Під заборону – всі проросійські з 24 лютого 2022
6 березня група народних депутатів зі «Слуги народів» та «Голосу» зареєструвала у Верховній Раді проєкт закону, що мав би обмежити участь у виборах осіб, які пов’язані із забороненими політичними партіями.
Основна авторка законопроєкту, представниця фракції «Слуга народу» Галина Янченко розповіла LB.ua, що його мета – провести «антикремлівську люстрацію».
«Бо є високий ризик, що в наступних скликаннях парламенту та в місцевих радах знову опиняться всі ті самі кремлівські агенти, які будуть обрані під новою політичною вивіскою, наприклад, від умовної партії «за мир», – зазначила вона.
У проєкті закону прописана заборона брати участь у виборах усіх рівнів народним депутатам України, депутатам місцевих рад або сільським, селищним, міським головам, які на момент повномасштабного вторгнення, тобто 24 лютого 2022 року, були членами проросійських партій. Заборона має діяти впродовж 10 років після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
«Зазначений строк дозволить завершити відбудову країни та сформувати систему протидії загрозам суверенітету та територіальній цілісності України, насильницькій зміні конституційного ладу з боку громадян України через участь у політичних партіях», – вважають автори проєкту.
Чинна Конституція містить вичерпний перелік підстав для обрання нардепом або заборони цього.
Зокрема, стаття 76 передбачає:
«Конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку».
Ст. 141 Конституції визначає порядок виборів депутатів місцевих рад. Єдина відмінність – депутатом може стати кандидат, що досяг повноліття – 18 років.
Тож здається, вже є застереження щодо відповідності проєкту закону Конституції, адже депутати пропонують розширити перелік підстав для заборони бути обраним, додавши членство в забороненій партії.
Також є перестороги, що в разі ухвалення закону громадяни, яким заборонять балотуватися, масово почнуть звертатися до ЄСПЛ, аби отримати компенсацію від держави.
«Звісно, Конституція має обмеження з цього приводу. Але ми постійно забуваємо, що міжнародне право превалює над національним. І Міжнародна конвенція ООН з політичних прав і свобод передбачає можливість такої політичної люстрації. Ба більше, ЄСПЛ вже ухвалював рішення на користь країн Балтії, коли вони проводили свою процедуру політичні люстрації. Очевидно, саме тому країни колишнього Варшавського блоку і стали повноцінною частиною ЄС, бо успішно провели процес очищення. Відповідно, це є і нашим завданням – мусимо пройти цю путь та ухвалити такий закон, бо інакше розвитку країни не буде. Упевнений, що ми його ухвалимо», – переконаний нардеп від «Слуги народу» Олег Дунда.
Його колега по фракції Микита Потураєв розповів LB.ua, що перед підписанням законопроєкту також мав питання щодо його відповідності Конституції та перспектив можливих судових позовів до ЄСПЛ.
При цьому нардеп нагадав, що в Україні ще з 2015 року діє закон про заборону КПУ: «Члени КПУ ще до заборони партії судом втратили право бути обраними. З одного боку, це було елементом обмеження громадянських прав. Однак ОПЗЖ та інші проросійські партії вже остаточно заборонені судом. Тому тут ми автоматично переходимо до практики ЄСПЛ і люстраційної практики 80-90-х років країн колишнього соціалістичного блоку. Там суди теж забороняли партії, а потім парламенти приймали відповідні закони. Врешті, саме тому ЄСПЛ визнав правомірність цих рішень. Тому є підстави, що і стосовно України ЄСПЛ буде виносити такі самі рішення, якщо будуть позови».
Голова Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та співавтор проєкту Олександр Мережко розповів LB.ua, що теж мав певні сумніви щодо його конституційності.
«Однак тепер вважаю, що він відповідає Основному закону. По-перше, ми вивчили досвід роботи Венеціанської комісії з питання люстрації (закон було прийнято у 2015 році щодо невиборних посад в органах влади). Тому, скоріше за все, закон щодо заборони балотування теж не викличе зауваження ВК. По-друге, на мою думку, чинний текст Конституції не враховує реалій стану війни. У нас Конституція мирного часу. Ніхто не міг уявити такої війни у 21 столітті. Ті самі американці також тлумачать норми своєї Конституції відповідно до реалій сьогодення. Я також є прихильником школи еволюціоністів у правовому полі. Така адаптація та прийняття нових законів відповідно до нових викликів – це необхідність сьогодення, – переконаний він. – Демократія в нових умовах вимушена захищати себе. Треба шукати нові механізми її захисту, включаючи політичні, тому я підтримав цей закон».
Ще один підписант проєкту закону, представник «Голосу» Ярослав Железняк зазначив, що під час великої війни як ніколи час поставити крапку «в негативному досвіді перегрупування Партії регіонів і подібних, обрання до Верховної Ради та місцевих рад декілька разів поспіль».
«Ми нарешті розпочали нормальну політичну дискусію щодо цієї системної проблеми. Звісно, можна сподіватися на розумний вибір наших громадян, які після війни не будуть голосувати за цих людей, що були членами проросійських партій. Скоріше це буде стосуватися найвідоміших політиків й очільників цих сил. Але ж окремі члени, особливо на місцевому рівні, все одно будуть намагатися пролізти знову в ради. Тому необхідно прийняти закон, який це унеможливить», – пояснив він.
Альтернативний законопроєкт від членів комітету
Уже наступного дня після реєстрації першого законопроєкту група нардепів з профільного Комітету з питань державної влади та місцевого самоврядування зареєструвала альтернативний проєкт.
Його основний автор, нардеп фракції «Слуга народу» Віталій Безгін зазначив LB, що саме цей варіант є досконалішим: «Бо в базовому проєкті є прив'язка до початку повномасштабного вторгнення (проголошення воєнного стану), я ж пропоную запровадити заборону балотуватися від загального початку агресії РФ проти України, яке в законодавстві зазначено як 19.02.2014 – це початок тимчасової окупації наших територій. Саме це унеможливить опцію обратись у майбутньому для колишніх членів Партії регіонів, що відсиджувалися протягом останніх років».
Нардеп також додав, що альтернативний проєкт пропонує також заборонити представникам проросійських партій балотуватися у президенти та ставати членами Кабінету Міністрів і державними службовцями категорії А.
«Щоб умовний Юрій Бойко не мав опції і навіть мрій балотуватися в президенти чи стати топчиновником», – зазначив Віталій Безгін.
По-третє, якщо в базовому проєкті мова йде про обрання від заборонених партії, то альтернативний пропонує додати членство у фракції забороненої партії.
«Щоб нарешті «не випали» представники, які обиралися самовисуванцями, а потім перейшли до проросійської фракції. Водночас говоримо тільки про виборні посади, щоб ми не затягнули до переліку мільйони членів тієї самої Партії регіонів, яких робили членами примусово, але політичної діяльності вони не здійснювали», – додав нардеп.
На його думку, його комітет на базі цих двох проєктів зможе вийти на остаточний варіант уже до кінця березня або на початку квітня.
Порушення норм Конституції чи політична доцільність?
Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що обидві законодавчі ініціативи точно порушують ст. 76 Конституції з винятковим переліком підстав реалізації пасивного виборчого права для громадян України.
«Усі підстави для обрання чи заборони чітко виписані. Будь-якої іншої підстави, включаючи членство в заборонених партіях, у Конституції немає. Якщо хтось хоче поміняти умови балотування на виборах усіх рівнів, є лише один шлях – внесення змін до ст. 76. Під час воєнного стану змінювати Конституцію заборонено. Тому законодавчі ініціативи щодо заборони брати участь у виборах членам проросійських партій – це черговий піар і хайп», – наголосив він у коментарі LB.ua.
За його словами, у запропонованих проєктах прописана норма заборонити балотуватися саме членам таких проросійських партій.
«У нас же відсутнє фіксоване членство в політичних партіях. Тому довести цей факт стосовно кожного рядового члена партії буде досить проблематично. Зрештою, головна проблема саме правова, а не ця практична. У Конституції прописана заборона брати участь у виборах громадянам із судимістю за вчинення умисного злочину. Тому не треба вигадувати велосипед у вигляді сумнівних законів. Якби були такі вироки щодо вчинення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, то це була б конституційна підстава, – переконаний Андрій Магера. – Тому по всіх цих особах треба не спостерігати, а відкривати кримінальні провадження, домагатися ухвалення вироків».
Юрист з багаторічним досвідом роботи в апараті парламенту, а нині нардеп фракції «Слуга народу» Павло Фролов натомість зазначив, що не складно встановити висуванців від партії до органів влади чи її членів, які потім стали членами фракцій.
«У нас 33 тисячі депутатів усіх рівнів. Десь 4 тисячі з них – якраз ці люди, яким пропонується заборонити брати участь у виборах. Конституція справді має перелік підстав бути обраним або ні. Але там прописано, що саме законами встановлюється порядок проведення виборів. До речі, у нас й досі діють подібні зміни до Виборчого кодексу та до закону про вибори народних депутатів, які були ухвалені у попередні роки щодо заборони балотування для комуністів. Ніхто не звертається до КСУ, як і до ЄСПЛ. Тому не бачу жодних проблем для ухвалення такого закону», – сказав він.
Заслужений юрист і колишній нардеп, автор Виборчого кодексу Леонід Ємець, проте, побачив у пропонованих нормах порушення Конституції.
«Якщо хтось думає, що нам, починаючи з 2014-го, не приходила така сама «геніальна ідея» не допустити «регіоналів» до виборів, то він сильно помиляється. Ми також думали, як заборонити участь у виборах навіть люстрованим особам. Утім ми не дозволили собі настільки, вибачте, забити на Конституцію. Попри все бажання, це працювати не буде. Питання не лише в судовій перспективі в ЄСПЛ. У КСУ не буде альтернатив, як визнати його неконституційним, якщо ще сам суд буде працювати», – впевнений він.
