Україна і Німеччина підписали угоду про гарантії безпеки, пише УП із посиланням на речника українського президента Сергія Никифорова.
Згодом про підписання угоди повідомив Шольц. Німеччина стала другою країною, яка підписала безпекову угоду з Україною – першою це зробила Британія в січні.
"Так довго, як буде потрібно. Зеленський та я сьогодні підписали угоду щодо наших довгострокових зобов’язань щодо безпеки. Історичний крок. Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну проти російсько-агресорської війни", – запевнив він.
Угода включає дипломатичні, економічні і військові заходи на випадок нової агресії росіян. Договір підписано на десять років з можливістю продовження.
Німеччина підтримуватиме Україну в розбудові сучасних Збройних сил, щоб запобігти будь-якій майбутній агресії Росії.
"Якщо Росія подумає про це в майбутньому, то в нас є детальні домовленості: дипломатичні, економічні і також військові – як ми допомагатимемо Україні. Угода є втіленням того про що домовилися держави Великої сімки в минулому році в Вільнюсі. Обіцянка, до якої долучилися вже більше 20 країн", – сказав Шольц на брифінгу.
Також Німеччина взяла зобов'язання допомагати в цивільній сфері, зокрема розмінуванні та відбудові. Україна в обмін на гарантії зобов'язана продовжувати реформи, що приведуть до ЄС.
Повний текст угоди опубліковано на сайті президента України. Серед іншого:
У випадку майбутнього збройного нападу Росії на Україну на вимогу будь-якого з Учасників Учасники проведуть консультації протягом 24 годин для визначення відповідних подальших кроків.
Німеччина підтверджує, що за таких обставин, діючи відповідно до своїх правових і конституційних вимог та згідно з міжнародним і європейським правом, вона надасть Україні за необхідності швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку в усіх необхідних сферах, а також економічну допомогу, шукатиме згоди в ЄС щодо накладення на Росію економічних та інших витрат, а також консультуватиметься з Україною щодо її потреб під час здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого в статті 51 Статуту ООН.
З метою забезпечення найширшої та найефективнішої колективної відповіді на будь-який майбутній збройний напад Німеччина та Україна можуть внести зміни до цих положень, щоб узгодити їх з будь-яким механізмом, який Україна може з часом погодити з іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками Спільної декларації від 12 липня 2023 року.
Німеччина продовжуватиме і, за необхідності, розширюватиме свою підтримку у зміцненні потенціалу особового складу Сил безпеки і оборони України, зокрема, але не виключно, в рамках Місії ЄС з надання військової допомоги. Німеччина прагне забезпечити індивідуальне та колективне навчання для українських військових, включно з програмами підготовки інструкторів, зокрема з систем озброєнь, що постачаються Німеччиною. Навчання також сприятиме підвищенню оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами. Навчання відбуватиметься у тісній співпраці з партнерами з ЄС і НАТО та відповідно до чинного національного законодавства, законодавства ЄС і міжнародного права.
Німеччина також забезпечить, за вимогою, навчання і тренування для інструкторів правоохоронних органів, таких як Національна гвардія України і Державна прикордонна служба України, та продовжить надавати матеріальну підтримку партнерським відомствам у правоохоронній сфері.
Зеленський на брифінгу нагадав, що перед повномасштабним вторгненням Україна закликала надати їй зброю та впровадити превентивні санкції.
До цього Офіс президента повідомив про старт перемовин між лідерами країн. Зеленський і Шольц планували обговорити подальшу підтримку України в оборонній, політичній та фінансовій сферах.
"За підсумками переговорів заплановане підписання Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Федеративною Республікою Німеччина", – йшлося в повідомленні.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Володимира Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Володимир Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
12 січня першу безпекову угоду Україна підписала з Великою Британією. Сторони уклали "Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії". Він діятиме десять років і може бути продовженим.