Для Міністерства закордонних справ безперечним пріоритетом залишається консульський захист українців за кордоном, їхніх прав та свобод. І з 2022 року цю складову МЗС намагається посилити, спростити, зробити більш цифровою та доступною, розповідає Марʼяна Беца. Для цього запустили сучасну електронну платформу «е-Консул», щоб отримувати консульські послуги дистанційно; цифровий нотаріат (платформа, яка дозволить українцям здійснювати частину нотаріальних дій через «Дію»); підключили всі закордонні дипломатичні установи України до єдиного Державного реєстру для отримання витягів свідоцтв тощо.
«Для українців, які знаходяться за кордоном, мабуть, здається, що цього мало. Хоча якщо порівняти те, що було зроблено за роки незалежності, і з 2022 року — рівень послуг зараз безпрецедентний. Ми розуміємо, що й виклики безпрецедентні, і наша відповідальність, але ми намагаємося діяти максимально ефективно», — заявила представниця МЗС.
Наступним пріоритетним напрямом діяльності Міністерства закордонних справ для підтримки звʼязку з українцями, розповідає Марʼяна Беца, є збереження ідентичності.
«Це дуже важливо в контексті відтоку людського капіталу, в контексті дітей, молоді. Тому що асиміляція за кордоном відбувається дуже швидко. З одного боку Росія вбиває найкращих наших людей на фронті, з іншого — молодь виїжджає, навчається за кордоном, багато дітей інтегруються в суспільство, тому що інтегруються їхні батьки», — каже заступниця міністра закордонних справ.
І збереження ідентичності, вважають в МЗС, в першу чергу можливо через мову і освіту. Зокрема, запровадження українського компоненту в іноземних школах, а там, де це можливо — відкриття білінгвальних шкіл. Не те, щоб багато країн схвально ставилися до таких кроків, зауважує, Марʼяна Беца, але двомовні школи вже є в Талліні, дві — в Угорщині, українські класи — у Польщі, Німеччині.
«Важливість таких шкіл не можна недооцінювати. Якщо не помиляюся, близько півмільйона українських дітей навчаються за кордоном. І вони дуже швидко інтегруються. І просто забувають українську мову. Нам важливо, щоб вони її памʼятали, знали українську історію, українську культуру. Це про збереження ідентичності», — підкреслює Марʼяна Беца.
Ще один елемент збереження зв'язку з українцями — множинне громадянство. (Інститут множинного громадянства був запроваджений Верховною Радою за ініціативи Президента Володимир Зеленського у 2025 році, чинності відповідний закон набув з січня 2026 року. — Ред.).
«Це робилося саме для посилення звʼязку з українцями за кордоном, — наголошує Марʼяна Беца. — Також це говорить про належність українців до України. Це поки що початковий період, тому що закон про множинне громадянство тільки запрацював, але водночас це важливий інструмент збереження зв'язку.
Ми виходимо з того, що взагалі всі українці за кордоном — це така велика українська спільнота, яка поєднує в собі дві категорії українців. Ми не хочемо їх розмежовувати, але історично це фактично закордонні українці, тобто в розумінні Закону України «Про закордонних українців» — це іноземці етнічного походження з України.
І друга категорія — вимушені переселенці або інша категорія громадян, які перебувають через війну за кордоном. Це величезний потенціал, тому що зараз, під час війни, вони максимально мобілізувалися і відбулася певна консолідація української нації».
Перша хвиля такої згуртованості спостерігалася у 2014 році, зазначає заступниця міністра закордонних справ, а 2022-й показав, яку насправді силу мають закордонні українці.
«Там, де, можливо, урядовий голос не спрацьовує, голос суспільства стає важливим на рівні народної дипломатії. Адвокаційні кампанії, які проводили ті чи інші українські громади показали, яка це велика допомога в просуванні інтересів України в ЄС, в посиленні санкційного тиску на державу-агресора, в притягненні Росії до відповідальності. Це важливий адвокат України, особливо ті, хто має активну громадянську позицію», — говорить Марʼяна Беца. І зараз МЗС, як ще один елемент стратегії роботи з українцями за кордоном, проводить верифікацію і мапування українських організацій.
«Це величезний пласт етнічних українців, які вже мають громадянство інших країн, але під час війни дуже мобілізувалися, надають гуманітарну допомогу. Наприклад, Світовий конгрес українців, Альянс українських організацій в Німеччині. Це мільйони людей насправді. Тисячі організацій. Наші закордонні установи співпрацюють з приблизно 700 верифікованими українськими організаціями за кордоном. І ще десь з 450 культурно-освітніми осередками. Є альянси діаспори для відновлення, створені хаби єдності, де ми також посилюємо синергію українців за кордоном», — розповіла подробиці представниця МЗС.
Вона погоджується: держава зацікавлена в тому, щоб повертати в Україну тих, хто виїхав з початку повномасштабного вторгнення, але поки фізично це реалізувати важко, повертати людей треба хоча б інтелектуально. Створити «глобальну інтелектуальну спільноту», яка б відчувала звʼязок з Україною через освітні програми, економічні, інвестиційні, залучення до відновлення, переконана заступниця міністра закордонних справ.
Наразі Євросоюз продовжив тимчасовий захист для громадян України до березня 2027 року. Чи буде він продовжений ще — говорити зарано. Як і про те, чи вплине його скасування на рішення громадян повернутися до України. Бо поки що головним критерієм українців для повернення з-за кордону, вважає заступниця міністра, є все ж таки безпека.
«Ми це бачимо навіть по внутрішніх переселенцях: там, де є гуманітарне розмінування, або посилений захист ППО, повернення відбувається активніше. Друге, це, безумовно, доступ до житла, до роботи, до освіти — умови, які важливі громадянам для повернення», — зауважила Марʼяна Беца.
Та повноцінно говорити про повернення, вважає вона, можна буде лише після настання сталого миру.
