Ребрендинг ОПЗЖ під «ганьба!»
На пленарному засіданні в четвер перший віцеспікер Верховної Ради України Олександр Корнієнко зачитав заяву від імені колишніх нардепів фракції «ОПЗЖ» про створення нової депутатської групи. З назви групи вирішили прибрати одне слово – «опозиційна», додавши словосполучення – «за мир».
За словами Корнієнка, до групи «Платформа за життя та мир» увійшли 23 нардепи на чолі з головою політради партії ОПЗЖ Юрієм Бойком.
Народний депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк поділився з LB.ua відеозаписом оголошення про створення нової групи з колишніх опезежешників і членів Партії регіонів Віктора Януковича. Розповівши, що інші народні обранці, м’яко кажучи, були не в захваті від такої новини.
Інший парламентар від «Слуги народу», попросивши не називати, зізнався, що йому особисто соромно.
«За те, що таке перевзування колаборантів узагалі дозволили в Раді. Я та багато інших кричали: «Ганьба!» – сказав нардеп.
Член групи і колишній соратник Віктора Медведчука (його цього дня голосуванням виключили зі складу Комітету ВР з прав людини та реінтеграції тимчасово окупованих територій) Нестор Шуфрич у спілкуванні з LB.ua додав, що наприкінці засідання до групи приєдналася ще два депутати. Тому повний список з 25 членів нової групи виглядає так: Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Віталій Борт, Олег Волошин, Сергій Дунаєв, Юрій Загородній, Юлій Йоффе, Олександр Качний, Володимир Кальцев, Олександр Колтунович, Сергій Ларін, Юлія Льовочкіна, Михайло Макаренко, Григорій Мамка, Суто Мамоян, Василь Німченко, Михайло Папієв, Олександр Пономарьов, Олександр Пузанов, Микола Скорик, Григорій Суркіс, Віктор Чорний, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Юрій Солод.
Сам же голова нової групи Бойко ще 24 березня закликав депутатів місцевих рад усіх рівнів, обраних від ОПЗЖ, «зберегти єдність та створювати в радах депутатські групи «Платформа за життя та мир».
З правами фракції та обіцянками «за Україну»
Як розповів LB.ua один з членів ПЗЖМ, рішення про створення нової групи приймалося «з великим задоволенням».
«Бо ми самі хотіли закрити історію з ОПЗЖ, щоб стати на нову політичну колію. У нас усе для цього вже було готове. Чи боїмося ми притягнення до відповідальності згідно з законами за колабораціонізм?
Відповідальність за це у нашій країні передбачена лише з 15 березня (прийнято закон і зміни до КПК). Що більше, ми навіть самі за нього голосували!» – хизувався нардеп.
У розмові з LB.ua Шуфрич запевняв, що метою нової групи буде «сприяння перемозі України над Російською Федерацією, підтримка усіх зусиль з відновлення країни після війни».
Він же підтвердив, що не всі соратники по новій групі були фізично присутні в сесійній залі. Зокрема, мова йде про Олега Волошина (були повідомлення про його втечу до Білорусі): «Можливість входження в групу забезпечується електронною системою передачі підпису. Це електронна система особистої участі в роботі Ради. Через неї реєструються також законопроєкти. Перше засідання групи проходило в режимі онлайн. Усі підписи були зареєстровані у встановленому порядку та відповідно до Регламенту».
Згідно з Регламентом, нова група отримає ті самі права, що й фракція – право на пропорційне (зважаючи на кількість їхніх членів) представництво в усіх органах Верховної Ради та офіційних парламентських делегаціях. Право на участь голови групи в засіданні погоджувальної ради та формуванні порядку денного засідань парламенту. Право на висунення кандидатур на вакантні депутатські місця в органах Ради, членство в комісіях, гарантоване право на «виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради та її органів».
Олександр Корнієнко визнав, що заборонити створювати групу колишнім членам ОПЗЖ ніхто не може. Такі чинні норми Регламенту. Але, на його думку, вплив нової групи точно буде меншим. «Фракція та група – рівні у правах, але все-таки у групі у них буде менше людей, вони не будуть другою за чисельністю фракцією (після «Слуги народу»), – вважає віцеспікер.
У Раді готують прискорену процедуру заборони партій-колаборантів
Важливо нагадати, що діяльність проросійської партії "ОПЗЖ" наразі лише призупинена рішенням РНБО. А минулого тижня на засіданні Ради віцеспікер Корнієнко оголосив про призупинення діяльності фракції в парламенті. Відколи ж почалася війна, з її лав вже вийшли 11 депутатів із 43.
Окрім позбавлення мандата за підозрою в колабораціонізмі Іллі Киви, добровільно написали заяви на вихід Ігор Абрамович, Тетяна Плачкова, Вадим Столар, Олександр Фельдман, Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Олександр Лукашов, Володимир Мороз та Наталія Приходько, Анатолій Бурміч та Дмитро Ісаєнко.
Утім склад тепер уже колишньої фракції все одно був більшим за мінімальні для діяльності фракції 17 «штиків» (кількість найменшої фракції «Голос» на момент її формування). Тому оголошення про припинення діяльності фракції в парламенті було «політично-юридичним та проміжним», – розповіла в коментарі LB.ua постійна представниця ВРУ у КСУ, юристка та нардепка фракції «Слуга народу» Ольга Совгиря.
Остаточну крапку в забороні партії має поставити суд. Відразу після рішення РНБО Совгиря прогнозувала не менш ніж 2-3 місяці на судовий розгляд у справах про заборону партій. У парламенті вже готовий до прийняття у другому читанні законопроєкт, який скоротить ці строки та саму процедуру.
Мова йде про внесення змін до деяких законодавчих актів України про заборону політичних партій (від 28.03.2022 р. № 7172-1), де профільний комітет з правової політики врахував принципові правки. А саме: запропонував доповнити статтю 60 Регламенту ВРУ новою частиною, за якою після рішення РНБО про зупинення діяльності партії та ще до рішення суду голова ВРУ може оголосити про зупинення діяльності фракції в парламенті.
По-друге, усі справи про заборону політичної партії мають бути підсудні не Окружному адміністративному суду Києва, а апеляційному адміністративному суду в окрузі, що включає місто Львів. Судом апеляційної інстанції в справі про заборону партії пропонують визнати Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів. Рішення Верховного Суду в таких справах буде остаточним і касаційному оскарженню не підлягатиме.
«Адміністративна справа про заборону партії вирішується судом першої інстанції упродовж місяця після відкриття провадження у справі. А суд апеляційної інстанції розглядає справу упродовж місяця після відкриття апеляційного провадження», – пояснила Совгиря запланований алгоритм.
Нардепка запевнила, що сам законопроєкт уже готовий, його включать до порядку денного та проголосують найближчим часом.