Сотні тисяч людей на вулицях: Угорщина в очікуванні виборів
Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня, а політична ситуація в судідів закипає уже — у чинного прем'єра все частіше здають нерви. Цими вихідними в Будапешті відбулися одні з найчисленніших мітингів у історії країни. На вулиці вийшли сотні тисяч людей: Віктор Орбан організував свій «марш миру» з масовою участю бюджетників і пенсіонерів. Приблизно стільки ж вивів на вулиці лідер опозиції Петер Мадяр.
Емоції Орбана зрозумілі: що ближчі вибори, то дужче худнуть рейтинги його політичної сили, тож угорський прем’єр не гребує підтримкою Кремля. Російські політтехнологи допомагають Орбану та його партії «Фідес» залишитися при владі, заявив президент України Володимир Зеленський.
Російський десант, імовірно, вже тривалий час працює у Будапешті. Підтримати Орбана прибули не лише політтехнологи, а й співробітники спецслужб. Про це, зокрема, повідомив лідер опозиції Петер Мадяр.
Процесом політичного порятунку Орбана керує перший заступник адміністрації Путіна Сергій Кирієнко. Він же відповідає і за внутрішньопролітичний порядок денний Росії, а ще має чималий досвід втручання у вибори за кордоном. Щоправда, Кирієнко не може похвалитися успішністю своїх кампаній. Скажімо, саме він з тріском провалив операцію дестабілізації Молдови і не зумів привести до влади в Кишиневі проросійського кандидата на президентських виборах. Не вдалося йому і забезпечити перемогу лояльних до Кремля партій на парламентських виборах. А ще Кирієнко не зумів зірвати молдовський референдум про вступ до ЄС.
Справжня ганьба спіткала російські спецслужби і в Румунії. Москва намагалася вплинути на перебіг президентських виборів у 2024 році. Тоді лідером гонки був Келін Джеорджеску, політик старої формації, якого активно просували через соціальні мережі. У підсумку Джеорджеску зняли з виборів, він став фігурантом кримінального розслідування.
Але Кремль міг зробити висновки з попередніх невдач, в Угорщині він діє значно агресивніше. Віктор Орбан і його соратники налаштовують власну країну проти України та Євросоюзу, лякають війною та зростанням цін.
У допомозі Орбану Москва на повну завела свою пропагандиську машину. У січні Росія розпочала новий етап гібридної інформаційної операції в Європі, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Москва намагається залишити при владі свого вірного соратника Віктора Орбана, а заодно намагається дискредитувати Україну не лише в самій Угорщині, а й у Євросоюзі.
«Удар по “Дружбі” — це фактично і є когнітивна операція, щоб допомогти Орбану перемогти. Вони дали подачу — і він її прийняв. Орбан — це угорський Янукович», — вважає Володимир Омельченко.
За роки при владі Віктор Орбан і його оточення зуміли узяти під контроль понад пів тисячі угорських медіа, розповідає експертка Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич. Ця потужна пропагандистська машина повністю синхронізувалася з російською. Медіаімперія Орбана стала майданчиком для поширення кремлівських наративів.
«Уже з грудня 2024 року було зрозуміло: Росія не віддасть перемогу на виборах якомусь іншому кандидату, крім Орбана. Там уже давно простежуються впливи Кремля. Те, що вони зараз відправили політтехнологів і розвідку — це пов'язано з просіданням рейтингів Орбана. Я не сказала б, що воно критичне, але Орбан уже став уособленням корупції, про яку постійно говорять. І завдяки розслідуванням вона стає дедалі очевиднішою», — пояснює Катерина Шимкевич.
Масштабна російсько-угорська дезінформаційна кампанія працює на кілька напрямків. Віктор Орбан постійно лякає населення поширенням бойових дій на саму Угорщину. Мовляв, Україна і Єврокомісія готують континент до війни. Хоча водночас Орбан переконує, що Росія не ворог і не збирається нападати.
Така риторика очевидно вигідна Москві. Адже Орбан пробує розмити відповідальність росіян за воєнні злочини і саме вторгнення в Україну. Ба більше, Кремль в унісон з угорською владою відчайдушно прагне зробити з жертви агресора. Масштабна російська дезінформаційна кампанія просуває наратив про те, що Україна вимагає від ЄС гроші, зброю та військових для продовження війни, і це цілковитий абсурд.
По-перше, бюджет України й справді тримається на іноземній допомозі. Але ЄС виділяє кошти не на сектор оборони, а на соціальні виплати: медицину, зарплати бюджетникам, пенсії тощо. І ці гроші надсилають не за дякую, Україна натомість виконує умови Єврокомісії, які полягають у здійсненні реформ.
По-друге, окремі країни ЄС справді виділяють гроші на озброєння для України. Мова про закупівлі у США в межах ініціативи PURL. Однак участь у цьому процесі добровільна.
По-третє, у рамках Коаліції охочих уже кілька місяців тривають дискусії про формування військового контингенту для України. Однак поки що йдеться про миротворчі війська, які не братимуть участь у бойових діях. І знову-таки, рішення про участь у місії ухвалюватиме кожна країна окремо. Ніякого примусу на рівні Євросоюзу не планують.
Енергетика і Україна — головні теми для пропаганди
Орбан і Кремль намагаються залякати угорців не лише бойовими діями, а й подорожчанням пального й комунальних послуг. Російська дезінформаційна кампанія останніми тижнями просуває наратив про те, що Україна буцімто займається енергетичним шантажем європейців.
Насправді ж значні проблеми в енергетиці виникають лише у тих країн, які продовжують працювати з Кремлем: тобто в Угорщини та Словаччини, і Україна тут ні до чого.
Віктор Орбан продовжує вимагати від української влади відновити роботу нафтопроводу «Дружба». Угорський уряд переконує, мовляв, це український президент заборонив перезапуск. Але Орбан забуває сказати головне — об'єкт пошкодила саме РФ, влучивши по одному з найпотужніших нафтових резервуарів у Європі.
«Відновлення роботи “Дружби” принесе ще мільярди на бомби, що вбивають українців, тоді як Європа платить завищені ціни. Вихід — припинити марнувати гроші та швидко перейти на дешевші відновлювані джерела енергії та енергоефективність, а не підтримувати вторгнення Путіна, яке живиться викопним паливом», — каже засновниця й виконавча директорка Razom We Stand Світлана Романко.
Угорський прем'єр пішов далі і відправив до України групу чиновників. Наказав їм перевірити стан стратегічного об'єкта інфраструктури — нафтопроводу «Дружба» — і домовитися відновити його роботу.
Поїздку цієї групи громадян Угорщини не погодили ні з Єврокомісією, ні з Україною. Вояж зі самого початку перетворився на посміховисько. Один її учасник виявився також громадянином України. Чоловік з двома паспортами побоявся мобілізації і відмовився їхати. Решта його товаришів таки подалися до України.
«Президент Зеленський не відновлює його роботу (нафтопроводу “Дружба”. — Ред). Хоча знає, що це питання життєво важливе для Угорщини та Словаччини. Світ і Європа не зможуть подолати нафтову кризу без дешевої російської нафти», — каже Віктор Орбан.
Угорський премʼєр відверто і грубо спекулює. За майже двадцять років при владі Орбан сам посадив свою країну на російську газову і нафтову голки. Але навіть така глибока залежність лікується — було б бажання. Тому перезапуск «Дружби» точно не життєво важливий для Угорщини.
Своїми висловлюваннями Орбан просуває ще один кремлівський наратив. Москва прагне повернутися на європейський енергетичний ринок. І намагається скористатися ситуацією: нафта знову подорожчала до понад ста доларів за барель.
Хоча є один момент, про який Орбан не бреше. Угорщина і Словаччина отримують російську нафту із суттєвими знижками. Дисконт може сягати 20–30 %. І це небувала щедрість для скупого нафтового ринку. За знижку на енергоносії Орбан розплачується, перетворившись на агента впливу РФ у ЄС. Він відверто каже: Росія для його держави не ворог.
До слова, сусідня Чехія донедавна також сильно залежала від постачання нафти з Росії. Але тамтешня влада зуміла знайти альтернативу. До речі, це не призвело до значного подорожчання пального на чеських заправках.
Угорщина також має альтернативу — вона може отримувати нафту через порти Хорватії. Але вже кілька років шукає самі лише виправдання: то Орбана не влаштовує ціна за транзит, то він вважає хорватську владу ненадійним партнером, то відверто йде на конфронтацію — має претензії на порти узбережжя Адріатики.
«Ми не хочемо опинитися в ситуації, коли нас забезпечуватиме виключно Хорватія, адже ніхто не хоче залежати від одного джерела», — каже міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
І тут знову неоковирна маніпуляція. Режим Орбана готовий без проблем миритися з російською монополією, однак співпраця з Хорватією його не влаштовує. Це при тому, що ця країни не планує продавати Угорщині нафту, а лише транзитуватиме її. Тобто за бажання Орбан може укладати угоди хоч з десятками різних продавців.
Європа справді потерпає від подорожчання світових цін на нафту, однак Україна тут ні до чого. Причина в американсько-ізраїльській війні проти Ірану.
Попри істеричні заяви режиму Орбана, угорська компанія MOL зрадила Кремлю й уклала контракти з іншими постачальника на 1 млн тонн нафти. Скажімо, перші танкери з Лівії вже на шляху до балканських портів, далі нафту перекачуватимуть до НПЗ в Угорщині та Словаччині. Цього обсягу недостатньо, щоб витіснити Росію, та й лівійська нафта значно дорожча. Однак сам факт таких угод руйнує міф про незамінність російських поставок.
Градус напруги знову може зрости
В останні тижні перед виборами Віктор Орбан вдався до суто російської методики — наказав стягнути тисячі солдатів у Східну Угорщину. Мова про округ Саболч-Сатмар-Берег — це прикордоння з Україною. Уряд Орбана розставив солдатів довкола енергетичних об'єктів. Угорська влада залякує власне населення. Мовляв, Україна може вчинити диверсії проти енергетики Угорщини.
«Тим часом Петер Мадяр каже, що спеціалісти ГРУ вже в Угорщині. Треба бути обережними, РФ може готувати теракт під чужим прапором, — припускає Володимир Омельченко. — Частково це вже відбулося із захопленням українських інкасаторів і грошей».
Війна в Ірані й фактичне блокування Ормузької протоки сильно сколихнуло світовий ринок газу. Скажімо, Катар зупинив виробництво скрапленого газу. Ця країна є другим у світі його виробником. Тобто пропозиція на ринку скоротилася одразу на 10 млрд кубів. Ціни на блакитне паливо у світі злетіли, нова криза особливо сильно зачепила Європу. Де підземні сховища практично спустошені після зими: цьогорічні запаси на 20 % менші, ніж торішні. Щоправда, і споживання тримається на стабільному рівні завдяки відносно теплій погоді.
Росія намагається отримати зиск. Нагнітає і поширює нову побрехеньку: мовляв, Україна хоче влаштувати диверсії на газопроводах «Турецький» і «Блакитний потік». Це два маршрути, що з'єднують Росію, Туреччину та Європу і пролягають, зокрема, дном Чорного моря.
Це єдині маршрути, якими російський газ ще потрапляє до європейських країн. І серед покупців здебільшого лояльні до Кремля уряди — Угорщини, Словаччини, Сербії тощо.
Заявами про підриви цих трубопроводів Росія намагається спровокувати ще дужчий ріст цін на газ у Європі. А також прагне повернутися на ринок континенту, який для Газпрому був значно прибутковішим, ніж, наприклад, постачання до Китаю.
«Підходять до завершення контракти, а з 2027 року більше не можна буде купувати російський газ, є рішення Єврокомісії. Я вважаю, що вони самі хочуть підірвати ці газопроводи: вже готують операцію — і потім звинуватити в цьому Україну. А зараз інформаційна підготовка. Вони очікують, чи поведеться Європа. Якщо ні, то підірвуть», — припускає Володимир Омельченко.
Хто ви, містере Петере?
Володимир Зеленський заявив, що готовий працювати з будь-яким лідером Угорщини, який не буде союзником Путіна. Очевидно, що Україна зацікавлена в перемозі опозиції на виборах в Угорщині. І тут приховувати нічого: Київ розраховує на покращення відносин, спад градусу істерії, розблокування євроінтеграції та зняття вето на кредити від ЄС.
Однак досі важко зрозуміти, а хто ж насправді такий лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр? Його політичний образ залишається доволі закритим і фасадним.
З одного боку, політик декларує цілковиту відданість європейському майбутньому Угорщини, привозив гуманітарну допомогу в Україну. З іншого, лідер опозиції гостро розкритикував президента України за різкі висловлювання в бік Орбана. Також Петер Мадяр обіцяє Росії «збалансовані відносини».
«До Петера Мадяра треба ставитися дуже обережно. Бо він сам є вихованцем оточення Віктора Орбана. Те, що він вийшов і намагається просувати себе і свою партію — це позитивно для політичної системи Угорщини. Але Мадяр є популістом. Він, звісно, для нас зручніша фігура, ніж Орбан. Але я не очікую різкого відкату від антиукраїнських позицій. Певне потепління можливе, але варто пам'ятати, що Угорщина завжди ставилася до України доволі зверхньо», — каже Катерина Шимкевич.
Петер Мадяр був членом партії «Фідес», з якою тепер так активно бореться. Політик працював пліч-о-пліч з Віктором Орбаном, очолював міністерство в його уряді. В опозиції Мадяр фактично лише останні два роки.
У виборчій кампанії Петер Мадяр не дає відповідей на багато критично важливих запитань. Зокрема, зовсім незрозуміло, що в разі перемоги планує робити з газовою та нафтовою залежністю від Росії. Мадяр оминає такі теми в розмовах, і це зрозуміло. З одного боку, йому хочеться перемогти (що, попри втішну соціологію, ще не гарантовано). Але з іншого, досвідчений політик добре розуміє, який важкий спадок він може отримати після майже двох десятиліть Орбана при владі.
«У разі перемоги Мадяру потрібен буде перехідний період. Механізми Орбана вони не відразу відключать, у багатьох речах вони привʼязали Угорщину до Росії. І тут потрібна буде допомога і України, і ЄС. Тепер фонди Євросоюзу для Угорщини заблоковані. Це понад 20 млрд євро, для цієї країни це величезні гроші. Тому тут Мадяр має перевагу», — вважає дипломат і політик Роман Безсмертний.
Європейська комісія намагається триматися осторонь виборів в Угорщині. Брюссель не висловлює підтримки жодній партії. Натомість РФ за будь-якого варіанта може залишитися у виграші. Навіть якщо Орбан програє, ця передвиборча кампанія сильно розділила угорське суспільство. І Кремль безумовно цим користатиметься.