Підписи зібрані
17 січня про необхідність розглянути у Верховній Раді проєкти законів і постанов про позбавлення мандатів нардепів колишньої фракції ОПЗЖ поставили підписи понад 150 парламентарів. Хоча сам лист із закликом був направлений до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука ще 15 червня минулого року. За даними «Чесно», найбільший відсоток підписів дали опозиційні фракції «Голос» (95%) і «Європейська солідарність» (78%). Лише 32% депутатів «Слуги народу» долучилися до них. І це не дивно, оскільки раніше президентська фракція оприлюднила офіційну заяву, закликавши «не спекулювати на цій темі», адже всі зазначені законодавчі ініціативи суперечать чинній Конституції, де у ст. 81 прописано вичерпний перелік підстав для дострокового позбавлення мандатів:
- складення повноважень за особистою заявою депутата;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата;
- визнання депутата судом недієздатним або безвісно відсутнім;
- припинення громадянства або виїзд на постійне проживання за межі України;
- якщо депутат упродовж двадцяти днів не усунув обставини, які призвели до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності;
- якщо депутат, обраний по партійному списку, не увійшов до складу депутатської фракції цієї політичної партії або вийшов зі складу такої фракції;
- у разі смерті депутата.
Що саме пропонують нардепи для колег з двох груп – «Платформи за життя та мир» Юрія Бойка і Нестора Шуфрича та «Відновлення України» Ігоря Абрамовича і Вадима Столара?
Перший проєкт – 7424 «Про внесення зміни до статті 51 Регламенту Верховної Ради України щодо політичної відповідальності народних депутатів України від політичних партій, діяльність яких зупинена (призупинена)
Подали ще 1 червня минулого року представники групи «За майбутнє».
Вони запропонували внести зміни до Регламенту, позбавивши представників партій, діяльність яких зупинена, права брати участь у пленарних засіданнях ВР, парламентських слуханнях, засіданнях Погоджувальної ради, комітетів, підкомітетів, тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій, у роботі Лічильної комісії і офіційних парламентських делегацій України.
Співрозмовники LB.ua у політраді фракції «Слуга народу» назвали таку ініціативу «абсолютно популістичною та без шансів на прийняття».
«Ми розуміємо, що суспільство вимагає позбавлення мандатів колишніх ОПЗЖ. Однак такий варіант, коли одним махом взяти та відрубати всупереч Конституції, точно не пройде. А от чому саме від групи «За майбутнє» з'являється така ініціатива, нам зрозуміло. Вони усіляко хочуть виперти з Ради дві групи, які справно голосують за більшість законів з нами, аби знову повернути собі золоту акцію з голосами, яку втратили», – пояснив представник «Слуги».
Його колега по фракції також звернув увагу на те, що «цю тему з мандатами активно просуває мажоритарник «Слуги народу» Олег Дунда (саме він збирав підписи для розгляду Верховною Радою постанови Гончаренка та урядового законопроєкту щодо депутатів місцевих рад).
«Насправді все просто. Частина «бородатих» (депутатів, наближених до Ігоря Коломойського. – LB.ua) у нашій фракції так намагається набрати бали. Однак перспектив тут точно немає», – спрогнозував співрозмовник LB.ua.
Другу ініціативу – проєкт постанови 7694 «Про дострокове припинення депутатських повноважень деяких народних депутатів» – зареєстрував 24 серпня минулого року член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
Він запропонував «достроково припинити депутатські повноваження деяких народних депутатів України, суб’єктом висування яких була політична партія «Опозиційна платформа – За життя», які ведуть активну антиукраїнську діяльність та у зв’язку з виходом цих депутатів із складу депутатської фракції цієї партії та з виїздами на постійне проживання за межі України».
У «Слузі» постанову Гончаренка також назвали «хайпом, що не має нічого спільного з Конституцією».
Окреме питання – щодо долі місцевих депутатів від уже заборонених судом проросійських партій. Тут вичерпні норми Конституції точно не стоять на заваді. Тому ще 20 червня Кабмін вніс до парламенту проєкт закону 7476 про внесення змін до деяких законів України щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад.
За словами члена Комітету ВР з питань державної влади та місцевого самоврядування Віталія Безгіна, уряд запропонував «жорстку модель», коли всіх депутатів від уже заборонених партій «просто обнуляють». Однак такий варіант виявився неприйнятним не лише для нардепів двох груп – уламків колишньої ОПЗЖ (вони подали два альтернативні законопроєкти – 7476-1 і 7476-3 – про збереження мандатів у разі виходу з фракцій після 24 лютого). Урядову редакцію критикували самі члени «Слуги народу», пропонуючи пониження кворуму для збереження повноважності місцевих рад або ж варіант «індивідуального підходу до кожного окремого депутата на місцях», – говорив Безгін.
Цікаво, що альтернативний законопроєкт 7476-2, що повторює варіант представників колишньої ОПЗЖ, зареєстрував член «Слуги народу» Олександр Літвінов.
Врешті, лише наприкінці минулого року головний комітет таки рекомендував Раді ухвалити в першому читанні саме «жорстку» редакцію КМУ, відхиливши всі інші проєкти. Однак законопроєкт й досі не винесений на розгляд парламенту, тому питання з депутатами місцевого рівня від проросійських партій залишається підвішеним.
У вересні минулого року представник «Слуги народу» Ігор Фріс з колегами із «За майбутнє» зареєстрували ще один проєкт «Про внесення змін до статті 51 Регламенту Верховної Ради України щодо політичної відповідальності народних депутатів України від політичних партій, діяльність яких зупинена (призупинена)».
Автори проєкту пропонують не позбавляти мандатів, а обмежити повноваження нардепів колишньої ОПЗЖ. Простою мовою – заборонити членам двох груп брати участь у засіданнях Ради, роботі комітетів.
Представник ВРУ в КСУ та член фракції «Слуга народу» Максим Дирдін в інтерв'ю LB.ua звернув увагу на те, що лише до цього проєкту ГНЕУ надало висновок про «більш-менш відповідність Конституції». Очевидно, саме цей варіант може бути компромісним. Минулого тижня комітет з питань правової політики звернувся до наукових експертних установ за додатковою експертизою цієї ініціативи.
Тоді ж Максим Дирдін анонсував реєстрацію ще одного законопроєкту про позбавлення мандатів екс-ОПЗЖ уже на основі ст. 81, п. 6 Конституції.
Ще один законопроєкт і «політичний пас» ЦВК
І такий законопроєкт 8345 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення державного суверенітету в умовах воєнного стану зареєструвала в Раді 10 січня група нардепів «Слуги народу» на чолі з Олександром Бакумовим.
LB.ua він розповів, що законопроєкт готували не лише депутати, а й науковці у сфері конституційного права.
«Ми розробили саме конституційний механізм позбавлення мандатів. Не просто зареєстрували щось, аби хайпувати. Пропонується наступний алгоритм: є судове рішення про заборону партії ОПЗЖ, діяльність якої становить загрозу для державного суверенітету та конституційного ладу. Є депутати, що були в складі такої фракції, яка є похідною цієї партії. Фракція ліквідована. Зрозуміло, що депутатів, які вийшли з фракції, має позбавити мандатів керівний партійний орган. Однак самої партії вже немає. Як і немає фракції. Тому ми пропонуємо, щоб ці рішення ухвалив незалежний конституційний орган – ЦВК», – розповів Олександр Бакумов.
Водночас він визнає: такий варіант може бути застосований виключно до нардепів колишньої ОПЗЖ, обраних за пропорційною системою.
«Оскільки мажоритарний мандат – це результат голосування за конкретну фізичну особу. І тут у нас має бути узгодженість з базовими принципами права», – зазначив депутат.
У колег по фракції «Слуга народу» щодо законопроєкту 8345 немає однозначної позиції.
«Це той випадок, коли точно не обійтися без Конституційного Суду, якщо комусь вистачить сміливості на подання. Де-факто маємо спробу підігнати одну конституційну норму про невходження чи вихід з фракції (ст. 81, п. 6) під іншу норму – про судову заборону партії через загрозу національній безпеці, – сказав Віталій Безгін. – Рішення, безумовно, креативне. Особисто я не бачу жодних суперечностей з Основним законом. Але варто було б спитати у ЦВК: що вони думають про такий політичний пас і надання права позбавляти повноважень. Утім закон спрацює. Треба казати відверто, будь-яке рішення, що позбавить мандатів депутатів від ОПЗЖ, буде відповідати суспільному запиту».
Представник ВР у Конституційному Суді Максим Дирдін також переконаний, що «конституційність проєкту може встановити лише КСУ.
«Зрозуміло, що в умовах війни треба шукати якийсь механізм, що більш-менш буде відповідати Конституції», – сказав він.
«Якби хотіли, то вже позбавили б мандатів»
Колишній нардеп, автор Виборчого кодексу Леонід Ємець наголосив, що законопроєкт 8345 суперечить Конституції з її вичерпним переліком підстав для позбавлення депутатських мандатів.
«Законом, що має нижчу юридичну силу, хочуть розширити ці підстави. Це єзуїтський спосіб. З таким самим успіхом вони могли дописати: «Взагалі вважати депутата від забороненої партії померлим». І крапка, – переконаний він. – У разі ухвалення цього закону будуть підстави для звернення в КСУ та ЄСПЛ колишніх нардепів ОПЗЖ. «Є Кримінальний кодекс зі ст. 111 «Держзрада». Якби хотіли позбавити мандатів, то змінювали б саме кодекс, бо це набагато простіше. Притягали б до відповідальності, що є однією з підстав для позбавлення мандатів. Так, кримінальні провадження – це довго. Вони весь цей час ще будуть сидіти у Верховній Раді та гадити там. Однак це варто робити».
Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера також побачив очевидні порушення Конституції в законопроєкті 8345.
«Стаття 81 визначає не лише винятковий перелік підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата, але й суб’єкта припинення таких повноважень. І це точно не ЦВК, як пропонують тут. Це може зробити Верховна Рада чи суд на підставі одного з пунктів. Більше ніхто, – пояснив він. – Якщо депутат звертається з заявою про складання повноважень, за це голосують депутати. У разі припинення громадянства чи виїзду нардепа за межі країни так само. Або ж коли депутата засуджують за вчинення злочину, це робить суд і ніхто більше. Це стосується і випадку, наприклад, психічної хвороби депутата чи смерті нардепа».
Андрій Магера також додав, що законопроєкт, по суті, перекручує Конституцію: «Я уважно прочитав записку і сам проєкт. З мого немаленького досвіду добре знаю, коли там багато разів пишуть про «відповідність», «на основі» Конституції, «гарантування права», то насправді щось хочуть приховати чи виправдати. Тут апріорі мова йде про порушення Основного закону. Це намагаються замаскувати тим, що партія вже ліквідована, тому ніхто не може припинити повноваження нардепів. Отже, це зробить ЦВК. Дуже дивна логіка. Позбавляти мандатів через ЦВК – це йти в конституційну безодню».
***
Попри згадані застереження, питання про вигнання з парламенту депутатів, обраних від ОПЗЖ, усе ж має бути вирішене. Бо не може близький соратник Віктора Медведчука Нестор Шуфрич – теж давній і відкритий агент впливу Росії – очолювати Комітет з питань свободи слова. Не може один із засновників ОПЗЖ Сергій Льовочкін бути членом Комітету з питань національної безпеки оборони та розвідки. Не можуть вони та решта їхніх колег, які представляли партію, що відстоювала інтереси РФ, далі брати участь в ухваленні законів під час війни з Росією. Це не питання демократії чи конституційності. Це питання національної безпеки і просто здорового глузду.