У декларації багато важливих нюансів, однак почнімо з ключового. Країни сімки проголосили, що Україна «є невід'ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону», причому в міжнародно визнаних кордонах. Отже, у G7 є консенсус щодо того, що Україна в потрібний час стане членом НАТО, а також те, що євроатлантичний простір завжди включатиме у себе Крим і Донбас.
При цьому гарантії безпеки не стануть альтернативою членства в Альянсі, вони просто будуть подушкою безпеки для України, транзитним етапом, який допоможе посилити та розвинути нашу державу до моменту входження в НАТО.
Якщо говорити про безпековий компонент, то країни G7 зобов’язалися посилювати оборонний потенціал України стільки часу, скільки наша держава цього потребуватиме – і, до речі, цей термін не обмежиться виключно нинішнім воєнним періодом.
Наші партнери зобов’язалися надавати нам «допомогу у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі» – з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація. Це означає, що зусилля наших колег будуть направлені на те, щоб створити стратегічну перевагу України над Росією в повітрі, на морі та на землі (те, як це США роблять щодо Ізраїлю) шляхом надання якісно кращого від російського озброєння. Вони мають зробити так, щоб Росії в майбутньому, попри бажання реваншу, було стратегічно невигідно починати нову фазу війни проти України.
Для цього замало лише озброєння та підготовки. Потрібно, щоб увесь оборонний сектор України був кращим за російський. Отже, слід модернізувати наш ВПК, пропонувати нові технологічні та інноваційні рішення, вкладатися у спецслужби та інші силові структури, розвивати кібернетичний захист. Важливо, що країни сімки заявили, що візьмуть участь у всіх цих процесах. З часом це призведе до того, що Україна, освоївши нові підходи та технології, сама стане важливим провайдером євроатлантичної безпеки – про що, до речі, просять наші партнери.
G7 розуміє, що Росія може за певний час знову піти на ескалацію та розпочати нову фазу війни проти України – спробувати реваншувати. За такого розвитку подій партнери зголосилися «негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків».
Це формулювання може нагадувати комусь Будапештський меморандум, який також містив схожі вирази. Проте очевидно, що Захід цього разу не збирається маневрувати, а хоче сам мати чіткий механізм протидії в разі форс-мажорних обставин. Саме тому в декларації сказано, що в разі нападу країни-підписанти нададуть Україні «швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, морі та в повітрі, а також економічну допомогу, накладуть на Росію економічні та інші витрати, а також консультуватимуться з Україною щодо її потреб під час здійснення нею права на самооборону». Крім того лідери G7 погодилися з тим, що у двосторонніх угодах між Україною та кожним учасником мають бути прописані конкретні зобов’язання щодо того, хто і що надаватиме.
Для України вкрай важливо, що ці гарантії безпеки включатимуть не лише безпековий компонент, але й економічні, фінансові, енергетичні, соціальні та інші програми. Київ зміг отримати такі рамки, яких Ізраїль вимагав кількадесят років. І це величезний здобуток.
Декларація лідерів сімки тісно переплетена з текстом формули миру Зеленського – її текст говорить про те, що Захід зобов’язується допомагати Україні з повоєнним відновленням, а також докладатиме зусиль задля модернізації та успішного та сталого економічного розвитку України.
Водночас країни G7 гарантували, що всі відповідальні за скоєння воєнних злочинів проти України будуть покарані, що санкційний тиск продовжиться, а обмеження та експортний контроль лише посиляться. А також що російські заморожені активи ніхто не віддаватиме, допоки Москва не відшкодує всіх збитків, яких завдала Україні.
Ще дуже важливо, що ЄС, який є негласним, восьмим членом G7, приєднався до цієї ініціативи та погодився зробити свій внесок. Тобто Євросоюз теж стане гарантом безпеки України. Крім того, інші держави – з Європи, Африки, Азії, Латинської Америки – можуть приєднатися до цієї угоди. Така опція дає додаткові можливості для посилення гарантій безпеки, створення ситуації, коли Росія опиниться якщо не сам на сам, то в явній меншості.
Група семи також сформулювала ряд своїх вимог до України.
Перша, очевидна – вкладатися в безпеку партнерів (це формулювання також сигналізує про наближення до НАТО).
Друга – продовження реформування державного механізму, судової системи, системи корпоративного управління, боротьба з корупцією. Усе це, на думку G7, має вивести економіку України на сталий шлях розвитку.Третя – реформа сектору оборони та посилення цивільного контролю над Збройними силами, підвищення прозорості в оборонній промисловості.
***
Важливо, що наші партнери зазначили: гарантії безпеки Україні не залежатимуть від політичних змін усередині їхніх держав. Звісно, надаючи гроші, партнери проситимуть нас модернізуватися на різних напрямах. І ця додаткова мотивація лише на користь Україні.
