Провал російської «суперракети»
26 лютого відбулася одна з наймасовіших атак за місяць: для обстрілу України росіяни застосували 459 повітряних цілей. Здебільшого мова про безпілотники. Однак атакувати населені пункти також летіли і ракети: балістичні «Іскандер-М» або С-400, крилаті Х-101, авіаційні Х-69 і протикорабельні «Циркони».
Ефективність української протиповітряної оборони під час цієї атаки склала 88 %. Це дещо нижчий показник, ніж був, скажімо, у другій половині січня.
Росіяни роблять ставку на балістику. Повітряні сили зуміли збити близько половини ракет цього типу. Також у пʼятнадцятьох місцях зафіксували влучання безпілотників.
Загалом остання масована атака тривала понад пів доби. Пуски ударних безпілотників зафіксували ще ввечері середи.
Цей удар мав кілька важливих нюансів, розповідає військовий експерт Сергій Грабський. По-перше, росіяни не зменшують застосування балістичних ракет. Фахівець прогнозує, що Кремль намагатиметься зберігати темпи використання саме цього озброєння — по десятку і більше за одну масовану атаку. По-друге, серед загальної кількості дронів кожен третій без бойової частини. По-третє, раніше Росія намагалася представити ракети «Циркон» як нову суперзброю. Однак українська ППО такі цілі успішно збиває.
«Треба ще розібратися, що ж це за ракета. До неї дуже багато питань. Якось вона не належить до класу гіперзвукових. Дуже складно говорити про серійне виробництво “Цирконів”. Тому що їх застосовують дуже дозовано. Інша річ — балістичні ракети. Якщо за січень їх було 91, то тут ми справді можемо говорити про серійне виробництво. “Циркон” — це психологічна зброя, щоб, зокрема, справити враження на західну спільноту», — вважає Сергій Грабський.
Військовий експерт наголошує: Росія має можливості застосовувати масовані удари різної інтенсивності що пʼять-сім днів. Водночас ворог не зумів наростити потужність атак.
«Не треба сприймати Україну як такого собі хлопчика для биття. Ми робимо все можливе, щоб ефективність російських ударів зменшилася. Подивіться хоча б на збільшення ефективності збивання дронів. І це наслідок посилення так званого північного коридору. Тобто раніше, коли дрони долітали до Києва — це була одна справа. Тепер значну частину збивають у зоні відповідальності підрозділів ППО в районі Чернігова», — каже військовий експерт Сергій Грабський.
Під час атаки в четвер росіяни, ймовірно, намагалися застосувати також ракети Х-22. Їхні пуски зафіксували, однак повітряні цілі до території України так і не долетіли.
Київ досі в зоні ризику
У четвер росіяни атакували Харків, Запоріжжя, Вінницю, Охтирку та Кривий Ріг. Однак значна частина дронів і більшість ракет летіли в напрямку столиці та Київської області.
Росіяни, схоже, зрозуміли, що зимова спроба заморозити міста провалюється. Люті морози відступають, хоч у п'ятницю та вихідні температура повітря ще знижуватиметься до - 12℃ на сході країни.
Унаслідок атаки в четвер аварійно відключали кілька високовольтних ліній, повідомило Міністерство енергетики. Задля балансування системи атомні станції знову сповільнювали. У деяких регіонах Укренерго запроваджувало додаткові графіки обмежень електропостачання. Ближче до вечора ситуацію здебільшого вдалося стабілізувати.
Росія не відмовилася від ідеї залишити багатоквартирні будинки в Києві без тепла, а також відрізати місто від постачання електроенергії ззовні.
«Росіяни добре вивчили системи електро- й газопостачання Києва. І головне завдання цієї атаки — добити постачання електроенергії і зупинити забезпечення паливом однієї ТЕЦ. Також вони намагалися знищити резервне джерело палива, тобто ємності з мазутом. Його теж можна використовувати на теплоцентралях», — каже фахівець галузі енергетики Станіслав Ігнатьєв.
Напередодні, у середу, 25 лютого, Нафтогаз повідомляв, що росіяни знову атакували інфраструктуру компанії. Зокрема, йшлося про обʼєкти зберігання газу й виробничі потужності на Харківщині та Чернігівщині. Туди росіяни спрямовували близько шістдесяти ударних дронів. На території об'єктів були руйнування.
Водночас жодних проблем із забезпеченням споживачів газом у Києві не зафіксовано. Подача пального відбувається у штатному режимі.
Росіяни продовжують цілити і по високовольтних підстанціях довкола Києва. Мета очевидна — перебити постачання електроенергії з двох АЕС на заході країни. А також завадити транспортуванню імпортного світла.
На лівому березі Києва поступово відновлюють теплопостачання. Мова про найпроблемніші будинки у Дніпровському районі, які через руйнування ТЕЦ не могли заживити до інших джерел. Комунальники працюють цілодобово, але поки що для обігріву всіх багатоповерхівок не вистачає потужності. Для тих будинків, що й досі без тепла, розробили спеціальні графіки знеструмлення. Знеструмлення там мають бути максимально короткими, принаймні про це каже міська влада.
«Весь лівий берег Києва будували так, що він залежить від роботи трьох великих ТЕЦ. Це півтора мільйона людей. Повністю відмовитися від теплоцентралей малореально. Так, ми всі за децентралізовану генерацію, це дуже правильно. Але замінити ці ТЕЦ до наступного опалювального сезону не вийде. Потрібен комплексний підхід», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Найімовірніше, зруйновану Дарницьку ТЕЦ у Києві таки відновлюватимуть. З одного боку, знайти повноцінну альтернативу теплоцентралям у Києві поки що неможливо. З іншого — такі громіздкі об'єкти є очевидними цілями для росіян.
Іноземні делегації одна за одною відвідують зруйновані й пошкоджені київські ТЕЦ. Серед останніх — група депутатів Європарламенту та народні обранці з 14 країн. Україна намагається залучити щонайбільше допомоги ззовні.
За оцінками Світового банку, відновлення української енергетики потягне на понад 90 млрд доларів. Покрити ці потреби лише через державні інвестиції неможливо, повідомляє Міненерго.
Ще одне нагальне питання: Україна досі отримує ракети до ППО дуже дозовано, що значно посилює ризики ще дужчих руйнувань.
«Захистити теплоцентраль дуже важко. Це великий мікрорайон, який фізично накрити саркофагом неможливо. Найкращий захист ТЕЦ — це ППО. Тому попросили депутатів тиснути на їхні уряди й передавати нам більше установок протиповітряної оборони», — каже перша заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум.
Важко оцінити, чи всі київські будинки отримають тепло цього опалювального сезону. Натомість ситуація з електропостачанням (якщо не буде потужних ударів) дещо прояснюється. Але раніше від квітня Київ не зуміє повернутися до звичайних графіків знеструмлення, повідомили в енергокомпанії YASNO.
Весна для передишки перед важким літом
Уся країна з оптимізмом очікувала березня, ситуація в енергетиці вже цього місяця може поліпшитися. По-перше, через потепління знизиться споживання електроенергії. Що може зменшити кількість черг відключення.
По-друге, саме в березні зростає генерація на сонячних станціях, але тут є кілька важливих моментів. Рівень виробництва електроенергії на СЕС дуже нестабільний і залежить від погоди. А ще сонячна енергія ніяк не допоможе у вранішні й вечірні піки споживання, коли активність променів мінімальна.
«В умовах пошкодженої генерації та вразливих мереж, навіть незначне погіршення погодних умов або черговий удар по об’єктах енергетики здатні знову повернути систему в режим значно більшого дефіциту. Тож тимчасове зниження споживання не варто трактувати як ознаку системної стабілізації. Це радше коротка пауза між фазами підвищеного ризику», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Весна, найімовірніше, таки стане періодом перепочинку для української енергетики. За оцінками фахівців Центру Разумкова, з кінця березня і до початку літа ситуація в мережі має шанси стабілізуватися. Тобто в західних областях відключень світла може взагалі не бути, а далі на схід знеструмлення стануть мінімальними. Але це якщо ефективно відбиватимуть російські масовані удари.
Однак з кінця весни на планові ремонти почергово йтимуть блоки АЕС. Атомна генерація зараз виробляє понад половину світла для країни. Ремонтна кампанія на АЕС повністю завершиться аж на початку осені.
«Буде дефіцит електроенергії, можливо, навіть дуже серйозний. Але влітку це можна пережити. Нам значно важливіше готуватися до наступної зими», — каже Володимир Омельченко.
І в уряді уже звітують, що таку підготовку розпочали. Кабінет Міністрів зобов'язав обласні військові адміністрації розробити спеціальні плани захисту критичної інфраструктури. Щоправда, така ініціатива на четвертий рік повномасштабної війни щонайменше дивує. У регіонах також повинні створити проєкти розвитку розподіленої генерації та альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.