Рішення комітету без висновків Венеційки
20 вересня очільниця Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила, що на засіданні розглянули законопроєкти №9081, №9081-1, №9081-2 щодо обмеження обрання депутатів від заборонених проросійських партій. Усі три ініціативи зареєстрували ще на початку березня.
У базовому проєкті нардепки Галини Янченко (у грудні 2022 року написала заяву про вихід з партії «Слуга народу» після скандалу з візитом Шуляк до пораненого бійця й активіста Олега Симороза) заборона балотуватися на виборах прив’язана до членства у проросійських партіях на початок повномасштабного вторгнення.
Альтернативний проєкт №9081-1 подали члени комітету Роман Лозинський, Віталій Безгін, Аліна Загоруйко, Олександр Аліксійчук, Вячеслав Рубльов, Олександр Качура та інші. Вони запропонували закріпити заборону від початку відкритої агресії РФ проти України, яке в законодавстві визначено як 19.02.2014 року. Також законопроєкт поширив би заборону на балотування не лише для депутатів усіх рівнів, а й додав посади президента, членів Кабінету Міністрів та державних службовців категорії А.
Третій проєкт надійшов від члена комітету, нардепа багатьох скликань Антона Яценка, який з 2012-го до 2014 року входив до Партії регіонів і голосував за диктаторські закони 16 січня. Він хотів обмежити право обиратися на всіх рівнях тим, хто на момент введення воєнного стану був депутатом від будь-яких партій. До речі, у чинному скликанні Ради Яценко спочатку був у складі групи «За майбутнє», згодом «Батьківщини», а з 24 березня 2022 року він позафракційний.
За словами Шуляк, комітет рекомендував ухвалити за основу саме перший проєкт – Галини Янченко.
«Не чекаючи висновків щодо якості всіх трьох вищезгаданих законопроєктів від Венеційської комісії (висновки мають бути 8–9 жовтня), комітет підтримав основний законопроект №9081. Цей документ не включає запропонованих нами змін і розпочинає відлік заборонених партій лише з початку повномасштабної війни – тобто з 2022 року. Загалом рішення про заборону проросійських політичних діячів з колегами вітаємо, але будемо наполягати на доопрацюванні законопроєкту, щоб зробити його по-справжньому ефективним і корисним для України», – повідомила голова комітету.
У депутатів урвався терпець?
Співрозмовник LB.ua з комітету розповів, що Олена Шуляк з березня умисно не виносила цих трьох проєктів на розгляд: «Чому? Бо раніше вона відкрито заявляла в інтерв'ю про конструктивну співпрацю з колишніми нардепами ОПЗЖ. Однак терпець у деяких нардепів уже урвався. Плюс на руку зіграла справа Нестора Шуфрича. І нардеп Олег Дунда («Слуга народу») з голосу поставив пропозицію нарешті розглянути ці проєкти, а не тягнути проросійських котів і тримати їх за вуса».
Ще один нардеп «Слуги народу» підтвердив, що «Шуляк мусила зробити це, хоча була дуже незадоволена. Зрештою, перший законопроєкт рекомендували, бо голосування за процедурою було саме за нього. А загалом після усіх скандалів і зашквару з містобудівним закономсправи в голови нашого комітету вже не такі гарні».
Олег Дунда засвідчив LB.ua, що саме він на комітеті запропонував відповідні ініціативи. За його словами, інтриги немає і з кейсом Шуфрича це не пов’язано – просто законопроєкти тривалий час перебували на розгляді підкомітетів.
«Я дочекався, щоб в опонентів не було підстав сказати, що бракує якихось довідок і документів. Щоб не було навіть формальної причини відмовитися розглядати, – розповів нардеп. – Ще до засідання комітету я знав, що голоси за будуть. Питання було лише щодо внесення на розгляд. Чи блокувала це Шуляк? Фактично голова комітету збирає засідання та формує порядок денний. Якщо голова комітету за всі ці місяці не поставила це питання до порядку денного, то це про багато свідчить…»
Після рекомендації комітету саме голова, Олена Шуляк, має на погоджувальній раді запропонувати внести проєкт до порядку денного, говорить нардеп. «Або не внести… Тут уже питання до неї. На жаль, до цього часу проєкти про позбавлення мандатів чинних депутатів не потрапили в сесійну залу. От вам і відповідь», – визнає Олег Дунда.
Парламентарій переконаний: до кінця каденції і позбавлення мандатів, і заборону обиратися розглянуть: «У нас не буде іншого вибору – інакше ми самі можемо погано скінчити. Як? Хтось утратить шанси переобратися чи навіть жити в цій країні».
Основна авторка рекомендованого проєкту Галина Янченко додала LB.ua, що зволікання з його винесенням на розгляд комітету – це «біда і сором».
«Але в частини комітету вже насправді увірвався терпець. І вони внесли його у порядок денний з голосу… Усі ці місяці робилося все, щоб сховати законопроєкти під стіл. Хто це робив? Можу лише припустити: ті, хто конструктивно співпрацює з колишньою ОПЗЖ», – зазначила вона.
Кому можуть заборонити балотуватися
Галина Янченко розповіла, що готувала законопроєкт тривалий час разом з експертами в галузі права, прав людини та колишніми членами ЦВК.
«Ми також починали з ширшого переліку тих, хто міг би потрапити під заборону балотування. Але потім, тестуючи ті варіанти, зрозуміли, що про значну частину таких представників не буде достовірної інформації. А от про обраних депутатів від усіх заборонених проросійських партій на момент повномасштабного вторгнення є у ЦВК», – сказала вона.
І додала, що ще в березні 2023 року отримала від ЦВК відповідь на запит із повним списком таких депутатів усіх рівнів – усього 4,5 тисячі осіб.
Cписок депутатів від заборонених партій на 24 лютого 2022 року (надано нардепкою Галиною Янченко)
Також наголосила, що до проєкту не включена заборона про обрання президентом, бо ці критерії чітко виписані в Конституції. «А от проросійські депутати постійно переобираються з 2014 року. На цьому треба поставити крапку», – каже Янченко.
Наразі нардепка сподівається, що її проєкт «штучно не гальмуватимуть для розгляду вже у сесійній залі, як це було до винесення на комітет».
Шанси на ухвалення
Член профільного комітету, представник фракції «Слуга народу» і співавтор другого законопроєкту Віталій Безгін погодився, що «певним емоційним поштовхом» для розгляду саме зараз стала справа Шуфрича. Або ж початок осіннього політичного сезону.
На його думку, до другого читання в тіло проєкту можна додати норми про заборону кандидатам, які були членами заборонених партій, балотуватися на виборах президента та бути призначеним на посади держслужбовців.
«У цьому немає проблем. Буде дискусія», – вважає Безгін.
Голова профільного підкомітету, представниця «Слуги народу» Аліна Загоруйко розповіла, що доповідала на комітеті, коли питання з голосу вніс депутат Дунда.
«Наш підкомітет розглянув ці проєкти ще в червні. Ми передали пас Олені Шуляк. І знову б не дійшли до цього питання, якби Олег Дунда не вніс його з голосу. Це вже не перша його спроба поставити це питання (щодо позбавлення мандатів проросійських депутатів ще минулого року) в порядок денний. Питання не про «саме зараз», а про глобальний запит суспільства на радикальний спосіб обмежити право бути обраним для таких осіб», – сказала Загоруйко.
Нардепка також звернула увагу, що список ЦВК, який надала Янченко, «адекватний щодо народних депутатів і відповідає дійсності».
«А от щодо тих, хто був обраний на місцевому рівні, є питання. Оскільки цю інформацію формують не на рівні ЦВК, а ТВК. Однак не всі ТВК сумлінні, є відсоток тих, хто взагалі не надсилав такої інформації ЦВК. І до місцевого рівня інформація не на 100% відповідає дійсності», – додала вона.
Загоруйко визнала, що ухвалення законопроєкту в цілому буде непростим завданням: «Є великі сумніви, що це питання швидко потрапить до сесійної зали. Плюс ми очікуємо на початку жовтня висновків Венеційської комісії. Скоріше негативних. Чи будуть зауваження. Створена якась робоча група, яка опрацьовуватиме їх. Можливо, ідеальним варіантом було б доопрацювати цілісний проєкт уже із зауваженнями ВК. Відверто кажучи, все залежить від політичної волі керівництва. Якщо вона буде, то це станеться швидше».
Проєкт суперечить Конституції
Колишній заступник голови ЦВК і правник Андрій Магера вважає, що після довгих місяців проєкт скерували на розгляд комітету через політичні причини, аби «відволікти від інших подій і приглушити їх».
«Цілком очевидно, що сам законопроєкт, попри начебто суспільну справедливість, з чим можна погодитися, зовсім не враховує конституційних положень, – сказав він. – Зокрема, у реалізації громадянських прав і свобод, права обирати та балотуватися на виборах. Це прописано в Конституції: стаття 38 гарантує ці виборчі та конституційні права, у статті 76 ці права розширюються щодо виборів нардепів, у статті 103 – щодо виборів президента. Розділами 10–11 – щодо виборів місцевих депутатів. Усе чітко деталізовано: хто може чи не може бути обраним».
На думку Андрія Магери, на законодавчому рівні можна передбачити певні умови для заборони не обрання, а призначення – зокрема, в Кабінет Міністрів і у виконавчу гілку, місцеві органи, а також для окремих категорій держслужбовців.
«Однак такі обмеження не можуть бути безстроковими. Тому, наприклад, запровадити їх на 5–10 років. І навіть 15 років. Та акцентувати, що доступ до державної служби має бути рівним для всіх громадян, але на певних засадах», – переконаний він.
Також Магера звернув увагу, що багато депутатів різних рівнів обиралися як самовисуванці, а вже потім входили до складу фракцій і груп проросійських партій. Однак проєкт пропонує поширити заборону лише на тих, хто обрався від таких партій.
Водночас у нього є питання до списку, наданого ЦВК.
«За всієї поваги до інституції, в якій я працював, не думаю, що в них є повна картина місцевих депутатів від заборонених партій. І ця статистика сама по собі нічого не дасть», – зазначив Андрій Магера.
Експерт також переконаний, що в разі ухвалення закону кандидати, яким відмовлятимуть у реєстрації, масово позиватимуться до ЄСПЛ.
