«Не всі наші депутати розуміють, що медійність – це обов'язок, а не привілей»
Журналісти, які слідкують за діяльністю «Слуги народу», знають, що ви – неофіційний спікер фракції. Чому саме ви і як у фракції відбувається медіа планування?
Чому неофіційний? Я - офіційний спікер фракції, заступник голови фракції. Дуже часто я озвучую фракційну позицію. Це логічно і органічно. До того я була керівником медіа офісу партії. Та медійна команда, яка працювала на виборах, і зараз координує медіа напрямок у фракції. Ми її навіть розширили.
У нас щодня не менше 25-30 ефірів чи включень. За тиждень набігає досить багато. Звичайно, є ефіри, великі ток-шоу, на які ходить або керівництво фракції, або голови комітетів, або відповідний спікер, якого запрошує редакція. Що стосується інформаційних каналів чи інтерв'ю, то ми все-таки намагаємося, щоб їх координувала прес-служба. Зараз четверо людей займаються цією координацією, але цього, я вважаю, недостатньо. Тільки у моїй групі 21 депутат, загалом у фракції – 248 нардепів. Фактично вони всі є публічними…
Не всі.
Всі-всі, бо хтось комунікує на своєму окрузі і там дає інтерв'ю чи коментарі регіональним ЗМІ, а хтось більше перебуває в Києві і ходить на центральні ефіри. Я думаю, що цих спікерів буде більше. Усе більше людей хочуть бути медійними, але, мені здається, ще не всі наші депутати розуміють, що медійність – це обов'язок, а не привілей. Це дуже велика відповідальність. Бо зараз новину можуть зробити не просто з одного речення, а з одного слова.
Я правильно розумію, що депутат не може дати інтерв'ю без погодження з прес-службою?
Ні, це неправда. Прес-служба лише координує, зв'язує депутата з журналістами. Є випадки, коли ЗМІ звертаються безпосередньо до парламентаря, а не через наших медійників. От ми ж з вами самі домовились про це інтерв'ю. Тобто це нормальний процес якоїсь медійної координації. Я не можу заборонити давати інтерв'ю дорослій людині, яка є народним депутатом України. Я можу не рекомендувати.
До речі, про рекомендації. У фракції було кілька гучних медійних провалів – історія з собакою Брагара (нардеп порадив пенсіонерці продати собаку, якщо немає чим оплатити комунальні послуги, – LB.ua), участь Шевченка у телешоу на російському каналі. Як ви потім з ними спілкуєтесь? Ми бачимо за інформпростором, що Брагару точно рекомендували утриматись від спілкування з журналістами.
Брагар свою позицію висловив. Я допомогла цю позицію сформувати. Це дійсно була така медійна подія, бо вона дуже мемічна – розбирається на меми. Так само, ми знаємо, Коля Тищенко говорить. Про таку подію пам'ятають, але не можна сказати, що це якийсь факап, – він же не вкрав 20 мільйонів, не влаштував когось на роботу, ні на кого не тиснув. Так, це така дурнувата ситуація, яка підкреслює, що можна з одного слова, речення увійти в історію, а можна і вляпатись. Тому перше, що я прошу в колег, – якщо щось сталося, запитайте, зателефонуйте і ми порадимось, як діяти. Це нормально. На емоціях можна ще гірше зробити. А другий який провал?
Шевченко на російських каналах.
Він потім визнав, що це було неправильно піти на російський канал, і погодився, що це пропаганда. Але в нас дуже різна фракція. Хтось з індустріального сходу, і для них нормально ходити на канали, які там дивляться. Я зараз не про російські канали, а про українські. Хтось туди не хоче ходити принципово. Але я вважаю, що чим більше ми самі продукуємо контенту, тим краще. От тому ми зробили цей інформаційний хаб: записуємо ролики, робимо інфографіки, пояснення. Ми хотіли запустити інтернет-ТБ, але трошки відкладемо цю ідею, бо через COVID-19 відмовилися від половини державного фінансування. Я думаю, що наступного року ми повернемося до цього питання.
І все-таки, чи рекомендували ви цим депутатам утриматись від спілкування з журналістами?
Ми рекомендували Євгену (Брагару, – LB.ua) зробити певну паузу. От він прокомунікував один раз, і нащо про це говорити ще на десяти ефірах? Він свою позицію висловив, попросив вибачення.
Тищенка ви консультували щодо його повідомлень в Instagram?
Коли він котлети робив?
Ні. Перед цим. Коли в нього була перша реакція на розслідування – мовляв, усе проплачено.
Партійна прес-служба консультувала його, навіть допомагали зробити відео тоді, коли він заявив, що буде готувати обіди для лікарів. Він, до речі, це продовжує робити. Так, це була така ідея від медійної служби, рекомендація.
Микола – один з найбільш впізнаваних депутатів, які були такими ще до того, як стали «слугами народу». Тому зрозуміло, що до нього особлива медійна увага. Він не був політиком до цього, він не такий обережний, як спікери від інших фракцій, які 30 раз подумають. Ми з ним позавчора говорили, він попросив якихось рекомендацій, як йому знайти свою нішу, щоб це було доречно.
А ви не рекомендували йому самому не робити дописи в Instagram?
Ні, не рекомендувала. Він доросла людина, яка несе відповідальність за свої вчинки.
Як зараз відбувається ця медійна координація з Офісом президента?
У нас є щотижневе планування з Кабміном, з представниками Офісу президента і з ВР, щоб зрозуміти, що буде відбуватися протягом тижня в різних відомствах. Це допомагає і у внутрішній комунікації депутатів. Якщо ми розуміємо, що на Кабміні будуть розглядатися якісь пом'якшення карантину, то потрібно дуже швидко отримати хоч якесь роз'яснення, бо мажоритарникам цікаво, що пояснювати своїм виборцям. Якщо оцінювати рівень комунікації і залученість різних спікерів, то найбільше їх саме серед депутатів. Зараз став більш медійним Офіс президента. І, напевне, найменше ми відчуваємо Кабмін.
Хто пише ці темники, які надсилають депутатам?
Це не темники – це меседж-бокси. Їх пишуть спеціалісти, які аналізують законопроекти.
Хотілося б зупинитися на тому інциденті, який стався на шоу Шустера (близького до Ігоря Коломойського нардепа від «Слуги народу» Олександра Дубінського не пустили в ефір програми «Свобода слова Савіка Шустера», яка виходить на каналі Ріната Ахметова, – LB.ua). Як ви це бачите? Що відбулося між Шустером і Дубінським?
Я вважаю, що це було некоректно запросити гостя, байдуже насправді, в якому форматі, і залишити порожній стілець у студії. Я розумію певні нюанси, можливо, якоїсь редакційної політики, не хочу нікого звинувачувати. Але якщо було запрошення, то складно зрозуміти, чому представника фракції не пустити до студії.
Останнім часом президент кілька разів ходив на ефіри саме до Шустера і перестав з'являтися на «Праві на владу».
На «Свободі слова» на ICTV він теж був не так давно.
Скільки? Один раз?
Я не пам'ятаю скільки, але точно був.
У програмі Шустера був кілька разів. Однак після випадку з Дубінським журналістів Шустера не акредитували на прес-конференцію президента. Це не ваша компентенція, але можливо ви обговорювали з колегами-комунікаційниками ситуацію?
Насправді були все-таки обмеження. Програма Шустера виходить на каналі «ТРК-Україна», а представник каналу був на цій прес-конференції.
Були канал «1+1» і «ТСН-тиждень».
Не можу сказати, бо я не бачила список акредитованих. Можу пояснити, чому «ТСН» і «ТСН-Тиждень», бо це щоденні новини і тижневик. Їм треба щось показувати. Для того, щоб демонструвати відеоматеріал на ток-шоу, достатньо взяти сигнал, який транслював Офіс президента. Не всі ж взагалі потрапили на прес-конференцію.
«Підстав порушувати справу проти голови Офісу за цими даними не було»
Ми згадали кілька медійних провалів ваших депутатів. Ви після того якось заміряєте рейтинг? Як впливають ті чи інші заяви, події у вашій фракції, висловлення конкретних депутатів на загальний рейтинг партії?
Ми постійно отримуємо телефонні опитування. Дуже складно заміряти, як щось конкретне відобразилося на рейтингу. Але ми міряємо, скільки людей, наприклад, дізнались про ту чи іншу ситуацію. Можна поставити запитання, чи були своєчасні дії, чи достатньо відреагував президент або хтось інший.
І скільки людей знають про ситуацію з «Велюром»?
Половина. Принаймні тих, які можуть розказати цю історію від початку і до кінця, а не просто щось чули.
Як ви думаєте, ця історія боляче вдарить по рейтингу фракції?
Щодо рейтингу не знаю. Звичайно, це викликало певний негатив і багато запитань. Я думаю, цю тему вже вичерпали, вона більше не в медійному полі.
Як у фракції це сприйняли депутати?
Ми насправді на фракції не обговорювали це питання, бо якраз був період, коли ми не збиралися на засідання. У чатах були запитання та емоційні випади.
Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, сказав, що після цієї історії президент «жорстко поговорив з Тищенком». Сам пан Микола в інтерв'ю колегам з «Української правди» заявив, що в них з президентом є інші теми для розмов і «Велюр» вони не обговорювали. Хто з них двох каже неправду?
Я не допитувалась ні в Миколи, ні в Кирила. Все-таки Кирила можна вважати представником Офісу президента і представником президента. Очевидно, якась розмова у якомусь вигляді була. Але в Колі я не перепитувала.
Тищенко є заступником голови фракції і керує київським штабом. Чи обговорювалось на фракції, на нарадах з Офісом президента можливе відсторонення його від цих напівофіційних посад?
Ні, не обговорювалось. Можливо, були якісь окремі розмови серед депутатів, але таке питання на фракцію не виносилось. Щодо виборів, то політичну відповідальність несе Олександр Корнієнко – він є партійним аудитором, куратором, призначеним у Києві.
Андрій Єрмак може відстоювати, щоб Тищенко і далі очолював київський штаб чи лобіювати його кандидптуру на виборах міського голови Києва?
Я не знаю. Це питання спроможності організувати роботу. Якщо це буде погано організовано, то будь-кого можуть відсторонити.
З паном Єрмаком пов'язаний інший конфлікт з вашим депутатом. Я маю на увазі так звані «плівки Єрмака», які оприлюднив Гео Лерос.
По-перше, ми збирали зустріч з президентом і з Єрмаком. Не великої фракції, а малої – це заступники голови і керівники комітетів. Ми могли ставити запитання і президенту, і самому Єрмаку. Тобто сказати, що це все якось було проігноровано, точно не можна. А Лерос залишається членом фракції. Цей випадок був досить складним. Думаю, що можуть бути інші медійні приводи, які буде Гео продукувати.
Думаєте чи знаєте?
Я Гео не знала до того, як ми опинились в одній фракції. Але, я бачу, що все-таки певно щось особисте з приводу Андрія Єрмака у нього є.
Депутатів не злякало, що у разі будь-якої критики їм також можуть вручити повістку ?
Я не можу такі висновки зробити. Коли був пік конфлікту, навіть Давид Арахамія сказав, що якщо були би якісь підозри чи тиск на Гео, то народні депутати взяли би його на поруки, щоб це не була якась заангажованість з нашого боку.
Юристи з самого початку сказали, що це закінчиться статтею про шахрайство. Тобто шахрайство якраз в цьому і полягає, що хтось щось пообіцяв. Брат Єрмака не є представником влади.
Мені складно коментувати, чи знав Єрмак про розмови. Як це перевірити? На поліграфі? Є довіра президента в першу чергу до Андрія Єрмака, і він підтвердив, що не вбачає з боку керівника Офісу якихось корупційних діянь. Те, що ці плівки були записані влітку, з'явилися навесні, теж питання і викликає підозри, що це було сплановано.
Як загалом змінилися відносини між фракцією і Офісом президента після зміни очільника останнього?
Я думаю, що це навіть не зі зміною очільника пов'язано, а взагалі з карантинними обмеженнями. До речі, якогось окремого засідання фракції саме з Андрієм Єрмаком і не було. Ми почали зустрічатися рідше фракцією і з президентом. У народних депутатів виникають з цього приводу жалі. Вони би хотіли частіше спілкуватися з президентом, ставити запитання. Звичайно, президент не може тільки цим і займатися, що говорити з народними депутатами, бо у нього є ще багато інших питань. Але, очевидно, якусь регулярність у зустрічах з фракцією варто запровадити.
Андрій Богдан був відомий своєю екстравагантністю і вмінням збирати голоси, коли це потрібно. Однак зараз, як говорять депутати, Єрмак менше впливає на парламент, ніж свого часу Богдан. Чи ви з цим погоджуєтесь?
Голоси як збирав Давид Арахамія, так і збирає разом з Олександром Корнієнком і заступниками голови фракції. Так, дійсно в нас є зараз питання і з відвідуваністю, і з тим, що фракція не голосує. Я думаю, що протягом кількох тижнів ми якось для себе вирішимо, серед іншого й організаційно, чому у нас проблеми з голосами.
Уже зрозуміло, що турборежим не буде продовжуватись. Це було добре на початку, але зараз треба перейти до якоїсь планової роботи, бо при дуже швидкому проходженні законопроектів усе закінчується тим, що, коли треба через 2 години ставити документ на голосування, підходить група депутатів до Давида чи до автора законопроекту і каже: «От тут не те, тут нам написали листи». І ми його знімаємо з порядку денного. Звичайно, що це ненормальна ситуація.
«Зміна Кабміну під час коронавірусу, під час економічної кризи може закінчитися політичною кризою»
Перші півроку ми спостерігали консолідацію між різними гілками влади і мінімальну критику з боку фракції. Тепер, навпаки, такий розквіт демократії у фракції «Слуга народу», коли всі критикують уряд і навіть самого президента. Чи пов'язуєте ви це зі зміною голови Офісу президента чи, можливо, з якимись іншими факторами?
Ні, я пов'язую це власне зі зміною самого уряду. Все-таки хоч уряд Гончарука був менш досвідчений, але він був більш своїм. Мінімум п'ять-шість міністрів до цього були депутатами. Більшість була відома нардепам.
Уряд Шмигаля трошки закрився у своєму світі. Є багато критики, яку я чула від депутатів, про те, що міністри не приходять на засідання комітетів, не відповідають на запити, не беруть участь в якихось робочих групах, про щось депутати дізнаються з соцмереж. Якраз це і є основною причиною, а не зміна керівника Офісу. Стало уже зрозуміло, що будуть критичні питання, коли ми отримали програму уряду. Я розумію, що Кабмін протягом місяця мав подати цю програму і треба було встигнути, щоб зберегти ці дедлайни. Але сам зміст програми не задовільнив жоден комітет, і її відправили на доопрацювання.
Може, час змінювати Кабмін?
Я не думаю, що вже час змінювати Кабмін. Можуть бути якісь зміни окремих міністрів. Як виявилось, це можна робити і після місяця їхньої роботи. Але зміна Кабміну під час коронавірусу, під час економічної кризи може закінчитися політичною кризою. Бо якщо не формується протягом місяця Кабмін, якщо коаліція не висуває його, немає голосів, то це перевибори.
Але протягом року неможливі перевибори Ради, тобто до серпня (згідно з Конституцією, президент протягом року не може розпустити парламент, обраний на позачергових виборах, – LB.ua).
До серпня дуже близько.
Тоді президент і так зможе розпустити парламент, якщо захоче. Але це вже інше питання.
Я вбачаю певну небезпеку в тому, якщо зараз повністю знову перезавантажити уряд. І це перезавантаження без розуміння, хто буде наступником, може бути небезпечним.
Ви і на цей Кабмін поки що не всіх назбирали міністрів. «Кадровий голод», як сказав президент.
Я думаю, що навіть до виконувачів обов'язків є питання, наприклад, до Буславець. У неї зараз ще менше шансів бути проголосованою у ВР, ніж коли була розмова про те, що її рекомендують. Більше того, у фракції з приводу енергетичного ринку склалась дуже бурхлива дискусія. Одна з найбільших. Понад 100 підписів набрало звернення про те, щоб все-таки пояснити, що відбувається з енергоблоками, з «Енергоатомом». І, можливо, було б правильно якраз пошукати кадровий резерв саме в державних компаніях, таких як «Енергоатом».
Я хотіла окремо зупинитись на випадку з Буславець, тому що він показує, що Банкова знайшла хороший спосіб обійти парламент у призначенні міністрів. Буславець представили на фракції. Тоді депутати сказали, що це людина Ахметова і вони не будуть за неї голосувати. Однак Шмигаль, очевидно, за погодженням з Банковою, призначив її тимчасовою виконувачкою обов'язків. Це такий ляпас фракції?
У випадку з Буславець ще треба розуміти, що не мати навіть виконувача обов'язків в енергетичну кризу було б взагалі безвідповідально. У нас ще там екологія, про яку взагалі всі забули. І правильно сказав Давид: подивимся, як вона буде працювати, і потім стане зрозуміло, чи ця людина залишиться і чи буде призначена. Я думаю, що шанси на голосування дуже мізерні.
Після такої частої ротації міністрів багато депутатів говорять про те, що в них виникає питання до кадрової політики. Чи не думала фракція долучитися до цього відбору і якось осмислити кадрову політику?
Я думаю, що зараз на кожні наступні кадрові голосування буде складніше знаходити голоси без ретельної розмови з фракцією. Має бути навіть і не одна зустріч з фракцією. Можливо, додаткові зустрічі з окремими групами. Більше того, шансів у людей, які не відомі депутатам, небагато. Але все-таки останнє рішення, і це не велика новина, за президентом щодо кожного із міністерств. Оскільки на ньому уся повнота відповідальності, він має право фіналізувати це рішення.
Коли міністра знімають через місяць, при чому у двох випадках не пояснюючи причин ні суспільству, ні парламенту, то хіба у вас не виникають запитання до того, що можливо така схема дає збій?
Звичайно, це дивно, що назначають, а потім через 30 днів знімають міністрів. Щодо міністра охорони здоров'я насправді не було особливих зауважень. Усі розуміли, що Ємець все-таки не справиться. Щодо Уманського, я думаю, був особистий конфлікт з прем'єр-міністром.
Це нормально, що міністри йдуть у відставку через особисті конфлікти?
Я не можу сказати, що це нормально, але так буває, як виявляється. Якщо прем'єр-міністр не може працювати з певним міністром, то очевидно, простіше змінити міністра.
І забрати його в Офіс президента.
Це якраз підкреслює, що ми не ховаємся від тих заяв, які він зробив, а, навпаки, хочемо дати йому можливість проявити себе на іншій посаді.
Після того, як вийшло інтерв'ю з Уманським, ми телефонували до Шмигаля за коментарем. Він сказав, що нікого знімати не будуть, а потім звільнив керівників митниць і податкової. Це не викликає запитань до роботи уряду?
Викликає. І якраз ці кадрові зміни щодо митниці і податкової служби дуже бурхливо обговорювалися в наших внутрішньофракційних чатах. Бо навіть керівництво відповідних комітетів не знало. Правильніше так — вони знали, здогадувались, але не були офіційно повідомлені про такі зміни. Взагалі кадрова політика, я вважаю, одна із найменш пропрацьованих речей нашої команди.
Ви не вбачаєте зловживання у діях Кабміну, коли, використовуючи короновірусну кризу, призначають тимчасових керівників в тих чи інших органах?
Ми самі за це проголосували у перехідних положеннях змін до бюджету. Депутати на це пішли, бо нам треба було проголосувати бюджет. Бачили очі, що голосували.
«Змінити третього очільника МОЗ у період епідемії і другого етапу медреформи буде вже занадто»
Хотіла б зупинитись на ще одному міністрові. Голоси за Степанова давала також і ОПЗЖ. Тепер у МОЗ помічають кадри часів Януковича. З'явилась інформація про можливе зловживання при закупівлі захисних костюмів. У парламенту є запитання до Степанова?
Я знаю, що не менше восьми депутатів бюджетного комітету утрималися під час голосування за розподіл 3-4 мільярдів саме на медичні закупівлі, бо були запитання щодо тих сум. Насправді мені було дуже прикро читати про цю ситуацію з українським виробником, який не отримав сертифікацію і не зміг експортувати костюми за кордон, хоча мав підписані контракти з німцями. Це ненормальна ситуація. По-моєму, Мінекономіки якимось чином мало подбати про це.
Однак, поки президент задоволений Степановим, ви не проявлятимете жодної активності щодо його відставки?
Я, чесно кажучи, не готова підписати зараз цю постанову про звільнення Степанова. Змінити третього очільника МОЗ у період епідемії і другого етапу медреформи буде вже занадто.
Голосування за міністрів – і за Степанова, і за Марченка – показало, що у вас проблема з коаліцією, та й поставило під сумнів наявність більшості як такої. Що ви будете робити далі?
Ми далі продовжуємо приймати рішення. Поки офіційно у нас не менше, ніж 226 голосів, більшість існує. Так, треба тепер при важливих законопроектах дуже добре розуміти, яким чином будуть голосувати інші фракції, щоб порахувати, чи є якийсь запас голосів. Усі важливі рішення, які були потрібні президенту, команді загалом, приймаються.
Не завжди лише вашими голосами.
Це цікаво вам, можливо, ще якимось політичним оглядачам. Людям результат на табло потрібен. Хто за який закон голосував, забувають наступного дня. Є результат. Я думаю, що поки ВР буде приймати рішення, вона буде робочим органом.
Ситуацію, коли ваші депутати один одного поливають брудом, ви вважаєте нормальною? До речі, і про вас Дубінський дуже багато «цікавих речей» пише.
Більшість бруду іде через анонімні телеграми. Ми їх за руку не схопили, правильно?
Баканов, якби хотів, не схопив би?
Більше того, я думаю, що там дуже велика редакція працює. Мені складно уявити, щоб народні депутати мали стільки вільного часу, щоб самим сидіти і строчити все це. Звичайно, є моменти, які боляче сприймаються деякими депутатами. Коли ідеш в політику, складно розраховувати на рожеві хмаринки і пелюстки троянд. Неприємно, коли є підозри, що це колеги з фракції. У нас ці дискусії виникають і нічим не завершуються.
Дискусії про виключення когось? Чи про етикет?
Ні, я не думаю, що ми будемо взагалі найближчим часом ініціювати виключення із фракції. Хоча різні можуть бути причини. Але я не вважаю, що критика одне одного може бути достатньо вагомою причиною виключення з фракції.
Питання не в критиці, а в тому, що у вас є конфлікти всередині фракції.
Ні, я не кажу, що ми голосуємо своїми голосами. Я кажу, що ми даємо результат. З приводу єдності, то в нас це змінюється від закону до закону. Але, я думаю, що ще одним випробуванням буде навіть не голосування за певні закони, а місцеві вибори. Депутати хочуть бути більш-менш залученими. Ще треба дивитися, який буде результат формувань штабів, чи всі депутати будуть задоволені рівнем своєї залученості до місцевих виборів. Я в цьому вбачаю загрозу.
Так звана група Коломойського буде балотуватися від «Слуги народу» чи, можливо, піде на вибори з новоствореною партією «За майбутнє»?
Я про це не чула. Але все-таки колеги, які в нас у фракції якимось чином афілійовані (з Коломойським — LB.ua), все одно відчувають себе частиною «Слуги народу». З особливою думкою, але вони відчувають себе частиною «Слуги народу».
«Люди 6 років уже в повній інформаційній ізоляції»
Наостанок хочу запитати про ваш комітет (Кравчук є заступницею голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, – LB.ua). Нещодавно ви вирішили той канал, який був іномовленням для закордонних країн, перетворити на канал для окупованих територій. Це так «Слуга народу» готується до місцевих виборів?
Ні, це «Слуга народу» робить те, чого не робила влада 5 років до того. Жодних кроків щодо інформаційної реінтеграції не було зроблено. Канал UATV мовить супутником з уже виготовленим контентом великою кількістю мов. Я вважаю, що витрачати додаткові кошти було би абсолютно неефективно. У нас на іномовлення у бюджеті закладено 400 млн гривень. Це разом з «Укрінформом». Ці гроші можна якраз абсолютно ефективно використати для мовлення на тимчасово окупованій території. Хоча б так можна розбити цю стіну.
Так, канал мовить російською мовою. І, звичайно, українською. Тут точно не треба шукати зради, тому що це здоровий глузд. Люди 6 років уже в повній інформаційній ізоляції. Нам треба шашечки чи їхати? Нам треба їхати.
Скільки там буде контенту від «Кварталу»?
Не знаю. Якщо «1+1» давав контент «Кварталу», бо він закуповується приватно, то якась частина буде.
Russia Тoday мовить ледь не на всі країни світу, просуває активно свій порядок денний. Натомість ми руйнуємо іномовлення, навіть якщо воно не було добудовано належним чином і до кінця, чим фактично програємо у цій інформаційній війні.
Ви думаєте, це нам якось би допомогло в переговорах чи що? Треба розуміти, що Росія на повноцінне іномовлення витрачає мільярди. Його ефективність у тому варіанті, в якому воно існувало, була вкрай низька. Ті ж самі кошти можна використати для цілком прикладних речей. Правилом має бути здоровий глузд. Переформатувати в такому плані на якийсь період, який нам потрібен, – це тактичний і стратегічний крок. Я вважаю це абсолютно правильним.