Справжнього прориву в переговорах з РФ вдалося досягти вже у тристоронньому форматі (за участю Сполучених Штатів Америки), коли переговорну групу розділили на дві частини — військових і дипломатів, розповідає Вадим Скібіцький. І хоч починалося все, як завжди, із зачитування російським генералом з папірця агресивних вимог, процес зрушив з місця, додав представник ГУР.
«Я запитав у російських генералів, чи пам'ятають вони 2014–2015 рік — розведення сторін, Мінські домовленості? Виявилося, вони брали участь у розробці всіх питань щодо розведення сторін, моніторингу припинення вогню тощо. Було зрозуміло, що люди мають досвід, з ними можна знайти спільну мову. Тож ми почали з дефініцій, — розповів Вадим Скібіцький, — щоб теоретично визначити, що таке лінія, що таке розведення сторін, моніторинг припинення вогню. Що таке демілітаризована зона».
При цьому Скібіцький зауважує, що на перебіг перемовин дуже впливає стабілізація фронту: що більше успіхів має Росія на полі бою, то більше вимог висуває.
«Статистика показує, що наші дипстрайки ефективні. Наслідки ураження для російської економіки складали 15 %, потім 18 %, зараз 24 %. Після підприємств, які переробляють нафту, наступний крок — порушити всю логістичну систему забезпечення, насамперед угруповання російських військ. Це якраз і буде в тому числі впливати на стабілізацію лінії фронту», — підкреслив Вадим Скібіцький.
За його словами, завдяки дип- і мідлстрайкам уражені обʼєкти виводять з ладу щонайменше на три місяці.
«Створена в Російській Федерації система переробки нафти, інших напрямків паливно-енергетичного комплексу дуже складна. Велика, громіздка. Але під час таргетингу визначають найкритичніші об'єкти, найкритичніші елементи. І ми, якщо ви бачите, працюємо послідовно і безперервно.
Згадаймо, що це величезна територія, величезні ресурси залучають для того, щоб знищити потенціал, який дозволяє Російській Федерації отримувати гроші для війни», — відзначив також представник ГУР.
Та він закликає не недооцінювати ворога: складна економічна ситуація в Російській Федерації — це лише один чинник, який може впливати на прийняття їхніх політичних рішень щодо нашої держави.
Ще один такий чинник — суспільна думка у великих містах на кшталт Москви, Санкт-Петербурга, Казані тощо (де сконцентрований можливий протестний потенціал), зауважує Скібіцький, що видно з процедурних питань мобілізації чи укладання контрактів. За цим вони слідкують дуже прискіпливо. Думка решти населення ні на що не впливає та нікого не цікавить, додає він. Хоча появу чорного лебедя в російській політиці ніколи не можна виключати.
«З переговорних процесів і дискусій зрозуміло, що кремлівська еліта боїться трьох речей: дестабілізації режиму, дестабілізації всередині країни й розпаду Російської Федерації. (…) А решта… Пам'ятаю вислів одного представника російської влади: «Навіть якщо ми будемо програвати, зробимо медійно так, що ми виграли». І я одразу згадую Херсон. Ми їх звідти вигнали — а вони подали це як жест доброї волі зі свого боку. Це ще раз підтверджує, що медійно вони можуть зробити будь-що і населення це прийме як правду», — зауважив представник ГУР.
Та розвідка, за словами Вадима Скібіцького, оскільки вперше в новітній історії обмін військовополоненими відбувається під час війни, а не після, «отримує чимало цікавих деталей з роботи з полоненими»: про настрої населення в різних регіонах Росії, підготовку, моральний стан російських військових тощо. Як, власне, і з роботи з російськими добровольцями, «які бачать іншу Росію і вважають, що її можна змінити», додав представник ГУР МО.