У чому нас підозрюють і що роблять МЗС, НБУ та поліція
Перевезення здійснювалося в межах міжнародної співпраці з Raiffeisen Bank, пояснили в Ощадбанку. Усі документи на вантаж були оформлені відповідно до міжнародних норм транспортування та митних правил Європейського Союзу.
“Цінності, які знаходились у викрадених автівках, належать державному Ощадному банку. Це кошти, що були довірені банку громадянами та бізнесом України. Вони транспортувались з Австрії для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку України”, – повідомили на сайті фінансової установи.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав затримку сімох громадян України захоплення у заручників. МЗС України зранку у пятницю, 6 березня, направило офіційну дипломатичну ноту з вимогою негайного звільнення працівників банку та роз’яснення причин інциденту. А також попросило дати оцінку дій угорської влади і відповідні структури Євросоюзу.
“Мій заступник Олексій Шабан з командою банку терміново відбуває у відрядження до Будапешта для прояснення ситуації, — також написав на своїй сторінці у Facebook очільник Нацбанку Андрій Пишний. — Паралельно опрацьовуємо звернення до наших партнерів та регуляторів з цього питання, зокрема у частині дотримання процедур CIT-контролю в єврозоні та відповідних дій угорської сторони”.
Натомість Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) повідомила, що веде розслідування за підозрою у відмиванні грошей. Уранці в п’ятницю фінансоване “Фідес” видання Index повідомило, що серед затриманих є колишній генерал української розвідки, який нібито і відповідав за транспортування вантажу (за даними джерел LB, п'ять років тому він звільнився з АТЦ СБУ і є пенсіонером з інвалідністю). За даними NAV, цього року через територію Угорщини до України перевезли понад 900 млн доларів, 420 млн євро та 146 кг золотих злитків. А Угорщина, як написало видання, стверджує, що одразу після початку справи начебто поінформувала українську консульську службу, “але відповіді досі не отримала”.
Згодом глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що вимагає від України “негайної відповіді та пояснень” щодо перевезення готівки. Бо підозрює, що “йдеться про гроші української військової мафії” і Національна податкова та митна служба проводить розслідування за підозрою у “шокуючому злочині”: українці нібито перевезли через Угорщину велику кількість готівки та золота протягом останніх місяців.
Дійсно, перевезли: Ощадбанк пояснив, що подібні рейси здійснюються інкасаторськими машинами банку щотижня (з початку повномасштабного вторгнення перевезення іноземної валюти та банківських металів відбувається винятково наземним шляхом). Ощадбанк має відповідну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті.
Тим часом Нацполіція України вже розпочала кримінальне провадження за фактом викрадення громадян України та службового автомобіля Ощадбанку на території Угорщини. Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та ст. 147 ККУ (захоплення заручників). Департамент міжнародного поліцейського співробітництва НПУ офіційними каналами звернувся до співробітників Європолу, податково-митної служби Угорщини та поліції.
Чи є підґрунтя для розслідування і коли нам повернуть гроші
Як зрозуміло зі слів Сійярто, угорці мають питання, навіщо було переозити таку суму готівки – мовляв, якщо це справді транзакція між банками, то банки мали б провести переказ між собою. На його думку, підозріло виглядають і люди у супроводі, які “мають очевидні зв'язки з українськими спецслужбами” (тобто — відставний генерал). “На що використовують ці гроші, чиї це гроші?”, – вимагає відповідей Сійярто.
Якби йшлося про перевезення значної суми готівки приватним транспортом, заяви угорської сторони могли б виглядати зрозумілими. Та йдеться про кошти великого державного банку, що транспортувалися в межах банківських операцій. Тому заяви представників влади Угорщини звучать зневажливо стосовно державних інституцій та системи фінансового регулювання України, сказав Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків.
“Державний банк працює в умовах дуже високого рівня регулювання та жорстких вимог. І йдеться про міжнародні ділові банківські відносини, зокрема, з автрійським Raiffeisen Bank. Тому припущення про можливу неправомірність коштів з одночасним затриманням інкасаторів без доступу до них дипломатів і адвокатів викликає багато питань”, – зазначив він.
Підкріплення банків готівковою валютою для проведення операцій не є чимось незвичним, такі операції відбуваються в усіх країнах світу, зауважив президент АУБ. А щоб відпали питання, чому транспортуються такі великі обсяги готівки, досить звернутися до статистики НБУ щодо обсягів готівкових операцій у такій великій країні, як наша: вони цілком відповідають потребам банківської системи.
Про це написав також учора на Facebook і голова НБУ Андрій Пишний: перевезення готівки наземним транспортом є стандартною практикою з початку повномасштабного вторгнення Росії, обсяги коштів, які перевозять банки, теж не є аномалією. Попит на готівкову валюту викликаний об’єктивними причинами, пов’язаними із повномасштабною війною, адже діють обмеження на валютні перекази відповідно до постанови Правління НБУ №18.
“Наша перевірка підтвердила, що вантаж був оформлений належним чином. Пакет супровідних документів відповідає нормам Митного кодексу, договори не мають зауважень з нашого боку”, – також повідомив він.
Жодних законних підстав для затримання громадян України, які супроводжували вантаж, немає, переконаний Пишний.
“Факт, що наших хлопців відпустили, переконливо свідчить, що жодних юридичних підстав в угорської влади для затримання і утримання громадян України не було, це провокація і протизаконні дії”, – написав він на Facebook.
Розв’язання ситуації лежить у правовій площині: подання претензій і захист інтересів України мають відбуватися через судові механізми.
“Саме так і відбуватиметься. Ощадбанк (та й інші банки) вже має досвід відстоювання своїх прав – зокрема, у справах повернення активів, втрачених після окупації Криму Росією, – зазначив Андрій Дубас. – Це був тривалий процес, але завершився на користь України”.
Говорити про терміни завершення такого процесу складно, додав президент Асоціації. Наразі він вже звернувся до українських банків з рекомендацією враховувати події у Будапешті, плануючи свої логістичні маршрути – краще переглянути, за можливості, ті, що прокладені через Угорщину. Те саме рекомендував банкам і НБУ.
“Національний банк працює з дипломатичною службою України і юридичними радниками. Ведемо комунікацію з міжнародними партнерами, де підкреслюємо неприпустимість подібних інцидентів”, – повідомив Андрій Пишний у соцмережі.
“Вітя Орбан-Сомалі, не інакше. Те, що він зробив з українськими інкасаторами – справжнісінький тероризм”, – написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат Ярослав Юрчишин.
Згідно з європейським правом, захоплення заручників – це прямий акт тероризму, нагадав він. Коли людей позбавляють волі, щоб залякати населення або змусити уряд до певних поступок (Директива ЄС 2017/541), йдеться про терористичний злочин.
“Це важливо розуміти для правової оцінки дій. Будапешт, можливо, призабув, що Комітет міністрів Ради Європи ухвалив спеціальне Керівництво з питань прав людини і боротьби з тероризмом, яке забороняє державам використовувати методи, що порушують фундаментальні права навіть під час операцій зі звільнення заручників”, – зазначив Юрчишин.
На думку депутата, у цій ситуації Європа не може заплющувати очі і прикриватися “глибокою стурбованістю”. Негайно втрутитися мають Європол та Євроюст (європейське агентство, що співпрацює з судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС): забезпечити належне розслідування та задіяти всі механізми, щоб притягнути до відповідальності тих, хто причетний до захоплення заручників.
Наразі МЗС у зв'язку з викраденням сімох громадян України і крадіжкою майна Ощадбанку рекомендує українцям утриматися від поїздок до Угорщини через неможливість гарантувати їхню безпеку. Українців просять обирати інші транзитні маршрути в обхід угорської території.
"Також звертаємо увагу українського та європейського бізнесу на загрози свавільного викрадення майна на території Угорщини та рекомендуємо враховувати ці ризики у контексті будь-якої ділової активності в цій країні”, – повідомило МЗС.