ. Створили робочу групу, новий стандарт, новий маршрут і все повинно запрацювати по-новому. Будемо роз'яснювати, запустимо безперервний професійний розвиток, зобов'яжемо всіх травматологів пройти ці курси безперервного професійного розвитку. Далі питання якості. І тут знову будемо виявляти програмні помилки, будемо на них впливати”.
Віктор Ляшко обіцяє, що новий наказ по профілактиці сказу, який має виправити системні прогалини, буде 8 травня 2026 року. Однак запрацює він не одразу.
Стежитимемо за деталями.
А що з антивакцинаторами?
Чи можемо ми уже сказати, що антивакцинальні настрої в Україні нарешті відходять на маргінеси? Особливо враховуючи дослідження ЮНІСЕФу, що понад 80% батьків уже прихильно ставляться до вакцинації. Міністр тут відзначає суттєві покращення: “Напевно, кац()пи займаються зараз якоюсь іншою інформполітикою і ми чітко можемо сказати, що всі антивакцинальні настрої – це їхні запуски оцих фейків, які потім розганялись”.
На це зреагувала Марина Маменко: “Коли говоримо про антивакцинальні тренди, це велика перемога для нас, що впливи від “сусіда” зменшились. Але важливо не виховувати своїх власних, а вони в нас є. І ми не можемо закрити рот якимось громадським організаціям або антивакцинальним рухам. У мене питання до МОЗ, взагалі до влади: якщо вакцинація – це стратегічний захист держави, то чи маємо ви на рівні держави реагувати, коли людина, працюючи в державній установі, обіймаючи великі посади, публічно висловлює антивакцинальні думки? Чи маємо говорити з роботодавцями цих людей?”.
Та й фейкові довідки про вакцинації в нас досі є. Схем є кілька – від фальшивої документації до зливу дози вакцини, і внесення даних про нібито реальне щеплення в систему. Михайло Радуцький згадує тут існування відпвоідальності по закону за підробку документів. І анонсує, що медичний комітет, і правоохоронний працюють над посиленням кримінальної відповідальності за фейкові медичні документи. Мова про статті 358- і 325-ї до ККУ. Лапій на це відповідає, що прокуратура навряд чи тут сильно допоможе. Реальним важелем тут буде впровадження медичного самоврядування. Коли сама спільнота медиків реагуватиме на такі дії колег: “Якщо в твоєму цеху педіатрів є людина непорядна, повинні сказати: "Друже, іди займайся гаданням на картах Таро, але не будь педіатром. І шукай собі іншу роботу. А ми такі випадки маємо”.
Голова комітету на це додав, що законопроєкт щодо самоврядування уже готовий до другого читання: “Згоден, поки не буде індивідуальної відповідальності, індивідуальної ліцензії в лікаря, з мертвої точки нічого не рушиться. Але знали би ви кількість поправок, які подають люди, які, більш за все, не хочуть самоврядування. Більш за все самоврядування, на жаль, не хочуть лікарі”.