Про що реформа?
Реформа оподаткування цифрових платформ стала законом лише після майже трьох місяців політичних баталій та декількох провалів у сесійній залі. Хоча уряд наполягав: податкові зміни Рада мала ухвалити ще до кінця березня як структурний маяк нової чотирирічної програми МВФ — EFF на $8,1 млрд.
Та 9 червня Рада 241 голосами врешті ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ у другому читанні та в цілому. На думку народного депутата і заступника голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, до другого читання «підготували досить притомний текст».
Якщо коротко, ухвалений сьогодні проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (№15111-д) передбачає запровадження європейської системи, за якою онлайн-сервіси (маркетплейси, сервіси оренди, фрилансу тощо) автоматично передаватимуть податковій інформацію про доходи користувачів.
Йдеться про масштабні зміни до Податкового кодексу, які регулюють роботу цифрових платформ.
Серед ключових положень:
запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів платформ (DPI - Digital Platform Information) — це міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про доходи, які користувачі отримують через цифрові платформи.
визначення статусу операторів цифрових платформ як податкових агентів;
встановлення обов’язку платформ звітувати про доходи продавців;
нові правила оподаткування фізичних осіб, які продають товари або надають послуги через онлайн-сервіси.
Документ передбачає диференційоване оподаткування: пільгова ставка застосовується до доходів у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік; зараз це приблизно 7,2 мільйона гривень), а перевищення цього порогу оподатковується за стандартною ставкою ПДФО — 18%.
Водночас положення не стосуються продажу вживаних товарів.
Також не передбачено відкриття спеціальних рахунків для продавців. Важливо, що доступу до банківської таємниці податкових (чи інших) органів до банківської таємниці продавців не запроваджують. Обмін відбувається не через розкриття банківських рахунків, а через звітність самих платформ — і виключно між податковими органами в межах міжнародних угод.
Читайте також«Холодна Рада» і гарячі сварки: як парламент голосував за проєкти, які вимагали ЄС та МВФ
Деталі закону
Хто платить. Закон стосується доходів, які фізичні особи отримують через цифрові платформи — як українські, так і міжнародні: Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів і оренди нерухомості чи транспорту.
Скільки. Замість чинних 18% ПДФО (плюс 5% військового збору) запроваджується ставка 10% (без окремої сплати військового збору 5%). Доходи не оподатковуються взагалі, поки не перевищать еквівалент 2000 євро на рік.
Важливо, що на самому початку нардепи пропонували запровадити 5% ПДФО і 5% військового збору. Однак під час ухвалення закону до другого читання нардепи врахували правку голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева («Слуга народу») про запровадження 10% ПДФО для цифрових платформ, але без окремої сплати 5% військового збору.
Для разових некомерційних продажів особистих речей у межах 2000 євро не потрібен окремий банківський рахунок.
Хто адмініструє. Платформа сама рахує дохід водія чи кур’єра, утримує з нього 10% і перераховує до бюджету — людині не треба нічого декларувати. А якщо користувач вийде за ліміти (понад 2000 євро чи 30 операцій на рік), його зобов’язання вже окремо визначатиме ДПС.
За законом, платформи щороку до 31 січня подають до ДПС звіт про доходи кожного підзвітного користувача. На основі цих даних податкова сама буде нараховувати зобов’язання тим, хто вийшов за пільгові ліміти, — окремий рахунок відкривати не потрібно навіть у цьому разі. Закон також запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про такі доходи за стандартами ОЕСР і Директиви DAC7.
Коли. Нові правила мають запрацювати з 1 січня 2027 року. Закон передбачає поетапне впровадження: ключові норми для платформ — із 2027 року; частина технічних процедур (зокрема реєстрація операторів) — раніше, у 2026 році.
Першим звітним періодом стане 2027 рік, а перший міжнародний обмін інформацією заплановано після запуску системи.
Скільки це дасть бюджету. За оцінками Мінфіну, на платформах Glovo, Uklon, Bolt, Uber та інших дохід отримують близько 400 000 українців — переважно кур’єри й водії, чиї заробітки досі залишалися в тіні. Легалізація охоплює близько 400 мільярдів гривень, які, як прогнозує уряд, вийдуть із тіньового сектору. А прогнозовані додаткові надходження до державного бюджету Мінфін оцінює приблизно у 14 млрд гривень на рік.
Ці дві цифри не варто плутати: перша — це обсяг доходів, який потрапляє у правове поле, друга — фіскальний ефект від їхнього оподаткування за ставкою 10% ПДФО (без окремої сплати 5% військового збору).
Чого закон НЕ стосується. Цей закон не про скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.Ці дві ініціативи часто плутають. ПДВ на міжнародні поштові відправлення та скасування пільги на безмитне ввезення товарів до 150 євро — це окремі законопроєкти, і саме закон з такою правкою про посилки Рада провалила. Податок на цифрові платформи не підвищує вартість замовлень із закордонних маркетплейсів — він стосується лише доходів тих, хто заробляє через платформи, а не покупок користувачів.
Що говорять самі агенти платформ?
Ставлення сервісів до реформи змінювалося разом із текстом законопроєкту. Найбільше критики дісталося саме початковій урядовій версії — №14025, яку в медіа охрестили «податком на OLX».
Претензій було кілька. По-перше, ставка: документ передбачав не пільгові 10% ПДФО (без окремої сплати 5% військового збору), а повні 23% (18% ПДФО плюс 5% військового збору). OLX різко розкритикувала проєкт, наголошуючи, що він загрожував мільйонам звичайних людей, які продають телефони чи одяг, і ризикує виштовхнути цю торгівлю в тінь. Компанія доводила, що український варіант суттєво відхиляється від європейської директиви DAC7, яку нібито імплементує: у ЄС приватні особи з обсягом продажів до 2000 євро на рік під правила не підпадають, а в первинній урядовій редакції такого порогу не було взагалі.
Сервіси, орієнтовані на послуги, навпаки, від початку підтримували реформу. Uklon, Bolt і Glovo ще в кінці березня заявили, що виступають за швидке ухвалення й впровадження закону зі ставкою 5% ПДФО (плюс 5% військового збору) — для них це прозорі правила означали легалізацію десятків тисяч водіїв і кур’єрів без обтяжливого адміністрування.
Коли податковий комітет суттєво переписав документ, тон змінився і в OLX. Платформа оцінила ініціативу позитивно, зазначивши, що фінальний текст відповідає найкращим європейським практикам. Усі головні претензії зняли: ставку ПДФО знизили до 5% (плюс 5% військового збору), додали поріг 2000 євро, прибрали спеціальні рахунки й доступ до банківської таємниці.
Разові продажі особистих речей не оподатковують. Але тільки якщо:
- користувач здійснює менше ніж 30 операцій на рік;
- загальний дохід від продажу речей не перевищує 2000 євро на рік.
Якщо ж продавець перевищить ці ліміти, цифрова платформа (наприклад, OLX) почне виконувати функцію податкового агента. Це означає, що сервіс буде зобов’язаний звітувати про доходи таких користувачів та забезпечувати сплату податків від їхнього імені.
«Послуги на платформах для громадян після запровадження закону не подорожчають. Навпаки. Бо зараз оподаткування 23%, а стане фактично 10%. Та сам закон взагалі по суті не стосується продажів на OLX… Цей закон — маяк МВФ. По термінах набрання чинності передбачено — не раніше січня 2027 року. Але обʼєктивно, поки будуть підписані всі меморандуми, запущена система обміну інформацією через цифрові платформи, то це почне працювати ближче до 2028 року», — наголосив у коментарі LB.ua Ярослав Железняк.
Ще одна правка: податок на оренду — теж 5% ПДФО
Разом із доходами платформ під знижену ставку потрапила й оренда нерухомості. Рада підтримала правку, за якою з 1 січня 2027 року доходи фізосіб від здачі житлової чи нежитлової нерухомості іншим фізособам оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 5% замість нинішніх 18%. Її авторка — голова комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк («Слуга народу»), — пояснила, що мета — детінізація ринку: за підсумками 2024 року дохід від здавання в оренду житла задекларували лише 900 українців.
Народна депутатка Ніна Южаніна оцінила зниження ставки як важливий крок до легалізації ринку, але звернула увагу на нюанси, які варто враховувати орендодавцям.
«Необхідно враховувати, що додатково сплачуватиметься військовий збір 5%, а власник втрачає пільгу зі сплати податку на нерухоме майно — 60 кв. м для квартири та 120 кв. м для будинку», — зазначила вона.
За словами депутатки, такі доходи доведеться відображати в річній податковій декларації без зазначення інших доходів, з яких податок уже сплачений й інформація про які вже є в податковій.
«На мою думку, зменшення ставки ПДФО є важливим кроком для створення стимулів до легалізації доходів від оренди та поступового виведення цього ринку з тіні», — підсумувала Южаніна.
Несподіваний «причіп»: правка про фінмоніторинг ексчиновників
У фінальній версії закону до другого читання опинилася правка, що не має жодного стосунку до цифрових платформ. Через 116 статтю Регламенту до №15111-Д вписали правку, що обмежує 12 місяцями обов’язковий посилений фінансовий моніторинг щодо політично значущих осіб (PEP) після того, як вони залишають публічні посади.
Автором правки є голова фінансового комітету Данило Гетманцев («Слуга народу»). Нині статус PEP в Україні фактично безстроковий — його закріпив закон №361-IX.
Читайте такожДовічний PEP. Політично значущі особи України і їхні родичі будуть під наглядом
Нова правка у законі про цифрові платформи не скасовує безстроковий статус, а лише знімає автоматичні посилені перевірки після 12 місяців: далі їх застосовують тільки за документально підтвердженого високого ризику, а сам колишній статус PEP перестає бути єдиною підставою.
Норма також додає гарантії для клієнтів банків: у разі відмови в обслуговуванні банк має протягом п’яти робочих днів письмово пояснити причину, а клієнт отримує право вимагати перегляду рішення.
Чи був це «розмін» — голоси за закон про оподаткування цифрових платформ в обмін на пом’якшення для ексчиновників? Співрозмовники LB.ua у фракціях це заперечують.
Народна депутатка Ніна Южаніна («Європейська солідарність») загроз у нормі не бачить: за її словами, вона лише закріплює наявну практику. «Не бачу зради. Така система і так існує де-факто», — сказала вона у коментарі LB.ua.
За словами Южаніної, рівень ризику кожного клієнта визначає не закон, а безпосередньо суб’єкт моніторингу. «Системи фінмоніторингу кожен суб’єкт розробляє для себе сам. PEP — довічно на контролі. А який рівень ризику — встановлює виключно суб’єкт моніторингу», — наголосила вона.
Джерело у «Слузі народу» своєю чергою наголосило, що прямої прив’язки «голоси в обмін на РЕР» не було: «Проєкт нормальний, його б і так ухвалили. Але вирішити питання з РЕР було треба».
Це вже не перша спроба нардепів скасувати «довічний статус РЕР». Ще в квітні норму про скорочення моніторингу PEP — з безстрокового до трьох років — вписували у законопроєкт Мотовиловця про посилки №15112-1, але після критики (мовляв, правка загрожує зривом вступу в ЄС і фінансування МВФ) її звідти прибрали.
А ще раніше, у 2023 році, депутати намагалися відтермінувати запровадження довічного статусу PEP до моменту вступу України в ЄС — ту скандальну правку теж відкликали.