Днями Центр контролю за тютюном «Життя» зібрав експертів і політиків, щоб підбити підсумки акцизної політики щодо тютюнових і нікотинових виробів. Результати промовисті: підвищення акцизів дало рекордні надходження, але «пільга» для тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН) уже коштує бюджету мільярди — і, за оцінками фахівців, може коштувати країні тисячі життів. Водночас йшлося про вплив акцизної політики на громадське здоров’я та запобігання передчасним хворобам і смертям.
У 2025 році надходження від акцизів на тютюнові та нікотинові вироби сягнули 122,5 млрд грн, що на 27% більше, ніж у 2024 році (96,6 млрд грн) — за даними Казначейства України. Це прямий доказ того, що підвищення ставок — не «каральна політика», а реальний внутрішній ресурс держави, особливо під час війни.
Водночас бюджетний ефект — не єдина мета. Тютюновий акциз працює, як важіль, який зменшує споживання і, відповідно, знижує навантаження на медицину та зберігає здоров’я.
У березні 2025 року набув чинності Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби”. Він запровадив план підвищення акцизів до 2028 року та перехід на оподаткування в євро, щоб девальвація гривні не нівелювала ефект ставок.
Але разом із цим закон закріпив різні темпи для сигарет і ТВЕН — фактично легалізувавши податкову преференцію 20% для виробів для нагрівання:
- Сигарети: до 90 євро/1000шт. до 2028 року
- ТВЕН: до 72 євро/1000шт. до 2028 року (тобто мінус 20% від сигарет)
У 2025 році сумарно акциз на сигарети зріс на 35%, тоді як на ТВЕН лише на 22%.
Найпоказовіше це помітно у підвищенні з 1 січня 2026 року:
- акциз на сигарети зріс до 82 євро/1000шт. (+5,13%)
- акциз на ТВЕН — до 70,8 євро/1000шт. (+0,6%)
Тобто держава ніби каже: один шкідливий продукт обкладаємо суттєвіше, інший — майже символічно. А ринок, маркетинг і звички споживачів швидко підхоплюють такі сигнали.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС», пояснює цілком практично:
«Оподаткування тютюнових виробів – один із найпотужніших фіскальних інструментів держави. Через нееластичність попиту підвищення акцизів дає стабільні надходження, що критично важливо під час війни. Держава може та має мобілізувати цей внутрішній ресурс і підвищувати оподаткування, одночасно посилюючи боротьбу з нелегальною торгівлею».
Є ще один аспект, про який ми часто говоримо занадто обережно. Уникаюча політика в сфері громадського здоров’я має прямі наслідки для демографії. Конкретно, дбаючи про вигоди виробників, для яких збільшення ціни неприємно впливає на дохід, ми ігноруємо довготривалі наслідки для здоров’я, насамперед, молоді. Адже спробувати і “підсісти” на дешеві смачні і доступні тютюнові вироби для дітей в Україні — дуже просто.
Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя», пояснює це так:
«Підвищення акцизу на сигарети на 5% та 0,6% на ТВЕН року не матиме суттєвого впливу на ціну. Натомість продовження слабкої акцизної політики означає не тільки менше наповнення бюджету, а й завдає прямої шкоди виживанню нації, чисельність якої стрімко скорочується, зокрема, через хвороби, спричинені вживанням тютюнових та нікотинових виробів».
За розрахунками фахівців громадського Центру контролю за тютюном «Життя», податкова преференція для ТВЕН у 2025 році коштувала бюджету близько 3 млрд грн, а вже у 2026 році може дати недонадходження близько 4,3 млрд грн. Загалом недоотримані доходи бюджету за 2025–2028 роки оцінюються у 422 млн євро, або за нинішнім курсом понад 20 млрд грн.
Це не дрібниця. Це ресурси, які мусили б піти на армію, медицину, реабілітацію.
Але є й інший, найважчий вимір. За даними Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, акцизна преференція на ТВЕН може призвести до 22 485 передчасних смертей до 2028 року. І саме тому ВООЗ закликає оподатковувати ТВЕН на рівні з сигаретами, оскільки незалежні дані підтверджують руйнівну шкоду для здоров’я.
Європейський Союз переглядає Директиву 2011/64/ЄС про оподаткування тютюнових виробів і розглядає підвищення мінімальної ставки на сигарети до 215 євро/1000шт. Нова Директива стане обов’язковою і для України як країни-кандидата.
Коментар від ВООЗ в Україні підсумовує логіку простою мовою: податки на тютюн — це «best buys», один із найбільш економічно ефективних кроків, який одночасно зменшує споживання і дає бюджету сталі доходи. Доктор Ярно Хабіхт нагадав, що послідовне підвищення акцизів з 2019 року сприяло різкому скороченню споживання сигарет: з приблизно 45 млрд у 2019 році до 26 млрд у 2022 році.
Тютюнова індустрія традиційно лякає державу й суспільство: мовляв, підвищите ставки — зросте нелегальний ринок. Але аналіз Центру економічної стратегії показує інше.
«Підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби не призвело до зростання нелегального ринку. Ми рекомендуємо уніфікувати акцизні ставки на сигарети та ТВЕН, щоб уникнути стимулів переходити на вироби з нижчим оподаткуванням та посилювати заходи контролю за нелегальним обігом тютюну», — пояснює економіст Богдан Слуцький.
З огляду на стратегічну мету здоров’я українців та євроінтеграції, нагальну потребу наповнення бюджету та демографічну кризу, план підвищення тютюнових акцизів треба переглядати вже зараз. Сподіваємося, політики це не проігнорують. Принаймні народна депутатка Лада Булах, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, наголошує на системному підході:
«Реальне зниження рівня споживання тютюну можливе лише в комплексі з сильною акцизною політикою, особливо щодо нових тютюнових та нікотинових виробів, популярність яких серед дітей та молоді зростає. Такі відповідають політиці ЄС та ВООЗ».