А тактика еволюціонувала від здобуття переваги в повітрі (не здобули!) до інтенсивного застосування керованих авіабомб з модулями планування і корекції (КАБ з УМПК) і звідти до кампаній повітряного перехоплення (battlefield air interdiction), тобто систематичних ударів дронами по логістиці Сил оборони на глибину до 100 км від лінії фронту. Такі дії дозволяють послабити оборону без прямого ризику для пілотованих літаків. Ця тактика передбачає масоване застосування FPV-дронів і важких вогнеметних систем, щоб створити проломи в бойових порядках на ділянках, де відсутня щільна протиповітряна оборона. Це дозволяє ворогу наближатися до лінії бойового зіткнення й завдавати точкових ударів.
Атаки на українську логістику в прифронтовій зоні стали ключовим елементом російської стратегії тисячі порізів. Окупанти систематично атакують склади боєприпасів, ПММ, конвої постачання, транспортні вузли, такі як Покровськ, Костянтинівка й залізничні вузли в оперативному тилу Сил оборони, застосовуючи дрони з керуванням по оптоволокну, стійкі до радіопридушення, й авіабомби типу ФАБ (500, 1000, 1500, 3000 кг), щоб ускладнити маневр військами й доставку ресурсів на передову. Це доповнюють розкиданням мін на дорогах артилерійськими системами і БпЛА, що ускладнює рух і змушує Сили оборони переходити на нічні перевезення компактними транспортними засобами. У результаті постачання фронту стає настільки ж небезпечним, як і бої на нулі, через що поставки боєприпасів просідають і слабшають оборонні можливості.
Ось саме ця боротьба навесні має загостритися максимально, і противник до цього ретельно готується. Перебіг організаційних заходів дослідив професор Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук і поділився результатами із загалом.
Отже, противник сформував війська безпілотних систем — 165 тисяч посад. Замисел ворожого ГШ приблизно такий: мати кілька осередків центрального підпорядкування, у кожному військовому окрузі і на флоті — по полку (п’ять округів — п’ять полків, чотири флоти — чотири полки й один додатковий полк на ТОФ), у кожній армії — по батальйону (армій 16), у дивізії/бригаді також батальйон, отака в них дивна логіка.
До складу військ уже увійшли Центр перспективних безпілотних технологій «Рубікон» і Центр спеціального призначення «БАРС-Сармат» (сформований Роскосмосом у 2023-му загін БАРС «Сармат», котрий мігрував з піхоти в ПДВ і там уже вирішив, що від FPV-дронів до міжконтинентального «Сармата» дещо ближче, ніж до розуміння побажань піхотних командирів «непабєдімой і легендарной»).
Наформували полків:
у Центральному ВО — 7-й окремий розвідувально-ударний полк,
в Ленінградському — 65-й,
в Московському — 71-й,
в Південному — 75-й,
у Східному — 77-й.
На базі загону БпЛА «Буревестник» також формують полк, для кого/чого і який номер — поки невідомо.
Про озброєння типового полку відомо ось що: дрони-камікадзе «Герань-2», «Гарпія-А1», баражувальні боєприпаси «Ланцет», розвідувальні БпЛА «Орлан-10/30» і «Форпост-РУ» (про останні достеменно невідомо, у небі є, чи у штаті — незрозуміло).
Батальйони армій:
1-ша танкова армія — нумерація невідома;
2-га армія — нумерація невідома;
3-тя армія — нумерація невідома;
5-та армія — 1-й окремий батальйон безпілотних систем;
6-та армія — 3-й окремий батальйон безпілотних систем «Дрофа»;
8-ма армія — нумерація невідома;
18-та армія — нумерація невідома;
20-та армія — 7-й окремий батальйон безпілотних систем;
25-та армія — 6-й окремий батальйон безпілотних систем;
29-та армія — нумерація невідома;
35-та армія — нумерація невідома;
36-та армія — нумерація невідома;
41-ша армія — 2-й окремий батальйон безпілотних систем;
49-та армія — нумерація невідома;
51-ша загальновійськова армія — 11-й окремий батальйон безпілотних систем;
58-ма армія — 24-й окремий батальйон безпілотних систем.
Активно розвивають безпілотний напрямок ворожі ПДВ:
7-ма ДШД — 24-й окремий батальйон безпілотних систем;
76-та ДШД — 25-й окремий батальйон безпілотних систем;
104-та ДШД — 23-й окремий батальйон безпілотних систем;
98-ма ПДД — 21-й окремий батальйон безпілотних систем;
106-та ПДД — 22-й окремий батальйон безпілотних систем.
Командування ПДВ армії агресора має свій батальйон безпілотних систем — 20-й, 38-ма бригада управління командування ПДВ також. Останній виконує бойові задачі з території Курської області, Кінбурнської коси на Миколаївщині й обороняє окупований Крим від атак українських БЕКів.
Загалом батальйонів передбачають сформувати 190, тобто всі дивізії і бригади матимуть по батальйону безпілотних систем.
Після того як Чорноморський флот противника частково сховався на дні моря, а частково пішов у партизани, виявилося, що особливо йому робити нічого, тому почали інтеграцію безпілотних технологій у морські операції. Кожен флот має сформувати свій полк БПС, а Тихоокеанський — аж два. Щось планують сформувати у Каспійській та Дніпровській флотиліях. Полки повинні отримати БпЛА «Орлан», баражувальні боєприпаси «Ланцет», наземні роботизовані комплекси, безекіпажні катери «Оркан» і «Зефір» (USV), підводні апарати (UUV). Завдання таких полків — протидіяти асиметричним загрозам, насамперед українським морським дронам, посилити контроль над акваторіями, насамперед Чорного моря і Дніпра.
Тактика застосування морських компонентів СБС у ВМФ ворога еволюціонує через досвід війни в Україні. Росіяни вже використовують USV для мінування, розвідки й ударів по прибережних цілях. Наприклад, безекіпажні катери типу «Сіріус-82» розкидають міни на Дніпрі, вдосконалені версії «Оркан»/«Зефір» імітують українські дрони на тренуваннях/навчаннях або для ударів по прибережних цілях.
Полки військ безпілотних систем інтегрують з традиційними флотськими підрозділами, забезпечуючи координацію з підводними човнами (наприклад, класу «Ясень-М», у нас таких у регіоні немає) та авіацією для міжвидових операцій. За оцінками аналітиків, це дозволить противнику нарощувати асиметричні можливості без значних втрат екіпажів, хоча виробництво й інтеграція все ще відстають від українських аналогів. Загальна мета російського ГШ — до 2030 року (оптимісти! не доживуть же!) домінувати в безпілотних системах, мати 210 тисяч персоналу.
Під дахом 4-ї армії ВПС і ППО ПКС формують на базі бригади БпЛА «Гром-Каскад» 50-ту окрему бригаду безпілотних систем резерву верховного головнокомандувача. За даними, котрі вдалося знайти, така бригада матиме чотири БпЛА «Форпост-РУ»/«Оріон», 150 БпЛА «Орлан-10»/Supercam, 22 пускові установки баражувальних боєприпасів «Ланцет», 21 пускову дронів-камікадзе «Герань-2», шість пускових повітряних мішеней (імовірно, «Гербера»), 52 комплекти FPV-дронів коптерного типу, 52 FPV-дрони літакового типу, 50 FPV-дронів на оптоволокні, два БпЛА коптерного типу, два важкі БпЛА коптерного типу, 80 наземних роботизованих комплексів, 24 водні безпілотні системи, 63 комплекти дронів-перехоплювачів, 18 РЛС, 54 пости РЕР і дев’ять обслуг протидії БпЛА. Дуже дивна організація, «з бору по сосенці», як кажуть у Росії.
Цього літа в малому небі буде гаряче.
