Різанина ППО і зачистка Криму
За перші два тижні березня Сили безпілотних систем винесли 19 ЗРК противника — це справжній джекпот. Під роздачу потрапили важкі С-300В, «Панцирі» і комплекси «Тор». Для розуміння темпів: лише за ніч проти 6 березня на Запорізькому напрямку СБС помножили на нуль одразу чотири самохідні компоненти ЗРК.
Вибиті всі елементи ешелонованої протиповітряної оборони — дальні (здатні збивати балістику), середні та ближній радіус. Лише самих «Панцирів» по $20 млн за штуку спалили п’ять одиниць.
Спецпідрозділ ГУР «Примари» опублікував великий звіт про методичне вибривання кримських радарів. Офіційно підтвердили знищення найдорожчих очей ворога: радіолокаційних станцій «Подльот», «Сопка-2», П-18 «Терек», «Каста-2Е2», а також наземних ретрансляторів для «Шахедів».
Фактично купол РЛС над півостровом фізично не існує.
Логістичний зашморг і паливний голод
14 березня Сили оборони відпрацювали по Керченській переправі. Повністю вивели з ладу залізничний пором «Славянин» (який тягав ешелони з паливом і технікою) і серйозно пошкодили судно «Авангард». Кровоносну артерію перерізали. Це місяці ремонту, як після першого удару.
14 березня — прицільний удар по інфраструктурі порту «Кавказ» у районі коси Чушка. Саме звідси поромом постачають усе південне угруповання і Крим.
12 і 15 березня — за чотири дні двічі прилетіло по стратегічній нафтобазі структури «Транснефти» в Тихорецьку. Супутники фіксують пожежі та знищені резервуари. Це найважливіший перевалочний пункт. Ми продовжуємо таргетувати перевалку та зберігання нафти.
10 березня накрили локальні склади ПММ в окупованій Макіївці та Коптєвому. Паливо випалюють на всіх рівнях: від гігантських баз у тилу до цистерн на передовій.
Удари по ВПК і базах
10 березня дрони успішно підсвітили прильоти крилатих ракет по заводу мікроелектроніки «Кремній Ел» у Брянську. Це критичний ланцюжок у виробництві деталей для їхніх ракет і тих самих систем ППО. У росіян істерика — другий за обсягом виробництва електроніки військовий завод розстрілюють, нуль перехоплень, прямі влучення в цех викошують зміну й випалюють дефіцитні верстати.
Отямилися, порахували, скільки таких Брянськів може зробити вам ЄС за тиждень?
12 березня — удар по інфраструктурі в Донецькому аеропорту, звідки окупанти регулярно запускали ударні дрони. Було дуже смачно.
Поки писалася ця стаття: Уже багато годин палає нафтобаза «Роснефти» в місті Лабінськ (Краснодарський край). Місцеві служби МНС безсилі: іде класичне вигорання, піноутворювачів не вистачає, а пожежні розрахунки бояться підходити близько через ризик повторних прильотів і вторинної детонації.
Причини успіхів — ми зростаємо структурно, технологічно і тактично
Вигляд це має досить системний.
Матки й обхід горизонту — важкий коптер-ретранслятор висить за кілька кілометрів від ЛБЗ і роздає сигнал. Це зсунуло робочу глибину FPV з 5–10 км до 30–40 км. Тепер логістику й тилові колони палять глибоко за лінією фронту, де вони раніше почувалися в безпеці.
Супутниковий зв’язок — на важкі ударні дрони і морські безпілотники ставлять термінали Starlink. Це дає стабільний канал управління і телеметрію в реальному часі на сотні кілометрів у глибокому тилу, поза зоною дії наземних вишок. Противник, який раніше форсив відео наших уражених поїздів, цієї опції позбувся. Ми ж тепер крутимо відео про палаючі вагони й розірвану логістику в їхньому глибокому тилу.
Термінальне автозахоплення — на підльоті до цілі, де РЕБ працює на максимумі, оператору більше не потрібно вести дрон до самого удару. Він просто виділяє танк, ЗРК або резервуар НПЗ у квадратик на екрані. Далі зв'язок може зникнути — дрон летить сам по оптиці, перетворившись на самонавідну ракету. Глушити його марно.
Оптична навігація без GPS (DSM)— далекобійні дрони летять у режимі радіомовчання. У їхній пам'яті зашита карта рельєфу, а нижня камера звіряє картинку із землею. РЕБ просто не бачить цей дрон і не може збити його з курсу підміною координат.
Масштабування і стандартизація БЧ — від примотування скотчем гранат від РПГ ми прейшли до потужних бойових частин заводського виробництва.
Специфікація під ціль — для НПЗ і нафтобаз використовують термобаричні й запалювальні БЧ (провокують об'ємний вибух усередині резервуара). Для укриттів і броні — тандемні й осколково-фугасні з високим бронепроникненням.
Зростання маси — middle-strike і дальні камікадзе (типу FP-1 «Лютий») тепер тягнуть не 5–10 кг, а 50, 75 і більше кілограмів вибухівки. Одне точне влучання такої голови в колону ректифікації зупиняє завод надовго. За руйнівною силою це вже можна порівняти з крилатою ракетою. Коли ми почали застосовувати їх на середню дистанцію, для ППО це стало серйозною загрозою.
Тож ми нарощуємо удари, тому що система навчилася долати перешкоди апаратно і програмно. Дешевий масовий спам для виснаження ППО, плюс обманки, плюс важкі бойові частини, плюс обхід РЕБ через машинний зір і супутниковий зв'язок.
Це чистий математичний алгоритм, помножений на досвід наших пілотів, радянська концепція ешелонованої ППО просто не розрахована на таке. Ми пробиваємо коридори, гасимо очі радарам, перевантажуємо їхню канальність, а в утворений пролом у тил противника йдуть крилаті ракети й дальні дрони з 50+ кг вибухівки.