Що зараз відбувається поблизу озера?
Одне з підприємств – «Рейсіс Україна» – планує видобувати пісок безпосередньо в озері ще 10 років. Про це розповідають мешканці. А от товариство «Кар’єр-Основа» вже хоче розширити видобуток піску і зайти на територію лісу.
Зелена зона підпорядкована державному підприємству «Ліси України», яке мало б її захищати. Є навіть окрема стратегія, яка передбачає розширення площ лісів. Але керівництво однієї з філій «Ліси України» всупереч цій стратегії вирішило укласти договір сервітуту з «Кар’єром-Основа».
Сервітут — можливість користуватися чужою землею, коли не можна інакше користуватися своєю (якщо вам потрібен прохід до вашої ділянки, підведення до неї комунікацій тощо). Втім зробити це можна виключно через сусідню ділянку іншого власника.
Через таке рішення філії «Ліси України» під загрозою знищення опинилась ділянка лісу площею 11 га. Це при тому, що пісок – це дуже поширена корисна копалина і знайти її в іншому місці не проблема. Щоправда, через логістику це дещо здорожчить перевезення піску. А це не вигідно бізнесу. Єдине, що поки зупиняє товариство від знищення дерев – відсутність позитивного висновку оцінки впливу на довкілля.
Те, що природа наразі збережена – заслуга Світлани Кураксіної та активістів. Мешканка Харкова, поки син служить в ЗСУ, згуртувала містян і створила громадську організацію «Хранителі»:
«Життя склалося так, що уже 8 років я стою на захисті наших лісів та водойм. Два роки тому надійшла нова тривожна звістка: рубають ліс біля Основ’янського озера. Це масив соснового лісу площею 130 га. Відтоді я вже два роки веду безперервну боротьбу за його збереження», – каже Кураксіна, яка втратила чоловіка в 2022 році під час ракетного обстрілу.
Місцеві мешканці часто збираються в лісі, обмотали дерева синьо-жовтими стрічками, щоб показати – це державне майно і власність народу.
Міський голова Харкова Ігор Терехов заявляв, що не слід розширювати видобуток піску за рахунок лісу. Після цього державні органи почали перевіряти документацію і з’ясували, що частина документів є застарілою і не відображає наявність лісу на цій території. Наразі речник мерії Юрій Сидоренко ситуацію коментує досить таки лаконічно:
«Немає про що говорити – там ніяких робіт не ведеться і не велося останні кілька років».
Насправді ж тут не просто вивозять пісок. Дерева, які підкопують, падають і їх просто складають осторонь. Таку діяльність місцеві мешканці зафіксували минулого року.
Начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури на Харківщині Віктор Бойко у коментарі громадській ініціативі «Голка» зазначає, що наразі вирішується питання щодо вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів держави:
«Мова про визнання недійсним та скасування виданого товариству «Кар’єр Основа» висновку з оцінки впливу на довкілля, а також недійсним договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного між державним підприємством «Ліси України» та товариством «Кар’єр Основа», щодо права користування земельною ділянкою площею 11,2 га».
Еколог Валерій Ловчиновський ознайомився з проєктом, який наразі відхилили, і вважає, що ситуація суттєво погіршиться, якщо його таки втілити у життя. З його слів, товариство «Рейсіс Україна» планує створити підприємство, яке найближчі 10 років буде видобувати пісок у значних масштабах:
«Щодня його вивозитимуть 50 машинами. Це буде не лише навантаження на дорогу, а й знищить зону для відпочинку та перетворює її у промислову поруч з багатоповерхівками».
За словами еколога, Основ’янське озеро є дренажним і сполучається з підземними водами та річкою Уди. Рівень води в озері та в колодязях мешканців громади Жихоря – це один водний горизонт, і від цього залежить якість питної води.
Ловчиновський акцентує увагу: «Якщо почати промисловий видобуток піску та поглиблення дна, рівень ґрунтових вод може впасти на 1,5 метра біля озера і до 20 см у прилеглій забудові».
На його думку, зниження рівня води може призвести до висихання лісу. Тоді жодні заходи з відновлення не допоможуть: замість лісу будуть сухі стовбури та степова колюча рослинність.
Озеро також є місцем зупинки мігруючих птахів, зокрема червонокнижних. А нижче за течією розташовані ділянки Смарагдової мережі, тому ця територія має бути під охороною.
Смарагдова мережа – це мережа особливо цінних територій у Європі. Її створили і розвивають для того, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин.
На цьому окрузі харків’яни обрали народного депутата Олександра Бакумова («Слуга народу») і він про цю проблему знає не перший рік. Політик зауважує, що тут позиція місцевої влади мала б бути більш активною:
«Це район міста, тому міський голова, депутати, виконавчий комітет, департаменти мають займатися цим питанням. Правильне рішення у цій ситуації — це зібрати людей, вислухати їх і надати пропозиції. Чи може влада запропонувати альтернативну територію підприємству? Для того, щоб задовольнити потреби місцевого населення. Але цього ніхто не робить. Зараз ситуація на паузі. Комунікації та бажання місцевої влади не вистачає. Я пишу запити, звернення, заяви, хоча у мене свої функції та повноваження».
Яка позиція лісівників?
Але харків’яни зверталися не лише до народного депутата, а й до військово-цивільної адміністрації з вимогою створити лісовий заказник місцевого значення «Жихарський». Там повідомили, що територія вже увійшла до переліку цінних природних територій для розширення мережі природно-заповідного фонду області.
У свою чергу, лісівники, ДП «Ліси України» та «Харківлісозахист» вже написали військово-цивільній адміністрації, що виступають проти створення заказника, бо мовляв тоді не зможуть захищати ліс від шкідників, забезпечувати безпеку відвідувачів, а також – забезпечувати потреби області в деревині.
Керівник експертного відділу «Української природоохоронної групи» Петро Тєстов ознайомився із цими відповідями і така позиція лісівників його обурює:
«Цієї відповіддю лісівники чітко показують що не зацікавлені в збереженні лісу, а навпаки – зацікавлені у видобутку піску. Бо як можна серйозно сприймати їхній аргумент, що окрім рекреаційних лісів на околицях Харкова немає іншого джерела для деревини? І до речі, якщо вже говорити про шкідників, то статус заказника не забороняє рубки небезпечних дерев. Для цього є спеціальні види рубок. В Львові, в Києві, в інших містах України міські ліси частково заповідані – і ніяких проблем для відвідувачів нема».
Погрози та кримінальні провадження
Якщо громадські активісти досягають певного успіху під час захисту зелених зон, то їм можуть погрожувати або проти них можуть подавати судові позови, щоб відволікти ресурси. В окремих випадках – навіть відкривають кримінальні провадження.
Так, проти активістки Світлани Кураксіної, яка пише запити, звернення та викликає поліцію, відкрили кримінальну справу за статтею 206 (перешкоджання законній господарській діяльності). При чому схема однакова: коли прокуратура відмовляє відкривати справу, її змушують це робити через суд.
Кураксіна розказує: «Бізнес хоче заробляти гроші, їх не цікавить природа. Я виходить борюся з двома підприємствами та лісництвом. Розслідування прокуратури розпочалося лише нещодавно. Крім цього, представники «Кар'єру-Основа» намагаються дискредитувати мене: розпускають плітки серед мешканців, ніби я хочу «прибрати ліс до рук». Були навіть погрози фізичної розправи. Також під будинком тривалий час стояла машина, яка записувала мене та стежила, коли я виходжу з дому та куди йду».
Але річ не лише у відкритій кримінальній справі. Активісти неодноразово помічали, що за ними стежать.
Нардеп Олександр Бакумов, коли дізнався про погрози на адресу Світлани Кураксіної від «Голки», зазначив:
«Усі органи державної влади, які покликані захищати права та свободи людини мають їх захищати. У тому числі активістка може звернутися до мене, якщо це буде потрібно. Ми повинні реагувати на тиск і погрози. Це однозначно неприпустимо».
Ситуація, яка виникла на Харківщині не поодинока. Масштабні дезінформаційні кампанії та судові позови – це реальність для захисниці Карпат журналістки Олени Мудрої. Наразі вона веде боротьбу за збереження полонин, де пов’язаний з ексрегіоналом Максимом Єфімовим бізнес зводить вітряки.
Але у Карпатах значна частина територій не просто розташована поблизу Смарагдової мережі, а є її невід’ємною частиною.
Коли з’явиться закон «Про Смарагдову мережу»?
Верховна Рада уже 5 років зволікає з ухваленням відповідного закону, який би міг вирішити низку конфліктних питань. Відтак парламент не виконує наші міжнародні зобов’язання.
Якби народні депутати підтримали законопроєкт «Про Смарагдову мережу», то активістам по всій Україні у багатьох випадках не довелося б зараз боронити зелені зони. І для цього у «Слуг народу» не один рік у парламенті є монобільшість.
Варто зазначити, що дев’ять народних депутатів з Харківщини, зокрема й Бакумов, голосували за законопроєкт «Про Смарагдову мережу», коли його виносили на розгляд у 2021 році.
Народна депутатка Юлія Світлична під час голосування утрималася, а ще четверо парламентарів, які представляють Харківщину, були відсутніми – Дмитро Микиша, Олекандр Фельдман, Олексій Красов та Дмитро Шенцев. Голосів тоді забракло і за 5 років законопроєкт так і не винесли на повторний розгляд Верховної Ради.
Що ж стосується народних депутатів із Закарпаття, то вони цю законодавчу ініціативу блокували. Журналістам вдалося зафіксувати переписку в чаті депутатської групи «Довіра». Нардеп Роберт Горват тоді пояснював своїм колегам: «Законопроєкт заблокує можливе будівництво в горах гірськолижних комплексів. Прошу не підтримувати».
Голова екологічного комітету Олег Бондаренко («Слуга народу») зазначає, що його колеги в комітеті підтримують питання упорядкування територій Смарагдової мережі й розраховують на те, що уряд та провідні громадські організації долучаться до його адвокації:
«Території Смарагдової мережі вже створені і її розміри доволі значні. Прийняття цього закону допомогло б вирішити низку конфліктних питань, які виникають зараз у різних громадах, бо було б зрозуміло, який захист мають території і які держава надає умови для використання таких територій промисловцям, аграріям, лісівникам, мисливцям тощо. Важливо, щоб до адвокаційного процесу долучився і Кабмін, бо не виключено, що зацікавлені особи можуть формувати інформаційне поле, що бізнес це поставить в умовах війни в несприятливі умови. Треба, щоб важливість прийняття закону комунікували на рівні держави, як важливий поступ на шляху до євроінтеграції. Інакше ми ризикуємо знову не зібрати голоси у сесійній залі. Якщо буде підтримка, то ми готові подавати до порядку денного наявний законопроєкт або новий, який розробить уряд спільно з громадським сектором».
Відстоювати зелені зони дедалі важче. Торік в уряді зникло профільне Міністерство довкілля. Саме воно допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи, зокрема й скандальний «закон Ігоря Мазепи» (проєкт 12089), який був спрямований на легалізацію дерибанів. Попри звернення майже 130 організацій, яке ініціювали «Екологія – Право – Людина» разом з «Голкою», парламент досі не відновив роботу профільного міністерства.