Цього разу головною темою саміту стала підтримка України і протидія Росії. Президент Зеленський, який особисто відвідав захід, скористався можливістю і вкотре нагадав про формулу миру, фактично про необхідність виробити чіткі гарантії безпеки для нашої держави. Аби розширити рамки міжнародної проукраїнської коаліції, він зустрівся не лише з главами країн G7, а й з лідерами Глобального півдня, деякі з яких не приєдналися до табору держав і ведуть торговельно-економічні відносини з Росією.
Отже, президент Зеленський провів низку двосторонніх зустрічей з усіма главами країн Групи семи. Відбулися найважливіші перемовини з президентом США Джо Байденом, який дав зелене світло навчанню українських пілотів на винищувачах F-16. Президент Зеленський заявив про свою упевненість у тому, що Україна отримає літаки, і зазначив, що наша держава прискорюватиме цей процес.
Водночас після зустрічі президентів Міністерство оборони США оголосило, що Україні надають новий пакет воєнної допомоги на $375 млн. Він включає додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерійські снаряди, протитанкові керовані ракети TOW, протитанкові системи "Javelin" та AT-4, броньовані медичні машини, вантажівки та причепи для перевезення важкої техніки, тепловізійні системи, запчастини та інше обладнання.
Під час саміту відбулася найважливіша сесія, де, як зазначив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, український президент уперше був за одним столом не лише з ключовими світовими лідерами держав Групи семи, а й з главами потужних країн Глобального півдня. Цей захід, за словами Жовкви, став найрезультативнішим для України. Лідери обговорили українську формулу миру і погодилися, що саме пропозиції нашої держави є найбільш прийнятними, «адже війна відбувається саме на українській землі і саме українці виборюють своє право на незалежність, територіальну цілісність, безпечне та успішне майбутнє».
Це дуже важливий момент, адже він нівелює спроби партнерів Росії, зокрема Китаю, змінити підходи до надання гарантій Україні, повоєнного укладу тощо. Москва зараз намагається скористатися послугами інших держав, щоб закріпити на папері нинішній стан речей, зменшити тиск на себе, отримати передишку, щоб підготуватися до чергового нападу на Україну. Саме тому ми зараз бачимо, як ті чи інші країни виступають з якимись ініціативами, які називаються мирними, одначе певним чином грають на руку Кремля. І те, що Україна домоглася від партнерів у Хіросімі, навіть від тих, хто до того висував якісь альтернативні ідеї, закріплення формули миру Зеленського як єдино можливого плану повоєнного врегулювання, стало дійсно великим нашим досягненням.
Учасники погодилися з кількома простими тезами. Перше – усі без винятку, зокрема й Росія, мають дотримуватися базових принципів Статуту ООН, зокрема, поважати суверенітет і територіальну цілісність. Друге – ніхто не може силою захоплювати чиїсь землі. Третє – подальший міжнародний порядок має базуватися на верховенстві права. Якщо простою мовою, то глави всіх присутніх держав погодилися з тим, що Росія має вийти з усіх без винятку окупованих територій України, а її керівництво має нести відповідальність за злочини, які воно вчинило.
Важливо, до речі, що лідери сімки та Глобального півдня висловили підтримку президенту Зеленському на шляху заснування Глобального саміту миру. Під час цього саміту Україна хоче сформувати міжнародну широку коаліцію, яка на практиці погодиться реалізувати формулу миру президента Зеленського. Нагадаємо, що серед її пунктів: гарантії безпеки України, покарання винних у злочинах проти нашої держави, питання відновлення.
Росія: подальша ізоляція
Країни G7 заявили, що розширять дії обмежувальних заходів стосовно експорту товарів, технологій, промислового обладнання та послуг, критичних для військової машини Росії. Також сімка пообіцяла запобігати обходу санкцій, зокрема через треті країни.
Важливе рішення – обмежити продаж російських алмазів. Країни сімки співпрацюватимуть із ключовими партнерами для ефективного впровадження майбутніх санкцій, зокрема, за допомогою технологій відстеження. Цікаво, що ця ініціатива значно впливає на економіку Індії.
У квітні минулого року G7 наклала санкції на російського монополіста – компанію «Алроса», на яку припадає близько третини світових постачань алмазів. Індія, найбільший у світі центр огранювання та полірування діамантів, продовжила імпорт алмазів з РФ, розраховуючись за постачання у рупіях та інших валютах.
Крім того, G7 працюватиме над подальшим обмеженням використання російської міжнародної фінансової системи. Країни запевнили, що вживають заходів, аби скоротити можливості Росії обходити санкції через філії російських банків у третіх країнах. Також у G7 заявили, що й надалі застосовуватимуть інструменти, які обмежуватимуть отримання Росією прибутків від продажу енергоносіїв.
Глобальний південь: є контакт
Уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Зеленський зустрівся з премʼєром Індії Нарендрою Моді, який за підсумками зустрічі пообіцяв зробити усе від нього залежне, щоб зупинити Путіна. «Я дуже добре розумію ваш біль і біль громадян України. Можу вас запевнити, що для вирішення цього питання Індія і я особисто зробимо все, що в наших силах», – сказав він. У своєму Twitter Моді зазначив, що пообіцяв і в подальшому надавати Україні гуманітарну допомогу.
Також президент України провів зустріч з південнокорейським колегою – Юн Сок Йолем. Володимир Зеленський подякував за своєчасне надання меддопомоги, генераторів і комп’ютерів, які використовують в освітніх цілях. Юн пообіцяв докладати зусиль, щоб швидко забезпечити Україну технікою для розмінування та машинами швидкої допомоги. Обидва лідери погодилися з необхідністю двостороннього співробітництва для післявоєнної відбудови України, зокрема, участю в цьому процесі південнокорейського бізнесу.
Президент Зеленський також провів перемовини з очільником Індонезії Джоко Відодо, який минулого літа приїздив до Києва та висловив готовність виступити посередником між Україною та РФ. Зеленський поінформував Відодо про перебіг бойових дій та акцентував увагу на обстрілах цивільної інфраструктури. Зеленський закликав Індонезію сприяти зусиллям України в поверненні незаконно депортованих дітей. Під час зустрічі сторони також обговорили реалізацію української формули миру.
Володимир Зеленський зустрівся майже з усіма лідерами, присутніми на саміті, окрім глави Бразилії Лули. Як зауважив президент України, причина в тому, що графіки обох не збіглися. Сам Лула дав додаткове пояснення: «Призначили двосторонню зустріч. Нам сказали, що делегація затримується. Тим часом я зустрівся з президентом Вʼєтнаму. Коли він поїхав, українська делегація так і не зʼявилася. У Зеленського, безумовно, була інша зустріч. Я не був розчарований, я був засмучений, бо хотів би зустрітися з ним».
«Китай – найбільший виклик нашого часу»
Ще однією темою саміту були відносини з КНР. Премʼєр Великобританії Ріші Сунак заявив, що Китай є «найбільшим викликом нашого часу» в контексті глобальної безпеки та процвітання, адже Китай «стає все більш авторитарним як усередині, так і за кордоном».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила на одній із сесій, де оголосила пʼять ключових напрямів європейської політики щодо Китаю.
По-перше, зробити європейську економіку та промисловість більш конкурентоспроможними та стійкими, щоб нарощувати потенціал і зменшувати залежність від Китаю щодо таких товарів, як рідкоземельні елементи, акумулятори чи фармацевтичні речовини.
По-друге, відновити баланс торгових відносин, адже Китай є надзвичайно важливим торговельним партнером для ЄС. Дефіцит торгівлі між ЄС і Китаєм за 10 років зріс до $400 мільярдів, і цей дисбаланс частково пояснюється неринковими практиками, які застосовує Китай.
По-третє, встановити контроль над експортом або зовнішніми інвестиціями, зосередивши увагу на чутливих сферах високих технологій.
Четверте – ЄС далі закликатиме Китай утримуватися від підтримки війни, яку веде проти України Росія.
Пʼяте – активізація співпраці з іншими державами, щоб створити альтернативу китайській торговельній ініціативі «Одного поясу, одного шляху». «Відокремлення від Китаю не в інтересах ЄС, тому Брюссель має підтримувати відкриті лінії зв’язку та працювати з Китаєм у таких сферах, як зміна клімату, готовність протидіяти пандемії, фінансова стабільність або нерозповсюдження ядерної зброї», – заявила фон дер Ляєн.
Країни сімки продовжать інвестувати в китайську економіку, навіть якщо вживатимуть заходів для зниження ризиків, повʼязаних із залежністю від другої за величиною економіки світу, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він зазначив, що в короткотерміновій перспективі великі інвестиції в китайські компанії продовжаться, як і налагоджуватимуться і зміцнюватимуться ланцюжки постачань і шляхи експорту товарів і технологій до КНР. За його словами, хоч G7 і прагне знизити ризики, повʼязані із залежністю від китайської економіки та розуміє всі пов'язані із цим виклики, ніхто сьогодні не зацікавлений у стримуванні зростання економіки Китаю.
Про це було згадано і у фінальному комюніке. Країни G7 заявили, що їхня політика не спрямована на заподіяння шкоди Китаю, що вони не прагнуть перешкодити економічному прогресу та розвитку країни. «Китай, що зростає за міжнародними правилами, буде на користь усьому світу», – сказано в документі. Комюніке також закликає до «відвертої» взаємодії, в рамках якої збережеться можливість висловлювати побоювання щодо тих чи інших питань безпосередньо Пекіну, – наприклад, щодо дій РФ проти України, а також питань, які стосуються режиму нерозповсюдження ядерної зброї.
Оскільки документ також містить пункти про неприпустимість зміни статус-кво в односторонньому порядку силовим способом, про встановлення стабільності у Тайванській протоці, а також засудження геноциду уйгурів – питання, які є вкрай чутливими для Китаю, МЗС КНР гнівно розкритикувало фінальне комюніке G7 і викликало посла Японії, країни – організатора саміту. Пекін звинуватив країни сімки в «наклепі та нападках» на Китай і закликав країни Групи семи не ставати «спільниками США в економічному примусі», «припинити обʼєднуватися в ексклюзивні блоки» і «стримувати та пригнічувати інші країни».
