Збір голосів, наради з Будановим та фракція з урядом
Після провального голосування 10 березня за законопроєкт про оподаткування доходів через цифрові платформи міністр фінансів Сергій Марченко анонсував внесення нових проєктів.
Пакет податкових змін Рада мала ухвалити до кінця березня як структурний маяк нової програми МВФ – чотирирічної EFF на $8,1 млрд – від виконання якого залежало отримання другого траншу обсягом $69 млн.
Врешті 30 березня уряд подав до парламенту три окремі законопроєкти:
- про продовження військового збору – не постійно, як передбачалося у першій редакції, а лише на три роки після скасування воєнного стану;
- про оподаткування цифрових платформ із доопрацюваннями та набранням чинності з 2027 року;
- про скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Законопроєкт про ПДВ для ФОПів уряд поки що не вносив – його ще нібито доопрацьовують. Як визнавав перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець, не вносили через відсутність голосів за таку ініціативу навіть всередині президентської фракції.
Натомість, як розповіли LB.ua співрозмовники зі «Слуги народу», сам Мотовиловець та голова фракції Давид Арахамія минулого тижня розпочали активний збір голосів за ці урядові законопроєкти – не лише всередині своєї команди, а й з-поміж інших фракцій та груп.
Також керівники всіх фракцій та груп, парламентських комітетів мали змогу поспілкуватися з премʼєркою Юлією Свириденко, міністром фінансів Сергієм Марченком, віцепремʼєром з європейської інтеграції Тарасом Качкою та міністром економіки Олексієм Соболєвим. Таких зустрічей протягом тижня було декілька. Зокрема, і з опозиційними фракціями.
А напередодні засідання парламенту з податковими законопроєктами на порядку денному голова Офісу президента Кирило Буданов з премʼєркою провів засідання з головами комітетів.
Увечері понеділка на засідання фракції «Слуга народу» також прийшли урядовці. Як розповів один з впливових членів «Слуги народу», розмова нардепів, у першу чергу, з премʼєркою «була емоційною».
«Насправді все було добре, поки говорив і вів дискусію Давид Арахамія. А далі прийшло слово уряду і все почало сипатись», — розповів ще один нардеп зі «Слуги».
Окремо дискутували альтернативний урядовому законопроєкт щодо оподаткування посилок (саме його рекомендував ухвалити у першому читанні Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики) – через норму, яка не мала жодного стосунку до предмету законопроєкту.
Йдеться про законопроєкт першого заступника голови фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця №15112-1, до якого вставили норму про скорочення терміну посиленого фінансового моніторингу національних публічних діячів (PEP) з безстрокового до трьох років після завершення повноважень. Також пропонувалося віднести до публічних діячів працівників держбанків, відповідальних за фінансовий моніторинг.
«В принципі більшість нардепів давно підтримують пропозицію скасувати цю кабальну норму про пожиттєвих РЕРів та членів їхніх родин. Однак, це ж відверте махлювання з європейцями, які не дадуть грошей», – сказав один з нардепів.
Зрештою перед голосуванням 7 квітня суперечливу норму з тексту законопроєкту прибрали.
«Якби цю норму не прибрали, то голоси могли б зібрати. Але наразі голосування за оподаткування посилок – без шансів», – запевнив один з парламентарів.
Ще один парламентар підтвердив, що у нардепів були й інші претензії до урядовців. Зокрема, щодо доцільності використання коштів на різні програми національного кешбеку.
«Прем’єрка Юлія Свириденко на засіданні також пояснювала ситуацію з резервним фондом і програмами «єБачків» та іншими. Вона наголосила, що рішення не знижувати ПДВ на паливо було єдиноправильним, адже інакше виникла б нестача в державному бюджеті. Це рішення мало компенсаторний ефект. За її словами, статистика показує, що допомогою користувалися лише ті, хто справді її потребував – інші не зверталися», – наголосив нардеп.
«Холодна» Рада. Голосування за перші закони Ukraine Facility
У вівторок, перед початком пленарного засідання, Апарат Ради сповістив депутатів про необхідність тепло вдягатися через низьку температуру в сесійній залі.
Саме засідання традиційно почалося з виступів голів фракцій та депутатів з трибуни. Голова «Європейської солідарності» Петро Порошенко заявив, що його фракція буде голосувати за євроінтеграційні закони для отримання міжнародної допомоги в межах домовленостей з МВФ та Ukraine Facility.
А Юлія Тимошенко, навпаки, назвала парламентський день «чорним» та попередила, що «Батьківщина» не буде голосувати за підвищення податків, якими «хочуть забрати в українців останні копійки».
Перший євроінтеграційний проєкт щодо акредитації органів з оцінки відповідності українських товарів до стандартів ЄС отримав підтримку майже конституційної більшості — 278 депутатів з усіх фракцій та груп, за виключенням «Батьківщини».
Другий проєкт за Ukraine Facility, який чітко розмежовує повноваження між рівнями публічного самоврядування згідно зі стандартами ЄС, викликав певні дискусії. Зокрема, нардепка Ірина Геращенко («Європейська солідарність») стверджувала, що до другого читання уряд намагався включити в проєкт норму про можливість скасування будь-яких рішень місцевого самоврядування центральною владою, але завдяки наполяганням опозиції відмовився ві цього.
Зрештою, 269 нардепів з усіх фракцій та груп, окрім «Батьківщини», підтримали проєкт в цілому.
Ще більше претензій від опозиції викликав проєкт про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Як пояснив Іван Крулько («Батьківщина»), на папері проєкт передбачає автоматичне виключення громадянина з Реєстру боржників після сплати всіх штрафів в межах виконавчих проваджень. Однак, на його думку, нові норми передбачають сплату додаткових 10% витрат від суми стягнення за надання послуг зняття з реєстру і що ці кошти зможуть отримувати приватні виконавці. Також нардепів обурила норма, за якою виконавець зможе безперешкодно, автоматично та без рішення суду отримати доступ до інформації про майновий стан громадянина.
Юлія Тимошенко назвала законопроєкт «лайном та геноцидом народу, коли за борги будуть забирати єдине житло». У відповідь доповідач та нардеп Ігор Фріс («Слуга народу») пояснив, що і зараз є підстави для стягнення єдиного житла, коли заборгованість перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів. А цим законом планка піднімається до 50 таких мінімумів та виключно за рішенням суду. Врешті, за закон в цілому проголосували 250 нардепів: 180 нардепам зі «Слуги» допомогли інші фракції та групи. Навіть 9 – з «ЄС» та 10 – з «Голосу».
Не менш емоційно обговорювали проєкт про імплементацію норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики. «Батьківщина» вчергове найбільше критикувала його. Зі слів нардепа Михайла Цимбалюка, проєкт запровадить європейські тарифи всередині країни на енергоносії та скасує мораторій на їхнє підвищення під час воєнного стану.
У відповідь голова парламентського Комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус («Слуга народу») пояснив, що закон означає повну синхронізацію українського та європейського ринків. Саме ж обʼєднання енергоринків планується не раніше 2028 року. Крім того, за ухвалення цього документу в рамках UF Україна має отримати понад 500 млн євро.
Врешті закон підтримали 245 нардепів з різних фракцій та груп. Зелені кнопки натиснули навіть двоє з «ЄС» та 11 – з «Голосу».
Військовий збір – 257 «за», цифрові платформи — навіть не включили в порядок денний
Після 15.00 депутати перейшли до розгляду ключових податкових законопроєктів. Першими без проблем включили до порядку денного урядовий та декілька альтернативних проєктів про військовий збір.
Голова ВР Руслан Стефанчук пожартував: «Колеги, хороший темп! Можливо, без обговорень?».
Після цього міністр фінансів Сергій Марченко коротко представив суть проєкту. За його словами, документ потрібен для виконання зобов'язань перед МВФ і передбачає продовження військового збору у 5 % для фізичних осіб, для ФОП 1, 2 і 4 груп – 10% мінімальної зарплати (зараз це – 865 грн), для ФОП 3 групи і юросіб – 1% доходу. За словами міністра, зміни дозволять впродовж трьох років залучити до державного бюджету України понад 10 млрд гривень.
Голова фракції «ЄС» Петро Порошенко заявив про підтримку урядового проєкту, бо він – «про фінансову стійкість ЗСУ». Однак із застереженням, аби ці кошти знову не були використані урядом на «фекінг, чекінг, єбакінг та інші непотреби популістські», — емоційно виступав він з трибуни.
Перед самим голосуванням спікер Стефанчук попросив забезпечити дисципліну та сісти нардепів на місця. Оскільки частина депутатів продовжувала розмовляти між собою, стоячи у проходах сесійної зали.
«Давиде Георгієвичу! Розпускайте молєбєнний дом звідти, будь ласка, займайте місця!», – звертався він до голови фракції «Слуги народу» Арахамії русизмом.
Врешті за закон проголосували 257 нардепів. Цікаво, що лише 177 «слуг» натиснули «за» (у фракції 228 депутатів, 16 — не голосували, 32 — відсутні). Допомогли 19 нардепів із «Європейської солідарності» (із 26-ти, 6 — відсутні); лише четверо нардепів з групи «За життя та мир» (з 21-го, відсутні — 7), 11 позафракційних, 16-ть з 19-ти – з групи «Довіра», 11-ть з 19-ти – з «Голосу», 8 з 17-ти – з групи «За майбутнє», 11-ть з 17-ти — із «Відновлення України». Не голосувала знову лише фракція Тимошенко.
Далі, за порядком денним, нардепи перейшли до включення до порядку денного другого проєкту в межах домовленостей з МВФ — про оподаткування цифрових платформ. Однак на табло зʼявилася цифра 225 — на один голос менше, ніж мінімально необхідно для ухвалення рішення.
У цей час Петро Порошенко підійшов до міністра фінансів Сергія Марченка у ложу уряду та потиснув руку. А спікер Стефанчук оголосив перерву та скликав Погоджувальну раду.
До розгляду наступних податкових проєктів Рада повернеться вже завтра.