Пів року може виявитися замало: скільки триватиме підготовка до виборів
Виборчий кодекс передбачає проведення виборів протягом місяця після того, як скасували воєнний стан. Ваша парламентська підгрупа пропонує шість місяців. Чи не буде нарікань міжнародних партнерів, що ми затягуємо виборчий період?
Думаю, що не буде, але почну з передісторії. Ми говоримо про повоєнні вибори. І це будуть вибори в дуже складних умовах: мільйони переміщених людей всередині країни і за її межами, складна безпекова ситуація, величезні руйнування і проблеми з інфраструктурою. Зважаючи на всі ці виклики, шість місяців не так і багато. Окремі експерти вважають, що й цього може виявитися замало.
Підготовка до виборів, які відповідатимуть демократичним стандартам, вимагає і часу, і інших ресурсів. Нещодавно ми були в Страсбурзі на п'ятому діалозі високого рівня. У резолюції цього діалогу зазначено, що Україна проводитиме вибори після завершення воєнного стану і, навіть ширше, за умови сталого миру. Щоб визначити, чи мир є сталим, також потрібен час.
Це не лише моя пропозиція — це узгоджена позиція всіх парламентських фракцій і груп, експертного середовища, і міжнародні партнери також підтримують її. Наприклад, у висновку за результатами одного з Діалогів Жана Моне йдеться саме про перші вибори через шість місяців після завершення воєнного стану.
Ваша підгрупа підготувала список критеріїв неможливості провести вибори на певних територіях. Розкажіть, будь ласка, що це за критерії.
Зараз почують «неможливість проведення виборів» — і понесеться. Тому поясню.
Уявімо ситуацію: вибори призначені на певну дату. У Києві, Львові, Луцьку, Вінниці, Полтаві — зрозуміло, що всі підуть на вибори, і зрозуміло, як вони відбуватимуться. А візьміть, наприклад, Краматорськ. Це підконтрольне Україні місто, там працюють органи влади, є люди, місто живе. Але зараз воно щодня потерпає від обстрілів. Туди долітають керовані авіабомби, руйнування шалені. За нормальних часів там була 91 виборча дільниця і 128 тисяч виборців. Зараз орієнтовна кількість людей у Краматорську — 50 тисяч. То чи можливо провести вибори на всіх дільницях цієї громади? Має бути чіткий перелік критеріїв, закріплений у законі.
Ми передбачили великий список критеріїв. Перший блок — безпековий: кількість та інтенсивність обстрілів, загиблі, замінованість територій. Також враховується рішення про евакуацію: якщо військове командування ухвалило його, територія точно непридатна для виборів.
Другий блок — функціональний: банківська система (бо, наприклад, кандидат має платити заставу); судові органи, бо діятиме процедура оскарження окремих рішень виборчих комісій. Робота медіа, бо кандидати повинні мати змогу донести свою програму, а виборці — сформувати свою позицію, орієнтуючись на вільний інфопростір. Також перевірятимуть стан інфраструктури: чи збереглися школи й садочки, де зазвичай розміщують виборчі дільниці, чи є там опалення і світло.
Ще один критерій — кіберзагрози: їхня інтенсивність і наслідки за останні два місяці. І дуже важливий критерій — робота Державного реєстру виборців на відповідній території, можливість складати й уточнювати списки. Це матиме колосальний вплив на виборчий процес.
Запропонований список критеріїв можуть уточнювати в майбутньому.
Ви затвердили 18 з 20 запропонованих критеріїв неможливості проводити вибори. Які два прибрали і чому?
Ці критерії запропонувала вилучити Національна поліція. Перший — забезпечення свободи пересування громадян і наявність або відсутність особливого режиму в'їзду/виїзду. Другий — можливість роботи правоохоронних органів і здатність гарантувати безпечні умови роботи політичних партій, громадських організацій, членів виборчих комісій і виборців.
Пояснення раціональне. Обмежене пересування і спеціальні режими в'їзду/виїзду — це заходи правового режиму воєнного стану. Коли ми говоримо про повоєнні вибори, воєнний стан уже скасують або завершать. Тому цей критерій стає неактуальним.
Щодо правоохоронних органів: за законом, Національна поліція не може не працювати. Навіть якщо ми їх не бачимо, вони є. Тому цей критерій також вилучили.
Механізм ухвалення рішень: Кабмін, Рада, суд
Якщо певна територія — наприклад, звільнена частина Херсонщини — не відповідатиме хоча б одному критерію, то там виборів не буде?
Наш проєкт передбачає триступеневий механізм. Перша сходинка — Кабінет Міністрів оцінює безпекову ситуацію відповідно до критеріїв. Потім формує висновки й рекомендації і надсилає їх до Верховної Ради. Друга сходинка — Верховна Рада як політичний орган ухвалює остаточне рішення. Третя сходинка — можливість оскаржити: про це просили наші партнери з Венеціанської комісії, і ми цю можливість передбачили.
Один критерій, мені здається, не буде визначальним: закон передбачає аналіз критеріїв у сукупності. При цьому закон визначатиме, що саме ми перевіряємо, а уряд ухвалює методологію й індикатори — як, у якій кількості та в який спосіб ці критерії застосовувати. Такий комплексний підхід дасть змогу об'єктивно бачити ситуацію.
Чому саме Кабінет Міністрів визначатиме території, де вибори неможливі? Адже раніше пропонували залучати Центральну виборчу комісію, Раду національної безпеки й оборони, Верховну Раду.
Історія цього законопроєкту дуже довга. Необхідність ухвалити його ми побачили ще у 2021 році — після місцевих виборів, коли у 18 громадах Донецької і Луганської областей вибори не провели. Тоді виникли питання: президентські провели, парламентські провели, а місцевих у цих громадах ні. Ситуація видавалася неправильною. Рішення про неможливість виборів тоді ухвалювали військово-цивільні адміністрації, надсилали висновки до ЦВК, а ЦВК — орган без інструментів перевірки безпекової ситуації — просто констатував факт. Ми розуміли, що це непрозоро, і поставили собі за мету виписати критерії в законі.
Перший варіант законопроєкту передбачав, що рішення ухвалюватиме РНБО. Але РНБО — це координаційно-дорадчий орган при президентові, і такого варіанта не сприйняли ані народні депутати, ані експерти. Венеціанська комісія розглянула цей законопроєкт і наполягла на ширшій ролі ЦВК. Але час іде, і сьогодні Європа вже розуміє, що вибори в нас відбуваються в умовах нової нормальності — часу криз.
У січні в Парижі ухвалили резолюцію «Вибори під час криз», і вже в ній провідну роль відвели парламенту. Рішення рекомендують ухвалювати широким консенсусом. Ми це врахували. Коли запрацювала робоча група під керівництвом першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, саме з його ініціативи ми запропонували участь Кабміну. Я виклала цю ідею на папері — і ми отримали триступеневу модель. Кабмін оцінює, аналізує, Верховна Рада голосує по кожній дільниці. За необхідності можна в суді оскаржити рішення про неможливість провести вибори. Такий підхід схвалюють європейські партнери.
Тиловим громадам і Києву можна не хвилюватися
Уже зараз ми розуміємо, що, навіть коли скасують воєнний стан, на великій території інфраструктура буде зруйнована, звідти виїхали люди, тож виборів там не буде. Ви вже робили прогноз, де голосування точно неможливе?
Критерії застосовують лише до територій, які відповідають трьом ознакам.
Перша — це звільнені території або ті, на яких вели бойові дії і які зазнали безпосереднього впливу обстрілів, мінування, застосування вибухонебезпечних предметів протягом останнього року перед скасуванням воєнного стану.
Друга — це території, розташовані в межах областей, де проходить державний кордон з Росією або в межах шістдесятикілометрової зони від лінії зіткнення.
Третя — на цих територіях діє режим обмеженого доступу, у тому числі через мінну небезпеку.
Цей перелік значно звужує сферу застосування критеріїв. Умовну Вінницю не перевірятимуть — вона не окупована, не звільнена, не межує з Росією й не потрапляє у 60-кілометрову зону. По суті, мова йде лише про прифронтову зону й певну смугу вздовж лінії зіткнення. Тиловим громадам хвилюватися не потрібно — вибори в них точно будуть.
А Київська область? Вона ж також була частково окупована.
У проєкті передбачено, що звільнити територію мали понад рік тому. Якщо говоримо про Київську область, то цей час минув.
В інтервʼю LB.ua колишній нардеп і співавтор чинного Виборчого кодексу Леонід Ємець висловив думку, що за бажання й певних політичних інтересів можна скасувати вибори в столиці й області…
Дивіться, вибори — це завжди політика. Ми від цього нікуди не дінемося. Але є чіткі ознаки та критерії, які мають закріпити в законі. Тому я думаю, що за цими критеріями в Києві й Київській області вибори проведуть.
Ще один цікавий критерій — наявність протиправного втручання з боку Росії. Ми всі знаємо, що Росія постійно втручається у вибори. І не лише в нас. Чи не стане цей критерій універсальним інструментом для блокування виборів?
Так, він є універсальним, але в ньому є уточнення. Критерій звучить так: «наявність протиправного втручання у виборчий процес з боку Російської Федерації чи її збройних формувань із зазначенням відповідних ризиків». Тобто уряд надасть свої висновки й рекомендації, а Верховна Рада оцінить їх і ухвалить рішення.
Не виключено, що в Раді будуть баталії. Але те, що рішення ухвалюватиме саме Верховна Рада, вже мінімізує ризики, адже різні політичні сили відстоюватимуть інтереси своїх виборців. Відповідності лише цьому критерію буде недостатньо, щоб заблокувати вибори.
Нацполіція пропонує залучати представників Національної гвардії для охорони дільниць і виборчої документації під час повоєнних виборів. Раніше цю пропозицію відхиляли. Чому зараз погодились?
Ситуація змінилася. Останні події засвідчують проблему некомплекту в поліції.
Але хочу звернути увагу: відповідно до закону, Нацгвардія — це військове формування з правоохоронними функціями в системі Міністерства внутрішніх справ, стоїть на захисті прав людини та забезпечує громадську безпеку. Це правоохоронне формування, а не Збройні сили України.
Тому не слід говорити про мілітаризацію виборчого процесу, коли ми, на жаль, і так живемо в умовах війни. Думаю, що ще певну кількість років після війни ми залишатимемося суспільством з досить високим рівнем мілітаризації. Хоча це питання, безумовно, стане предметом гарячої дискусії у стінах Верховної Ради.
Виборча система, голосування біженців і реєстр
Які теми, пов’язані з виборами, залишаються проблемними?
Найцікавіше й найгостріше питання, яке невдовзі обговорюватимуть, — це виборча система. Воно цікавить усіх, хоча мало хто в ньому справді розбирається. Наскільки мені відомо, Олександр Корнієнко планує спочатку провести широке обговорення: дати слово експертам, громадським діячам, науковцям — і вже на підставі зібраної інформації дозволити політикам ухвалити остаточне рішення.
Тобто теоретично можливе повернення до змішаної виборчої системи?
З того, що я чую, дискусія точиться здебільшого навколо двох варіантів: пропорційна система закритих списків або відкрита пропорційна система з можливістю ранжування, тобто чинна.
Є також величезний виклик із виборцями за кордоном. Хочеться, щоб якомога більше наших людей повернулися й голосували тут. Але всі не повернуться, тому треба збільшувати кількість виборчих дільниць за кордоном. Це непросто, бо стосується законодавства інших держав. Є держави, які охоче йдуть на співпрацю, є ті, де все забюрократизовано. Але ЦВК і Міністерство закордонних справ над цим працюють.
Ще одне критично важливе питання — робота Державного реєстру виборців. Він працює, дані актуалізують, але проблемними залишаються прифронтові території: за реєстром, там дуже багато людей, а насправді їх значно менше. Як законно оновити ці дані, ми поки що не знаємо.
На засіданнях робочої групи лунали пропозиції, аби громадяни самі оновлювали свої персональні дані в реєстрі.
Так. Тому хочу скористатися нагодою і закликати всіх громадян — і за кордоном, і внутрішніх переселенців — реєструватись і перевіряти свою виборчу адресу на сайті Державного реєстру виборців. Якщо адреса не відповідає фактичному місцю проживання, її можна змінити. Також є можливість тимчасово змінити місце голосування. Це просто. Головне — бути зацікавленим і поінформованим.
На одному з круглих столів ви казали, що чинний Виборчий кодекс прямо забороняє проводити в один день вибори й референдум. Але від президента ми чули, що така ймовірність є. Як розв’язати цю правову колізію?
Останній пленарний тиждень показав, що парламент здатен ухвалювати закони. Якщо така необхідність буде, 226 голосів знайдеться. Але моя особиста позиція: я б цього дуже не хотіла. Вибори і без того проходитимуть у надзвичайно складних умовах. Навіщо ускладнювати їх ще й паралельним проведенням референдуму? Це ставити самим собі палки в колеса.
Я бачу й інші ризики. Вибори — це завжди конфлікт. Завжди! Додати до нього ще й організацію референдуму з поки що незрозумілим питанням, яке теж може бути гарячим і дискусійним, — це підливати масло у вогонь. Я би хотіла уникнути такої ситуації.
Проросійські кандидати й права виборців за кордоном
У робочій групі дискутують, як у законний спосіб не допустити до повоєнних виборів проросійські сили і колишніх проросійських політиків. Як ви це бачите?
Щодо проросійських сил моя позиція однозначна. Але демократичні стандарти тут жорсткі: ми не можемо огульно заборонити балотуватися п’ятьом тисячам людей, причетних до проросійських партій. Венеціанська комісія вимагає закріплення критеріїв та індивідуального підходу, судових рішень щодо обмеження прав і можливості їх оскарження, чітко визначених і не надто тривалих строків обмежень.
Ми ведемо з ними полеміку, і вже останні перемовини показують, що їхня позиція трохи пом'якшилася. Якщо раніше будь-яке обмеження виборчих прав сприймалось як щось страшне, то тепер вони кажуть: «Ми розуміємо, що вам доведеться вдаватися до таких дій. Єдине прохання — робіть це обережно». Тобто з залученням юристів, із персоніфікованим підходом. Тут дуже важливо, як спрацює правоохоронна система, чи матимуть ці люди вироки суду. Для нас у нинішніх умовах це надзвичайно складно. Але шлях є. Підгрупа під керівництвом Таміли Ташевоі має певні напрацювання.
До речі, йдеться не лише про недопущення проросійських кандидатів. Лунають пропозиції й щодо позбавлення виборчих прав так званих ухилянтів і громадян, які виїхали за кордон. Але для мене незрозуміло: чим людина, яка виїхала за кордон, відрізняється від ухилянта, який залишився тут? Чому один матиме виборчі права, а той, хто за кордоном, — ні? Виглядає так, що рівень долученості до виборів вимірюють рівнем страждань. От якщо ви жили тут, були під вибухами, страждали разом з нами — ви маєте право голосувати. Якщо ви були за кордоном, то нібито не страждали, тому не маєте права голосу. Мені здається, це хибний підхід.
Олександр Корнієнко — перший віцеспікер і голова робочої групи з напрацювання змін для повоєнних виборів — ще до нового року анонсував підготовку єдиного законопроєкту у лютому 2026 року. Уже майже травень — а фінальної редакції немає. Чому?
В групі ще є сім підгруп і теми, які потребують додаткового обговорення. Коментувати чужі слова — складна й невдячна справа. Але заради справедливості скажу: не лише Олександр Сергійович це говорив. Про це заявляло вище керівництво держави.
Я думаю, що ці слова прозвучали в той момент, коли в повітрі вже витала думка про необхідність активізувати роботу з підготовки виборчого законодавства. Потім надійшли певні сигнали з-за океану, і слова про лютий були водночас відповіддю на обставини того моменту й своєрідним сигналом назовні. Так я це розумію.
Коли все ж таки буде остаточний проєкт закону про перші повоєнні вибори?
Важко відповісти на це запитання. Я не Ванга. Але він точно буде, в цьому я оптимістка. Насправді, якщо хтось каже вам, що знає, коли будуть вибори чи новий виборчий закон, — не вірте. Зараз у нас настільки багато змінних, що передбачити результат неможливо. Але закон — обов'язково буде.