На початку 2016 року вступ України до ЄС, згідно з даними опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, підтримувало 55% українців, вступ до НАТО – близько 47%.
За рік тодішній голова парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Україна і Грузія повинні об'єднати зусилля для досягнення спільних цілей – членства в Європейському Союзі і НАТО. Мовляв, у наших країн є спільні виклики – окупація територій і агресія з боку Росії.
Згодом бажання об’єднати зусилля з Україною і Грузією на цьому напрямі виявив і прем'єр-міністр Молдови Павел Філіп.
Процес пожвавився в лютому 2019 року, коли Верховна Рада внесла до Конституції України зміни, якими закріпила курс країни на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО, а також виключила з Основного закону норму про можливість оренди іноземною державою військових баз в Україні. 7 лютого за відповідний законопроєкт №9037 проголосували 334 народних обранця.
Майже рік тому, в липні 2021 року, президенти України, Грузії та Молдови – так званого Асоційованого тріо – поставили свої підписи під Декларацією Батумського саміту щодо європейської інтеграції, яка була схвально сприйнята Європейским Союзом.
Минуло кілька місяців, і події почали стрімко розгортатися. 28 лютого 2022 року, на п’ятий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Президент Зеленський підписав заявку на вступ до Євросоюзу.
Документ адресувався головуючому в Раді ЄС президенту Франції Еммануелю Макрону, копії – президенту Європейської ради Шарлю Мішелю, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і президентці Європарламенту Роберті Мецолі. Перед цим Володимир Зеленський оголосив, що Україна звертається до Європейського Союзу з приводу невідкладного приєднання за новою спеціальною процедурою. Особливості цієї процедури не уточнювались.
З ініціативою такої заявки для України виступила Словаччина, а рішення про прискорене надання членства підтримала низка держав ЄС, зокрема Угорщина.
1 березня Європейський парламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС, а за два тижні лідери країн Європейського Союзу схвалили декларацію, в якій підтримали євроінтеграцію України. Президент Литви Гітанас Науседа назвав це рішення історичним.
"Історична ніч у Версалі. Після п'яти годин гарячих дискусій лідери ЄС сказали "так" українській євроінтеграції. Процес почався", – написав Науседа у своєму Twitter.
8 квітня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала Володимирові Зеленському опитувальник для отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС.
Українські можновладці відповіли на всі поставлені запитання з рекордною швидкістю. Заповнену анкету-опитувальник Зеленський віддав главі представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу буквально через лічені дні, хоча в інших держав ця процедура займала місяці, якщо не роки.
Зеленський зауважив, що вступ нашої держави до ЄС відбувається в "дуже трагічний час, коли багато українців, які сповідують європейські цінності, втрачають життя", і висловив сподівання, що Україна здобуде підтримку і стане кандидатом на вступ до ЄС.
Глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас своєю чергою пообіцяв, що анкета-опитувальник України буде дуже швидко проаналізована.
8 червня Європарламент підтвердив свою рекомендацію надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. За відповідну резолюцію проголосували 428 депутатів, 65 висловилися проти, 94 утрималися.
Європарламент рекомендував Раді Євросоюзу погодитися, що "Версальська декларація визнає європейські прагнення України та її заявку на членство у ЄС, а також надати їй статус кандидата до ЄС як чіткий політичний сигнал солідарності з народом України".
Наступного дня, 9 червня, Президія ЄП закликала глав країн-членів Євросоюзу ухвалити рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС на саміті, який відбудеться в Брюсселі 23-24 червня.
"Ми рішуче закликаємо вас надати Україні та Республіці Молдова статус кандидата на вступ до ЄС, відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз та як початок заснованого на заслугах процесу, а також працювати над наданням такого самого статусу Грузії, аби задовольнити легітимні прагнення грузинського народу", – йдеться в в спільній заяві голів фракцій.
У президії ЄП зауважили, що ЄС має продемонструвати хоробрість, рішучість і далекоглядність у контексті війни РФ проти України.
Завтра, 17 червня, висновок щодо надання зокрема Україні статусу країни-кандидата має зробити Єврокомісія. За деякими прогнозами, він буде позитивним. Видання politico.eu з посиланням на офіційних осіб, знайомих з обговоренням під час дебатів між членами комісії у понеділок, 13 червня, повідомило, що Єврокомісія рекомендує надати Україні офіційного статусу країни-кандидата.
Учасники дискусії заявили, що усвідомлюють жертви українців та необхідність направити президенту Росії Володимиру Путіну чіткий сигнал про те, що "він втратив усі шанси повернути Україну у свою сферу впливу".
"Комісія не забуває, що Україна – єдина країна в Європі, де люди загинули, де в людей стріляли, тому що вони були на вулицях з прапорами ЄС. Тепер ми не можемо сказати їм: "Вибачте, хлопці, ви махали не тим прапором", – сказав один із високопосадовців.
А от відомий своєю інформованістю журналіст Радіо Свобода Рікард Джозвяк у твіттері написав, що Україна та Молдова можуть одержати статус кандидата з умовами.
"Щодо Грузії все ще є питання", – зазначив журналіст.
Статус кандидата з умовами – так званого потенційного кандидата – десять років тому було надано Албанії, Туреччині, Північній Македонії, Чорногорії та Сербії. Жодна з цих країн досі не є членом ЄС.
Однак, навіть якщо Єврокомісія скаже "так", визнання України країною-кандидатом вимагає одностайного схвалення 27 глав держав і урядів у Європейській раді, які, як очікується, розглянуть це питання на саміті в Брюсселі наступного тижня.
А щодо одностайного схвалення наразі є сумніви.
Хто за
Найбільшими промоутерами надання Україні статусу країни-кандидата є східноєвропейські та балтійські країни. Президент Польщі Анджей Дуда минулого тижня вирушив у турне країнами Південної Європи, щоб переконати їх підтримати надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.
Дуда планував перемовини з прем’єром Португалії Антоніу Коштою і президентом Італії Серджо Матареллою, а також участь в саміті "Бухарестської дев’ятки".
Компанію Анджею Дуді мала скласти його словацька колега Зузана Чапутова, проте вона захворіла на коронавірус.
Голова Міноборони Латвії Артіс Пабрікс звинувачував противників вступу України до ЄС у пропутінській позиції.
На його думку, Україна має отримати статус кандидата вже цього літа.
Заявку України на членство в Євросоюзі підтримала Ірландія.
Також на необхідності дати надію Україні наголосила Естонія.
Потужний акорд підтримки прозвучав сьогодні, 17 червня. Лідери Німеччини, Італії, Румунії та Франції – чотирьох із 27 країн-членів ЄС – Олаф Шольц, Маріо Драгі, Клаус Йоганніс та Еммануель Макрон за підсумками перебування в Києві та зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським висловилися за "негайний" статус кандидата на членство в Євросоюзі для України.
Цікаво, що Олаф Шольц, ще будучи кандидатом у канцлери ФРН, не вважав можливим набуття Україною найближчим часом членства в ЄС і НАТО. А зовсім недавно Шольц підтримував президента Франції Еммануеля Макрона в тому, що важливіше зосередитися на прагматичній, негайній підтримці України, наголошуючи: Україна лишається частиною "європейської родини", але для вступу до ЄС немає найшвидшого шляху.
Хто проти
За словами віцепрем'єр-міністерки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної, не хочуть надавати Україні статус кандидата в ЄС три держави.
Стефанішина не називала ці країни, побоюючись, що через розголос саміт 24 червня може не ухвалити позитивне рішення щодо України. Водночас вона висловила впевненість, що "жоден з лідерів Європейського Союзу не зможе сказати Україні "Ні", адже Україна, зокрема, виконала 65-70 відсотків зобов'язань за Угодою про асоціацію та створила систему антикорупційних органів.
Однак противники прийняття України в кандидати на вступ до ЄС таки стали відомі. У дипломатичній ноті, яку побачило Bloomberg, Данія заявила, що Україна недостатньо відповідає критеріям, пов’язаним зі стабільністю інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини тощо.
Копенгаген вважає, що Україна перебуває “загалом на дуже ранній стадії” готовності взяти на себе зобов'язання щодо членства в ЄС та створення функціонуючої ринкової економіки.
Сумніви щодо доцільності надання Україні статусу кандидата до ЄС мають також Нідерланди. За деякими даними, третім противником є Швеція.
Неочікуваною для України виявилася позиція Грузії, яка вустами прем'єра Іраклія Гарібашвілі заявила, що першою у списку кандидатів має бути вона, а вже потім – Україна.
"Коли кажуть, що в Україні війна і через це їй мають надати статус країни-кандидата — вибачте, якщо війна визначає статус, ми не хочемо війни. Ми вимагає статусу, заслуженого внаслідок тридцятирічної боротьби грузинського народу на шляху побудови демократії", – сказав Гарібашвілі.
"У чергу на смерть від російських ракет ніхто не записується", – відповів на це радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк.
Хто за "інший формат"
Пропозиції щодо якогось іншого формату, пропонуючи Україні екстракандидатство чи умовне кандидатство тощо подавали, за підрахунками пані Стефанішиної, близько семи країн.
До прикладу, Австрія висловлювалася за проміжний між співпрацею та вступом України до Євросоюзу.
"Нас об'єднує одна мета, ми всі хочемо сильної, незалежної та економічно успішної України. Зараз вона бореться за своє політичне і територіальне виживання. Всі наші зусилля в першу чергу спрямовані на припинення російської агресивної війни. На такому етапі швидке приєднання до ЄС в будь-якому випадку не може бути нагальною проблемою", – зазначав канцлер Австрії Карл Нехаммер.
Чи досягнуть члени Євросоюзу консенсусу щодо надання Україні статусу країни-кандидата, побачимо вже за тиждень.