Рішення РНБО – лише перший крок
Постійна представниця ВРУ у Конституційному Суді України, народна депутатка фракції «Слуга народу» та юристка Ольга Совгиря пояснила LB.ua, що наразі мова йде саме про тимчасове зупинення, а не заборону діяльності партій. Оскільки остаточно заборонити діяльність політичних партій, відповідно до закону про політичні партії, може лише суд за позовом центрального органу виконавчої влади.
За її словами, рішення про зупинку діяльності проросійських партій ухвалили відповідно до ст. 8, п. 9 Закону «Про правовий режим воєнного стану», згідно з яким «можна порушувати питання заборони діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію Незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки».
Ольга Совгиря додала, що передбачена чітка процедура для остаточної заборони цих партій. Міністерство юстиції уже звернулося з відповідними позовами до суду для заборони діяльності партій. Справи розглядатиме Окружний адміністративний суд міста Києва.
Увесь судовий процес для остаточного рішення про заборону діяльності цих партій може зайняти декілька місяців. Бо «ОПЗЖ», наприклад, оголосила, що оскаржуватиме рішення РНБО в суді.
«Самі рішення суду можуть бути орієнтовно упродовж 2-3 місяців – враховуючи рішення першої інстанції та можливої апеляції. Такий алгоритм, якщо все буде швидко та відповідно до законів, – спрогнозувала Ольга Совгиря, додавши, що парламент з урядом працюють над прискоренням остаточної заборони проросійських партій. – Це може бути проєкт закону про прискорення самих строків розгляду відповідних справ у суді».
Що на практиці означає тимчасове зупинення діяльності?
Юрист Леонід Ємець, депутат Київради, розповів LB.ua, що вже зараз – на етапі тимчасового зупинення – діятимуть обмеження діяльності 11 партій.
«Партія – це ж юридична особа. Тому вона має рахунки, якими не зможе користуватися. Плюс не може здійснювати перереєстрацію чи реєстрацію нових осередків, нових членів партії, висування кандидатів або відкликання когось зі свого складу», – сказав він.
Юрист також не виключив, що додатково Верховна Рада на найближчому засіданні може внести окремі зміни до законодавства про політичні партії та Регламент. Щоб у тому числі закріпити всі ці обмеження ще на досудовому етапі.
Як посипалася «ОПЗЖ» і що буде із соратниками Медведчука в парламенті
На місцевому рівні члени «ОПЗЖ» уже масово покидають її лави. Ще 14 березня в Херсоні та Вінницькій обласній раді фракції «ОПЗЖ» ухвалили рішення про саморозпуск. 19 березня 5 депутатів Київради написали заяви про вихід з фракції «ОПЗЖ».
У Верховній Раді процес щодо майбутньої долі «ОПЗЖ» також запущено. Так, на спеціальному засіданні 15 березня депутати позбавили Іллю Киву мандата. Ще четверо його соратників самі написали заяви про вихід із фракції. На засіданні 24 березня ще 5 народних депутатів заявили про свій вихід зі складу фракції.
Але для того, щоб спікер Руслан Стефанчук оголосив про розпуск фракції «ОПЗЖ» у самій Раді, у фракції має залишитися менш ніж 15 депутатів. Станом на зараз у фракції Бойка-Медведчука залишились 33 депутати.
За оцінкою Ємця, після рішення суду про заборону партій місцевих депутатів, обраних від цих партій, потрібно відкликати. З фракцією «ОПЗЖ» у парламенті складніше, бо немає механізму відкликання народних депутатів. Проте депутати зможуть внести зміни до Регламенту ВР і позбавити «ОПЗЖ» прав фракції: участі у формуванні порядку денного пленарних засідань, обов’язкових виступів та участі в погоджувальних радах, сказав юрист.
«Верховна Рада працює, рішення ухвалюються. Особливих суперечок чи політичних дискусій немає. І я думаю, що в питанні подальшої долі «ОПЗЖ» теж не буде, – переконаний він. – Проте всіх законних процедур необхідно дотримуватися. Війна війною, але ми саме цим і відрізняємося від агресора та загарбника. Бо ми – європейська країна».
