«Закон підписаний і працює. Ми маємо виконувати його»
20 грудня Президент Володимир Зеленський підписав закон №7662 про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду. Остаточну редакцію закону критикували громадські експерти, вона суперечить оновленому висновку Венеційської комісії, яка рекомендувала змінити документ. Зокрема, збільшити кількість членів КГЕ з наявних шести до семи. Єврокомісія також закликала наших парламентарів внести зміни до закону, щоб додаткового сьомого члена КГЕ призначали за міжнародною квотою. Тож чи планує Верховна Рада внести зміни до цього закону, як вимагають європейські партнери?
Нагадаю, ще 28 листопада минулого року Комітет Верховної Ради з питань правової політики на своєму засіданні, яке тривало близько п’яти годин, розглянув цей законопроєкт до другого читання. Важливо, що тоді були враховані рекомендації Венеційської комісії.
Цей закон прийняв парламент і вже підписав президент. 23 грудня він набув чинності. Перед самим новим роком комітет провів ще одне засідання та по суті запустив конкурсну процедуру добору членів КСУ, формування Дорадчої групи експертів від Верховної Ради. А вже 4 січня на офіційному сайті парламенту була опублікована інформація про те, що впродовж десяти днів від фракцій і депутатських груп чекають на подання одного кандидата до цього дорадчого органу експертів. Крім того, відповідно до закону, це може бути спільна позиція фракцій чи груп щодо одного кандидата або кожна фракція та група надає свого кандидата. Тобто процес запущено. Відлік 10 днів почався з 5 січня.
Щодо подання кандидатів до цієї групи від інших суб’єктів, то там також почався процес. Отже, закон запрацював.
Комітет врахував рекомендації першого висновку ВК до другого читання. Однак наразі мова про уточнені рекомендації вже після ухвалення закону. Тобто зміни, на яких тепер наполягає ВК і Єврокомісія, не будуть вноситися, бо, як ви кажете, процес запущено?
Закон підписаний і працює. Ми маємо його виконувати. Парламент та інші суб’єкти будуть подавати кандидатів до цієї Дорадчої групи експертів. Як буде? Подивимося, яка буде ситуація. Зараз закон працює.
Але ж реформа КСУ є одним із семи пунктів, які Україна має виконати у процесі підготовки до початку переговорів про вступ до ЄС. У Європейській комісії наголосили, що будуть уважно стежити за виконанням рекомендацій. На вашу думку, невиконання цих вимог про зміну закону поставить хрест на шляху євроінтеграції? Парламентарі усвідомлюють такий ризик?
Я думаю, що Верховна Рада виконала всі зобов'язання стосовно нової форми добору суддів КСУ. Я також брав участь у робочій зустрічі через зум з представниками Венеційської комісії. Вони ставили нам питання, ми відповідали, обмінювалися інформацією та аргументами. І коли комісія надала свій висновок до другого читання, то ми врахували ці рекомендації та всі їхні пропозиції
Чомусь після ухвалення закону знову з’явилися нові позиції та певна зміна думок. Важливо розуміти, що, за чинною формою групи з 6 членами, є запобіжники для обрання гідних кандидатів. Бо для рішення про обрання кандидата необхідні чотири голоси з шести.
Але ж є інша загроза. Закон критикували за цю форму: коли в разі непроходження кандидата через розподіл голосів комісії 3 на 3 на остаточному етапі вже голосування чи призначення на посаду члена КСУ все одно може висуватися недоброчесний кандидат. Чим нівелюються повноваження цієї комісії.
Такі застереження були в першій редакції закону. Ми зняли їх до другого читання: якщо голоси розподіляються 3 на 3, то дорадча група не може ухвалювати рішення щодо оцінки відповідності будь-якого з кандидатів. У такому разі буде повторна співбесіда з кандидатами. Якщо за результатами додаткової співбесіди знову кількість голосів «за» та «проти» відповідності кандидата є однаковою, то він отримує оцінку «не відповідає» (за критеріями високих моральних якостей і професійністю). Та лише кандидати, що будуть визнані доброчесними, продовжують участь у конкурсі на посаду судді КСУ. В остаточній редакції передбачили двоетапну процедуру, щоб зняти всі питання. Я не бачу тут жодних загроз чи можливої патової ситуації, коли зможуть пройти недоброчесні кандидати чи такі, що не відповідають професійним якостям. Яких не рекомендувала група експертів.
В інтерв’ю LB.ua один з авторів закону та голова профільного комітету Денис Маслов прогнозував, що Дорадчу групу можна сформувати за півтора місяця. І конкурси на три вакансії суддів КСУ за квотою парламенту та дві від З'їзду суддів України мають бути оголошені протягом 30 днів з моменту, коли закон підписав голова держави. На вашу думку, коли повноцінно запрацює нова конкурсна процедура добору суддів КСУ?
Якщо ми говоримо про дорадчу групу, то для цього справді передбачено 30 днів з моменту набрання чинності закону. На початку лютого комісія вже має запрацювати. Але зазначу про досить важливий аспект. Остаточна редакція закону передбачає, що для початку роботи цієї Дорадчої групи потрібно не 6, а хоча б 4 її членів. Тому навіть за умови призначення не всього складу групи вона починає працювати. І вони мають право повноцінно працювати, суб’єкти призначення вже мають право оголошувати конкурс кандидатів на посади до КСУ. Як я вже говорив, від Верховної Ради процес уже запущено. Від інших суб’єктів подання також. Тому є всі сподівання, що на початку наступного місяця Дорадча група експертів буде сформована.
А коли можна очікувати остаточного формування КСУ вже на конкурсній основі? Це питання року чи більше?
У законі прописано терміни подання документів, їх опрацювання, роботи з кандидатами. Якщо підбити всі ці терміни, то сукупно виходить пів року. Якщо говорити детально по датах, то приймання документів від кандидатів до складу групи займе 10 днів, перевірка їх у комітеті – 20 днів, спеціальна перевірка всіх кандидатів – 25 днів. Оцінка кандидатів на посаду суддів КСУ вже дорадчою групою – чотири місяці.
Були дискусії щодо термінів оцінки кандидатів самою Дорадчою групою. Лунали пропозиції передбачити для цього два або чотири місяці. Зупинилися на чотирьох місяцях, щоб члени Дорадчої групи більш прискіпливо вивчили документи кандидатів і провели всі процедури.
Якщо все буде працювати так, як передбачила Верховна Рада, то за пів року ми зможемо обрати три вакансії за квотою парламенту та дві від З'їзду суддів. Тобто можна буде заповнити 5 вакантних наразі посад суддів у КСУ. Є сподівання, що за пів року КСУ запрацює в повному складі. Саме так передбачає закон.
«Мені особисто невідомо про факти якось впливу на суд»
Формально КСУ і зараз зберігає кворум. Однак в Офісі Президента не під запис LB.ua прогнозували, що за таких умов КСУ ще як мінімум пів року навряд чи зможе ухвалювати рішення й обрати нового голову КСУ. Ви це підтверджуєте?
Ви посилаєтесь на джерело в Офісі Президента без зазначення конкретного прізвища. Я ж кажу про реальну ситуацію, як розумію. Дійсно, нині є 13 суддів. Для кворуму треба мінімум 12. До кінця грудня, нагадаю, було 16 суддів. Три судді КСУ за власним бажанням склали повноваження. Наразі кворум для прийняття рішень залишається.
Ви згадали про неможливість КСУ обрати голову. Ми пам’ятаємо, що за наявності 16 суддів голову теж не могли обрати. Була невдала спроба обрати голову влітку, потім у вересні. КСУ й досі залишається без очільника. Відповідно до чинного законодавства, виконує обов'язки голови Суду старший за віком суддя. Тому жодних проблем я тут не бачу.
Наразі це Сергій Головатий.
Так. Він головує та виконує повноваження. Звісно, такий орган, як КСУ, повинен мати повноцінного голову. Повинен бути не «в. о.», а судді мають обрати голову. Це їхні повноваження. Тому вони мають між собою домовитися.
За словами нардепа та колишнього представника президента в КСУ Федора Веніславського, в КСУ така велика конкуренція, що кожен третій суддя бачить себе головою. Тому домовитися не вдасться?
Я став Постійним представником Верховної Ради в КСУ 13 грудня. Не так давно. Тому не вважаю коректним коментувати процеси, що відбуваються між суддями.
Співрозмовник з ОП у спілкуванні з LB.ua наголосив, що «нікому не буде ні холодно, ні жарко від того, що КСУ не зможе більшістю виносити конституційні рішення. Якщо чесно, нам це навіть по кайфу. Ну, не виносять, і добре», – цитую. Тобто в ОП зацікавлені в тому, щоб суд по суті не працював?
Рішення насправді приймають. Наприклад, одне з останніх – 27 грудня, коли Велика палата прийняла рішення щодо церков. Були інші рішення по конституційних скаргах. Так, з іншого боку, є справи, де судді ще не прийняли рішення. Але якщо ми говоримо про останнє, то це було 27 грудня.
Це рішення КСУ прийняв на подання представників колишньої ОПЗЖ щодо необов’язкового згадування приналежності церкви до МП. Джерело в ОП напередодні його ухвалення розповіло, що насправді КСУ планував задовольнити подання Новинського й інших депутатів колишньої проросійської фракції. «І коли ми побачили певні рухи в КСУ з цього приводу ще місяць тому, прийняли, скажімо так, низку державницьких рішень про те, що не варто бавитися з цією історією», – додав наш співрозмовник. Тобто на КСУ чинився прямий тиск? І в результаті було прийнято протилежне рішення?
Я хотів би почути від вас прізвище цього джерела. Мені особисто невідомо про факти якось впливу на суд. Щодо рішення про церкви, то воно було проголосовано 12 суддями. Пан Головатий оприлюднив пояснення, аргументацію та мотивацію такого рішення. Дійсно, скажу, що суспільство врешті позитивно його сприйняло. Як депутат-мажоритарник від Миколаївської області, часто спілкуюся з людьми в окрузі. Навіть в моїй області його сприйняли однозначно позитивно. Скажу більше, що до цього міські та районні ради приймали рішення про заборону Московського патріархату у своїх громадах. Зокрема, це було ще влітку в місті Первомайськ. Є звернення громад до Верховної Ради, щоб на нашому рівні ми внесли відповідні зміни. Тому більшість позитивно сприйняла таке рішення КСУ.
Але КСУ не завжди, за словами колишньої нардепки, а сьогодні судді Ольги Совгирі, займає таку проукраїнську позицію. В інтерв’ю LB ще до призначення вона розповідала, що КСУ після повномасштабного вторгнення так і не зробив заяви щодо війни. Ба більше, виніс рішення на користь російської громадянки. Які ще спірні, умовно, антиукраїнські подання розглядає наразі суд?
Я вже вивчаю документи конституційних скарг, подань. З того, що в роботі, можу сказати, що подібних спірних питань на розгляді наразі немає. Наприклад, є конституційні скарги щодо відповідності чи невідповідності Конституції певних статей Кримінально-процесуального кодексу, виконавчого провадження, пенсійних питань, незначних спорів у цивільному процесі. Коли ми готуємо інформацію від Верховної Ради щодо цих скарг, то вивчаємо також історію попередніх судових спорів. На основі всього цього ми готуємо свою правову позицію щодо конкретних конституційних скарг і направляємо її до КСУ.
Зашкварних скарг і подань на розгляді КСУ немає?
На основі того, що я маю наразі на руках, документів, які отримую, як представник можу сказати: що такі документи до мене не потрапляли. Зрозуміло, це не знімає питання стосовно подань, які давно спрямували та вони довгий час у суді. Це вже інша сторона медалі. Серед нових подань і скарг я таких не бачу.
Федір Веніславський заявляв, що президент має право розпустити КСУ. Чи поділяєте ви таку позицію?
Як ми пам’ятаємо, був навіть відповідний законопроєкт. Однак його відкликали ще 27 січня 2021 року. А тому немає предмета для обговорення цього питання.
«Політичний суспільний запит на розв'язання цього питання щодо депутатів уже забороненої політичної партії є»
Минулого тижня фракція «Слуга народу» зробила заяву, закликавши не спекулювати на темі позбавлення мандатів нардепів від ОПЗЖ, оскільки спроба це зробити законом чи постановою буде суперечити Конституції. Однак запит суспільства на очищення від проросійських політиків ніхто не знімав. Тому яке рішення може ухвалити Рада, аби воно не суперечило Конституції?
Так, у Конституції прописано вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень нардепів. Під час війни змінювати Основний закон заборонено. Як і не можна проводити вибори. Усі про це добре знають. Конституцію приймали в 1996 році, коли ніхто навіть не міг уявити можливість війни такого масштабу в сучасному світі. Після 24 лютого, повномасштабного вторгнення, ситуація кардинально змінилася. Є нові виклики. На які ми маємо реагувати, але в межах Конституції.
Звісно, в питанні проросійських депутатів є юридична та політична складові. Якщо ми говоримо про юридичну, то фракція «Слуга народу» надала пояснення. Але політичну складову та суспільний запит теж треба розглядати. Наприклад, є законопроєкт 7424 народного депутата, нашого колеги зі «Слуги народу» Ігоря Фріса про внесення змін до Регламенту ВРУ. Він пропонує певний алгоритм обмеження повноважень цих народних депутатів колишньої фракції ОПЗЖ. Уже є висновок ГНЕУ до цього проєкту.
Було звернення Комітету ВРУ з питань регламенту до нашого Комітету з питань правової політики щодо надання висновку про відповідність законопроєкту 7424 положенням Конституції України.
10 січня наш комітет після обговорення цього питання звернувся до наукових установ з метою отримання науково-експертних висновків. Думаю, що за два тижні будуть висновки – і ми вже в комплексі розглянемо на комітеті це питання щодо відповідності Конституції України. Моє бачення – цей проєкт більш-менш відповідає Конституції. Але є різні думки.
Про яке саме обмеження повноважень народних депутатів тут йде мова? Відсторонення з керівних посад заступників голів комітетів і секретарів? Чи від участі в засіданнях комітетів і парламенту?
Пропонують комплексні зміни до Регламенту. Суть проста. Законопроєкт передбачає внесення змін до ст. 51 Регламенту Верховної Ради України, щоб установити політичну відповідальність народного депутата, який входить чи входив до депутатської фракції, що була сформована політичною партією, діяльність якої зупинена рішенням Ради національної безпеки й оборони України. Така політична відповідальність передбачатиме: позбавлення такого народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради, урочистих засіданнях Верховної Ради, парламентських слуханнях, засіданнях Погоджувальної ради. Також у засіданнях комітетів, підкомітетів, тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій, у роботі Лічильної комісії і офіційних парламентських делегацій України, а також передбачити процедуру застосування вказаного виду політичної відповідальності.
Ваш колега по фракції та нардеп Комітету з питань державної влади та місцевого самоврядування Віталій Безгін в інтерв'ю LB.ua наголошував, що цей законопроєкт про обмеження повноважень депутатів колишньої фракції ОПЗЖ теж сумнівний і спірний з погляду відповідності Конституції, де прописані повноваження народних обранців. Цей законопроєкт може бути компромісним?
Може бути компромісним. Ми маємо розуміти, що триває повномасштабна війна. Та є певні моменти, які не регулюються чинною Конституцією, бо у 96 році ніхто не передбачав таких викликів. А політичний суспільний запит на розв'язання цього питання щодо депутатів уже забороненої політичної партії є. 24 лютого після указу президента про введення воєнного стану всю державу почали переводити на воєнні рейки. З того часу ми всі розуміли, що у Верховній Раді треба швидко приймати рішення. Наразі ми не можемо міняти Конституцію. Якби такої заборони не було під час воєнного стану, то не сумніваюся, що не було б проблем з унесенням змін у частині позбавлення мандатів нардепів від ОПЗЖ. Парламент неодноразово вже демонстрував консолідацію та здатність швидко приймати рішення. Але маємо те, що маємо. Тому треба приймати закон, що набагато легше, і для цього необхідно лише 226 голосів.
Я також знаю, що зараз готується новий варіант законопроєкту від колег щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставі п. 6 ч. 2 ст. 81 Конституції України. Якщо він буде зареєстрований, то будемо цей законопроєкт опрацьовувати.
У разі прийняття цього закону, на вашу думку, не буде загрози подання до КСУ щодо його неконституційності?
Парламент, на моє особисте бачення, в першу чергу політичний орган. Верховна Рада – це місце для дискусій та обговорення. Звичайно, що ми обов'язково повинні дотримуватися Конституції. Але й враховувати політичну ситуацію також. Подання може бути. Цього ніхто не виключає, і це не заборонено. Однак ми маємо реагувати на ті виклики, що з’явилися. І вони виправдані.
«Є великі сподівання, що З'їзд суддів обере 8 членів ВРП. Це той мінімум, який необхідний для запуску роботи ВРП»
13 грудня Рада нарешті ліквідувала ОАСК. Однак, за словами пана Шабуніна, правовий комітет протягом 20 місяців затягував розгляд відповідного законопроєкту. До речі, Шабунін називає також і ваше прізвище серед тих, хто гальмував цей процес. Чому знадобилося так багато часу, щоб ухвалити закон у цілому?
Шабунін називає прізвища всіх людей, і тих, які лише зараз стали депутатами та лише влітку увійшли до складу нашого комітету. Чи перейшли до нашого комітету з інших комітетів лише зараз.
Але чому знадобилося так багато часу, щоб закон ухвалили в цілому? Це було зроблено під тиском західних партнерів і після введення санкцій стосовно судді Вовка?
Цей закон підтримали в цілому 310 народних депутатів. Тобто конституційна більшість. Так, у суспільства були питання щодо необхідності ліквідації цього суду. Але прийняли закон, як уже прийняли. Виходячи з ситуації, яка склалася на цей момент. Щодо ролі введення санкцій, то я цей момент також не виключаю.
ОАСК нарешті ліквідовано. Натомість має бути утворено Київський міський адміністративний суд. Якою буде процедура його створення?
Державна судова адміністрація вже займається цим питанням. Наскільки мені відомо, вже ведеться робота щодо передачі справ. Потім відбудеться розподіл справ. Чекаємо, коли запрацює ВРП. У січні має відбутися З'їзд суддів. Та є великі сподівання, що З'їзд суддів обере 8 членів ВРП. Це той мінімум, який необхідний для запуску роботи ВРП. Якщо це відбудеться, то далі стартує відбір членів до ВККС. Далі буде запущено процес обрання суддів у цей новий адмінсуд.
По часу важко давати прогнози. Їх можна буде робити, коли завершиться запуск ВРП. Якщо не буде обрано 8 членів З’їздом суддів, то весь цей процес знову буде затягуватися.