Агентура Москви
Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації чимало депутатів місцевих рад від ОПЗЖ почали співпрацювати з ворогом. Саме на місцевих зрадників опирався Кремль у своїх планах захопити Україну. За даними Головного управління розвідки Міноборони, на окупованих територіях росіяни хотіли створити фейкові утворення на кшталт «ЛДНР» саме на базі місцевих рад.
Зараз окупанти готують на тимчасово окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей так звані «референдуми».
Для цього, зокрема, в Енергодарі Запорізької області депутат міської ради від ОПЗЖ Андрій Шевчик 27 березня створив так звану «громадську раду самоорганізації населення». У Мелітополі окупанти викрали чинного мера Івана Федорова і призначили новим керівником депутатку від «Опозиційного блоку» Галину Данильченко.
Колаборантка встигла «прославитись» тим, що сприяла викраденню директорів місцевих шкіл і змушувала їх переходити на російську шкільну програму. Після відмов педагогів катували.
У Херсонській області, зокрема в містах Нова Каховка та Генічеськ, основу колаборантів склали власне представники «Опозиційного блоку». У Херсоні окупантів підтримав колишній міський голова та народний депутат України Володимир Сальдо. 21 березня в місті застрелили його помічника Павла Слободчикова. 2020 року Слободчиков балотувався до міської ради Херсона від партії «Блок Володимира Сальда» – вона теж потрапила під санкції РНБО.
На Харківщині в перші дні війни мер Куп’янська Геннадій Мацегора – представник ОПЗЖ – здав місто ворогу. А в окупованому Ізюмі депутат від ОПЗЖ Анатолій Фомачевський показав окупантам незахищену стежку для нападу на сили оборони міста.
20 березня 2022 року РНБО ухвалила рішення зупинити діяльність 11 проросійських політичних партій: «Опозиційної платформи – За життя», «Партії Шарія», «Наші», «Опозиційного блоку», «Лівої опозиції», Союзу лівих сил, «Держави», Прогресивної соціалістичної партії України, Соціалістичної партії України, «Соціалістів» та Блоку Володимира Сальда.
Що робити з місцевими радами?
Після рішення РНБО Міністерство юстиції подало позов до суду щодо заборони ОПЗЖ та інших проросійських партій. У разі позитивного рішення суду фракції цих партій у місцевих радах мають розпустити. Тож у частині громад на півдні та сході України кількість місцевих депутатів може зменшитись на 30-80%. І це проблема, адже такі ради стануть неповноважними.
«Справді, відповідно до статті 1 і 45 Закону «Про місцеве самоврядування», депутатів має бути (не менш ніж. – LB.ua) 2/3 від складу, але при тому закон передбачає можливість працювати раді з меншою кількістю депутатів, зокрема 50%+1. Окрім того, в умовах війни ускладнено поповнення лав депутатів, адже для заміни депутатів, які вибувають, потрібна робота територіальних виборчих комісій, а також резерв кандидатів», – розповів директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
В інтерв'ю LB.ua голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету ВР з питань місцевого самоврядування Віталій Безгін повідомив, що втратити повноваження може 91 місцева рада.
У зоні ризику прифронтовий Миколаїв. Серед 54 депутатів міської ради 21 представляє проросійські сили – 16 представників ОПЗЖ і ще п'ять «Партії Шарія».
Схожа ситуація в Одеській міській раді. Серед 64 депутатів 18 – представники ОПЗЖ, шість – «Партії Шарія».
В Одеській обласній раді з 84 депутатів 24 представляють ОПЗЖ і шість – «Партію Шарія».
Хоч ці ради можуть бути неповноважними, але депутати зможуть приймати рішення. Бо для того, щоб провести сесію та ухвалити рішення, місцевій раді достатньо мати кворум 50% + 1 один від загальної чисельності.
«Щоб сесія була правочинною і можна було прийняти рішення, достатньо, щоб кількість депутатів була понад 50% від загальної чисельності. 2/3 депутатів потрібно лише для висловлення недовіри голові ради та відчуження земельної ділянки», – пояснив старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.
У 17 громадах у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях ситуація гірша: там представники проросійських партій складають понад 50%, тож сесії зібратися не зможуть.
Найбільше їх на Донеччині – 13: Великоновосілківська селищна рада – там представники партій, які потрапили під санкції РНБО, складають 61,5%; Волноваська районна рада – 66%; Дружківська міська рада – 70%; Костянтинівська міська рада – 79%; Краматорська районна рада – 53%; Курахівська міська рада – 65%; Миколаївська міська рада - 53%; Новогродівська міська рада – 50%; Селидівська міська рада – 53%; Сіверська міська рада – 63%; Слов'янська міська рада 52%, Соледарська міська рада – 53%.
На Луганщині таких рад три: Кремінська міська рада – 53%, Сватівська районна рада – 50% і Сіверськодонецька районна рада – 52%.
У Запорізькій області теж три: Бердянська міська рада – 50%, Костянтинівська сільська рада – 57% і Приазовська селищна рада – 61%.
Втрата повноважності для обласних чи районних рад не особливо вплине на життя українців. Усі рішення про зміни до бюджету та передачу майна під час воєнного стану приймають обласні та районні військові адміністрації.
«Наразі у військової адміністрації є всі повноваження розподілу бюджету. Достатньо розпорядження голови військової адміністрації для того, щоб питання з бюджетом вирішувались. Немає потреби збирати комісію бюджетну і немає потреби збирати задля цього сесію», – пояснила голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко.
А от з місцевими громадами складніше. Де кількість населення перевищує 10 тисяч осіб, депутати можуть вийти з фракцій і створити нові. А от у громадах з населенням до 10 тисяч депутатів обирають за мажоритарною системою. Для їх заміни потрібна робота територіальних виборчих комісій і проведення виборів в округах, що в умовах війни нереально.
«Якщо у громадах, де населення складає понад 10 тисяч осіб, депутати із заборонених партій можуть вийти з фракції та створити свою депутатську групу чи нову фракцію і вони далі залишаться депутатами, то у сільрадах до 10 тисяч питання кількості депутатів є критичним. Там потрібні вибори, бо депутатів обирають не за списком, а за мажоритарною системою. Якщо в таких громадах не буде 50%+1 місцевих депутатів, громада буде взагалі паралізована», – пояснив Олександр Солонтай.
Експерт з місцевого самоврядування Асоціації міст України Євгеній Шаповалов розповів, що вихід пропонує постанова Кабміну №252.
«Вона надає право виконкомам місцевих рад, а вони, нагадую, є лише в радах територіальних громад, право вносити зміни до рішень про бюджет і до місцевих програм. Для цього не треба збирати ні сесії, ні депутатські комісії. Фактично ключові рішення вже можна приймати без рішення сесії», – розповів Євгеній Шаповалов.
Також він додав, що в першому читанні парламент проголосував законопроєкт №7269, який значно спрощує можливості прийняття рішень місцевими громадами під час воєнного стану.
Як розв'язувати проблему
Народні депутати розглядають два варіанти.
Перший: створити ВЦА в усіх громадах, де понад 50% складають представники партій, чию діяльність зупинили. Цей варіант використовували ще до початку повномасштабного вторгнення. У травні минулого року у Слов'янську депутати трьох проросійських фракцій «Наш край», ОПЗЖ і «За мир і розвиток» Нелі Штепи створили штучну кризу – відмовились ухвалювати бюджет міста. Ситуацію вирішили за рахунок створення ВЦА.
«Варто додати до повноважень президента право указом впроваджувати військову адміністрацію там, де більшість депутатського корпусу представлена забороненими партіями. Мені здається, це єдиний вихід. Тоді ми перекрили б усі 19 громад, точніше ще 17, які залишилися. І питання повноважності рад, де високе представництво заборонених партій, буде знято», – розповів Віталій Безгін в інтерв'ю LB.ua.
Уже зараз ВЦА діє у Кремінській, Краматорській та Дружківській громадах.
Другий варіант стосується тих рад, де представники заборонених партій становлять третину депутатів. Його суть - зменшити потрібну для повноваження ради кількість депутатів з ⅔ до ½ від загальної.
Олександр Солонтай вважає, що другий варіант більш прийнятний для вирішення проблеми.
«Він зберігає можливості місцевого самоврядування, які відсутні у ВЦА. Щодо ВЦА, то слід розуміти, що вони потрібні для війни, тому їх ефективно застосовувати на обласному рівні, а на рівні громад найкраще для людей – місцеве самоврядування. Вояки мають воювати, а місцеві лідери – вирішувати місцеві проблеми, це найбільш ефективний шлях», – переконаний експерт.
Олександр Клюжев не бачить проблеми в ситуації. За його словами, через те, що депутати вийдуть з фракції партії, діяльність якої зупинили, вони не перестануть бути депутатами, а рада – повноважною.
«Депутат просто виходить з фракції і переходить у депутатську групу чи нову фракцію. Кількість депутатів не змінюється. Вони і далі будуть представляти свої громади», – упевнений експерт.
Клюжев вважає, що позбавляти мандатів усіх депутатів заборонених партій не потрібно. Бо частина з них не зрадила Україну, допомагає армії та ніколи не підтримувала проросійський курс. Експерт впевнений, що в цьому випадку повинна працювати правоохоронна система, яка повинна карати зрадників.
«З тими, хто працює проти територіальної цілісності, повинні працювати правоохоронні органи. Щоб не було ситуацій, як після 2014-го, коли не покарали винних. От є приклад Рубіжного. У багатьох громадах на Донеччині та Луганщині у 2020-му не було виборів, бо там запровадили ВЦА. А в Рубіжному, де балотувалися колишні організатори «референдуму» (який організували російські окупанти. – LB.ua) ВЦА не створили. І вони перемогли на виборах. Незважаючи на те, що проти них роками були відкриті кримінальні справи. І зараз вони знову зрадили», – нагадав Олександр Клюжев.