Слідом за іншими державами підписати угоду про безпекову співпрацю з Україною планує і Естонія.
Про це повідомила "Європейська правда".
"Ми збираємось підписати двосторонню угоду між Естонією та Україною для довгострокових зобов’язань (у сфері військової допомоги. – ред.)", – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна.
Таке повідомлення дипломат зробив після зустрічі голів МЗС країн Балтії, України та Франції у Вільнюсі 8 березня.
Тсахкна нагадав, що Естонія вклала у військову підтримку України 1,4% ВВП. Естонія продовжить і надалі підтримувати Україну - наступного тижня має схвалити новий пакет військової допомоги.
"Коли ми підпишемо двосторонню угоду між Естонією та Україною, ми обіцяємо й зобов’язуємось виділяти 0,25% ВВП на рік на військову підтримку", – наголосив голова естонської дипломатії.
Маргус Тсахкна закликав укласти таке ж зобов’язання і інші західні країни. Таке зобов’язання дозволить Україні розраховувати на 120 млрд євро військової підтримки на рік. Такої суми буде "достатньо, щоб відтіснити росіян" з українських територій.
-
12 січня президент Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали безпековий договір на 10 років із можливістю продовження, передає "Європейська правда". Цей договір - перший у сфері безпекових угод на виконання домовленостей, які були узгоджені під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році.
-
Другою країною, яка підписала безпековий договір із Україною стала Німеччина - у лютому цього року.
-
16 лютого Україна підписала двосторонню угоду про безпекову співпрацю із Францією.
-
23 лютого Данія підписала безпекову угоду з Україною. Договір передбачає підтримку українців на суму 1,8 млрд євро в цьому році.
- А 24 лютого Україна підписала безпекові угоди з Італією і Канадою.
- Раніше також повідомлялося, що Україна, крім підтримки безпекового договору, очікує від країн НАТО двосторонніх угод.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
Пізніше представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.